Постанова

від 18.11.2024 по справі 911/452/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. Справа№ 911/452/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

без повідомлення учасників справи

розглянувши матеріали апеляційної скарги Садівничого об`єднання "Трудовик"

на рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2024

у справі №911/452/24 (суддя - Кошик А.Ю.)

за позовом Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"

до Садівничого об`єднання "Трудовик"

прo стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" звернулася з позовом до Садівничого об`єднання "Трудовик" прo стягнення 39449,14 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на недотримання відповідачем приписів Кодексу газорозподільних систем під час провадження своєї діяльності (проведення земляних робіт без погодження з Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України"), що мало своїм наслідком завдання збитків на загальну суму 39449,14 грн, які включають в себе понесені витрати на відновлення належної роботи газорозподільної системи та вартість аварійного витоку природного газу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2024 відкрито провадження у справі №911/452/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.04.2024 у справі №911/452/24 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Садівниче об`єднання "Трудовик" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

За твердженнями скаржника, Садівниче об`єднання "Трудовик" не має на своєму балансі жодних газопроводів, не є землекористувачем дороги під якою прокладено газопровід та не мав жодної інформації про наявність газопроводу в місці проведення робіт, оскільки позивачем було порушено норми щодо забезпечення попереджувальних заходів безаварійної експлуатації газорозподільних систем (відсутність табличок - показчиків, відсутність стрічки жовтого кольору з незмивним написом «Обережно! Газ»). А відтак, у пошкодженні газопроводу відсутня вина відповідача і навпаки, настання аварійної ситуації та заподіяння збитків сталося виключно з вини позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 апеляційну скаргу у справі №911/452/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_1 (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкладено вирішення питання про відкриття/відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення апеляційної скарги без руху у справі №911/452/24 до надходження її матеріалів до Північного апеляційного господарського суду.

07.08.2024 Господарський суд Київської області скерував матеріали справи №911/452/24 до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 відкрито провадження у справі №911/452/24 та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, надано позивачу строк для надання відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач у встановлений процесуальний строк не скористався правом на подання відзиву, що відповідно до вимог ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

На підставі службової записки секретаря судової палати та розпорядження Північного апеляційного господарського суду №09.1-07/512/24 від 24.09.2024, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/452/24.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2024 апеляційну скаргу Садівничого об`єднання "Трудовик" у справі №911/452/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2024 справу №911/452/24 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, з 01.01.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" виконує функції оператора газорозподільної мережі (далі - оператора ГРМ), визначені Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494.

11.09.2023 об 13 год. 04 хв. на аварійно-диспетчерську службу Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" надійшла заявка ОСОБА_2 з номеру телефону НОМЕР_1 щодо пошкодження підземного вуличного розподільчого газопроводу середнього тиску 0,24 МПа, діметром 32 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с.Рожни, вул. Південна 6, під час проведення земельних робіт.

Земельні роботи проводились слюсарем-сантехніком Садівничого об`єднання "Трудовик" ОСОБА_2 із залученням трактора Рожнівського комунального господарства, про що складено акт пошкодження газопроводу №16 від 11.09.2023.

Після прибуття на місце аварії працівниками аварійно-диспетчерської служби ліквідовано витік газу шляхом встановленням пережиму об 15 год. 00 хв.

За твердженнями позивача, всупереч законодавчо встановленому порядку, представник відповідача 11.09.2023 приступив до виконання земельних робіт без обов`язкового погодження з оператором ГРМ, що призвело до пошкодження газопроводу та спричинення збитків.

У зв`язку з пошкодженням відповідачем газопроводу, позивач поніс матеріальні збитки на загальну суму 39449,14 грн, що включає в себе понесені витрати на відновлення належної роботи газорозподільної системи на суму 5549,42 грн згідно розрахунку №1 та вартість аварійного витоку природного газу на суму 33899,72 грн згідно розрахунку №2.

01.02.2024 позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою №Коф/100.3.1-Сл-109-24 від 01.02.2024 про оплату суми завданої майнової шкоди у розмірі 39449,14 грн. До листа було додано договір про відшкодування матеріальних збитків внаслідок пошкодження газопроводу від 11.09.2023 та розрахунки суми заподіяних збитків, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та копією фіскального чеку від 01.02.2024.

Проте відповідач договір про відшкодування матеріальних збитків внаслідок пошкодження газопроводу та розрахунки не підписав та не повернув, майнову шкоду не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 39449,14 грн майнової шкоди, завданої пошкодженням газопроводу під час виконання земляних робіт.

В свою чергу відповідач заперечував проти позовних вимог з підстав відсутності договірних відносин з позивачем, а також газопроводів у власності, управлінні чи на балансі Садівничого об`єднання "Трудовик". Відповідач стверджував, що позивачем не виконані вимоги нормативно-правових актів та чинного законодавства, а саме: не встановлені таблички-покажчики на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 м один від одного; не укладена на відстані 200 мм над поліетиленовим газопроводом попереджувальна стрічка жовтого кольору завширшки не менше ніж 200 мм із незмивним написом "Обережно! Газ", внаслідок чого сталася аварійна ситуація, відповідальність за яку має покладатись на позивача.

Також відповідач зазначає, що позивачем суттєво завищено розмір збитків внаслідок неправильних розрахунків, а також включенням у кошторис незрозумілих статей витрат. Зокрема, у розрахунку враховано зовнішній діаметр труби та включено у розрахунок витрати, підстави виникнення яких не підтверджені та завищені.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За висновками суду, факт пошкодження газопроводу, що перебуває на балансі позивача, встановлений у складеному акті пошкодження газопроводу №16 від 11.09.2023. Причинно-наслідковим зв`язком між діями відповідача та завданою позивачу шкодою є саме пошкодження газопроводу працівником відповідача внаслідок проведення земляних робіт без обов`язкового погодження з оператором ГРМ. Суду не надано належних та допустимих доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у діях відповідача, зокрема, не доведено, що ним вчинялися усі передбачені й необхідні заходи для унеможливлення завдання шкоди.

Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками місцевого господарського суду у їх сукупності та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами 1 та 2 статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Приписами ст. 225 ГК України унормовано, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, для притягнення до цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді відшкодування заподіяних ним збитків є наявність складу правопорушення: протиправна поведінка особи, шкода, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою. При цьому чинне законодавство передбачає принцип вини контрагента або особи, яка завдала шкоду, як підставу для відшкодування заподіяних збитків (шкоди): за приписами ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №902/320/17 та 16.04.2020 у справі №904/5489/18.

Враховуючи визначені процесуальним законодавством принципи змагальності і диспозитивності судочинства можна зробити висновок, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.10.2019 у справі №554/1583/16-ц.

Наявність всіх зазначених вище умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно матеріалів справи, постановою НКРЕКП №1839 від 26.12.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України».

Постановою НКРЕКП №1596 від 31.08.2023 «Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 №1839 та врегулювання питань щодо провадження Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» діяльності з розподілу природного газу» зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» виконання зобов`язань, покладених НКРЕКП на Акціонерне товариство «Київоблгаз» за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності Акціонерного товариства «Київоблгаз».

Відтак Київська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», яка діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», здійснює діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи для задоволення потреб споживачів природного газу, відповідно до отриманих від газотранспортних організацій поставлених обсягів.

Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 37 цього закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи.

Отже, відповідно до вимог Закону України "Про ринок природного газу" позивач, як оператор ГРМ, зобов`язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи у межах міста Києва, а також забезпечувати попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем.

Згідно з п. 2 р. 2 гл. 1 Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 (далі - Кодекс ГРС), оператор газорозподільної системи (ГРМ) відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.

Експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно оператори газорозподільних систем (п. 1 гл. 3 р. 1 КГС).

Відповідно до п. 1 гл. 4 р. III Кодексу ГРС, охоронна зона об`єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж.

Як встановлено судом, 11.09.2023 під час проведення земляних робіт працівником Садівничого об`єднання "Трудовик" за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с. Рожни, вул. Південна 6, було пошкоджено підземний вуличний розподільчий газопровід середнього тиску 0,24 МПа, діметром 32 мм, матеріал - поліетилен, про що працівниками Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» складено акт пошкодження газопроводу №16 від 11.09.2023, а також ліквідовано витік газу шляхом встановлення пережиму.

Відповідно до акту пошкодження газопроводу земляні роботи працівником відповідача проводилися без погодження оператора ГРМ.

Згідно з п. 5-11 гл. 4 р. III Кодексу ГРС земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу.

Проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням оператора ГРМ.

Письмове погодження, що надається оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов`язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо).

Оператор ГРМ протягом 10 робочих днів з дня реєстрації письмового звернення юридичної чи фізичної особи або фізичної особи-підприємця щодо погодження проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ має надати письмове погодження або письмову обґрунтовану відмову. Письмове погодження надається на безоплатній основі.

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці для отримання погодження оператора ГРМ на проведення ремонтних, будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ повинні подати оператору ГРМ для узгодження проект плану їх проведення, розроблений з урахуванням вимог будівельних, а за необхідності - інших норм і правил, що регламентують ці роботи, а також заяву (лист) на отримання погодження.

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, які отримали письмове погодження оператора ГРМ, зобов`язані керуватися порядком проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт і дотримуватись умов їх виконання з урахуванням вимог письмового погодження оператора ГРМ.

Також, відповідно до п. п. 15-18 гл. 4 р. III Кодексу ГРС систем до початку ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронній зоні наказом організації, що проводить роботи, з числа фахівців призначається особа, відповідальна за проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт (керівник робіт).

Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов`язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника оператора ГРМ щодо проведення робіт.

Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні.

Відповідно до п. 1.34. р. 5 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285 перед початком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу працівники, що виконують земляні роботи, зобов`язані виявити фактичне місце розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства.

З урахуванням навелених норм права, виконання земляних робіт в охоронній зоні газопроводу можливе за умови: отримання дозволу на проведення земляних робіт в охоронній зоні, передбаченого п. 7-8 гл. 4 р. III Кодексу ГРС; повідомлення представника оператора ГРМ не пізніше ніж за добу до початку робіт щодо проведення земляних робіт; виявлення фактичного місця розташування газопроводу шляхом шурфування вручну в присутності представника газорозподільного підприємства, і лише після цього - продовження роботи землерийною технікою.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано матеріалами справи, всупереч законодавчо встановленому порядку представник відповідача 11.09.2023 приступив до виконання земельних робіт без обов`язкового погодження з оператором ГРМ, що призвело до пошкодження газопроводу та спричинення збитків.

За повідомленням відповідача, він не був обізнаний про існування газопроводу, оскільки позивачем не було забезпечено газопровід відповідними покажчиками в порушення п. 7.23 ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» траси підземних газопроводів не були відмічені табличками-покажчиками та над поліетиленовим газопроводом, прокладеним без футлярів, не укладено попереджувальну стрічку жовтого кольору завширшки не менше ніж 200 мм із незмивним написом «Обережно! Газ» (ДБН В.2.5-41, п. п. 6.1.1 та 6.1.9 Кодексу ГРС).

Проте колегія суддів зауважує, що положення ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» встановлюють вимоги щодо будівництва, а не щодо утримання газопроводу, тому не можуть покладатись в основу звинувачень позивача у відсутності покажчиків.

Разом з тим з наявного в матеріалах справи рішення приймальної комісії (у складі представника замовника, генерального підрядника, експлуатаційної організації, органу Держнаглядохоронпраці) вбачається, що будівельно-монтажні роботи підземного вуличного розподільчого газопроводу середнього тиску 0,24 МПа, діаметром 32 мм, матеріал - поліетилен, за адресою: Київська обл., Броварський р-н., с. Рожни, вул. Південна 6 виконані в повному обсязі згідно з проектом і вимогами ДБН В.2.5.-2001 «Газопостачання».

В свою чергу слід зазначити, що згідно з п. п. 3-6 г. 4 р. III Кодексу ГРМ охоронні зони об`єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об`єкта ГРМ. Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ. Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов`язковим дотриманням вимог цього Кодексу. Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок оператора ГРМ.

Тобто визначення зони об`єктів ГРМ відбувається в першу чергу за даними документації із землеустрою, а не за покажчиками на місцевості.

З огляду на наведену норму вбачається, що відповідальність за використання земель охоронних зон об`єктів ГРМ в першу чергу покладається на осіб, які є фактичними володільцями відповідних земельних ділянок власників, орендарів, користувачів. Роль оператора ГРМ зводиться до контрольних та погоджувальних заходів, як спеціаліста.

Зокрема, під час будівництва газопроводу (що відбулось в даному випадку у 2004 році), мали бути визначені покажчики на земельних ділянках. Однак відповідальність за збереження та утримання відповідних покажчиків переходить до осіб, які мають права на відповідні земельні ділянки. Тобто, розташуваня об`єктів ГРМ мають враховувати в першу чергу органи виконавчої влади та місцевого самоврядування в момент надання земельних ділянок у власність чи користування. В свою чергу, власники або користувачі земельної ділянки також мають вживати заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об`єктів ГРМ.

Враховуючи тривалий час з моменту будівництва газопроводу та перебування земельної ділянки у користуванні садівничого товариства, відсутні підстави для звинувачень позивача у невстановленні покажчиків газопроводу. Зокрема, відповідні дані мали бути враховані під час виділення земельної ділянки в користування і землекористувач мав забезпечити схоронність покажчиків газопроводу та передати (попередити) відповідну інформацію особам, яким він передав в користування земельну ділянку.

В будь-якому випадку, претензії щодо відсутності покажчиків та неповідомлення про існування об`єктів ГРМ в першу чергу стосуються землекористувачів земельної ділянки. В свою чергу, особа (відповідач), яка приступала до земляних робіт, проявивши обачність, за відсутності достатньої інформації про земельну ділянку, мала пересвідчитись, офіційно запитати у землекористувача, органу місцевого самоврядування чи оператора ГРМ про існування газопроводу.

За час з моменту будівництва газопроводу встановлені покажчики могли бути пошкоджені чи знащені, за що відповідали безпосередньо землекористувачі в чиєму фактичному володінні перебувала земельна ділянка.

Аналогічна наведенному ситуація щодо прокладення газопроводу, тобто відсутні підстави для звинувачень позивача в не укладенні попереджувальної стрічки жовтого кольору.

При цьому є хибними твердження скаржника про відсутність його вини в пошкодженні газопроводу, з підстав того, що землекористувачами спірної ділянки є садоводи садівничого товариства, тоді як Садівниче об`єднання «Трудовик» здійснює лише господарські роботи для підтримання життєздатності об`єднання.

Так, п. 1.11 статуту Садівничого об`єднання «Трудовик» визначено, що територія об`єднання складається з земель, відведених в користування для членів об`єднання, та закріплених за ними відповідними правовстановлюючими документами та індивідуальними актами.

Об`єднання створено для захисту законних прав та інтересів садоводів та садівничих товариств, які мають статус члена об`єднання, соціальних, економічних, творчих, вікових, оздоровчих, екологічних, садівничих та інших спільних інтересів (п. 2.1 статуту).

Головним завданням об`єднання є вирішення загальних питань щодо: благоустрою території об`єднання; забезпечення садоводів електроенергією, водою; будівництва та підтримання у належному стані доріг об`єднання; централізованого збору побутових відходів та їх вивозу; забезпечення охорони території спеціальними організаціями для безпеки садівників; розвитку торгівлі харчовими продуктами, побутовими товарами першої необхідності; інших важливих питань для ефективної діяльності об`єднання (п. 2.2 статуту).

З наведеного сліду, що дорога, під якою прокладено газопровід, є дорогою загального користування садівничого товариства, що входить до складу Садівничого об`єднання «Трудовик» та яке відповідає за її належний стан. Відтак, саме відповідач мав здійснити всі необхідні заходи для безпечного здійснення земляних робіт.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів, пошкоджений підземний вуличний розподільчий газопровід середнього тиску використовується для здійснення діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об`єкти підвищеної небезпеки" небезпечна речовина - речовина або суміш речовин, що має хімічні, токсичні, вибухові, окислювальні, горючі властивості, безпосередня чи опосередкована дія якої може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища.

За своїми характеристиками газ є хімічною, токсичною, вибуховою, окислювальною, горючою речовиною та за певних обставин може призвести до загибелі, гострих чи хронічних захворювань або отруєння людей чи до забруднення навколишнього природного середовища тощо.

У той же час, газопровід призначений для доставки газу від газорозподільчих станцій до кінцевого споживача.

Отже, за своїми технічними характеристиками пошкоджений працівником відповідача газопровід є джерелом підвищеної небезпеки, а здійснення позивачем діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом у розумінні ст. 1187 ЦК України є джерелом підвищеної небезпеки.

Разом з цим, виконання працівником відповідача земельних робіт у зоні пролягання газопроводу із застосуванням спеціальної техніки (трактора) також містить ознаки діяльності, яка є джерелом підвищеної небезпеки.

Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами ст. ст. 1187 та 1188 ЦК України, системний аналіз яких дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, за цих обставин обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, факт пошкодження підземного вуличного розподільчого газопроводу середнього тиску 0,24 МПа, діметром 32 мм, який перебуває на балансі позивача, встановлено у складеному працівниками позивача акті пошкодження газопроводу №16 від 11.09.2023.

Причинно-наслідковим зв`язком між діями та бездіяльністю відповідача та завданою позивачу шкодою є саме припинення газопостачання в результаті пошкодження газопроводу працівником відповідача у зв`язку з недотриманням встановлених обмежень у використанні земельної ділянки, а також витрати, які поніс позивач на ремонт пошкодженого газопроводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Отже, законом встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди.

Проте, суду не надано належних та допустимих доказів відсутності вини (умислу чи необережності) у діях відповідача, зокрема, останнім не доведено, що ним вчинялися усі передбачені й необхідні заходи для унеможливлення завдання шкоди.

У даному випадку відповідач, як особа яка здійснювала сільськогосподарські роботи повинен був виявити розумну обачність та знати, що на земельних ділянках проходить газопровід та проводити роботи із застереженнями, прямо встановленими чинним законодавством.

Виходячи із встановлених судом обставин справи, вина відповідача в даному випадку кваліфікується як необережність, оскільки відповідач не передбачав і не бажав тих наслідків, які фактично настали, хоча, виходячи із конкретних обставин, об`єктивно міг і був зобов`язаний їх передбачити.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 4 гл. 1 р. 3 Кодексу ГРМУ, у разі виникнення аварійної ситуації оператор газорозподільної системи зобов`язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи.

Пунктом 6 глави 4 розділу 11 Кодексу ГРМ встановлено, що якщо при порушеннях, визначених в пунктах 1-5 цієї глави, неможливо достовірно встановити номінальну потужність газового обладнання (відмова в доступі до об`єкта споживача, газовий відвід без наявного підключеного газового обладнання, несертифіковане обладнання, відсутність заводських паспортів, маркувань тощо), визначення об`єму природного газу здійснюється з урахуванням проміжку часу, за який необхідно визначити об`єм необлікованого природного газу, пропускної спроможності площі отвору, сопла, пальника або газопроводу за відповідною формулою.

Внаслідок пошкодження відповідачем газопроводу утворився отвір та відбувся витік природного газу протягом часу до повідомлення та усунення витоку газу, що зафіксовано у відповідному акті про пошкодження, складеному уповноваженими працівниками позивача за участю особи, якою було спричинено пошкодження (тракториста), який не заперечував наведені в акті обставини.

Позивачем проведено розрахунок відшкодування збитків (втрат газу) внаслідок пошкодження підземного газопроводу з врахуванням супутніх виробничо-технологічних витрат газу. Розмір завданої позивачу шкоди у сумі 39449,14 грн наводиться у розрахунках №№1, 2, згідно локального кошторису на будівельні роботи №06-01-01. Зокрема, вартість послуг: виконання аварійно-відновлювальних робіт, матеріали, автопослуги, пуск газу в будівлю, становить 5549,42 грн. Вартість виробничо-технологічних витрат та втрат природного газу становить 33899,72 грн.

Суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю розрахунків розміру шкоди, заподіяної позивачу, які не спростовані відповідачем достовірними та правильними контррозрахунками. Твердження скаржника щодо невірності обрахунків позивача втрат природного газу є безпідставними, оскільки ґрунтуються на власному тлумаченні обрахування фактичного діаметру витоку газу.

За таких обставин, у діях відповідача наявний повний склад цивільного правопорушення, відтак висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача матеріальної шкоди у розмірі 39449,14 грн є обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах закону і поданих доказах.

Доводи апеляційної скарги відповідача, про які зазначено судом вище, спростовуються встановленими обставинами справи.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2024 у справі №911/452/24 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається, у зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги Садівничого об`єднання "Трудовик" не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги та відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.

Вказана справа є малозначною, а тому прийнята постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 Апеляційну скаргу Садівничого об`єднання "Трудовик" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 09.04.2024 у справі №911/452/24 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов