Рішення

від 06.11.2024 по справі 910/10460/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.11.2024Справа № 910/10460/24Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи

За позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Систем»

про стягнення 3784191,65 грн.

Представники сторін:

від позивача: Дудченко В.В.;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

26.08.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Укртрансгаз» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Систем» про стягнення 3784191,65 грн, з яких 3303627,03 грн основного боргу, 170937,55 грн пені, 95640,58 грн 3% річних та 213986,49 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем не були оплачені надані позивачем у період з вересня 2022 року по липень 2024 року послуги із зберігання природного газу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3303627,03 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 170937,55 грн пені, 95640,58 грн 3% річних та 213986,49 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відкрито провадження у справі №910/10460/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.09.2024, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 25.09.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 16.10.2024.

У підготовчому засіданні 16.10.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.11.2024.

У судове засідання 06.11.2024 з`явився представник позивача, надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 06.11.2024 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, офіс 219), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень (за ідентифікатором пошуку 0610201400506).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 06.11.2024 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 між Акціонерним товариством «Укртрансгаз» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит Систем» (замовник) укладено Договір №1504000507 на зберігання (закачування, зберігання, відбір) природного газу, відповідно до умов якого виконавець зобов`язується протягом строку, визначеного договором, зберігати в підземному сховищі газу природний газ, у тому числі страховий запас газу, переданий йому замовником, та повернути замовнику газ у кількості, визначеній у договорі, а замовник зобов`язується внести плату за послуги із зберігання (закачування, зберігання, відбору) у встановлені договором строки.

Відповідно до п. 2.1 Договору №1504000507 від 15.04.2015 замовник передає виконавцю газ на зберігання, у тому числі страховий запас газу, у таких обсягах: 94561,050 тис. куб.м - обсяг газу, що планується закачати в ПСГ у поточному сезоні зберігання (період з 16.04.2015 по 15.04.2016); 8938,385 тис.куб.м. - обсяг газу, який залишається в ПСГ з минулого сезону зберігання (період з 16.04.2014 по 15.04.2015).

Згідно з п. 2.6 Договору №1504000507 від 15.04.2015 строк зберігання газу замовника в поточному сезоні зберігання газу за договором визначається з дати початку закачування газу в ПСГ або передачі газу на зберігання виконавцю до закінчення періоду відбору, але не пізніше 15.04.2016.

Відповідно до п. 2.7 Договору №1504000507 від 15.04.2015 відбір газу із ПСГ здійснюється в період відбору газу, який починається, як правило, з 16 жовтня 2015 року і закінчується 15 квітня 2016 року.

Згідно з п. 2.12 Договору №1504000507 від 15.04.2015 обсяг газу, що передається сторонами при його закачуванні або відборі в/із ПСГ, у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу підписуються обома сторонами та скріплюються печатками сторін до 15-го числа місяця, наступного за звітним. В актах приймання-передачі газу вказується обсяг газу, у тому числі страхового запасу газу, закачаний або відібраний в/із ПСГ. Акти приймання-передачі газу є підставою для проведення розрахунків замовника із виконавцем.

Відповідно до п. 2.15 Договору №1504000507 від 15.04.2015 у випадку, якщо на кінець минулого сезону зберігання (15.04.2015) в ПСГ залишилась невикористана частина (залишок) обсягу газу замовника, останній залишає його в ПСГ виконавця на зберігання в поточному сезоні. Замовник і виконавець протягом 10-ти днів з дати укладення договору оформлюють акт про обсяг залишку природного газу в ПСГ. Замовник зобов`язується оплатити частину вартості послуг із зберігання в ПСГ обсягу залишку газу в поточному сезону згідно з п. 4.3 договору.

У розділі 3 Договору №1504000507 від 15.04.2015 сторони погодили, що тариф на закачування 1000 куб.м газу в ПСГ становить 39,48 грн; тариф на зберігання 1000 куб.м. газу в ПСГ на 1 сезон становить 55,44 грн; тариф на відбір 1000 куб.м. газу з ПСГ становить 39,48 грн.

Відповідно до п. 3.4 Договору №1504000507 від 15.04.2015 тарифи, зазначені у п.п. 3.1, 3.2, 3.3 договору, встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. У випадку зміни тарифів нові тарифи є обов`язковими для сторін за договором з дати набрання ними чинності і додатково письмового погодження сторін не потребують.

Згідно з розділом 9 Договору №1504000507 від 15.04.2015 договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині зберігання газу по 15 квітня 2016 року, а в частині проведення розрахунків за надані виконавцем послуги - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за договором.

14.04.2016 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №1504000507 від 15.04.2015, в якій сторони дійшли згоди, зокрема, викласти розділ 9 договору у наступній редакції: «Договір набирає чинності з дати його підписання і діє в частині зберігання (закачування, зберігання, відбору) газу до дати, яка наступить раніше, а саме: 15 квітня 2017 року або дати введення в дію тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу шляхом надання доступу до потужності газосховища, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на виконання Закону України, а в частині проведення розрахунків за надані виконавцем послуги - до повного виконання замовником своїх зобов`язань за договором. Подальше зберігання газу замовником здійснюється виконавцем на договірних засадах на підставі Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу, затвердженого постановою від 30.09.2015 №2499 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до розділу ІІ Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу, затвердженого постановою від 30.09.2015 №2499 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за Договором Оператор надає Замовнику послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - Послуги) шляхом надання йому доступу до потужності газосховища (газосховищ) на умовах, визначених у Договорі, а Замовник зобов`язується оплатити Оператору вартість Послуг на умовах, визначених Договором

Згідно з п. 3.1 розділу ІІІ Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу оператор надає такі види Послуг (згідно з розділом IV Кодексу): річна потужність; індивідуальні послуги на місяць: індивідуальний робочий обсяг на місяць; індивідуальна потужність закачування на місяць; індивідуальна потужність відбору на місяць; індивідуальні послуги на добу наперед: індивідуальна потужність закачування на добу наперед; індивідуальна потужність відбору на добу наперед.

Згідно з п. 6.1 розділу VI Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу вартість Послуг розраховується відповідно до тарифів та коефіцієнтів, що встановлюються Регулятором.

Відповідно до п. 6.2 розділу VI Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу оператор розміщує інформацію про чинні тарифи та коефіцієнти на своєму веб-сайті.

Тарифи та коефіцієнти є обов`язковими для Сторін з дати набрання чинності рішенням Регулятора про їх встановлення і додаткового письмового погодження Сторін не потребують. Визначена на їх основі вартість Послуг застосовується Сторонами при розрахунках за Послуги згідно з умовами Договору (п. 6.3 розділу VI Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем не були оплачені надані позивачем у період з вересня 2022 року по липень 2024 року послуги із зберігання природного газу, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 3303627,03 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 170937,55 грн пені, 95640,58 грн 3% річних та 213986,49 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

У ч. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України зазначено, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов`язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Відповідно до ч. 1 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ до закінчення строку надання послуг зберігання (закачування, відбору) природного газу згідно з договором зберігання, якщо на рахунку замовника обліковується залишок природного газу, замовник зобов`язується: замовити послугу зберігання (закачування, відбору) на наступний період, яка враховує зберігання залишків на кінець строку надання послуг (зберігання, закачування) природного газу; або передати зазначений обсяг природного газу третій особі (особам) у порядку, встановленому цим Кодексом; або відібрати весь обсяг природного газу, що зберігається в газосховищах на його рахунку зберігання.

Відповідно до ч. 2 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ, якщо замовник не здійснив заходів, передбачених пунктом 1 цієї глави, оператор газосховища протягом десяти робочих днів в односторонньому порядку складає акт про обсяг залишку природного газу в газосховищах на дату закінчення надання послуг зберігання (закачування, відбору) на підставі акта про рух природного газу на рахунку зберігання замовника за останній розрахунковий період.

Згідно з ч. 3 глави 8 розділу ІІІ Кодексу газосховищ оператор газосховища розраховує вартість зберігання залишку природного газу після закінчення строку надання послуг зберігання (закачування, відбору) як для індивідуального робочого обсягу на місяць на підставі складеного акта про обсяг залишку природного газу та виставляє рахунок власнику природного газу.

Відповідно до Акту №53/05-17 про обсяги залишку природного газу в ПСГ на кінець сезону зберігання від 30.04.2017, складеного між сторонами, на кінець сезону зберігання 2016/2017 обсяг залишку природного газу замовника в ПСГ виконавця відповідно до Договору №1504000507 від 15.04.2015 становить 8938,385 тис.куб.м; вартість послуг зберігання газу в ПСГ на кінець сезону зберігання 2016/2017 роки становить 247772,03 грн.

Відповідно до Акту №54/05-17 про обсяги залишку природного газу в ПСГ на початок сезону зберігання від 30.04.2017, складеного між сторонами, на початок сезону зберігання 2017/2018 обсяг залишку природного газу замовника в ПСГ виконавця відповідно до Договору №1504000507 від 15.04.2015 становить 8938,385 тис.куб.м; вартість послуг зберігання газу в ПСГ на початок сезону зберігання 2017/2018 роки становить 247772,03 грн.

Таким чином, станом на 30.04.2017 обсяг залишку природного газу відповідача в ПСГ позивача складав 8938,385 тис.куб.м.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач забрав зі зберігання позивача вказаний обсяг природного газу, зокрема, складених між сторонами відповідних актів. При цьому, позивачем долучено до позовної заяви довідку, в якій вказано, що станом на 01.08.2024 в газосховищах позивача обліковується 8938,385 тис.куб.м. природного газу.

Таким чином, враховуючи норми ч. 3 ст. 946 Цивільного кодексу України, відповідач зобов`язаний сплатити вартість наданих послуг зі зберігання природного газу обсягом 8938,385 тис.куб.м. за весь фактичний період зберігання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 у справі №910/13701/22, яке набрало законної сили 07.03.2023, позов Акціонерного товариства «Укртрансгаз» було задоволено частково; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Систем» суму основного боргу у розмірі 4588502 грн 00 коп (за період з квітня 2017 року по серпень 2022 року), пеню у розмірі 111694 грн 66 коп., 3% річних у розмірі 364058 грн 74 коп, інфляційні втрати у розмірі 1662308 грн 08 коп. та судовий збір у розмірі 100898 грн 46 коп.

Як вбачається з позовної заяви, розрахунок вартості послуг зі зберігання позивач здійснював на підставі тарифів, затверджених постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Розрахунок вартості послуг зі зберігання природного газу з 01.09.2022 здійснювався позивачем за наступною формулою:

Sм зб = Рм зб * Тзб * n * Км зб, де

Рм зб - розмір розподілених обсягів індивідуальних послуг на місяць;

Тзб - тариф на зберігання природного газу, встановлений Регулятором;

Км зб - коефіцієнти, встановлені Регулятором.

8938,385 тис.куб3 * 0,40 грн (тариф)* * 1,1 (коефіцієнт)** х 1,2 (ПДВ) х 31/30 (кількість днів у місяці)

* тариф був встановлений постановою НКРЕКП від 30.06.2022 №656 «Про встановлення тарифів на послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу в підземних сховищах газу Акціонерного товариства «Укртрансгаз» у розмірі 0,40 грн. за 1000 м3 на добу (без урахування ПДВ).

** - коефіцієнт, який враховує замовлення потужності зберігання, закачування, відбору природного газу строком на місяць - на рівні 1,1.

Розрахунок вартості наданих послуг: вересень 2022 - 8938,385 х 0,40 х 1,1 х 1.2 х 30 = 141584,02 грн; жовтень 2022 - 8938,385 х 0,40х 1,1 х 1,2 х 31 = 146303,48грн; листопад 2022 - 8938,385 х 0,40 х 1,1 х 1,2 х 30 =141584,02грн; грудень 2022 - 8 938,385 х 0,40 х 1,1х 1,2 х31 = 146303,48грн; січень 2023 - 8938,385 х0,40 х 1,1 х 1,2х 31 = 146303,48 грн; лютий 2023 - 8938,385 х0,40 х 1,1х1,2 х 28 = 132145,08 грн; березень 2023 - 8938,385 х0,40 х 1,1х 1,2 х 31 = 146303,48 грн; квітень 2023 - 8938,385 х 0,40 х 1,1 х1,2 х 30 = 141584,02 грн; травень 2023 - 8938,385 х0,40 х 1,1 х1,2 х 31 = 146303,48 грн; червень 2023 - 8938,385 х0,40 х 1,1 х1,2 х 30 =141584,02 грн ; липень 2023 - 8938,385 х0,40 х 1,1 х 1,2 х 31 = 146303,48 грн; серпень 2023 - 8938,385 х 0,40 х 1,1 х 1,2 х 31 =146303,48 грн; вересень 2023 - 8938,385х 0,40 х 1,1 х 1,2 х 30 =141584,02 грн; жовтень 2023 - 8938,385 х 0,40 х 1,1х 1,2 х 31 =146303,48 грн; листопад 2023 - 8938,38 х0,40 х 1,1 х 1,2 х 30 =141584,02 грн; грудень 2023 - 8938,385 х 0,40 х1,1х 1,2х 31 = 146303,48 грн; січень 2024 - 8938,385 х 0,40 х1,1 х1,2х 31 = 146303,48 грн; лютий 2024 - 8938,385 х0,40 х1,1х1,2 х 29 =136864,55 грн; березень 2024 - 8 938,385 х 0,40 х 1,1 х 1,2 х31 = 146303,48 грн, квітень 2024 - 8938,385 х 0,40 х1,1 х 1,2 х 30 =141584,02 грн; травень 2024 - 8938,385 х 0,40х 1,1 х 1,2 х 31 = 146303,48 грн; червень 2024 - 8938,385 х 0,40х 1,1х 1,2 х 30 =141584,02 грн; липень 2024 - 8938,385 х 0,40х 1,1х1,2 х 31 = 146 303,48 грн., що разом становить 3303627,03 грн.

Суд зазначає, що розрахунки вартості наданих позивачем послуг у спірний період відповідають вимогам, які встановлені Кодексом газосховищ, Типовим договором зберігання (закачування, відбору) природного газу та здійснені з урахуванням тарифів, які були встановлені постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з огляду на що визнаються судом обґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17.

Однак, відповідачем не надано суду контррозразунку позовних вимог.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що за період зберігання позивачем природного газу обсягом 8938,385 тис.куб.м. з 01.09.2022 по 31.07.2024 загальний розмір плати за зберігання становить 3303627,03 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У Додатковій угоді №1 від 14.04.2016 сторони погодили, що замовник зобов`язується до 20.05.2017 сплатити виконавцю частину вартості послуг із зберігання газу, що залишився в ПСГ на дату закінчення періоду відбору газу - 15.04.2017, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок виконавця. Частину вартості послуг із зберігання невикористаної частини (залишку) обсягу газу замовника в поточному сезоні зберігання визначають на підставі 50% тарифу на зберігання газу в ПСГ, що діє на дату здійснення оплати замовником послуг із зберігання залишку газу, та обсягу залишку газу в ПСГ, зазначеного в акту про обсяг залишку природного газу в ПСГ, за формулою, наведеною в додатковій угоді.

Крім того, відповідно до п. 6.6 розділу VI Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу у разі замовлення індивідуальної послуги робочого обсягу на період менше місяця розрахунок вартості послуг здійснюється відповідно до даного пункту Договору як для індивідуальної послуги робочого обсягу на місяць. При цьому оплата в розмірі вартості індивідуальної послуги на місяць має бути зарахована на рахунок Оператора не пізніше закінчення банківського дня, що передує дню початку надання такої послуги.

Однак, станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано суду доказів сплати позивачу грошових коштів у розмірі 3303627,03 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Систем» з оплати послуг за зберігання природного газу у період з 01.09.2022 по 31.07.2024 на суму 3303627,03 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Систем» суми основного боргу у розмірі 3303627,03 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 170937,55 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.5 розділу VІІ Типового договору зберігання (закачування, відбору) природного газу у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених Договором, Замовник додатково сплачує Оператору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунки пені, долучені позивачем до позовної заяви, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Систем» пені у розмірі 170937,55 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 95640,58 грн та інфляційні втрати у розмірі 213986,49 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, у зв`язку з чим позовні вимоги Акціонерного товариства «Укртрансгаз» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Систем» 3% річних у розмірі 95640,58 грн та інфляційних втрат у розмірі 213986,49 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаворит Систем» (03151, м. Київ, вул. Ушинського, буд. 40, офіс 219; ідентифікаційний код: 38077415) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код: 30019801) суму основного боргу у розмірі 3303627 (три мільйони триста три тисячі шістсот двадцять сім) грн 03 коп., пеню у розмірі 170937 (сто сімдесят тисяч дев`ятсот тридцять сім) грн 55 коп., 3% річних у розмірі 95640 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот сорок) грн 58 коп., інфляційні втрати у розмірі 213986 (двісті тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 49 коп. та судовий збір у розмірі 45410 (сорок п`ять тисяч чотириста десять) грн 30 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 18.11.2024.

Суддя О.М. Спичак