Рішення

від 07.11.2024 по справі 761/16902/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/16902/24

Провадження № 2/761/7253/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Дем`янчук С.Р.,

представника позивачів ОСОБА_1 ,

представника відповідача Лисенко Ю.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання наймачем житлового приміщення, зобов`язання внести зміни до договору найму житлового приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року позивачі, інтереси яких представлені адвокатом Бутиріним Я.Я., звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просили: 1) визнати незаконним та скасувати рішення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.03.2024 року, оформлене протоколом № 5 про розгляд питання зміни договору найму на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 після закінчення дії воєнного стану в Україні; 2) визнати незаконним та скасувати розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.12.2023 року № 865 про відмову ОСОБА_4 у зміні договору найму на квартиру АДРЕСА_1 ; 3) визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наймачами квартири АДРЕСА_1 ; 4) зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію змінити договір найму та переоформити особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 і ОСОБА_4 шляхом видачі відповідного розпорядження.

Позов обґрунтовує тим, що 16.04.1979 року ОСОБА_5 та членам його сім`ї було видано ордер НОМЕР_7 на квартиру АДРЕСА_1 . Зазначає, що вказаний ордер також був виписаний на його дружину ОСОБА_6 та доньок ОСОБА_7 і ОСОБА_3 .. Вказує, що ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 померли. Однак, сестра позивачки ОСОБА_7 за життя стала матір`ю ОСОБА_8 , який є племінником позивачки і по квітень 2023 року був зареєстрований та проживав в квартирі разом з позивачкою. 11.02.2022 року позивачка одружилась з ОСОБА_9 , який за згодою ОСОБА_8 був зареєстрований в квартирі разом з позивачкою. Крім того, діти ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані у вищевказаній квартирі, а тому станом на початок повномасштабної агресії, у вказаній квартирі були зареєстровані донька наймача ОСОБА_3 , її чоловік ОСОБА_4 , племінник позивачки ОСОБА_8 та його малолітні діти ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Зазначає, що внаслідок ракетних обстрілів взимку 2022 року та влучання у сусідній будинок бпла shahed-136 в будинку, де знаходиться квартира позивачів, було суттєво пошкоджено дах, в квартирі були вибиті вікна, пошкоджено міжкімнатні перегородки та завдано інших руйнувань. Позивачі неодноразово зверталися до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням перекрити дах, оскільки їх квартира знаходиться на останньому поверсі і сніг та вода через дірки потрапляють прямо на горище, а звідти в квартиру. Вказує, що на замовлення позивача ОСОБА_4 експертом ОСОБА_12 було складено звіт від 10.08.2023 року №ТО-476 про виконання обстеження і визначення шкоди та збитків, завданих квартирі АДРЕСА_1 . Зазначає, що враховуючи воєнний стан, пошкодження будинку та квартиру, за допомогою ОСОБА_4 сім`я Рогальських виїхала до Німечинни. За наданою ОСОБА_8 інформацією станом на 2023 рік його сім`я оформила місце проживання в Німечинні та в подальшому планують отримати її громадянство. Враховуючи фактичне не проживання в квартирі, бажання отримати громадянство Німечинни та необхідність дотримання українського і німецького законодавства, на початку 2023 року ОСОБА_8 та його дружина приїхали до України та знялися із зареєстрованого місця проживання разом з дітьми. Тобто, на час звернення до суду з позовом у вказаній квартирі зареєстровані позивачка ОСОБА_3 та її чоловік ОСОБА_4 . Зазначає, що враховуючи необхідність приведення документів в належний стан та здійснення в майбутньому суттєвих грошових вливань в ремонт квартири, позивачі прийняли рішення переоформити договір найму на своє ім`я. Зазначає, що в жовтні 2023 року ОСОБА_4 за погодженням зі своєю дружиною та за згоди ОСОБА_13 звернувся до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зміну договору найму квартири. Однак, розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.12.2023 року №865 ОСОБА_4 було відмовлено у зміні договору найму квартири, оскільки він нібито не проживав з родиною наймача і не ніс відповідні обов`язки. В лютому 2024 року ОСОБА_3 звернулась до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації із заявою про зміну договору найму на її ім`я. 22.03.2024 громадською комісією з житлових питань при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації було ухвалено рішення, оформлене протоколом №5, яким розгляд питання зміни договору найму 4 на ім`я ОСОБА_3 було вирішено відкласти до закінчення дії воєнного стану в Україні. Вказане рішення позивачі вважають незаконним і необґрунтованими, у зв`язку з чим вимушені звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

18.06.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що згідно з розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» будинок АДРЕСА_1 передано до сфери управління Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації. Згідно інформації, наданої Відділом (орган) приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації квартира АДРЕСА_1 не приватизована. Зазначає, що всі рішення по квартирним питанням приймаються за участю громадської комісії з житлових питань, створеної при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації. Крім того, на засіданні громадської комісії з житлових питань при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації 22.03.2024 було розглянуто питання про заміну договору найму на жиле приміщення на ОСОБА_3 з померлого батька ОСОБА_5 .. Згідно витягу із протоколу № 5 засідання комісії з житлових питань при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації від 22.03.2024 ордер на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 ? жилою площею 50,40 кв.м, на АДРЕСА_1 , був виданий ОСОБА_5 на родину з 4 осіб: він, дружина та дві доньки. ОСОБА_5 (наймач) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, ОСОБА_6 та ОСОБА_14 померли. Вказує, що ОСОБА_3 05.08.2022 знята з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1 . На момент розгляду даного питання Комісією, за даними з реєстру територіальної громади м. Києва, в квартирі АДРЕСА_1 були зареєстровані ОСОБА_3 з 05.01.2024 та її чоловік ОСОБА_4 з 22.06.2022. Крім того, за вказаною адресою до 24.04.2023 року був зареєстрований племінник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 з малолітніми дітьми - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 07.03.2024 за даними реєстру територіальної громади м. Києва ОСОБА_8 та його малолітні діти з 24.04.2023 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_4 ), де всього зареєстровано 904 осіб. Зазначає, що на засіданні комісії, враховуючи, що Указом Президента від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан, було рекомендовано Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації повернутися до розгляду порушеного питання після закінчення дії воєнного стану в Україні, з метою недопущення порушення прав малолітніх дітей ( ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2). Крім того, враховуючи пропозиції Комісії (протокол від 30.11.2023 № 16), ОСОБА_4 було відмовлено у зміні договору найму на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 з померлого батька дружини - ОСОБА_5 .. Вказує, що підставою відмови є те, що ОСОБА_4 не проживав разом з родиною наймача, не користувався рівними з наймачем усіма правами і не ніс усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення, а отже, не може бути визнаний членом родини наймача. Зазначає, що жодного документу, який є підставою для проживання в спірному жилому приміщенні позивача ОСОБА_4 не має, йому не надався ордер на право проживання в спірній квартирі, не надано жодного доказу стосовно того, що він проживав разом з родиною наймача, користувався рівними з наймачем усіма правами і ніс усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення, а тому не може бути визнаний членом родини наймача. Крім того, за інформацією відділу з питань реєстрації місця фізичних осіб Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, станом на 29.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 23.10.1992 року по теперішній час; ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 04.09.2020 по теперішній час; ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 22.06.2022 року по теперішній час; ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 22.08.2022 року по теперішній час та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 05.01.2024 року по теперішній час. Вказує, що з довідки про сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) на ім`я ОСОБА_5 , за період з 01.01.2018 по 01.06.2024 за спірною адресою: АДРЕСА_1 на кінець 05.2024 наявна заборгованість 62 345,73 грн., а тому позивачами ніяким чином не доведено, що Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією, якимось чином було порушено їх права.

04.07.2024 року представником позивачів було подано відповідь на відзив.

21.08.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримав позов, просив його задовольнити та ухвалити відповідне рішення, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві, та ухвалити відповідне рішення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України , завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою ОСОБА_5 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 20.08.1976 року.

09 квітня 1979 року рішенням виконкому Залізничної районної ради народних депутатів батьку позивачки - ОСОБА_5 була надана в користування трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 .

На підставі відповідного ордеру № 019214 Серія Б, виданого виконавчим комітетом Залізничної районної ради народних депутатів міста Києва, від 16.04.1979 року ОСОБА_5 , його дружина ОСОБА_6 , дочка ОСОБА_14 та дочка ОСОБА_3 фактично були заселені в дану квартиру та в подальшому використовували її для свого проживання.

Після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 позивачка проживає у спірній квартирі.

Крім того, в даній квартирі зареєстрований племінник позивачки ОСОБА_3 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та його діти - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з матеріалів справи, 11 лютого 2022 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Бориспільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №54, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_4 .

За згодою ОСОБА_8 та ОСОБА_3 місце проживання ОСОБА_4 було зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок ракетних обстрілів взимку 2022 року та влучання у сусідній будинок бпла shahed-136 в будинку АДРЕСА_1 , було суттєво пошкоджено дах, в квартирі позивачів були вибиті вікна, пошкоджено міжкімнатні перегородки та завдано інших руйнувань. Позивачі неодноразово зверталися до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з проханням перекрити дах, оскільки їх квартира знаходиться на останньому поверсі. Дані обставини не заперечувалися сторонами.

Відповідно до Звіту про виконання обстеження і визначення шкоди та збитків завданих України внаслідок збройної агресії російської федерації по об`єкту «Житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 » від 18.08.2023 року складеного ТОВ «Білд-Інвест Груп» на замовлення ОСОБА_4 вбачається, що житлова квартира за адресою: АДРЕСА_1 станом на день обстеження не придатна до нормальної експлуатації. В квартирі необхідно терміново виконати капітальний ремонт із заміною ушкоджених конструкцій та мереж, а також обов`язково замінити покрівлю над нею. Зволікання із заміною покрівлі призведе до подальшого замокання всіх конструкцій в квартирі, в тому числі дерев`яних, що викличе появу небезпечного для здоров`я людини грибку, гниття та плісняви. При дотриманні всіх наданих експертом рекомендацій, квартиру можна повернути до технічного стану «2» категорії - задовільний. Аварійний стан в будинку в цілому не виявлений. Ознаки того, що аварійний стан конструкцій може настати в найближчому майбутньому, відсутні.

27.10.2023 року ОСОБА_4 звернувся до начальника відділу обліку та розподілу житлової площі Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою, в якій просив змінити договір найму та переоформити особистий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 на його ім`я, у зв`язку зі смертю основного наймача квартири, батька його дружини - ОСОБА_5 ..

Розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.12.2023 року № 865 відмовлено ОСОБА_4 у зміні договору найму на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 з померлого батька дружини ОСОБА_5 , у зв`язку з тим, що ОСОБА_4 не проживав разом з родиною наймача, не користувався рівними з наймачем усіма правами і не ніс усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення, а отже, не може бути визнаний членом родини наймача.

07.02.2024 року ОСОБА_3 звернулась до начальника відділу обліку та розподілу житлової площі Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації з заявою, в якій просила змінити договір найму та переоформити особовий рахунок особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 на її ім`я, у зв`язку зі смертю основного наймача квартири, батька ОСОБА_5 ..

Рішенням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, яке оформлене протоколом № 5, враховуючи, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєний стан рекомендуємо Шевченківський районній в місті Києві державній адміністрації повернутися до розгляду порушеного питання після закінчення діє воєнного стану в Україні, з метою недопущення порушення прав малолітніх дітей ( ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1. та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2.).

Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер (ч. 1, 2 ст. 61 ЖК України).

За змістом ст. 64 цього Кодексу, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

В свою чергу, положеннями ст. 824 ЦК України, передбачено, що на вимогу наймача та інших осіб, які постійно проживають разом з ним, та за згодою наймодавця наймач у договорі найму житла може бути замінений однією з повнолітніх осіб, яка постійно проживає разом з наймачем. У разі смерті наймача або вибуття його з житла наймачами можуть стати усі інші повнолітні особи, які постійно проживали з колишнім наймачем, або, за погодженням з наймодавцем, одна або кілька із цих осіб. У цьому разі договір найму житла залишається чинним на попередніх умовах.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 12.06.2019 року у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду (головуючий - Луспеник Д.Д.) у цивільній справі № 754/14628/17-ц (провадження № 61-5967 св 19) зазначено, що в осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК УРСР). Крім того, особи, які вселилися до наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо особи вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача та якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (стаття 65 ЖК УРСР). Під час вирішення спору про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з`ясувати, крім обставин щодо реєстрації цих осіб у спірному приміщенні, дотримання встановленого порядку при їх вселенні та наявності згоди на це всіх членів сім`ї наймача та обумовлення угодою між указаними особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням, й інші обставини справи, що мають значення для справи, а саме: чи було це приміщення постійним місцем проживання цих осіб, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду, висловлених в постановах від 08 квітня 2020р. по справі № 826/25373/15, від 12 березня 2020р. по справі № 227/2015/18, що колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту). При розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом.

Таким чином, у разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

При цьому в постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020р. по справі № 182/7347/18 також зазначається про те, що застосуванню підлягають положення ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК України, прийнятого 30 червня 1983р. не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2020р. у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).

Згідно із ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 310 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом (ч. 4 ст. 311 ЦК України).

У свою чергу відповідно до ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.

Згідно ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кривіцька і Кривіцький проти України», в контексті вказаної Конвенції поняття «житло» не обмежується приміщенням, в якому проживає на законних підставах, або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв`язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло.

Згідно з Конвенцією поняття «житло» не обмежується приміщеннями, в яких законно мешкають або законно створені. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме - від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі «Прокопович проти Росії» (Prokopovich v. Russia), заява № 58255/00, п. 36, ECHR 2004-XI. Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (див., серед багатьох інших джерел, рішення від 13 травня 2008 р. у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» (McCann v. the United Kingdom), заява № 19009/04, п. 50), п.п. 40, 41 вказаного рішення Європейського суду від 02.12.2010р.

У п. 36 рішення від 18 листопада 2004р. у справі «Прокопович проти Росії» (Prokopovich v. Russia) Європейський суд з прав людини визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме - від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (див. також рішення Європейського суду з прав людини по справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995р., п. 63).

Таким чином, у справі «Прокопович проти Росії» № 58255/00 встановлено, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні ст. 8 Конвенції, а тому наступне виселення її з відповідного житла є невиправданим втручанням в приватну сферу особи, порушенням прав на повагу до житла.

З огляду на приведене суд приходить до висновку, що об`єктивно доведено правомірність набуття позивачами рівного з наймачем права користування жилим приміщенням: ОСОБА_3 була зареєстрована як донька наймача у спірній квартирі, постійно мешкала разом з наймачем і була пов`язана спільним побутом з основним наймачем, зазначеною житловою площею вона відкрито і безперервно користувалась зі згоди наймача протягом усього часу спільного з ним проживання до дня смерті ОСОБА_5 , позивачка зареєстрована в даному приміщенні, продовжує мешкати на спірній житловій площі. Крім того, позивач ОСОБА_4 , який є чоловіком позивачки ОСОБА_3 , зареєстрований в даному житловому приміщенні, мешкає на спірній житловій площі разом з дружиною.

Оскільки ОСОБА_5 помер, а позивачі, які набули рівного з наймачем права користування жилим приміщенням, бажають бути наймачами за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача, суд не вбачає перешкод для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 12,13,76,81,89,141,247,264,265,268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання наймачем житлового приміщення, зобов`язання внести зміни до договору найму житлового приміщення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.03.2024, оформлене протолом №5 про розгляд питання зміни договору найму на квартиру АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 після закінчення дії воєнного стану в Україні.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 08.12.2023 №865 про відмову ОСОБА_4 у зміні договору найму на квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) наймачами квартири АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію змінити договір найму та переоформити особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) шляхом видачі відповідного розпорядження.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Сіромашенко