Рішення

від 18.11.2024 по справі 905/1252/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.11.2024 Справа №905/1252/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ,

до відповідача Комунальний заклад «Міський спортивний комплекс «Азовець», м.Маріуполь, Донецька область,

про стягнення заборгованості у сумі 14461,13грн, пені у сумі 2135,50грн, 3% річних у сумі 1083,31грн, інфляційних втрат у сумі 5340,04грн, всього 23019,98грн,

без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунальний заклад «Міський спортивний комплекс «Азовець», м.Маріуполь, Донецька область, про стягнення заборгованості у сумі 14461,13грн, пені у сумі 2135,50грн, 3% річних у сумі 1083,31грн, інфляційних втрат у сумі 5340,04грн, всього 23019,98грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань зі здійснення повної та своєчасної оплати за отриманий природній газ за період грудень 2021 за типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженим постановою Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг від 30.09.2015 №2501.

Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 30.09.2024, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників в порядку ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі №905/1252/24 суд здійснив в порядку ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» шляхом розміщення 02.10.2024 відповідного оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

Електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідачем не зареєстровано.

Зв`язок з відповідачем за телефонним номером згідно з даними ЄДРПОУ не встановлений.

Суд вчинив всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про судове провадження у справі. Відповідач також мав можливість ознайомитись з процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк відповідач не скористався; клопотань про продовження цього строку відповідач не заявив.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Враховуючи ненадання відповідачем відзиву у встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі строк, суд згідно з положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Позивач зазначає, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (постачальник «останньої надії») та Комунальним закладом «Міський спортивний комплекс «Азовець» (споживач) укладений Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії», у виконання умов якого позивачем здійснено поставку відповідачу природного газу та надано послуги з його транспортування у листопаді 2021 у кількості 2,36976тис. куб.м на суму 39811,97грн та у грудні 2021 у кількості 0,31638тис. куб.м на суму 14461,13грн, за наслідком чого позивачем складено та підписано зі свого боку акти приймання-передачі №20824 за листопад 2021 та №31406 за грудень 2021.

Обсяги споживання позивач доводить роздруківками з інформаційної платформи оператора ГТС, а саме інформацією щодо закріплення споживача з EIC-кодом 56XS0000PGQ8F00R в реєстрі споживачів постачальників та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживачі з EIC-кодом 56XS0000PGQ8F00R в період листопад-грудень 2021.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату №33660 на суму 39811,97грн та №2041 на суму 14461,13грн.

Як пояснено позивачем акти та рахунки були направлені на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, що відповідачем не заперечено. Відомостей щодо підписання актів з боку відповідача або його обґрунтованої відмови від підписання матеріали справи не містять.

Як вбачається зі змісту позовної заяви з урахуванням здійснення відповідачем часткової оплати вартості поставленого природного газу та наданих послуг з його транспортування за листопад 2021 на суму 39811,97грн, несплаченими залишились вартість поставленого газу та наданих послуг з його транспортування на суму 14461,13грн за грудень 2021.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений природній газ за період грудень 2021 на суму 14461,13грн матеріали справи не містять.

Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до п.26 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальником «останньої надії» є визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов КМУ від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року № 1236» (Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Комунальний заклад «Міський спортивний комплекс «Азовець» є бюджетною установою в розумінні положень Бюджетного кодексу України.

У відповідності до положень п. 2 гл. 5 розділу IV Кодексу Газотранспортної системи оператори газорозподільних систем оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823.

Відповідно до положень п. 5 гл. 1 розд. 1 Кодексу Газотранспортної системи інформаційна платформа електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 гл. 3 розд. IV Кодексу Газотранспортної системи).

Суб`єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор Газотранспортної системи.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 гл. 3 розд. IV Кодексу Газотранспортної системи).

Як встановлено судом, у відповідь на адвокатський запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», листом від 30.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надало інформацію з інформаційної платформи щодо закріплення з 02.11.2021 споживача з EIC-кодом 56XS0000PGQ8F00R в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальною компанією «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56XS0000PGQ8F00R), та інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000PGQ8F00R за період листопад грудень 2021.

Позивачем до матеріалів справи надано Форму №10 (згідно з п.2 Глави 5 розділу IV Кодексу ГТС) Інформація щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», відповідно до якої до таких споживачів був включений Комунальний заклад «Міський спортивний комплекс «Азовець», ЕІС-код 56XS0000PGQ8F00R.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

За умовами п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу. Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Постановою Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2501 від 30.09.2015 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Такий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії».

Враховуючи встановлені судом обставини щодо внесення відповідача, Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» (ЕІС код споживача 56XS0000PGQ8F00R) до портфеля постачальника «останньої надії» у період з 02.11.2021 по 02.12.2021, у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, споживання відповідачем природного газу в листопаді у кількості 2,36976тис. куб.м та у грудні 2021 у кількості 0,31638тис. куб.м, між сторонами у справі укладено договір постачання природного газу, як між постачальником «останньої надії» та споживачем, який є публічним договором в розумінні ст.633, ст.634 Цивільного кодексу України, датою укладання якого є 02.11.2021 враховуючи надану Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» інформацію з інформаційної платформи щодо закріплення з 02.11.2021 споживача з EIC-кодом 56XS0000PGQ8F00R в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальною компанією «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56XS0000PGQ8F00R),

За умовами п.1.3 типового договору вказаний договір є договором приєднання.

При укладенні цього договору зі споживачем враховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п.1.3 типового договору).

Згідно з п. 1.4 типового договору терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення: ЕІС-код персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт споживача.

У п.2.1 типового договору визначено, що постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до п. 3.1 типового договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п.п. 3.2., 3.3 типового договору).

Згідно з п.4.1 типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п.4.2 типового договору).

Відповідно до п.4.3 типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо, якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 типового договору).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.4.5 типового договору).

Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором. Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, cплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

Як визначено ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

У виконання умов типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», позивачем здійснено поставку відповідачу природного газу та надано послуги з його транспортування у листопаді 2021 та грудні 2021 на загальну суму 54279,10грн з ПДВ, на підтвердження чого позивачем складено та підписано зі свого боку акти приймання-передачі №20824 за газ, спожитий у листопаді 2021, у кількості 2,36976тис. куб.м на суму 39811,97грн з ПДВ та №31406 за газ, спожитий у грудні 2021, у кількості 0,31638тис. куб.м на суму 14467,13грн з ПДВ.

Обставини постачання позивачем природнього газу у вказаний період відповідач не заперечує. Відповідачем не надано спростувань факту споживання природнього газу за спірний період в обсягах та ціною, що вказані позивачем.

Згідно з п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою КМУ №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ №1102 від 25.10.2021), для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником «останньої надії» за ціною, що не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб. м з урахуванням податку на додану вартість.

З 1 грудня 2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price, та становить станом на 01.12.2021 37,304605грн, станом на 02.12.2021 38,795467грн. Ціна природного газу також підтверджується довідкою позивача.

Рахунки за листопад та грудень 2021 направлені відповідачу 16.12.2021 та 17.01.2022, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень та фіскальними чеками наявними в матеріалах справи.

В свою чергу відповідач здійснив часткову оплату за поставлений позивачем природній газ та надані послуги з його транспортування у листопаді 2021 на суму 39811,97грн.

Разом з тим відповідач не здійснив розрахунку за поставлений позивачем у грудні 2021 природній газ у сумі 14467,13грн у визначений п.4.4 типового договору строк до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, тобто за актом за грудень 2021 до 31.01.2022 включно, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 14467,13грн.

Враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості у розмірі 14467,13грн, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 14467,13грн, отже, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого газу є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України. З огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати поставленого природного газу у строк, встановлений типовим договором, відповідач згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Розглядаючи позов в частині стягнення пені у сумі 2135,50грн, суд виходить з такого.

Як було вказано, несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого газу є порушенням зобов`язання (неналежним виконанням) в розумінні ст.610 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив розрахунку за поставлений природній газ у встановлений типовим договором строк, в саме: до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, тобто за актом за грудень 2021 до 31.01.2022 включно, у зв`язку з чим за вимогами ст.253 Цивільного кодексу України першим днем порушення строків оплати, з якого можливо нарахування штрафних санкцій, є 01.02.2022.

З огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з оплати поставленого газу та послуг з його транспортування у строк, встановлений типовим договором, суд дійшов висновку, що відповідач згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України є боржником, який прострочив виконання зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.

Згідно з ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217, ч.1 ст.230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).

За змістом положень ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Заявлену до стягнення пеню у сумі 2135,50 грн позивачем нараховано на підставі п.4.5 типового договору, за умовами якого у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Встановивши порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати за поставлений природній газ у встановлений договором строк та перевіривши наданий позивачем розрахунок суми пені, суд дійшов висновку, що розрахунок відповідає фактичним обставинам справи, є арифметично та методологічно правильним, тобто позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3911,18грн є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 5340,04грн та 3% річних у сумі 1083,31грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат за періоди визначені позивачем, суд встановив, що розрахунок позивача є методологічно та арифметично правильним та відповідає фактичним обставинам справи, отже, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 5340,04грн та 3% річних у сумі 1083,31грн підлягають задоволенню як правомірно заявлені та доведені матеріалами справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 2422,40грн, з огляду на задоволення позовних вимог, покладається на відповідача. Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами учасниками справи заявлено не було.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 210, ст.ст. 233, 236-237, 239-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Комунального закладу «Міський спортивний комплекс «Азовець» (87532, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Архітектора Нільсена, б.2, ЄДРПОУ 25602303) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б.1, код ЄДРПОУ 40121452) заборгованість у сумі 14461,13грн, пеню у сумі 2135,50грн, 3% річних у сумі 1083,31грн, інфляційних втрат у сумі 5340,04грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2422,40грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2024.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано судом без його проголошення.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було підписано лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя К.І. Аксьонова