Рішення

від 18.11.2024 по справі 904/2822/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024м. ДніпроСправа № 904/2822/24Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства «Криворізький експертно-технічний центр держпраці» м. Кривий Ріг

до Приватного підприємства «Будальянс КР» м. Кривий Ріг

про стягнення суми боргу в розмірі 30240грн, пені в розмірі 55490грн40коп, 3% річних в розмірі 1512грн45коп, інфляційної складової в розмірі 2633грн27коп

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство «Криворізький експертно-технічний центр держпраці» звернулось до Приватного підприємства «Будальянс КР» з позовом про стягнення суми боргу в розмірі 30240грн, пені в розмірі 55490грн40коп, 3% річних в розмірі 1512грн45коп, інфляційної складової в розмірі 2633грн27коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем зобов`язань з оплати виконаних робіт за договорами №1901/Е від 24.11.2021 та №1902/Е від 24.11.2021.

Позивач вказав про виконання робіт за договорами №1901/Е від 24.11.2021, №1902/Е від 24.11.2021 та послався на акти прийняття здачі робіт від 17.10.2022.

Позивач зазначив, що з урахуванням пунктів 2.2 договорів №1901/Е від 24.11.2021, №1902/Е від 24.11.2021, відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт у строк до 27.10.2022. На момент звернення до суду з позовом сума боргу за договором №1901/Е від 24.11.2021 становить 19620грн, за договором №1902/Е від 24.11.2021 - 10620грн.

Посилаючись на пункти 4.2 договорів №1901/Е від 24.11.2021, №1902/Е від 24.11.2021, за порушення строку оплати робіт позивач нарахував та заявив пеню в розмірі 36002грн70коп та в розмірі 19487грн70коп за період 26.06.2023 26.06.2024.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати робіт позивач нарахував та заявив 3% річних в розмірі 981грн49коп та 531грн16коп, інфляційну складову в розмірі 1708грн49коп, 924грн78коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2024 суд залишив позов без руху та надав час для усунення недоліків.

На адресу суду 03.07.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява позивача про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 суд прийняв позов, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику(повідомлення) сторін за наявними матеріалами.

Ухвала суду від 08.07.2024 направлялась на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була повернена відділенням поштового зв`язку із вказівкою на закінчення строку зберігання.

На адресу суду 14.08.2024 надійшов сформований в системі «Електронний суд» відзив про незгоду із заявленими вимогами, підписаний представником відповідача.

У відзиві вказано про істотне порушення позивачем умов договорів №1901/Е від 24.11.2021, №1902/Е від 24.11.2021 та припинення у зв`язку з цим зобов`язань відповідача.

Відповідач вказав, що позивач не усунув недостовірні відомості у звіті за результатами експертизи від 20.01.2022 №12.2-04-12.3-0003.22ЗВ (невід`ємна частина висновку експертизи від 20.01.2022 №12.2-04-12.3-0003.22ВЕ) та у звіті за результатами експертизи від 20.01.2022 №12.2-04-12.3-0004.22ЗВ, (невід`ємна частина висновку експертизи від 20.01.2022 №12.2-04-12.3-0004.22ВЕ). Це унеможливлює отримання відповідачем рішення Головного управління держпраці у Дніпропетровській області про видачу дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та рішення про видачу дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Тобто відповідач не може використати результати договорів, на які він розраховував.

Представник відповідача також сформував в системі «Електронний суд» та направив до суду клопотання від 14.08.2024 про зменшення розміру пені за договорами №1901/Е від 24.11.2021, №1902/Е від 24.11.2021 на 90% та заяву від 14.08.2024 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У клопотанні від 14.08.2024 про зменшення розміру пені вказано, що:

- розмір пені за неналежне виконання умов договору №1901/Е від 24.11.2021 майже дорівнює вартості робіт (вартість робіт - 39240грн, пеня 36002грн70коп)

- розмір пені за неналежне виконання умов договору №1902/Е від 24.11.2021 перевищує вартість робіт (вартість робіт 17700грн, пеня 19487грн70коп).

Також у клопотанні міститься посилання на існування форс-мажорних обставин (введення воєнного стану) та підстави для звільнення відповідача від відповідальності на підставі пункту 4.4 договорів №1901/Е від 24.11.2021, №1902/Е від 24.11.2021.

У заяві від 14.08.2024 із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідач стверджував про необхідність повного та всебічного з`ясування обставин справи, правильного вирішення спору та надання сторонам можливості подати необхідні пояснення і докази у справі.

Станом на 14.08.2024 Приватне підприємство «Будальянс КР» не зареєструвало електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

На адресу суду 19.08.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» відповідь позивача на відзив.

Позивач послався на пункт 3.1 договорів №1901/Е від 24.11.2021, №1902/Е від 24.11.2021 та вказав, що відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у замовника обов`язку їх оплатити. Обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі, шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) закон покладає саме на замовника. Відповідач підписав акти прийняття-здачі робіт від 17.10.2022 за договорами №1901/Е від 24.11.2021, №1902/Е від 24.11.2021 та не заявляв про недоліки у виконаних роботах у встановлений строк.

Позивач вказав, що відповідач не надав докази своєчасного повідомлення позивача про виявлені недоліки у виконаних роботах за договорами №1901/Е від 24.11.2021, №1902/Е від 24.11.2021. Підписання актів прийняття-здачі виконаних робіт від 17.10.2022 свідчить про відсутність претензій у відповідача до якості виконаних робіт.

На адресу суду 02.09.2024 надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди разом з текстом мирової угоди від 22.08.2024.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №427 від 11.09.2024 призначений повторний автоматичний розподіл справи за вх. №4-2706/24 справи №904/2822/24 у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_1 від здійснення правосуддя.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу від 11.09.2024 справа №904/2822/24 передана на розгляд судді Новікової Р.Г.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 суд прийняв справу №904/2822/24 до провадження; ухвалив розглядати справу №904/2822/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2024 суд повернув без розгляду заяву відповідача від 14.08.2024 про здійснення переходу від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №904/2822/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.09.2024 суд відмовив у затвердженні мирової угоди від 22.08.2024 між Державним підприємством «Криворізький експертно-технічний центр держпраці» та Приватним підприємством «Будальянс КР» у справі №904/2822/24.

На адресу суду 17.09.2024 надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява представника відповідача про затвердження мирової угоди від 22.08.2024. До заяви були додані спільна заява сторін про затвердження мирової угоди від 22.08.204 та текст мирової угоди від 22.08.2024. Зміст спільної заяви сторін та мирової угоди від 22.08.2024 тотожний тому, що надходив на адресу суду 02.09.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.09.2024 суд відмовив у задоволенні спільної заяви сторін та затвердженні мирової угоди від 22.08.2024 між Державним підприємством «Криворізький експертно-технічний центр держпраці» та Приватним підприємством «Будальянс КР» у справі №904/2822/24.

Станом на 24.10.2024 відповідач зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

На адресу суду 24.10.2024 надійшла спільна заява Державного підприємства «Криворізький експертно-технічний центр держпраці» та Приватного підприємства «Будальянс КР» про:

- затвердження мирової угоди від 18.09.2024 у справі №904/2822/24;

- закриття провадження у справі №904/2822/24;

- повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого за подання позову.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2024 суд відмовив у затвердженні мирової угоди від 18.09.2024 між Державним підприємством «Криворізький експертно-технічний центр держпраці» та Приватним підприємством «Будальянс КР» у справі №904/2822/24.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Державним підприємством «Криворізький експертно-технічний центр держпраці» (далі виконавець) та Приватним підприємством «Будальянс КР» (далі замовник) були укладені договори №1901/Е від 24.11.2021 (далі договір №1901/Е) та №1902/Е від 24.11.2021 (далі договір №1902/Е).

Відповідно до пункту 1.1 договору №1901/Е виконавець зобов`язався за замовленням згідно з поданою заявкою виконати, а замовник прийняти та оплатити наступні роботи: обстеження підприємства та видача експертного висновку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки згідно із заявою №5 від 22.11.2021.

Згідно з пунктом 2.1 договору №1901/Е вартість робіт на момент укладання договору становить 39240грн (з ПДВ).

Пунктом 1.1 договору №1902/Е визначено, що виконавець зобов`язався за замовленням згідно з поданою заявкою виконати, а замовник прийняти та оплатити наступні роботи: обстеження підприємства та видача експертного висновку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та безпеки промислового виробництва під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки згідно із заявою №6 від 22.11.2021.

В пункті 2.1 договору №1902/Е вказано, що вартість робіт на момент укладання договору дорівнює 21240грн (з ПДВ).

Пунктом 2.2 договорів №1901/Е, №1902/Е встановлено, що оплата робіт за договором проводиться шляхом попереднього перерахування грошових коштів у розмірі 50% вартості робіт на розрахунковий рахунок виконавця. Решта вартості сплачується протягом 10 календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Згідно з пунктом 3.1 договорів №1901/Е, №1902/Е по закінченню виконання робіт сторони складають акт виконаних робіт, який замовник зобов`язаний підписати та повернути виконавцю протягом 3 банківських днів з дня його одержання, або в такий самий строк надати письмову обґрунтовану відмову з переліком недоліків, що підлягають усуненню. У випадку прийняття виконавцем обґрунтованої відмови замовника, недоліки усуваються за рахунок виконавця протягом строку, додатково узгодженого сторонами.

Відповідно до пункту 3.2 договорів №1901/Е, №1902/Е, якщо замовник протягом строку зазначеного у п. 3.1 договору не повернув виконавцю підписаний акт виконаних робіт або не надав обґрунтовану відмову від підписання акту з переліком недоліків, то акт виконаних робіт вважається таким, що повністю погоджений і затверджений замовником без претензій, а роботи - виконані належним чином та прийняті замовником у повному обсязі.

Пунктом 6.2 договору №1901/Е встановлено, що договір укладений на термін: з моменту підписання до 31.12.2022, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно з пунктом 6.2 договору №1902/Е договір укладений на термін: з моменту підписання до 31.12.2021, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до підписаних сторонами без зауважень актів прийняття-здачі робіт від 17.10.2022 за договорами №1901/Е, №1902/Е виконавець здав, а замовник прийняв роботи:

- за договором №1901/Е від 24.11.2021 - обстеження підприємства та видача експертного висновку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки згідно із заявою №5 від 22.11.2021. Вартість робіт становить 39240грн.

- за договором №1902/Е від 24.11.2021 - обстеження підприємства та видача експертного висновку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та безпеки промислового виробництва під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки згідно із заявою №6 від 22.11.2021. Вартість робіт становить 21240грн (з ПДВ).

Звертаючись до суду з позовом, позивач стверджував про існування суми боргу за договором №1901/Е від 24.11.2021 в розмірі 19620грн та суми боргу в розмірі 10620грн за договором №1902/Е від 24.11.2021 внаслідок невиконанні відповідачем своїх зобов`язань за договорами.

Заперечуючи проти заявлених вимог відповідач послався на листи Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області від 16.02.2022 №1465-16/04, від 16.02.2022 №1466-16/04 про відмову у видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідач вказував на наявність недостовірних відомостей у звіті за результатами експертизи від 20.01.2022 №12.2-04-12.3-0003.22ЗВ (невід`ємна частина висновку експертизи від 20.01.2022 №12.2-04-12.3-0003.22ВЕ) та у звіті за результатами експертизи від 20.01.2022 №12.2-04-12.3-0004.22ЗВ, (невід`ємна частина висновку експертизи від 20.01.2022 №12.2-04-12.3-0004.22ВЕ), неусунених позивачем. Це унеможливлює використання результатів договорів.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договори №1901/Е, №1902/Е за своєю правовою природою є договорами підряду. Відповідач наполягає на неякісному виконанні позивачем робіт за договорами №1901/Е, №1902/Е та у зв`язку з цим стверджує про відсутність в нього обов`язку оплатити вартість виконаних позивачем робіт.

Предметом договору №1901/Е є обстеження підприємства та видача експертного висновку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та безпеки промислового виробництва під час виконання робіт підвищеної небезпеки згідно із заявою №5 від 22.11.2021.

Предметом договору №1902/Е - обстеження підприємства та видача експертного висновку щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань охорони праці та безпеки промислового виробництва під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки згідно із заявою №6 від 22.11.2021.

Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до частин 1, 3 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

В матеріалах справи наявні підписані без зауважень та заперечень сторонами акти прийняття-здачі робіт від 17.10.2022.

Стаття 852 Цивільного кодексу України визначає, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Статтею 858 Цивільного кодексу України передбачено, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов`язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Таким чином у разі неналежної якості підрядного результату замовник вправі висунути проти підрядника вимоги чи вжити інших заходів, передбачених статтями 852, 858 Цивільного кодексу України. Оплата замовником підряднику меншої суми, ніж обумовлена договором ціна робіт, можлива лише за попереднього пред`явлення замовником передбаченої статтями 852, 858 Цивільного кодексу України вимоги про зменшення ціни роботи.

Відповідно до передбачених статями 610 612 Цивільного кодексу України загальних положень, якими врегульовано правові наслідки порушення зобов`язання, та згідно з нормами статей 849, 858 Цивільного кодексу України спеціальних положень, якими врегульовано відносини в сфері підряду, неякісне або несвоєчасне виконання робіт за договором підряду може слугувати підставою для відмови замовника від договору підряду, зміни його умов, сплати неустойки тощо, але не підставою для відмови від оплати виконаних та належним чином прийнятих підрядних робіт.

Після отримання листів Головного управління Держпраці в Дніпропетровській області від 16.02.2022 №1465-16/04, від 16.02.2022 №1466-16/04 відповідач мав можливість вимагати пропорційного зменшення ціни роботи.

В матеріалах справи відсутні докази негайного повідомлення підрядника (позивача) про виявлені приховані недоліки виконаних робіт. Також відсутні докази пред`явлення відповідачем вимоги на адресу позивача про зменшення ціни робіт.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на пункт 2.2 договорів №1901/Е, №1902/Е, відповідач повинен був здійснити оплату виконаних робіт в строк до 27.10.2022 включно.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Станом на 16.11.2024 до суду не надано докази оплати в повному обсязі або частково суми боргу в розмірі суми боргу за договором №1901/Е від 24.11.2021 в розмірі 19620грн та суми боргу в розмірі 10620грн за договором №1902/Е від 24.11.2021.

Пунктом 4.4 договорів №1901/Е, №1902/Е визначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором, якщо невиконання сталось внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажор), за які сторони не можуть нести відповідальність. Про початок і закінчення дії вищевказаних обставин відповідна сторона повідомляє іншу сторону негайно. Настання та термін дії форс-мажорних обставин підтверджується відповідною довідкою компетентного органу.

Відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Положення статті 617 Цивільного кодексу України та пункту 4.4 договорів №1901/Е, №1902/Е передбачають лише звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Наведені норми не звільняють відповідача від обов`язку виконати грошове зобов`язання.

В постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17 зроблено висновок про те, що: - статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; - форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що такі обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; - доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами те, що форс-мажорні обставини завадили йому сплатити вартість виконаних позивачем робіт.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у загальному розмірі 30240грн, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

За приписами статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 4.2 договорів №1901/Е, №1902/Е передбачено, що у разі прострочення платежу, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення.

На підставі пункту 4.2 договорів №1901/Е, №1902/Е за порушення строку оплати робіт позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 36002грн70коп та в розмірі 19487грн70коп за період 26.06.2023 26.06.2024.

Як зазначалось раніше, відповідач мав сплатити решту вартості робіт за договорами №1901/Е, №1902/Е в строк до 27.10.2022включно.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У договорі сторони не встановили, що строк нарахування пені становить більше, ніж шість місяців. Тому підлягають застосуванню норми частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Пунктом 7 розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України було встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 на усій території України був установлений карантин з 12.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №651 від 27.06.2023 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінений карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином після завершення карантину (після 30.06.2023) відсутня можливість нараховувати штрафні санкції понад шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведене, обґрунтований та правомірний загальний розмір пені становить 207грн12коп за період з 26.06.2023 по 30.06.2023. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 55283грн28?коп слід відмовити.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України за порушення строку оплати робіт позивач нарахував та заявив 3% річних в розмірі 981грн49коп та 531грн16коп, інфляційну складову в розмірі 1708грн49коп, 924грн78коп за загальний період листопад 2022 року - травень 2024 року.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок 3% річних. Розрахунок містить помилку щодо визначення дати початку періоду прострочення виконання зобов`язання.

За розрахунком суду обґрунтований розмір 3% річних за період з 28.10.2022 по 26.06.2024 становить1509грн96коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 2грн49коп слід відмовити.

Суд перевірив складений позивачем розрахунок інфляційної складової. Розрахунок є арифметично правильним та відповідає вимогам чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у загальному розмірі 2633грн27коп за період листопада 2022 року травень 2024 року підлягають задоволенню.

Оскільки розмір задоволених судом вимог про стягнення пені за порушення строків сплати виконаних робіт становить 207грн12коп, суд не задовольняє клопотання відповідача про зменшення пені на 90%.

При зверненні до господарського суду платіжною інструкцією №58 від 20.06.2024 позивач сплатив судовий збір у розмірі 6056грн. Зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028грн.

Відповідно до пункту 1 частини 2, частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Ціна позову становить 89876грн12коп, позов був сформований в системі «Електронний суд». Тому належний розмір судового збору дорівнює 2422грн40коп (3028грн х 0,8). Розмір надлишково сплаченого судового збору становить 3633грн60коп (6056грн 2422грн40коп).

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На момент вирішення спору клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору на адресу суду не надходило.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору розподіляються між сторонами пропорційно задоволених вимог.

Керуючись нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Криворізький експертно-технічний центр держпраці» до Приватного підприємства «Будальянс КР» про стягнення суми боргу в розмірі 30240грн, пені в розмірі 55490грн40коп, 3% річних в розмірі 1512грн45коп, інфляційної складової в розмірі 2633грн27коп задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Будальянс КР» (Ідентифікаційний код 34810833; місцезнаходження: 50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Дніпровське шосе, буд. 15,) на користь Державного підприємства "Криворізький експертно-технічний центр Держпраці" (Ідентифікаційний код 31223828; місцезнаходження: 50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Миколи Світальського, буд. 1К,) суму боргу в розмірі 30240грн, пеню в розмірі 207грн12коп, 3% річних в розмірі 1509грн96коп, інфляційні втрати в розмірі 2633грн27коп та витрати зі сплати судового збору у розмірі 932грн30коп.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 55283грн28?коп, 3% річних в розмірі 2грн49коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова