Рішення

від 04.11.2024 по справі 910/5685/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2024Справа № 910/5685/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ»

про зобов`язання вчинити дії,

Представники сторін:

від позивача: Слив`юк С.В.,

від відповідача: Кузьмік Д.В.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» про зобов`язання включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на суму 369 244,39 грн.

В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у м. Києві вказує, що відповідачем було протиправно відмовлено у визнанні кредиторських вимог позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

20.05.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5685/24, підготовче засідання призначено на 19.06.2024. Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

06.06.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2024 клопотання відповідача від 06.06.2024 про продовження строку на подання відзиву у справі № 910/5685/24 повернуто без розгляду.

12.06.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшла заява про поновлення процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву.

Також 12.06.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В підготовче засідання 19.06.2024 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача підтримав подане ним клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, просив вказане клопотання задовольнити. Представник позивача не заперечував щодо задоволення вказаного клопотання.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, заслухавши пояснення представника відповідача та думку представника позивача, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив визнати поважними причини пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, поновити пропущений процесуальний строк та долучити поданий відповідачем відзив до матеріалів справи.

У зв`язку із усно заявленим представником позивача клопотанням про відкладення розгляду справи та відсутністю заперечень представника відповідача щодо задоволення такого клопотання, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив задовольнити усне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання та відкласти підготовче засідання на 05.08.2024; встановити позивачу строк для надання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня даного підготовчого засідання; відповідачу встановити строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

25.06.2024 до суду через систему «Електронний Суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовче засідання 05.08.2024 з`явився представник відповідача, представник позивача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, заяв/клопотань до суду.

У зв`язку з неявкою у підготовче засідання 05.08.2024 представника позивача, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив відкласти підготовче засідання на 04.09.2024.

В підготовче засідання 04.09.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання повідомлений належним чином, заяв/клопотань та заперечень на відповідь на відзив до суду не подавав.

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження у даній справі та призначити розгляд справи по суті на 30.09.2024.

В судове засідання 30.09.2024 з`явилися представники сторін, які надали суду усні пояснення/заперечення по суті заявлених позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши подані сторонами в матеріали справи докази, суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву до 04.11.2024.

В судове засідання 04.11.2024 з`явилися представники сторін.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 04.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Правління Національного банку України від 29.10.2015 № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АКЦІОНЕРНО-КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «КАПІТАЛ» (надалі - ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ».

На підставі Постанови Правління Національного банку України № 753 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» від 29.10.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 29.10.2015 прийнято рішення № 195 «Про початок процедури ліквідації ПАТ АКБ «КАПІТАЛ» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким в ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» розпочато процедуру ліквідації строком на два роки, з 30.10.2015 до 29.10.2017 включно, та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ АКБ «КАПІТАЛ».

04.11.2015 в газеті «Голос України» було опубліковано оголошення про ліквідацію ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» та зазначена інформація про місце та строк приймання вимог кредиторів.

28.09.2023 Головне управління ДПС у м. Києві звернулося до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із заявою від 25.09.2023 № 90582/6/26-15-13-04-10 про прийняття кредиторських вимог та здійснення перерахунку акцептованих вимог кредиторів у розрізі видів податків за прикладом заповнення згідно з додатком до листа (інформацією про заборгованість від 22.09.2023 № 28970/5/26-15-13-04-07). Відповідно до вказаної інформації про заборгованість від 22.09.2023 № 28970/5/26-15-13-04-07 за період з 16.06.2021 по 19.09.2023 за ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» обліковується заборгованість у розмірі 10 180 168,70 грн.

У відповідь на вказану заяву Фонд гарантування вкладів фізичних осіб листом від 11.01.2024 № 49-432/24 зазначив про те, що за результатами проведеного аналізу визнана Банком та документально підтверджена податковими деклараціями сума зобов`язань за податками складає 3 571 029,44 грн та цю суму включено до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» до сьомої черги. В іншій частині вимог Головного управління ДПС у м. Києві відмовлено.

Не погоджуючись з указаною відмовою у задоволенні частини вимог, Головне управління ДПС у м. Києві звернувся із даним позовом до суду, в якому просить суд зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на суму 369 244,39 грн.

Відповідач, у свою чергу, із заявленим позовом не погодився, зазначаючи, що позовні вимоги Головного управління ДПС у м. Києві суперечать приписам Податкового кодексу України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та є неправомірними. Зокрема, відповідач зазначив про безпідставність нарахування недоїмки по ЄСВ у розмірі 14 288,84 грн, яка була сплачена ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ». Крім того, відповідач заперечував щодо нарахування штрафних санкцій позивачем, оскільки приписи ч. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» встановлюють, що відповідне рішення про нарахування пені та штрафу, передбачених цим Законом, має прийматися за погодженням із Пенсійним фондом України та протягом трьох робочих днів надсилатися платнику єдиного внеску, однак матеріали справи не містять доказів такого погодження. Так, за доводами відповідача, нарахування після 21.07.2015 будь-яких штрафних санкцій, процентів та пені суперечить чинному законодавству, а дана позовна заява по суті та за формою є доповненням до кредиторської вимоги від 25.09.2023 № 90582/6/26-15-13-04-10, тоді як задоволення додаткових кредиторських вимог та вимог, поданих після спливу 30-денного строку з дня оголошення про ліквідацію банку не передбачається законодавством.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що заявлені грошові зобов`язання в сумі 369 244,39 грн є поточними та виникли під час ліквідаційної процедури, а тому зазначена сума заборгованості з податків нарахована правомірно та підлягає включенню до Реєстру акцептованих вимог кредиторів у сьому чергу. Щодо сплати ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» основного платежу недоїмки по ЄСВ позивач зазначив, що згідно з ч. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України - у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спір у даній справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про неправомірність відмови відповідача в частині акцептування вимог на суму 369 244,39 грн, у зв`язку з чим просить суд зобов`язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на вказану суму.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду.

Згідно з приписами абзацу 3 ч. 5 ст. 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку, зокрема, складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів (ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч. 3 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури (ч. 4 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

У ч. 8 ст. 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону.

Згідно з ч. 1 розділу VII Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються (затверджено рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 21.08.2017 № 3711) підставами для внесення до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів змін, які підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду, є:

1) рішення суду, яке набрало законної сили (у т.ч. рішення судів, які набрали законної сили після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів, визначеного ст. 49 Закону), за яким, зокрема, виникають:

- зобов`язання банку перед кредиторами, що виникли до дня початку процедури ліквідації;

- кредиторські вимоги вкладників у частині, що перевищує суму відшкодування, виплачену Фондом, розмір якої визначено відповідно до вимог статті 26 Закону. Такі вимоги включаються до реєстру акцептованих вимог кредиторів та підлягають задоволенню в черговості відповідно до ст. 52 Закону;

- зобов`язання банку, які, крім вимог вкладника понад гарантовану суму відшкодування по вкладу, включаючи відсотки, які нараховані станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, включають також суми зобов`язань банку понад суму, нараховану на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (зокрема, штрафні санкції у вигляді штрафів, пені або індексу інфляції за кількість днів прострочення зобов`язань). Такі вимоги підлягають включенню до сьомої черги задоволення вимог кредиторів, а саме: вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку;

- зобов`язання банку, що ліквідується, за зверненням довірителів фондів фінансування будівництва (далі - ФФБ), або фондів операцій з нерухомістю (далі - ФОН), або відповідного органу, що здійснює нагляд та регулювання діяльності управителя, у зв`язку з порушенням управителем законодавства про фінансові послуги про ФФБ або ФОН, який може передаватися в управління іншій фінансовій установі, що відповідає вимогам законодавства, відповідно до Порядку передачі фонду фінансування будівництва або фонду операцій з нерухомістю в управління іншій фінансовій установі за рішенням суду, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.12.2020 № 754, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.02.2021 за № 147/35769. Банк, що ліквідується, включає такі вимоги до сьомої черги вимог кредиторів;

2) свідоцтво про право на спадщину / рішення суду, яке набрало законної сили, за вимогами:

- кредиторів-спадкодавців, які визнані Фондом в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженою особою Фонду на ліквідацію (у разі делегування їй відповідних повноважень) та включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів;

- кредиторів-спадкодавців, які не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, - у разі, якщо спадщина була відкрита до початку або під час періоду приймання Фондом вимог кредиторів, а строк для прийняття спадщини у період приймання Фондом вимог кредиторів не минув.

3) у разі припинення кредитора - юридичної особи - за його вимогами, включеними до реєстру акцептованих вимог кредиторів:

- надані правонаступниками документи, що відповідно до законодавства України підтверджують правонаступництво;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що містить відомості про припинення юридичної особи / фізичної особи-підприємця (кредитора) та інформацію про відсутність відомостей про його правонаступників;

4) письмова відмова кредитора від вимог;

5) клопотання Фонду в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду на ліквідацію (у разі делегування їй відповідних повноважень) про виправлення помилки, допущеної Фондом в особі відповідного структурного підрозділу Фонду чи уповноваженою особою Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) під час акцептування вимог кредиторів;

6) клопотання Фонду в особі відповідного структурного підрозділу Фонду або уповноваженої особи Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) про збільшення / зменшення вимог кредитора відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду, що виникли під час проведення ліквідації, які отримані від Фонду на підставі заяви про задоволення додаткових вимог;

7) договір уступки права вимоги боргу (договір купівлі-продажу, дарування тощо), засвідчений нотаріально (у випадках, якщо таке засвідчення вимагається законодавством України). Такі зміни вносяться до реєстру акцептованих вимог кредиторів виключно в межах черги, до якої було включено вимогу, яку уступлено, та у сумі, що не перевищує суму (залишок суми) вимог, яку акцептовано первинному кредитору;

8) зняття накладеного за рішенням суду арешту з рахунку;

9) виконання зобов`язання перед цим банком, щодо якого вклад, розміщений у такому банку, використовувався як засіб забезпечення його виконання;

10) заміна кредитора у зобов`язанні банку внаслідок:

- виконання обов`язку банку поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);

- виконання обов`язку банку третьою особою.

Такі зміни вносяться до реєстру акцептованих вимог кредиторів після надання банку доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні банку лише у разі, якщо до пред`явлення банку вимоги новим кредитором вимогу первісного кредитора за зобов`язанням банку не задоволено, виключно в межах черги, до якої було включено вимогу первісного кредитора, та у сумі, що не перевищує суму (залишок суми) вимоги за зобов`язанням банку, яку акцептовано первісному кредитору;

11) пред`явлення кредиторських вимог контролюючими органами за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів, що виникли під час проведення ліквідації банку;

12) закон, на підставі якого, зокрема відбувається заміна кредитора у зобов`язанні;

13) застосування наслідків нікчемності правочинів на підставі статті 38 Закону.

Внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється на підставі заяви кредитора про кредиторські вимоги до банку, додатком до якої в обов`язковому порядку має бути копія рішення суду, належним чином засвідчена, з відміткою суду про дату набрання рішенням суду законної сили.

У разі відсутності зауважень щодо змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів питання про затвердження змін до реєстру виноситься на розгляд виконавчої дирекції Фонду (п. 7 Положення).

Отже, визначення суми заборгованості кожному кредитору та віднесення вимоги до певної черги погашення, відхилення вимоги в разі, якщо вони непідтверджені фактичними даними, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, установлених наведеним Положенням та актами Фонду, а також внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів, віднесено до компетенції уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ». При цьому, такі дії щодо визначення суми заборгованості кредиторів, складання реєстру акцептованих вимог кредиторів, а також внесення змін до затвердженого реєстру акцептованих вимог кредиторів здійснюються уповноваженою особою у відповідності до визначених Положенням процедур.

Суд встановив, що позивач просить зобов`язати відповідача включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів:

- зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (2656) на суму 26 035,88 грн, з якої штрафні санкції - 16 410,79 грн, пеня - 9 625,09 грн;

- зобов`язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (2659) на суму 7 970,24 грн, з якої штрафні санкції - 5 296,07 грн, пеня - 2 674,17 грн;

- зобов`язання зі сплати єдиного соціального внеску на суму 105 104,65 грн, з яких основний платіж - 14 288,84 грн, штрафні санкції - 83 027,66 грн та пеня - 7 788,15 грн;

- зобов`язання зі сплати податку на додану вартість на суму 230 133,62 грн, з яких пеня - 230 133,62 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, нарахування наведених вище сум здійснювалось на підставі відповідних податкових повідомлень-рішень в період ліквідаційної процедури ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ».

Так, заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (2656) на суму 26 035,88 грн виникла на підставі проведення контрольно-перевірочних заходів, на наслідками яких складено:

- податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 26576 від 14.04.2023 нараховано штрафні санкції на суму 15 390,79 грн, а також відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України на зазначене податкове повідомлення-рішення нараховано пеню в сумі 9 625,09 грн;

- податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 26575 від 14.04.2023, яким нараховано штрафні санкції на суму 1020,00 грн.

Докази скасування вказаних податкових повідомлень-рішень в матеріали справи не надано. Водночас, позивач вказував, що ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» зверталось зі скаргою до ДПС України на вищезазначені податкові повідомлення-рішення, однак за результатами розгляду такої скарги ДПС України прийнято відповідне рішення про залишення без змін оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а скарги - без задоволення.

Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (2659) на суму 7 970,24 грн виникла на підставі проведення контрольно-перевірочних заходів, на наслідками яких складено:

- податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 26573 від 14.04.2023 нараховано штрафні санкції на суму 4 276,07 грн та відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України на зазначене податкове повідомлення-рішення нараховано пеню в сумі 2 674,17 грн;

- податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 26572 від 14.04.2023, яким нараховано штрафні санкції на суму 1020,00 грн.

Докази скасування вказаних податкових повідомлень-рішень в матеріали справи не надано. Однак, як вказував позивач, ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» оскаржувало зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак за результатами розгляду відповідної скарги такі рішення залишено без змін.

Заборгованість з єдиного соціального внеску виникла на підставі рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0825042406 від 15.11.2021.

Втім, суд встановив, що вказане рішення оскаржувалось ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» у судовому порядку. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 640/4800/22 адміністративний позов ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» про визнання протиправним та скасування рішення № 0825042406 від 15.11.2021 залишено без задоволення. Також судом встановлено, що зазначене рішення адміністративного суду не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили 14.10.2022.

Як вказано в ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Отже, фактичні обставини, встановлені у судовому рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2022 в адміністративній справі № 640/4800/22, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача стосовно порушення порядку прийняття рішення про нарахування пені та штрафу, визначеного Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2022 у справі № 640/4800/22 встановлено правомірність прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві рішення № 0825042406 від 15.11.2021, а здійснення його переоцінки в межах даної господарської справи суд вважає недопустимим.

Заборгованість з податку на додану вартість виникла в зв`язку з нарахуванням ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України на податкове повідомлення-рішення (форма «Р») № 28931070801 від 26.04.2023 за період з 26.04.2023 по 30.05.2023.

Відповідачем не подано жодних заперечень щодо нарахованих сум податкових зобов`язань та штрафних санкцій, крім заборгованості по єдиному соціальному внеску на суму 14 288,84 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» було сплачено на користь Головного управління ДПС у м. Києві заборгованість по ЄСВ у загальному розмірі 14 288,84 грн, що підтверджується платіжними інструкціями від 03.01.2023 № 8001 та від 11.07.2023 № 163513.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача за даним позовом вказаної суми коштів заборгованості по єдиному соціальному внеску є безпідставними, а відповідні доводи останнього із посиланням на ч. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України - недоведеними та необґрунтованими, оскільки позивачем не зазначено та не надано відповідних доказів того, що сплачені ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» кошти у розмірі 14 288,84 грн було зараховано в рахунок погашення іншого податкового зобов`язання.

Відповідно до п. 109.1. ст. 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

При цьому, жодною нормою ані Податкового кодексу України, ані Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачено ні обмеження прав податкового органу на проведення відповідних перевірок банку, ні обмеження щодо винесення рішень про визначення банкам, що перебувають в процедурі ліквідації, податкових зобов`язань.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача про неправомірність нарахування податків після запровадження ліквідації в Банку, з огляду на положення ч. 3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та наявність в матеріалах справи доказів сплати банком відповідних податкових зобов`язань, які виникли після початку процедури ліквідації Банку та запровадження тимчасової адміністрації.

Статтею 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплату витрат та здійснення платежів.

Системний аналіз викладених положень дає підстави для висновку про те, що ліквідаційна процедура банку за рішенням Національного банку України розпочинається з моменту отримання такого рішення Фондом. З дня початку процедури ліквідації банку строк виконання усіх грошових зобов`язань останнього вважається таким, що настав. Зобов`язання банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред`являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Передбачений Податковим кодексом України загальний порядок стягнення податкового боргу не поширюється на стягнення податкового боргу, який виник після порушення процедури ліквідації банку. Водночас, стягнення такого податкового боргу здійснюється шляхом пред`явлення до банку в особі уповноваженої особи позову про акцептування вимог і віднесення їх до належної черги погашення (пункт 1 частини другої, частина четверта статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 804/3813/16.

Водночас, судом враховується, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» відсутнє зазначення щодо строку розгляду вимог кредиторів, як і відсутні дані щодо завершення ліквідаційної процедури.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наявності в матеріалах справи доказів сплати заборгованості по єдиному соціальному внеску в розмірі 14 288,84 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016) включити до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «АКБ «КАПІТАЛ» вимоги Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 44116011) на суму 354 955,55 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «КАПІТАЛ» (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 13486837) на користь Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код 44116011) судовий збір у розмірі 2910,82 грн.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18.11.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко