Рішення

від 06.11.2024 по справі 910/378/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2024Справа № 910/378/24за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд"

про стягнення 2 040 000 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Шманьов Т.І.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд" про стягнення 2 040 000 грн пені та штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 13.02.2024).

Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем його зобов`язань щодо сплати штрафу накладеного на відповідача відповідно до рішення Адміністративної колегії Відділення №63/37-р/к від 22.07.2021, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача несплачений штраф та пеню за період прострочення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.02.2024.

Через діловодство суду від представника відповідача 30.01.2024 надійшло клопотання про зупинення провадження до вирішення справи №910/16211/23.

Через систему "Електронний суд" від представника позивача 13.02.2024 надійшла заява про зміну підстав позову та заперечення проти клопотання про зупинення провадження.

В підготовче засідання 13.02.2024 сторони не з`явилися, суд протокольною ухвалою від 13.02.2024 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 30.01.2024 та відклав підготовче засідання на 19.03.2024.

Через діловодство суду від представника відповідача 01.03.2024 надійшло клопотання про зупинення провадження до вирішення справи №910/16211/23.

Протокольною ухвалою суду від 19.03.2024 відкладено підготовче засідання на 30.04.2024.

Протокольною ухвалою суду від 30.04.2024 відкладено підготовче засідання на 28.05.2024.

Через систему "Електронний суд" від представника позивача 28.05.2024 надійшло клопотання про розгляд справи в підготовчому засідання за відсутності відділення та закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою суду від 28.05.2024 відкладено підготовче засідання на 19.06.2024.

Через систему "Електронний суд" від представника позивача 19.06.2024 надійшло клопотання про розгляд справи в підготовчому засідання за відсутності відділення та закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою суду від 19.06.2024 відкладено підготовче засідання на 17.07.2024.

В підготовче засідання 17.07.2024 сторони не з`явилися, суд протокольною ухвалою від 17.07.2024 відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі від 01.03.2024, прийняв до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову від 13.02.2024, закрив підготовче провадження, призначив справу до судового розгляду по суті на 07.08.2024.

Протокольною ухвалою суду від 07.08.2024 відкладено судове засідання на 04.09.2024.

В судовому засіданні 04.09.2024 представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Представник позивача в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подавав клопотання про судовий розгляд без його участі.

Протокольною ухвалою суду 04.09.2024 відкладено судовий розгляд на 02.10.2024.

Протокольною ухвалою суду 02.10.2024 відкладено судовий розгляд на 06.11.2024.

Через діловодство суду 04.10.2024 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що акт на підставі якого нараховано штраф знаходиться у процесі оскарження, а тому вказана обставина виключає можливість нарахування пені.

Через систему "Електронний суд" 06.11.2024 від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Відповідно до частини 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

Заява від 06.11.2024 подана пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання, тобто із пропуском строку, встановленого частиною 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу, у зв`язку з чим залишена судом без розгляду (стаття 118 Господарського процесуального кодексу України).

В судове засідання 06.11.2024 представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Представники сторін про причини неявки у судове засідання 06.11.2024 не повідомили.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази.

06.11.2024 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

22.07.2021 рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №63/37-р/к у справі №63/4-01-5-2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд" накладено штрафи у загальному розмірі 1 020 000,00 грн за вчинення порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (ідентифікатор закупівлі - UA-2019-10-21-000223-c, UA-2019-07-23-000253-b, UA-2019-05-28-000711-c, UA-2018-12-27-000190-c, UA-2018-09-05-000879-b, UA-2018-09-21-000698-a, UA-2018-09-04-000413-b, UA-2018-08-28-001045-c, UA-2018-08-30-000849-c, UA-2018-08-06-002112-b, UA-2018-07-23-000699-c, UA-2018-07-16-001091-c, UA-2018-07-13-000632-c, UA-2018-07-17-000465-a, UA-2018-08-28-001171-c).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 у справі №914/3019/21 залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 у задоволенні позову ТОВ «БМК «Містобуд» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування частково рішення №63/37-р/к від 22.07.2021 відмолено.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.

Станом на час пред`явлення позову, штраф у розмірі 1 020 000,00 грн ТОВ «БМК «Містобуд» у добровільному порядку не сплачений.

Вказане слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є позадоговірними та стосуються відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції.

Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем обов`язку щодо оплати штрафу.

Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, в тому числі, адміністративно-господарський штраф (частина 1 статті 239 Господарського кодексу України).

У частині 1 статті 241 Господарського кодексу України вказано, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб`єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі, про зобов`язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначено Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Означений нормативно-правовий акт спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Згідно зі змістом пункту 4 частини 2 статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, антиконкурентні узгоджені дії.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об`єднання, суб`єктів господарювання: юридичних осіб; фізичних осіб; групу суб`єктів господарювання - юридичних та/або фізичних осіб, що відповідно до ст. 1 цього Закону визнається суб`єктом господарювання, у випадках, передбачених частиною четвертою цієї статті (частина 1 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За приписами статті 56 вказаного нормативно-правового акту рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи фактичних даних, а також сторонами не оспорюється, що 22.07.2021 рішенням Адміністративної колегії територіальне відділення АМК №63/37-р/к, зокрема, визнано, що ТОВ "БМК «Містобуд" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які передбачені пунктом 4 частини 2 статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також накладено на товариство штрафи у сукупному розмірі 1 020 000 грн.

Правомірність рішення №63/37-р/к підтверджено рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 у справі №914/3019/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 у справі №914/3019/21.

Суд зауважує, що відповідно до частин 4, 5 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Таким чином, вищенаведеним судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено, що рішення №63/37-р/к прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням та доведенням обставин, які мають значення для справи, а також з відповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Таким чином, приймаючи до уваги, що рішення Адміністративної колегії територіального відділення АМК №63/37-р/к від 22.07.2021 про накладення штрафу є чинним, доказів його виконання (сплати штрафу) до суду не подано, відтак, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 020 000,00 грн.

Орім стягнення штрафу, Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просило стягнути з ТОВ "БМК «Містобуд" 1 020 000,00 грн пені.

Розглядаючи вимоги про стягнення пені, суд зауважує, що згідно з частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Звертаючись до суду з вимогою про стягнення з відповідача пені, позивач визначив періоди її нарахування: з 18.05.2022 по 13.07.2022, з 25.10.2022 по 31.12.2022 (125 днів).

В той же час, абзацами 3-6 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" урегульовано питання щодо періодів, коли нарахування пені зупиняється:

- на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду;

- на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Судом встановлено, що рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.07.2021 №63/37-р/к переглядалось Антимонопольним комітетом України за заявою ТОВ «БМК «Містобуд» від 29.10.2021.

За результатами розгляду рішенням Антимонопольним комітетом України №216-р від 10.08.2023 рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.07.2021 №63/37-р/к у справі №63/4-01-5-2021 залишено без змін.

Відтак, період з 29.10.2021 по 10.08.2023 є часом розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а тому, в цей період нарахування пені здійснено позивачем в супереч вимог законодавства.

Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення з ТОВ «БМК «Містобуд» 1 020 000,00 грн пені, нарахованої за заявлені періоди (з 18.05.2022 по 13.07.2022, з 25.10.2022 по 31.12.2022 (125 днів)).

Позивач, вважаючи, що нарахування пені здійснене з урахуванням положень статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" посилався на правову позицію, викладену у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/11550/18: "Абзацами третім - п`ятим частини п`ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися".

Суд дані твердження відхиляє, оскільки в даному випадку зупинення нарахування пені відбувається не на підставі абзаців 3-5, а на підставі абзацу 6 частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Також, суд зазначає, що зупинення Антимонопольним комітетом розгляду заяви ТОВ «БМК «Містобуд» про перевірку рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не відміняє, того факту що така заява продовжувала перебувати на перегляді (у провадженні) Антимонопольного комітету України, а тому строк для нарахування пені на період такого зупинення не поновлювався.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ «БМК «Містобуд» 1 020 000,00 грн, пені - слід відмовити.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і про стягнення з відповідача на користь позивача 1 020 000,00 грн штрафу. В частині стягнення з відповідача 1 020 000,00 грн пені у позові слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд" (код ЄДРПОУ 41823500, 03150, м. Київ, вул. Ділова, 6) штраф у розмірі 1 020 000 (один мільйон двадцять тисяч) грн 00 коп., із зарахуванням зазначеної суми до Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажна компанія "Містобуд" (код ЄДРПОУ 41823500, 03150, м. Київ, вул. Ділова, 6) на користь Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, місто Львів, вул. Коперника, 4, код ЄДРПОУ 20812013 ) 15 300 (п`ятнадцять тисяч триста) грн 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.11.2024.

Суддя Н.І. Зеленіна