Справа № 909/1107/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
18.11.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстім ЛТД" від 15.11.2024 (вх.№10082/24 від 15.11.2024),
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстім ЛТД" звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви від 15.11.2024 (вх.№10082/24 від 15.11.2024), в якій просить суд забезпечити позов до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 3460652,12 грн, що належать та знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп", а саме: 1. АТ "ПУМБ" МФО 334851, р/р: НОМЕР_1 2. АБ "УКРГАЗБАНК" МФО 320478, р/р: НОМЕР_2 4. АТ КБ "ПРИВАТБАНК" МФО 305299, р/р: НОМЕР_3 , р/р НОМЕР_4 . Крім коштів, що містяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом та коштів, що необхідні для оплати обов`язкових платежів (зборів), в т.ч. пов`язаних з нарахуванням (виплатою) заробітної плати та інших обов`язкових платежів, а саме: податку з доходів фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску.
У даній заяві заявник зазначає про те, що у відповідності до вимог ч. 3 ст. 138 ГПК України, ним буде пред`явлено позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп" про стягнення боргу в розмірі 3460652,12 грн по договору №10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстім ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп" було укладено договір №10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020. Товариством з обмеженою відповідальністю "Екстім ЛТД" у період з 07.07.2020 по 11.06.2021 було надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп" безпроцентну фінансову допомогу на поворотній основі в розмірі 4209100 грн. Станом на дату подання до суду даної заяви про вжиття заходів забезпечення позову, у ТОВ "Смарт Енерджі Груп" наявний борг за договором № 10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020 у розмірі 3460652,12 грн, який у встановленому договором строк повернутий не був.
Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.06.2023 у справі про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп" №909/291/23 визнано грошові вимоги кредитора ТОВ "ЕКСТІМ ЛТД" до ТОВ "Смарт Енерджі Груп" на загальну суму 4903687,84 грн (включно з вимогами за договором №10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020 року) - 4 черга задоволення вимог кредиторів, та на суму 5368,00 грн (витрати по сплаті судового збору) - черга задоволення вимог кредиторів.
Постановою Західного апеляційного господарського суду Івано-Франківської області від 26.09.2024 у справі №909/291/23 апеляційну скаргу ТОВ "Смарт Енерджі Груп" на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2024, якою відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп" задоволено. Ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 05.06.2024 у справі №909/291/23 скасувано. У цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ініціюючого кредитора ТОВ "СУ-531" м.Івано-Франківськ про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Смарт Енерджі Груп" м. Івано-Франківськ, відмовлено.
Як вказує заявник, станом на 11.11.2024 ТОВ "Смарт Енерджі Груп свої зобов`язання за договором №10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020 щодо повернення залишку боргу у розмірі 3460652,12 грн не виконало.
У період настання в ТОВ "Смарт Енерджі Груп" зобов`язання щодо погашення заборгованості перед ТОВ "ЕКСТІМ ЛТД" по договору №10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020, ТОВ "Смарт Енерджі Груп" в особі директора Сениці М.М. відчужило належне йому майно на користь афілійованої особи, з метою зменшення своїх активів, за рахунок яких, потенційно, можуть бути в примусовому порядку забезпечені вимоги кредитора.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується заходами, передбаченими ст. 137 ГПК України чи іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Згідно частини першої статті 137 ГПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Суд зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.97) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.
Водночас ч. 4 ст. 137 ГПК України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як зазначає заявник, ним буде пред`явлено позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп" про стягнення боргу в розмірі 3460652,12 грн по договору №10/06 безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі від 10.06.2020.
Верховний Суд у Постанові від 09.06.2023 у справі № 37з-23 зазначав, що можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (вказана правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22).
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд враховує, що заходи забезпечення позову, виконуючи роль гарантії виконання судового рішення з конкретним предметом спору, водночас не повинні припиняти чи іншим чином негативно впливати на діяльність сторони зобов`язання чи інших осіб. Проте у заявлений позивачем спосіб і в межах суми спору, що є предметом стягнення у справі №909/1107/24, законні права відповідача не порушуються. Арешт на грошові кошти, який накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на них в разі задоволення позову. Відповідний спосіб забезпечення позову не порушує балансу інтересів сторін, а є законним тимчасовим заходом до результатів вирішення спору, спрямованим на забезпечення гарантії виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Таким чином, у даному випадку, застосування судом обраного заходу забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів заявника.
Відповідно до частин 1, 2 статті 144 ГПК України, ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, якщо інші строки не встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 141, 144, 145, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстім ЛТД" від 15.11.2024 (вх.№10082/24 від 15.11.2024) - задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 3 460 652,12 грн (три мільйони чотириста шістдесят тисяч шістсот п`ятдесят дві гривні дванадцять копійок), що належать та знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп" (ідентифікаційний код 41083413), 76010, м. Івано-Франківськ, бульв. Південний, буд. 22/79а, а саме:
1. АТ "ПУМБ" МФО 334851, р/р: НОМЕР_1 .
2. АБ "УКРГАЗБАНК" МФО 320478, р/р: НОМЕР_2 .
3. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» МФО 305299, р/р: НОМЕР_3 ,
р/р НОМЕР_4 ,
в межах суми 3460652,12 грн.
Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстім ЛТД" (вул. Січових Стрільців, буд. 23, оф. 601, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 37182426)
Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Енерджі Груп", бульв. Південний, буд. 22/79а, м. Івано-Франківськ, 76010 (ідентифікаційний код 41083413).
3. Відповідно до ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" ця ухвала є виконавчим документом та підлягає для пред`явлення до виконання протягом трьох років з дня її винесення.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку і в строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України. Повний текст ухвали складено і підписано 18.11.2024.
Суддя Неверовська Л.М.
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 18.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123080444 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Неверовська Л. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні