Рішення

від 06.11.2024 по справі 904/488/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/109/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2024 справа № 904/488/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Балівський завод залізобетонних конструкцій (вул. Гончаренка Михайла, буд. 7, офіс 12, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 2574443,30 грн.

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.

учасники справи:

від позивача: Гур`янов С.Б., довіреність № 06/11-58 від 06.11.2023 - в режимі відеоконференції

від відповідача: Кім Г.В., ордер АЕ № 1297498 від 25.06.2024 - в режимі відеоконференції

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Балівський завод залізобетонних конструкцій про стягнення 2574443,30 грн., з яких: 1314226,30 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань та 1260217,00 грн. штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язань більше ніж 30 днів на підставі договору поставки № 01-018246-23 від 21.09.2023.

Ухвалою Господарського суд Дніпропетровської області від 12.02.2024 у справі 904/488/24 матеріали позовної заяви приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2024 справу № 904/488/24 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 10.06.2024, після усунення позивачем недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/488/24, присвоєно справі номер провадження 18/109/24, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 26.06.2024. Ухвалою від 26.06.2024 відкладено підготовче засідання на 31.07.2024.

Ухвалою від 31.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 20.08.2024; запропоновано сторонам надати: видаткові накладні, докази та пояснення відносно виконання умов договору поставки № 01-018246-23 від 21.09.2023 щодо надання всіх товаросупроводжувальних документів; письмові пояснення щодо причин та обставин поставки товару 04.10.2023 згідно ТТН, монтажу 15.10.2023, а підписання акту приймання-передачі 12.01.2024, з огляду на значний проміжок часу між цими подіями; письмові пояснення стосовно того, яка саме комунікація відбувалась між сторонами щодо своєчасності виконання умов договору (листування, запити, звернення, повідомлення тощо).

Ухвалою від 20.08.2024 підготовче засідання відкладено на 08.10.2024. Ухвалою від 08.10.2024 підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 06.11.2024.

Судове засідання 06.11.2024 проводилось за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку з посиланням на vkz.court.gov.ua, за участю представників позивача та відповідача.

У судовому засіданні 06.11.2024 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 01-018246-23 від 21.09.2023 щодо дотримання визначеного договором строку поставки з монтажем. За доводами позивача, кінцевий термін поставки визначений додатковою угодою від 26.10.2023 не пізніше 30.10.2023, однак товар (конструкції та їх частини Захисні споруди модульного типу) поставлено та змонтовано відповідачем лише 12.01.2024, що підтверджується актами приймання-передачі №№ 990, 992 від 12.01.2024. Вказане порушення є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені та штрафу, передбачених умовами договору. Посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, 230, 231, 265 ГК України, позивач просив позов задовольнити.

Від відповідача 26.06.2024 (в межах визначеного судом строку) надійшов відзив, в якому він проти заявлених вимог заперечив та просив врахувати наступне. За приписами ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві або надання товару у його розпорядження, якщо інше не передбачене умовами договору. Реалізуючи власний обов`язок з поставки товару, відповідачем згідно товарно-транспортних накладних №№ 3060, 3061, 3062 від 04.10.2023 доставлено товар - захисну споруду УЗС-20т до пункту розвантаження - Криничанський район, 9-ий кілометр дороги Вільногірськ-Щорськ, Дніпропетровська область, 52321. Згідно товарно-транспортних накладних №№ 3057, 3058, 3059 від 04.10.2023 доставлено товар - захисну споруду УЗС-20т до пункту розвантаження - вул. Степова, 1-Г, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700. Отже строки поставки товару не було порушено, товар доставлено покупцю 04.10.2023. У пункті 7.3 договору сторонами погоджено розмежування видів відповідальності за порушення строків поставки та виконання робіт з монтажем і в даному випадку абзац перший п. 7.3 договору, на підставі якого позивачем нараховані штрафні санкції, стосується саме строків поставки, які не порушено. Щодо складання актів приймання-передачі змонтованого товару №№ 990, 992 від 12.01.2024 відповідач зазначив, що роботи з монтажу були виконані вчасно, проте без поважних причин не прийняті позивачем у жовтні 2023 року. Направленим позивачу на електронну пошту листом № 158-1 від 20.10.2023 його повідомлено про готовність всіх змонтованих конструкцій за договором, і саме ПрАТ «НЕК «Укренерго» не повідомило про готовність здійснити прийняття всіх конструкцій та складання відповідних актів. За доводами відповідача, саме позивач не забезпечив належного та невідкладного прийняття результатів робіт, тому з боку відповідача відсутня вина у порушенні умов договору, якщо, на думку позивача, таке порушення було допущене. Також відповідач вказав на помилковість наданих позивачем розрахунків пені та штрафу. Загальна вартість змонтованого товару за актами №№990, 992 від 12.01.2024 становить 1638833,33 грн., а позивачем сума простроченого зобов`язання визначена в розмірі 18003100,00 грн., що є безпідставним. За контррозрахунком відповідача розмір пені та штрафу не може перевищувати 119634,59 грн. та 114718,33 грн., відповідно. При цьому відповідач відзначив, що до звернення ПрАТ «НЕК «Укренерго» із позовом ним на претензію позивача сплачено 234532,92 грн. Відповідач просив в позові відмовити.

Позивачем 20.08.2024 надані письмові пояснення, в яких позивач відзначив, що згідно умов Договору та Специфікації до нього товаром за договором є Захисні споруди модульного типу УЗС-20т у кількості 17 шт. для перебування осіб, що підлягають укриттю і забезпечують захист людей і до моменту проведення будівельно-монтажних робіт Споруда не є такою, а є лише набором конструктивних будівельних елементів, які не можуть виконувати функцію забезпечення захисту людей від надмірного тиску фронту повітряної ударної хвилі у зоні можливих руйнувань. Позивач наголосив на тому, що предметом Договору є поставка та передача у власність в порядку та строки, що встановлені Договором, вже змонтованого товару, підтвердженням належного виконання чого є підписання саме Акту приймання-передачі, а не товарно-транспортних накладних, які лише юридично підтверджують факт перевезення товару. Щодо посилання відповідача на те, що НЕК «УКРЕНЕРГО» не забезпечило належного та невідкладного прийняття всіх конструкцій та складання відповідних актів позивач зазначив, що 16.11.2023 на електронну адресу ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій» направлений лист вих. № 01/61697 про усунення недоліків. Станом на 01.12.2023 за Договором за адресами постачання підпорядкування Харківського РЦОМ постачальником виконана доставка споруд УЗС-20Т: м. Харків , вул Ковтуна, 4 2шт. м. Харків, вул. Полтавський шлях 247б 1шт. м. Харків, пр-т Героїв Харкова, 301 а 1 шт. При огляді споруд представниками НЕК «УКРЕНЕРГО» виявлено низку недоліків, а саме: захисні споруди не забезпечені захистом від протікання води з даху, суттєві зауваження стосовно наданих з товаром документів, про що листом від 20.10.2023 № 01-10/54440 повідомлено ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій». Відносно посилання відповідача на лист від 20.10.2023 № 158-1, направлений на електронну пошту ПрАТ НЕК Укренерго, позивач вказав, що з тексту даного листа чітко вбачається невиконання своїх зобов`язань саме ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій», а саме причин допущених недоліків у виконанні монтажу (вологість цементного розчину тощо). Листом від 24.10.2023 № 160 відповідач повідомив, що проектною організацією розроблена схема технологічного процесу гідроізоляції швів захисної споруди УЗС-20Т. Також листом від 07.11.2023 № 168 відповідач окреслив строки виконання робіт з покриття покрівлі з 07.11.2023 по 30.11.2023. Станом на 05.12.2023 на об`єктах, що підпорядковуються Харківському РЦОМ, представники Постачальника не з`являлись, захисні споруди не забезпечені захистом від протікання води з даху, що унеможливило їх прийняття та використання за призначенням. Отже прострочення виконання зобов`язань за договором поставки допущено саме ТОВ «Балівський завод залізобетонних конструкцій». Розрахунок штрафних санкцій позивач обґрунтовує тим, що ціна Договору становить 18003100,00 грн. з ПДВ і договором не передбачено розбивку зобов`язання за етапами виконання. Лише у сукупності, після передачі супровідних документів, після усунення виявлених недоліків і підписання акту приймання-передачі договірні зобов`язання вважаються виконаними. Специфікація до Договору поставки не містить поділу товару на одну чи більше позицій, товаром за специфікацією є сукупність усіх захисних споруд.

Від відповідача 08.10.2024 до суду надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач підтримав раніше висловлені доводи щодо належного виконання ним умов договору та незабезпечення належного прийняття робіт саме позивачем. Відзначив, що позивач у своїх поясненнях помилково посилається на допущені недоліки при монтажі захисних споруд на об`єктах, які підпорядковуються Харківському РЦОМ, оскільки спір між сторонам виник щодо поставки конструкцій Східного ТУОМ, тому наведені позивачем обставини виходять за межі даного позову і не підлягають дослідженню. За доводами відповідача, позивачем не надано жодних доказів звернення до відповідача після отримання листа від 20.10.2023 про готовність завершити роботи з монтажу конструкцій.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго (Покупцем, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю Балівський завод залізобетонних конструкцій (Постачальником, відповідачем у справі) 21.09.2023 укладений договір поставки № 01-018246-23 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору предмет закупівлі (за ДК 021:2015): 44210000-5 Конструкції та їх частини Захисні споруди модульного типу. За договором Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупцю в порядку та строки, що встановлені договором, Товар (за предметом закупівлі, зазначеному у абзаці першому цього пункту Договору) у кількості, комплектності, за переліком (асортимент), змонтованого, за ціною, з якістю, згідно з умовами договору (далі Товар), а Покупець зобов`язується здійснити оплату належно переданого Товару на умовах договору. Найменування, одиниця вимірювання, вимоги до технічних характеристик, комплектності, інші вимоги щодо якості, гарантії якості Товару тощо визначаються у Додатку 1 до Договору.

Згідно із п. 2.3 Договору ціна Договору (сума, визначена у Договорі):

- складається з загальної вартості поставки Товару на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010), установки (монтажу) та виконання інших робіт, зазначених в Описі;

- визначена згідно з Специфікацією Додатку 1 до Договору.

За визначенням п. 2.4 Договору, ціна Договору (відповідно до специфікації Додатку 1 до Договору) становить 15002583,33 грн., ПДВ 3000516,67 грн., разом 18003100,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що Постачальник зобов`язаний здійснити поставку (передачу) Товару на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010) з установкою (монтажем) не пізніше 15.10.2023 одержувачу Товару (уповноважений представник Покупця), за адресою (місцем) поставки (передачі) змонтованого Товару:

Одержувачем Товару за цим договором є НЕК «Укренерго» Східне ТУОМ та НЕК «Укренерго» Південні ТУОМ.

Згідно із п. 4.3.3. Договору, у разі невідповідності якості Товару, якості його установки (монтажу) умовам Договору та/або якщо Постачальником не передаються одночасно з Товаром визначені договором, чинним законодавством України документи або такі документи неналежно оформлені, Акт приймання-передачі змонтованого товару не підписується, подальше приймання Товару (монтаж, комплектація, оздоблення) призупиняється, про що складається відповідний документ щодо виявлення недоліків (акт про недоліки).

Умовами п. 4.4 Договору передбачено, що датою поставки (передачі) Товару визнається дата підписання Покупцем Акта приймання-передачі змонтованого товару згідно з Договором.

У пункті 7.3 Договору сторонами узгоджено, що за порушення строків поставки Постачальник сплачує Покупцю згідно із частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% вартості Товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів Постачальник повинен додатково сплатити Покупцю штраф у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Відповідно до п. 11.1 Договору договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі зміни), але не пізніше ніж до 31.12.2023 включно, а в частині виконання зобов`язання Постачальника до повного їх виконання.

Додатком № 1 до Договору є Специфікація, якою сторонами узгоджено найменування Товару (Захисні споруди УЗС-20т), основні технічні характеристики, калькуляцію вартості, вартість товару згідно адреси доставки.

Додатковою угодою від 26.10.2023 до Договору змінено форми та порядок оплати за Договором (внесено зміни в пункти 3.2, 3.8. Договору) та п. 4.1 Договору викладено в іншій редакції, а саме: «Постачальник зобов`язаний здійснити поставку (передачу) Товару на умовах DDP (згідно з Міжнародними Правилами Інкотермс 2010) з установкою (монтажем) не пізніше 30.10.2023 одержувачу Товару (уповноважений представник ПОКУПЦЯ), за адресою (місцем) поставки (передачі) змонтованого Товару».

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов Договору 26.10.2023 перераховано передоплату за Товар в розмірі 13411452,78 грн., а в подальшому сплачено повну вартість товару (останній платіж 14.02.2024), загалом 18003100,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями.

Згідно акта № 990 приймання-передачі змонтованого товару від 12.01.2024 Постачальник передав, а Покупець прийняв Змонтований товар за адресою: Криничанський район, 9-ий кілометр дороги Вільногірськ-Щорськ, Дніпропетровська обл., 52321; найменування товару Захисна споруда УЗС-20т, вартість без ПДВ 798583,33 грн., ПДВ 20% 159716,67 грн., разом з ПДВ 958300,00 грн.

Згідно акта № 992 приймання-передачі змонтованого товару від 12.01.2024 Постачальник передав, а Покупець прийняв Змонтований товар за адресою: вул. Степова, 1г, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл., 51700; найменування товару Захисна споруда УЗС-20т, вартість без ПДВ 840250,00 грн., ПДВ 20% 168050,00 грн., разом з ПДВ 1008300,00 грн.

За доводами позивача, товар (конструкції та їх частини Захисні споруди модульного типу) поставлено та змонтовано відповідачем з порушенням визначеного Договором строку, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені та штрафу, виходячи з загальної ціни договору.

Відповідач, в свою чергу стверджує, що згідно товарно-транспортних накладних №№3060, 3061, 3062 від 04.10.2023 товар доставлений позивачу, тому зобов`язання з поставки товару вважається виконаним 04.10.2023. Крім того, саме позивач не забезпечив належного та невідкладного прийняття результатів робіт, тому з боку відповідача відсутня вина у порушенні умов договору, якщо, на думку позивача, таке порушення було допущене.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі ГК України), згідно з якою господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За своєю правовою природою договір поставки № 01-018246-23 від 21.09.2023 є змішаним договором та містить елементи договорів поставки та підряду, оскільки даний договір породжує зобов`язання сторін, що підпорядковуються різним інститутам цивільного права.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Тобто, з аналізу вищевказаних норм законодавства слідує, що предметом договору як поставки, так і підряду, є кінцевий результат предмет матеріального світу, на який покупець набуває речові права у певному вигляді.

Таким чином, за предметом договору поставки № 01-018246-23 від 21.09.2023 кінцевою метою має бути певний результат поставка змонтованого Товару.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами у Додатковій угоді від 26.10.2023 до Договору визначено строк поставки товару з монтажем не пізніше 30.10.2023.

Враховуючи підписання сторонами актів №№ 990, 992 приймання-передачі змонтованого товару 12.01.2024, зобов`язання з поставки товару з монтажем виконано відповідачем з порушенням встановленого договором терміну, а саме з простроченням на 73 к/дн.

Отже, зважаючи на визначений сторонами у договорі строк поставки з монтажем, суд погоджується з доводами позивача про прострочення виконання відповідачем зобов`язання за Договором.

Відносно наданих відповідачем товарно-транспортних накладних №№3060, 3061, 3062 від 04.10.2023 суд зауважує, що вказані ТТН є підтвердженням перевезення товару і їх наявність не міняє суті та мети договору поставки № 01-018246-23 від 21.09.2023 - поставка та передача у власність в порядку та строки, що встановлені Договором, вже змонтованого Товару. Тому підтвердженням належного виконання умов Договору є підписання саме Акту приймання-передачі змонтованого товару (п. 4.4 Договору).

Доводи відповідача про зволікання позивача при підписанні актів приймання-передачі товару з монтажем суд визнав необґрунтованими.

Посилаючись на направлений на електронну пошту позивача лист № 158-1 від 20.10.2023, яким позивача повідомлено про готовність всіх змонтованих конструкцій, відповідач зазначив, що роботи з монтажу були виконані вчасно, проте без поважних причин не прийняті позивачем у жовтні 2023 року і саме ПрАТ «НЕК «Укренерго» не повідомило про готовність здійснити прийняття всіх конструкцій та складання відповідних актів.

Зі змісту листа № 158-1 від 20.10.2023, на який посилається відповідач вбачається, що позивачу повідомляється про поставку товару за договором поставки № 01-018246-23 від 21.09.2023 за наведеними адресами встановлення споруд, в т.ч. за адресами: Криничанський район, 9-ий кілометр дороги Вільногірськ-Щорськ, Дніпропетровська обл., 52321; вул. Степова, 1г, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл., 51700. Також у цьому листі повідомляється про поставку товару за договором поставки № 01-019486-23 від 09.10.2023. У листі міститься посилання, що працівники відповідача не змогли якісно виконати гідроізоляцію швів конструкції одночасно з монтажем всіх захисних укриттів, тому що цементний розчин був вологий, гідроізоляційні мастики не могли бути якісно нанесені, а використання іншої технології ізоляції (гідроізоляційні тенти з ПВХ мембрани) не були погоджені позивачем.

Отже наданий відповідачем лист не є підтвердженням здійснення поставки з монтажем (виконання монтажу належної якості).

Крім того, доказів звернення відповідача до позивача з пропозицією підписання актів приймання-передачі змонтованого товару суду не надано.

Посилання позивача на направлення 16.11.2023 на електронну адресу відповідача листа вих. № 01/61697 про усунення недоліків суд також визнав безпідставним. Такий лист у матеріалах справи відсутній. Позивачем наданий акт про недоліки від 07.11.2023, в якому комісією у складі представників Східного ТУОМ, Харківського РЦОМ та Дніпровського РЦОМ зафіксовані недоліки, які були виявлені та відображені у листі про призупинення приймання-передачі продукції вих. № 01-10/54440 від 20.10.2023. Однак, ані Акт про недоліки, ані наведений лист не містить посилань щодо об`єкта постачання Захисних споруд модульного типу, тому доводи позивача про виявлення недоліків під час поставки саме на об`єкти: Криничанський район, 9-ий кілометр дороги Вільногірськ-Щорськ, Дніпропетровська обл., 52321; вул. Степова, 1г, м. Вільногірськ, Дніпропетровська обл., 51700, не знайшли свого підтвердження. Наведені самим позивачем у письмових поясненнях від 20.08.2024 обставини щодо виявлених недоліків при виконанні договору поставки № 01-018246-23 від 21.09.2024 стосуються доставлених споруд-20т на об`єкти у м. Харків.

Разом з тим, недоведеність позивачем виявлення недоліків саме у спірній поставці не змінює встановлений судом факт прострочення зобов`язання щодо дотримання строків поставки змонтованого товару з боку відповідача.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Верховний суд України зазначив у постановах від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.2010 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Згідно із частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У даному випадку позивач є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки (100% акцій у державній власності).

Пунктом 7.3 Договору сторонами узгоджено відповідальність Постачальника за порушення строків поставки згідно із частиною другою статті 231 Господарського кодексу України у вигляді пені у розмірі 0,1% вартості Товару, строк поставки якого порушений, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів у вигляді штрафу у розмірі семи відсотків від вказаної вартості.

Товариством з обмеженою відповідальністю Балівський завод залізобетонних конструкцій допущено прострочення поставки Товару понад 30 днів, у зв`язку із чим наявні підстави для стягнення пені та штрафу, передбачених ч. 2 ст. 231 ГК України та п. 7.3 Договору.

Позивачем вимога про стягнення пені заявлена за період з 31.10.2023 по 11.01.2024 (73 к/дн прострочення) від загальної ціни Договору 1800100,00 грн.

Визначення періоду нарахування з 31.10.2023 (наступний день після визначеного додатковою угодою строку виконання зобов`язання) по 11.01.2024 (останній день перед підписанням актів приймання-передачі) суд визнав правильним.

Однак визначення позивачем відповідальності за порушення строків поставки з загальної ціни договору суд визнав неправомірним. Виходячи з умов п. 7.3 Договору відповідальність Постачальника у вигляді пені та штрафу встановлена від вартості Товару, строк поставки якого порушений. В даному випадку встановлено порушення відповідачем поставки Товару за актами №№ 990, 992 приймання-передачі змонтованого товару від 12.01.2024 на загальну суму 1966600,00 грн., тому саме з цієї суми повинна визначатись відповідальність відповідача.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу, з урахуванням визнаної судом обґрунтованої вартості змонтованого товару, строк поставки якого порушений, суд встановив, що до стягнення підлягають 143561,80 грн. пені та 137662,00 грн. штрафу. В решті заявлених вимог (1170664,50 грн. пені та 1122555,00 грн. штрафу) суд відмовляє через необґрунтованість.

Статтею 614 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Боржник звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов`язання. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.08.2018 по справі 910/11049/17 та постанові Верховного Суду України від 13.02.2013 у справі № 6-170цс12.

Відповідач достатніх доказів в обґрунтування відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання не надав.

Посилання відповідача на сплату ним у добровільному порядку до подання ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго позову 234532,92 грн. за претензією позивача суд відхиляє як необґрунтовані. З наданої відповідачем платіжної інструкції №4894 від 11.01.2024 призначення платежу: «Пеня згідно претензії про сплату пені за договором на суму 225038,75 грн. від 01.12.2023 № 01/65918 без ПДВ». Отже, наведені у платіжній інструкції номер договору та дата договору не співпадають із договором, порушення якого є предметом розгляду даної справи, претензія у матеріалах справи відсутня, платіж здійснений до підписання актів приймання-передачі №№ 990, 992, тому віднесення сплаченої відповідачем суми у розмірі 225038,75 грн. до даного спору є безпідставним.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач визнані судом обґрунтованими позовні вимоги не спростував, доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов`язання щодо дотримання визначеного Договором строку поставки товару з монтажем, або підстав для звільнення його від відповідальності за допущене порушення, не надав.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 143561,80 грн. пені та 137662,00 штрафу. В іншій частині позову (1170664,50 грн. пені та 1122555,00 грн. штрафу) суд відмовляє через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 3374,69 грн. судового збору.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету судового збору.

Статтею 7 Закону України Про судовий збір передбачені умови повернення судового збору, зокрема сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При зверненні з позовом до суду ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго сплачено за платіжною інструкцією № АУ.терм.162 від 31.01.2024 судовий збір в розмірі 38616,66 грн. Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, що підтверджується відповідною випискою суду. Дата надходження виписки до суду 01.02.2024.

Частиною 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру в сумі 2574443,30 грн., у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання означеного позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 30893,32 грн. (2574443,30 грн. х 1,5% х 0,8).

З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 7723,34 грн.

Отже, сума зайво сплаченого ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго судового збору в розмірі 7723,34 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Балівський завод залізобетонних конструкцій (вул. Гончаренка Михайла, буд. 7, офіс 12, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 38528093) на користь приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) 143561,80 грн. (сто сорок три тисячі п`ятсот шістдесят одну грн. 80 коп.) пені, 137662,00 грн. (сто тридцять сім тисяч шістсот шістдесят дві грн. 00 коп.) штрафу та 3374,69 грн. (три тисячі триста сімдесят чотири грн. 69 коп.) судового збору. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.11.2024.

Суддя В.В. Левкут