Рішення

від 18.11.2024 по справі 909/666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/666/24

Господарський суд Івано-Франківської у складі судді Малєєвої О. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу, у якій

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ",

відповідач - Підгайчиківська сільська рада,

про стягнення 12 020, 75 грн, з яких з яких 7 593, 26 грн - заборгованість за спожитий природний газ у листопаді 2021 р., 2 939, 11 грн - інфляційні втрати, 568, 87 грн - 3% річних, 919, 51 грн пеня.

ухвалив таке рішення.

1. Суть спору.

1.1. Розглядається позов ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Підгайчиківської сільської ради про стягнення 12 020, 75 грн, з яких з яких 7 593, 26 грн - заборгованість за спожитий природний газ у листопаді 2021 р., 2 939, 11 грн інфляційні втрати, 568, 87 грн 3% річних, 919, 51 грн пеня .

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (ухвала про відкриття провадження від 15.07.2024).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

2.2. Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч. 4 ст. 120 цього Кодексу. За приписами ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

В порядку, передбаченому п. 17, 37 Положення про ЄСІТС, ухвала про відкриття провадження у справі була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача, що підтверджується довідкою, сформованою в АСДС.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України). Довідкою про доставку електронного листа від 02.08.2024 підтверджено те, що відповідач отримав вказану ухвалу 01.08.2024 о 22:40.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

2.3. Суд в ухвалі про відкриття провадження встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали. Відповідач у встановлений строк відзив не подав.

2.4. Позивач первісно заявив вимоги про стягнення 11 655, 47 грн, з яких 7 593, 26 грн - заборгованість за спожитий природний газ у листопаді 2021 року, 2 630, 47 грн - інфляційні втрати, 512, 23 грн - 3% річних, 919, 51 грн - пеня. Надалі, 16.07.2024 подав заяву (вх. №11632/24) про збільшення позовних вимог у зв`язку із проведення перерахунку штрафних санкцій станом на 30.06.2024 - просить стягнути 12 020, 75 грн, з яких 7 593, 26 грн заборгованість за спожитий природний газ у листопаді 2021 р., 2 939, 11 грн - інфляційні втрати, 568, 87 грн - 3% річних, 919, 51 грн - пеня.

На підставі п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України суд прийняв вказану заяву до розгляду.

2.5. У зв`язку з перебуванням судді Малєєвої О.В. у відпустці та у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді рішення суду ухвалено 18.11.2024.

3. Зміст заяв по суті спору.

3.1. Позовна заява від 10.07.2024 (вх.№ 6273/24).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач як постачальник "останньої надії" поставив відповідачу природний газ. Відповідач вартість спожитого газу не оплатив. За прострочення виконання зобов`язання позивач нарахував пеню. Відповідно до ст. 625 ЦК України нарахував інфляційні втрати та 3% річних. Свою позицію обґрунтовує приписами ст. 509, 525, 526, 610, 612, 629 ЦК України, ст. 193, 222, 232 ГК України.

3.2. Відповідач відзив на позов не надав, проти позову не заперечив.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

4. Обставини справи, оцінка доказів.

Дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.

4.1. За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження КМУ від 22.07.2020 №917-р ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії", який визначений КМУ, не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

В п. 2 постанови КМУ від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 і від 09.12.2021 № 1236" передбачено зобов`язання автоматичного включення до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 01.10.2021 бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України).

4.2. Відповідач в розумінні Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.

4.3. Згідно з постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі Договір).

Істотні умови Договору такі.

Цей договір є договором приєднання.

При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги ст. 205, 633, 634, 641, 642 ЦК України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 1.3.).

Терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають такі значення:

ЕІС - код - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт Споживача;

постачальник "останньої надії" (далі - Постачальник) - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (п. 1.4.).

За цим Договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором (п. 2.1.).

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (п. 3.1.).

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня наступного за днем її оприлюднення на власному сайті (п. 4.1.).

Об`єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п. 4.2.).

Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3.).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4.).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5.).

Споживач зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору (пп. 1 п. 5.2.).

Цей Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим Договором (п. 11.1.).

4.4. У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, об`єми природного газу, спожиті відповідачем у листопаді 2021 р., а саме 451,98 куб. м, автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем. Відповідач визначений споживачем з ЕІС-кодом 56XS000049U3600M.

Наведені обставини підтверджуються наданими позивачем доказами: листом ТОВ "Оператор ГТС" від 27.03.2024 № ТОВВИХ-24-4738, до якого долучено інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (форма № 10); відомостями з інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС" щодо споживача з ЕІС-кодом 56XS000049U3600M (принтскринт з особового кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).

4.5. Позивач 20.12.2021 направив відповідачу рекомендованим поштовим відправленням рахунок на оплату природного газу № 34596 на суму 7 593 грн.

Також позивач надіслав відповідачу вимогу від 14.12.2023 №119/4.1.3-52348-23 про сплату заборгованості за природний газ у розмірі 7 593, 26 грн

4.6. Відповідач доказів оплати газу, отриманого в листопаді 2021 р., на суму 7 593, 26 грн не надав.

4.7. За прострочення оплати за поставлений газ позивач за період з 01.01.2022 до 30.06.2024 нарахував інфляційні втрати в розмірі 2 939, 11 грн, 3% річних в розмірі 919, 51 грн. Також за період з 01.01.2022 до 30.06.2022 нарахував пеню у розмірі 919, 51 грн.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини між суб`єктами ринку природного газу в Україні регулюються, зокрема ЗУ "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (надалі - Правила).

Згідно з п. 1, 2, 4 - 6 Розділу VI Правил постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Суд встановив, що між сторонами був укладений договір постачання природного газу між постачальником "останньої надії" і споживачем.

5.2. На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання (ст. 173, 174 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

5.3. За приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач поставив відповідачу у листопаді 2021 р. газ в обсязі 451, 98 куб. м на суму 7 593, 26 грн, і відповідно до п. 4.4. Договору відповідач зобов`язаний був здійснити оплату за цей газ до 31.12.2021. Відповідач оплату за поставлений газ не здійснив.

5.4. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач прострочив виконання зобов`язання, то позивач правомірно нарахував інфляційні втрати в розмірі 2 939, 11 грн та 3% річних в розмірі 568, 87 грн.

Суд перевірив правильність розрахунків позивача і встановив, що розрахунок зроблено арифметично і методологічно правильно. Заперечень щодо правильності здійснених розрахунків відповідач не подав.

5.5. Відповідно до ст. 230 - 232 ГК України, ст. 549 ЦК України внаслідок порушення зобов`язання боржник повинен сплатити пеню.

Враховуючи умови п. 4.5. Договору, позивач нарахував пеню за період з 01.01.2022 до 30.06.2022 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд перевірив правильність нарахування пені і встановив, що розрахунок зроблено арифметично і методологічно правильно. Заперечень щодо правильності здійснених розрахунків відповідач не подав.

6. Висновки суду.

6.1. З урахуванням викладеного суд висновує про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 12 020, 75 грн, з яких з яких 7 593, 26 грн - заборгованість за спожитий природний газ у листопаді 2021 року, 2 939, 11 грн - інфляційні втрати, 568, 87 грн - 3% річних, 919, 51 грн пеня.

7. Судові витрати.

7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач з цим позовом звернувся через підсистему "Електронний суд" і сплатив судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн з урахуванням коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", що підтверджується платіжною інструкцією від 01.05.2024 № 0000007313.

Інших судових витрат сторони не заявили.

7.2. Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позову, судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Підгайчиківської сільської ради (вул. Соборна, буд. 12, с. Підгайчики, Коломийський район, Івано-Франківська обл., 78256, ідентифікаційний код 04354114) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) 12 020, 75 грн (дванадцять тисяч двадцять гривень сімдесят п`ять копійок), з яких 7 593, 26 грн заборгованість за спожитий природний газ у листопаді 2021 р., 2 939, 11 грн інфляційні втрати, 568, 87 грн 3% річних, 919, 51 грн пеня, а також 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.11.2024.

Суддя О. В. Малєєва