Рішення

від 18.11.2024 по справі 904/4027/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024м. ДніпроСправа № 904/4027/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька електропромислова група", м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 15 960,40 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька електропромислова група" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 8 038,63 грн., що складають суму пені за договором поставки № 07/01-02 від 01.02.2022, 1 003,01 грн. - інфляції грошових коштів, 2 071,71 грн. - штрафу та 4 847,05 грн. - річних.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 07/01-02 від 01.02.2022 в частині строків здійснення оплати за отриманий від постачальника товар.

У межах визначеного законом строку сторонам була надана можливість скористатись своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав, проте, останній був належним чином повідомлений про розгляд справи № 904/4027/24, що підтверджується залученою до матеріалів справи довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду про відкриття провадження у справі від 18.09.2024) до електронного кабінету ТОВ "Ертанз" 19.09.2024 20:19.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою від 18.09.2024 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4027/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

02.10.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., до якої останнім долучено договір про надання правової допомоги від 12.02.2019, ордер на надання правничої (правової допомоги) серії АР № 1174734 від 24.05.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.02.2019, розрахунок вартості наданих послуг з правової допомоги від 18.09.2024, акт приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт від 30.09.2024, додаткову угоду від 18.09.2024 до договору про надання правової допомоги від 12.02.2019.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача пені, інфляції грошових коштів, штрафу та річних за вказаний позивачем період за порушення строків оплати отриманого від постачальника товару за договором поставки № 07/01-02 від 01.02.2022.

01.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька електропромислова группа" (далі - постачальник, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ертанз" (далі - покупець, відповідач у даній справі) укладено договір поставки № 07/01-02 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору постачальник зобов`язується протягом дії договору передати покупцеві кабельно-провідникову й електротехнічну продукцію, надалі товар, окремими партіями за цінами, в асортименті й кількості, які погоджуються сторонами в накладних, що є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язаний прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених цим договором. Загальний обсяг товару, що продається за даним договором, визначається протягом терміну дії договору з урахуванням кількості й асортиментів товару по всім переданим відповідно до умов даного договору партіям товару.

Ціни на товар визначаються сторонами в накладній на момент передачі партії товару. Сторони підтверджують, що ціна, зазначена в накладній, вважаться звичайною (пункт 1.2.).

Згідно з пунктом 2.1. договору загальна його сума визначається виходячи із цін на товар, асортименту і загальної кількості товару, вказаних у видаткових накладних, та проданого відповідно до умов договору.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що покупець отримує товар відповідно до виставлених рахунків. Не отримання покупцем рахунку-фактури не є підставою посилатись на неможливість здійснити оплату за договором.

Покупець зобов`язаний здійснити оплату за отриманий товар на умовах повної попередньої оплати протягом 3 днів з дати виставлення рахунку на оплату. Якщо сторонами узгоджено часткове або повне відстрочення оплати, то розрахунок за товар відбувається у визначений сторонами строк, але у будь-якому разі остаточний розрахунок не повинен перевищувати строк 30 календарних днів з дати отримання товару (пункт 3.2.).

Пунктом 3.5. договору встановлено, що постачальник зобов`язаний передавати покупцеві товар партіями в строки, кількості й асортиментах (номенклатурі), погоджені сторонами в заявках. Кожна поставка здійснюється на основі або відповідної специфікації, або окремого замовлення, яке направляється на узгодження засобами електронного зв`язку. Замовлення складається у довільній формі, яка дає можливість визначитися постачальнику з усіма істотними умовами поставки і суттєвими ознаками товару.

Поставка товару здійснюється на умовах EXW (склад постачальника, м. Запоріжжя) (пункт 3.6. договору).

Відповідно до пункту 8.2. договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення між сторонами. У разі, якщо жодна із сторін не виявила бажання щодо розірвання договору, останній вважається пролонгованим на 1 рік на тих же умовах, але не більше, ніж на 3 роки.

На виконання умов спірного договору позивач у травні 2023 передав у власність відповідачеві товар на загальну суму 20 717,12 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 2168 від 05.05.2023 на суму 1 576,32 грн., № 2169 від 05.05.2023 на суму 396,82 грн., № 2365 від 17.05.2023 на суму 304,85 грн., № 2366 від 17.05.2023 на суму 113,78 грн., № 2534 від 26.05.2023 на суму 793,89 грн., № 2535 від 29.05.2023 на суму 2 893,68 грн. та № 2536 від 29.05.2023 на суму 14 637,78 грн., які підписано сторонами без зауважень та заперечень.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначає про те, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2024 у справі № 904/2292/24 присуджено до стягнення з відповідача заборгованість в сумі 55 864,22 грн. (зокрема, заборгованість за поставлений у 2023 році товар на суму 20 717,12 грн. за договором поставки № 07/01-02 від 01.02.2022).

Посилається Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька електропромислова група" у позовній заяві і на те, що відповідачем у повному обсязі проведено розрахунки за отриманий від постачальника товар за спірним договором, що підтверджується залученою до матеріалів справи платіжною інструкцією № 1715 від 27.08.2024 на суму 55 864,22 грн., у призначенні платежу якої вказано: "Погашення заборгованості відповідно до справи № 904/2292/24, у т.ч. ПДВ 20% - 9 310,70 грн.".

Так, за твердженням позивача, відповідач розрахувався за отриманий від постачальника товар з порушенням встановлених пунктом 3.2. спірного договору строків, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізька електропромислова група" нарахувало Товариству з обмеженою відповідальністю "Ертанз" пеню за загальний період прострочення 05.06.2023 по 26.08.2024 в сумі 8 038,63 грн., інфляцію грошових коштів за загальний період прострочення з червня 2023 по липень 2024 в сумі 1 003,01 грн., штраф в сумі 2 071,71 грн. та річні за загальний період прострочення з 05.06.2023 по 26.08.2024 в сумі 4 847,05 грн.

Вказані обставини і стали причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги, заявлені позивачем, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (частина 1 статті 655 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 509, 526 Цивільного кодексу України, статей 173, 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у травні 2023 передав у власність відповідачеві товар на загальну суму 20 717,12 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних № 2168 від 05.05.2023 на суму 1 576,32 грн., № 2169 від 05.05.2023 на суму 396,82 грн., № 2365 від 17.05.2023 на суму 304,85 грн., № 2366 від 17.05.2023 на суму 113,78 грн., № 2534 від 26.05.2023 на суму 793,89 грн., № 2535 від 29.05.2023 на суму 2 893,68 грн. та № 2536 від 29.05.2023 на суму 14 637,78 грн., які підписано сторонами без зауважень та заперечень.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Як вже було зазначено вище, у пункті 3.2. спірного договору сторонами узгоджено, що покупець зобов`язаний здійснити оплату за отриманий товар на умовах повної попередньої оплати протягом 3 днів з дати виставлення рахунку на оплату. Якщо сторонами узгоджено часткове або повне відстрочення оплати, то розрахунок за товар відбувається у визначений сторонами строк, але у будь-якому разі остаточний розрахунок не повинен перевищувати строк 30 календарних днів з дати отримання товару.

Так, відповідачем у повному обсязі виконано зобов`язання за спірним договором в частині оплати за отриманий від постачальника товар, проте з порушенням встановлених пунктом 3.2. договору поставки строків, що підтверджується залученою до матеріалів справи платіжною інструкцією № 1715 від 27.08.2024.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3. спірного договору сторони встановили інший розмір річних за порушення строків оплати товару, що складає 20% від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім за порушення строків оплати за отриманий від постачальника товар за договором поставки № 07/01-02 від 01.02.2022 до стягнення заявлені інфляція грошових коштів за загальний період прострочення з червня 2023 по липень 2024 в сумі 1 003,01 грн. та річні за загальний період прострочення з 05.06.2023 по 26.08.2024 в сумі 4 847,05 грн.

Розрахунок інфляції грошових коштів позивачем здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, а отже, вказана у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Розрахунок річних (за видатковими накладними №№ 2168, 2169 від 05.05.2023, № 2534 від 26.05.2023) позивачем завищено з огляду на те, що останній здійснений позивачем без врахуванням вимог частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України, в якій встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягають річні в сумі 4 845,60 грн.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.

За порушення строків оплати товару сторонами у пункті 7.3. договору передбачена відповідальність покупця у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також додатково штрафу у розмірі 10% від суми договору - за порушення строків оплати товару більше 5 календарних днів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлена пеня за загальний період прострочення 05.06.2023 по 26.08.2024 в сумі 8 038,63 грн.

Розрахунок пені позивачем завищено з тих самих підстав, що і розрахунок річних.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягає пеня в сумі 8 034,97 грн.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання понад 5 календарних днів на підставі пункту 7.3. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з ТОВ "Ертанз" штраф в сумі 2 071,71 грн.

Розрахунок штрафу позивачем здійснено відповідно до умов договору, у зв`язку з чим вказана у розрахунку сума підлягає до примусового стягнення з відповідача.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем заявлено витрати на правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано: договір про надання правової допомоги від 12.02.2019, ордер на надання правничої (правової допомоги) серії АР № 1174734 від 24.05.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 12.02.2019, розрахунок вартості наданих послуг з правової допомоги від 18.09.2024, акт приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт від 30.09.2024, додаткову угоду від 18.09.2024 до договору про надання правової допомоги від 12.02.2019.

12.02.2019 Адвокатом Кузнецовим Іллею Сергійовичем (далі - адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізька електропромислова група" (далі - клієнт, позивач у даній справі) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного вище договору адвокат бере на себе зобов?язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов?язаний оплатити замовлення у порядку та строки, обумовлені сторонами.

На виконання цього договору адвокат надає клієнту правову допомогу в сферах кримінального, цивільного, господарського, адміністративного, податкового права, та на свій розсуд:

- надає клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту і представництва інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, місцевого самоврядування, будь-яких юридичних особах, органах прокуратури, МВС, поліції та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб;

- представляє клієнта з усіма правами, які надано законодавством України особі, в тому числі позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, стягувачу, боржнику, у тому числі з правом підписання і пред?явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред?явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред?явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі;

- вчиняє інші дії в інтересах клієнта, не передбачені даним договором;

- представляє інтереси клієнта під час досудового та судового слідства, кримінального провадження, процедурах оскарження, в тому числі апеляційного і касаційного оскарження, у справах про адміністративні правопорушення;

- має право подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів, представництва клієнта (пункт 1.2. договору).

Згідно з пунктом 3.1. договору за правову допомогу, передбачену в п. 1.2 договору, клієнт сплачує адвокату обумовлену сторонами винагороду.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 2.1.).

Судом встановлено, що 18.09.2024 позивачем та адвокатом укладено додаткову угоду до договору від 12.02.2019, якою сторони узгодили, що оплата наданої правової допомоги адвоката у справі № 904/427/24 в межах розгляду в суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області) здійснюється у фіксованому розмірі 6 000,00 грн. протягом 30 календарних днів з дати отримання або стягнення з відповідача присудженої правничої допомоги у цій справі, та підлягає перерахуванню клієнтом адвокату на його рахунки (пункт 1 додаткової угоди).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.2024 сторонами підписано акт приймання-передачі наданої правової допомоги з детальним описом проведених робіт на загальну суму 6 000,00 грн.

Відповідно до пункту 1 вказаного акту з 13.09.2024 у справі № 904/4027/24 в межах розгляду в суді першої інстанції (Господарському суді Дніпропетровської області) адвокат надав клієнту наступну правничу допомогу: підготовка і відправлення до Господарського суду Дніпропетровської області позовної заяви ТОВ "Запорізька електропромислова група" до ТОВ "Ертанз" про стягнення грошових коштів, за якою відкрито провадження у справі № 904/4027/24. Вартість наданої правничої допомоги за цим актом підлягає оплаті у фіксованому розмірі 6 000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що відповідна сума, обумовлена сторонами до сплати у твердому розмірі під відкладальною умовою, є гонораром адвоката, тож належить до судових витрат.

Згідно зі статтею 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.

За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення Європейський суд з прав людини у справі "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23.01.2014, "Горковлюк та Кагановський проти України" від 04.10.2018).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, зазначив, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом.

Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але і враховуючи також те, чи були вони розумними(§55).

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи вказане питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, даний спір відноситься до категорії справ незначної складності.

Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді, складання позовної заяви не потребували значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, здійснення арифметичних розрахунків заявлених до стягнення сум, що складаються із пені, інфляції грошових коштів, річних та штрафу (за порушення строків оплати отриманого від постачальника товару за спірним договором) за сьома видатковими накладними, не є складними.

Суд не заперечує право адвоката та його довірителя на таку оцінку вартості та необхідності наданих послуг, але оцінює дані обставини з точки зору можливості покладення таких витрат на іншу сторону по справі.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Крім того, стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.

При викладених обставинах, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, господарський суд вважає, що загальна сума витрат на правничу допомогу є обґрунтованою, та такою, що підлягає покладенню на відповідача, складає 3 000,00 грн.

Проте, з урахуванням пропорційності розміру задоволених вимог до стягнення з відповідача підлягають витрати на правничу допомогу в сумі 2 999,04 грн.

Решту витрат на професійну правничу допомогу слід покласти на позивача.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ертанз" (50069, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Книжна, буд. 1/11, каб. 11, код ЄДРПОУ 39632892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізька електропромислова група" (69096, м. Запоріжжя, вул. Бородинська, 12/51, код ЄДРПОУ 32649399) 1 003,01 грн. - інфляції грошових коштів, 4 845,60 грн. - річних, 8 034,97 грн. - пені, 2 071,71 грн. - штрафу, 2 999,04 грн. - витрат на правничу допомогу та 2 421,42 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає - 21 375,75 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 18.11.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко