Рішення

від 18.11.2024 по справі 910/11259/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2024Справа № 910/11259/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопрім»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Гарбуз»

про стягнення 467 061,78 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біопрім» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Гарбуз» про стягнення 467 061,78 грн., у тому числі 292 850,26 грн. основного боргу за поставлений товар, 33 888,88 грн. пені, 116 012,88 грн. інфляційних втрат та 24 309,76 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги обґрунтовані не виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки №24-11\17 від 24.11.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін, та встановлено строки надання сторонами заяв по суті.

Відповідачем 05.10.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відзив, яким визнано вимоги в частині стягнення основного боргу, надано докази часткового погашення після звернення до суду з даним позовом (25 000,00 грн.) та заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 10%.

Позивачем 12.10.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив, якою підтримано позовні вимоги, заперечено проти зменшення судом розміру штрафних санкцій та підтверджено часткове погашення відповідачем боргу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі укладено договір поставки №24-11\17 від 24.11.2017, за умовами якого позивач зобов`язався поставити визначені специфікацією чи видатковими накладними товари, а відповідач - сплатити їх вартість.

Відповідно до частин першої та другої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до пункту 4.1 укладеного сторонами у справі договору ціна товару визначається сторонами при поставці кожної партії товару специфікаціями, рахунками-фактурами та накладними.

Пунктом 4.2 договору №24-11\17 від 24.11.2017 встановлено, що відповідач зобов`язаний сплати вартість отриманого товару протягом 30 календарних днів з дати прийняття товару - дати підписання відповідачем відповідної видаткової накладної.

В період часу з 25 серпня 2021 року до 16 лютого 2022 року відповідачем прийнято поставлений позивачем товар загальною вартістю 311 121,36 грн., що підтвержено доданими до позовної заяви копіями видаткових накладних (додатки №4 - №20).

За твердженням позивача, яке підтверджено відповідачем, з урахуванням часткового повернення товару сума простроченої заборгованості за договором №24-11\17 від 24.11.2017 на момент звернення з даним позовом складала 292 850, 26 грн.

Відповідачем платіжною інструкцією №1074 від 16.09.2024 (після звернення з даним позовом) перераховано позивачу 25 000,00 грн., що підтверджено позивачем у справі.

Таким чином, суд закриває провадження у справі в частині стягнення 25 000,00 грн. основного боргу на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Наявним у матеріалах справи доказами доведено суду поза розумним сумнівом факт наявності простроченого грошового зобов`язання у розмірі 267 850,26 грн.

Відповідно, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення вартості поставленого товару частково - у розмірі 267 850,26 грн.

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом.

Статтею 216 та частиною другою статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (презумпція вини).

Відповідач посилається до наявності обставин непоборної сили, які ускладнили виконання зобов`язання і які мали місце в період часу з 24.02.2022 до 31.03.2022 (знищення складу окупаційними військами).

Суд має зазначити, що прострочена заборгованість за поставлений товар виникла у відповідача до 24.02.2022.

Фактично, наведені відповідачем обставини можуть бути прийняті судом до уваги виключно за простроченою оплатою товару відповідно до накладних №426 від 26.01.2022, №542 від 03.02.2022 та №848 від 16.02.2022 загальною вартістю 37 849,56 грн.

За іншими - на час настання обставин непоборної дії заборгованість за отриманий товар вже була простроченою, що спростовує наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непоборної дії та невиконанням зобов`язання.

Суд не може погодитись з доводами позивача в частині не доведення відповідачем факту наявності форс-мажорних обставин відповідною довідкою Торгово-промислової палати України. Відповідний документ опубліковано на офіційному інтернет-ресурсі Торгово-промислової палати України, знаходиться у загальному доступі та розповсюджуються на всіх без виключення суб`єктів господарської діяльності. Крім того, факт наявності та знищення продукції на складі у місті Буча підтверджено довідкою компетентного правоохоронного органу.

Відповідно, наведені відповідачем обставини Господарський суд міста Києва визнає виключними, такими, що мають істотне значення при вирішенні даного спору і зумовлюють необхідність застосування права, встановленого статтею 233 Господарського кодексу України та частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України в частині зобов`язань відповідача з оплати товару, отриманого відповідно до накладних №426 від 26.01.2022, №542 від 03.02.2022 та №848 від 16.02.2022 загальною вартістю 37 849,56 грн.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій задовольняє частково - у розмірі 6 963,27 грн.

Відповідно, суд частково задовольняє вимогу позову про стягнення пені - у розмірі 26 925,61 грн.

У той же час суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру трьох процентів річних та інфляційних втрат, оскільки ці нарахування не є штрафними санкціями і мають компенсаційний характер.

За позитивно-правовими приписами частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право на отримання трьох процентів річних та інфляційних втрат виникає у кредитора у момент прострочення виконання боржником і не залежить від наявності вини боржника у простроченні.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва задовольняє вимоги позову про стягнення 116 012,88 грн. інфляційних втрат та 24 309,76 грн. трьох процентів річних.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пан Гарбуз» (04107, Україна, місто Київ, вулиця Нагірна, будинок, 25-27, офіс, 437; ідентифікаційний код 39244391) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопрім» (04050, Україна, місто Київ, вулиця Глибочицька, будинок, 13, офіс, 1; ідентифікаційний код 40521376) 267 850,26 грн. основного боргу; 26 925,61 грн. пені; 116 012,88 грн. інфляційних втрат; 24 309,76 грн. трьох процентів річних та 5 604,74 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення 25 000,00 грн. основного боргу.

4. В іншому - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю.Кирилюк