Рішення

від 18.11.2024 по справі 909/629/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/629/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕДВА-ГРУП",

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР`ЄР ЕКСПЕРТ",

про стягнення 598 639, 35 грн заборгованості за поставлений товар,

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1. ТОВ "Едва-Груп" звернулось з позовом до ТОВ "Інтер`єр Експерт" про стягнення 598 639, 35 грн заборгованості за поставлений товар.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 04.07.2024).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

2.2. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді та її перебуванням у черговій річній відпустці рішення ухвалено 18.11.2024.

3. Зміст позовних вимог, заперечень на позов.

3.1. Позовна заява від 17.06.2024 (вх. № 6009/24 від 01.07.2024).

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до пакувального листа та товарно-транспортної накладної від 26.10.2023 № 26102023 поставив відповідачу паркетну дошку з однополосного дуба площею 148, 512 кв.м та паркетну дошку триполосного дуба площею 512,109 кв.м. Вважає, що між сторонами був укладений договір поставки, за умовами якого продавець виконав свої зобов`язання та поставив товар, а відповідач як покупець товар отримав, проте не оплатив Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 610, 638, 639, 640, 712 ЦК України.

3.2. Відзив на позовну заяву від 15.07.2024 (вх. №11554/24 від 15.07.2024).

Відповідач позов не визнає, вказує, що жодних договірних відносин з позивачем у нього не було. Товарно-транспортна накладна № 26102023 від 26.10.2023 підписана невідомою особою. У видатковій накладній № 41 від 26.10.2023 підпис одержувача відсутній, вказано тільки прізвище Гандера В. Р. Довіреність на вказану особу відсутня.

Звертає увагу, що фактом підтвердження господарської операції є первинні документи (ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні"). Основними первинними документами, що підтверджують здійснення поставки, є видаткова накладна та товарно-транспортна накладна. Видаткова накладна є документом, що фіксує факт отримання та передачі товарів. Товарно-транспортна накладна є документом, що підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів, а також здійснення господарської операції з поставки товарів. Проте до позовної заяви не додано докази, що підтверджують факт передачі позивачем товару відповідачу та його прийняття відповідачем. Позивач також не подав докази на підтвердження договірних відносин між сторонами та погодження умов поставки.

Зауважує, що позивач не відобразив вказану господарську операцію у податковій звітності, зокрема не здійснив реєстрацію податкової накладної та не вчинив юридично значимих дій щодо оформлення податкового кредиту. В Єдиному державному реєстрі податкових накладних відсутня реєстрація позивачем податкової накладної за цією операцією.

3.3. Відповідь на відзив від 17.07.2024 (вх. №12040/24 від 24.07.2024).

Зазначає, що податкова накладна є тільки підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не є документом, який підтверджує факт отримання відповідачем товару та наявність у нього заборгованості перед позивачем. Строк для реєстрації податкових накладних, визначений законом, не пройшов.

Щодо відсутності укладеного договору поставки пояснює, що позивач і відповідач погодили усі істотні умови, оскільки між ними здійснювалось листування засобами електронного зв`язку. Електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 є офіційним вебсайтом ТОВ "Інтер`єр Експерт", а тому листування з відповідної поштової скриньки могло здійснюватись виключно представником відповідача. Перша частина найменування електронної пошти є ініціалом та прізвищем директора товариства, а при отриманні листа відображається також її ім`я та прізвище.

Вказує, що з 01.01.2015 форма довіреності на отримання ТМЦ була скасована разом з Інструкцією № 99, яка регулювала порядок її обігу. За таких обставин надання довіреності представником покупця для отримання товару не є необхідним.

Погоджений обсяг найменування товару отримав водій ОСОБА_1 , який є працівником ТОВ "Інтер`єр Експерт" або ТОВ "Інтеріор Профешнл Груп". При отриманні товару водій проставив свій підпис у товарно-транспортній накладній та пакувальному листі. Про відвантаження товару велося листування з директором Вікторією Іванцевою та менеджером ОСОБА_2 . Отже, директор і менеджер повідомлені про передачу товару. Звертає увагу, що ТОВ "Інтер`єр Експерт" та ТОВ "Інтеріор Профешнл Груп" зареєстровані за однією і тією ж адресою, мають одного і того ж директора ( ОСОБА_3 ), а також одних і тих же власників у такому ж відсотковому співвідношенні ( ОСОБА_3 - 50%, ОСОБА_4 - 50 %). Вказує, що за таких обставин немає сумнівів у тому, що отримання товару відбулось уповноваженим представником відповідача. Більше того, ОСОБА_1 неодноразово раніше отримував товар в інтересах відповідача. Транспортування товару представником відповідача відбувалось на автотранспорті МАК, номерний знак НОМЕР_1 , що, ймовірно, належить відповідачу.

3.4. Заперечення (вх. № 12145/24 від 26.07.2024).

Згідно з ПК України податкова накладна складається на дату здійснення першої з подій: дату отримання коштів або дату відвантаження товару.

Бланк довіреності та Інструкція № 99 з 01.01.2015, дійсно, скасовані. Проте повноваження особи, яка отримує ТМЦ від імені юридичної чи фізичної особи, підтверджуються відповідно до законодавства через договір, довіреність або інший документ (п. 2.4 Положення № 88). Цивільний кодекс України також передбачає видачу довіреності юридичною особою (ст. 246).

Зазначає, що повноважень ОСОБА_5 чи іншим особам щодо отримання ТМЦ або ведення переговорів з позивачем не надавав і в матеріалах справи такі докази відсутні. Жодних договірних відносин з позивачем не було, а документи підписані невідомими особами.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. На підтвердження факту укладення договору позивач представив паперову копію електронного доказу - скриншоти листування 24 - 26 жовтня 2023 р. з абонентами "Людмила Петрів" та "Віка Інтерєр Експерт". В постанові ВП ВС від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21 вказано, що суд може розглядати електронне листування між особами у месенджері (як і будь-яке інше листування) як доказ у справі лише в тому випадку, якщо воно дає можливість суду встановити авторів цього листування. З цих скриншотів неможливо встановити авторів листування і використання абонентами електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1

В листуванні йдеться про купівлю паркету з вказівкою на кількість в палетах і назву "юнік" і "класік". Зокрема 24.10.2023 вказано, що мають 460 м2 юніка і можуть запропонувати до 60 м2 класіка по ціні юніка в довжині 2000 мм. В переписці відсутнє погодження сторонами істотних умов спірної поставки, а саме найменування товару, його ціну та кількість.

Тому вказане листування відповідно до ст. 76 ГПК України не є належним доказом у справі, оскільки не дозволяє встановити обставини, які входять в предмет доказування, а саме погодження сторонами істотних умов договору.

4.2. На підтвердження факту здійснення поставки товару позивач подав:

- видаткову накладну від 26.10.2023 № 41 на поставку паркетної дошки однополосної, дуб, кількість 148 м ? на суму 207 977 грн та паркетної дошки триполосної, дуб, кількість 512, 109 м? на суму 390 662, 35 грн, загальною вартістю 598 639, 35 грн; постачальником вказано ТОВ "Едва-Груп", одержувачем - ТОВ "Інтер`єр Експерт»;

- товарно-транспортну накладну від 26.10.2023, в якій вказано замовника - ТОВ "Інтер`єр Експерт", вантажовідправника - ТОВ "Едва-Груп" та вантажоодержувача - ТОВ "Інтер`єр експерт", автомобіль МАН НОМЕР_1 , водій ОСОБА_5 .

Зазначені документи не містять підпису представника отримувача - ТОВ "Інтер`єр Експерт". У товарно-транспортній накладній міститься підпис невідомої особи, а у видатковій накладній, у графі "отримав" вказано ОСОБА_5 , автомобіль АТ 0289 НМ; підпис відсутній.

Відповідно до ст. 1 ч. 1, 2 ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій формі та повинні мати обов`язкові реквізити, зокрема особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ № 88 від 24.05.1995, також передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Вказані документи наведеним вимогам не відповідають і не дозволяють встановити факт отримання вказаного товару відповідачем.

У постанові КГС ВС від 04.06.2019 у справі № 915/905/16 зазначено, що порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, але безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи.

У разі дефектів первинних документів сторона не позбавлена можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (постанова КГС ВС від 19.02.2020 у справі № 915/675/19).

Позивач, окрім згаданих документів, будь-яких інших доказів не подав.

Належить зауважити, що такими доказами можуть бути і податкові декларації, які самі по собі безумовно не свідчать про наявність господарської операції, проте підтверджують її оподаткування і в сукупності з іншими доказами можуть доводити здійснення поставки товару.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Як передбачено в ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

5.2. Згідно з ч. 7 ст. 179, ст. 181 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншим нормативно правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Вказане положення кореспондується з положеннями ст. 638 ЦК України.

За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (ч. 1); якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2).

В силу ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

5.3. Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ч. 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З наведеного слідує, що договір поставки, договір купівлі-продажу може бути консенсуальним (який є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умовах), договір купівлі-продажу може бути реальним (який є укладеним з моменту передання товару).

5.4. Суд встановив, що сторони договір поставки чи купівлі-продажу не уклали, позивач не довів факт передання товару відповідачу.

Отже, позивач не довів виникнення у відповідача зобов`язання здійснити оплату за отриманий товар.

6. Висновки суду.

6.1. Враховуючи викладене, в задоволенні позову належить відмовити.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. Позивач сплатив судовий збір в розмірі 8 979, 59 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.06.2024 № 212.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в позові, судовий збір покладається на позивача.

7.3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу відповідач подав договір про надання правової допомоги від 03.07.2023, укладений між ТОВ "Інтер`єр експерт" та адвокатом Шунтовим О.М., акт приймання-передачі наданих послуг від 15.07.2024 на суму 15 000 грн. Послуги включають консультації, вивчення матеріалів, законодавства (судової практики), складання відзиву на позовну заяву, всього 15 год; ставка за 1 год - 1 000 грн, разом - 15 000 грн. Вказана сума була оплачена згідно з платіжною інструкцією № 1139 від 15.07.2024. При розгляді цієї справи професійну правничу допомогу відповідачу надавав адвокат Шунтов Олександр Михайлович, повноваження якого підтверджені ордером серії АТ № 1073664 від 08.07.2024.

Позивач відповідно до ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України заперечень щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката не подав.

Тому суд вважає, що заявлена сума цих витрат у розмірі 15 000 грн є доведеною і підлягає розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

За приписами п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України витрати відповідача на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову.

Судовій збір покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕДВА-ГРУП" (вул. Фабрична, буд. 53, м. Берегове, Закарпатська обл., 90202, ідентифікаційний код 41102247) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР`ЄР ЕКСПЕРТ" (вул. Юності, буд. 41 А, с. Микитинці, Івано-Франківський район, Івано-Франківська обл., 76494, ідентифікаційний код 37952092) 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.11.2024.

Суддя О.В. Малєєва