Рішення

від 10.10.2024 по справі 910/1485/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.10.2024Справа № 910/1485/24

Господарський суд міста Києва в складі судді Привалова А.І., за участю секретаря судового засідання Мазура В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 910/1485/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мелтон"

до Державного підприємства "Гарантований покупець"

про стягнення 2 552 360,99 грн.

Представники сторін:

від позивача: Іванов А.О.;

від відповідача: Фартушна В.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Мелтон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення 2 552 360,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором № 2160/01/20 від 14.12.2020 в частині повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2 386 072,81 грн, 3% річних - 70 719,44 грн, інфляційні втрати - 95 568,74 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/1485/24 та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 14.03.2024.

29.02.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує.

11.03.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

13.03.2024 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Судове засідання 14.03.2024 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду на 28.03.2024.

21.03.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

26.03.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі та клопотання про долучення доказів.

Присутній у судовому засіданні 28.03.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у підготовчому засідання, у зв`язку з наміром провести переговори щодо мирного врегулювання спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 ГПК України, у судовому засіданні було оголошено перерву до 18.04.2024.

18.04.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Присутній у судовому засіданні 18.04.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у підготовчому засідання, у зв`язку з необхідністю перевірити суму заборгованості, враховуючи постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022, до якої були внесені зміни 03.04.2024 та які впливають на вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 183 ГПК України, у судовому засіданні було оголошено перерву до 25.04.2024.

24.04.2024 через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Присутній у судовому засіданні 18.04.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив призначити справу до розгляду по суті.

Представник відповідача не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Враховуючи відсутність будь-яких заяв та клопотань учасників судового процесу, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/1485/24 до судового розгляду по суті на 30.05.2024.

24.05.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заява про повернення на стадію підготовчого провадження та клопотання про зупинення провадження у справі.

Присутній у судовому засіданні 30.05.2024 представник позивача заперечив проти задоволення заяви відповідача про повернення на стадію підготовчого провадження та клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки такі дії відповідача суперечать положенням процесуального законодавства.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від відповідача не надходило.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2024 постановлено перейти зі стадії судового розгляду у справі №910/1485/24 до стадії підготовчого провадження. Зупинено провадження у справі № 910/1485/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/4439/23 та оприлюднення повного тексту судового рішення по вказаній справі. Зобов`язано учасників процесу повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

04.07.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, до якого додано повний текст постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №910/4439/23, який було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 01.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 поновлено провадження у справі №910/1485/24, оскільки обставини, що зумовили зупинення провадження у справі були усунуті. Підготовче засідання у справі № 910/1485/24 призначено на 05.09.2024.

05.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в частині, оскільки відповідач частково погасив суму заборгованості в розмірі 24112,78 грн після поновлення провадження у справі.

Присутній у судовому засіданні 05.09.2024 представник позивача підтвердив факт отримання від відповідача коштів у розмірі 24112,78 грн та просив призначити справу до судового розгляду.

Представник відповідача підтримав клопотання про закриття провадження в частині та не заперечував щодо призначення справи до судового розгляду.

Враховуючи відсутність будь-яких інших заяв і клопотань представників сторін, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.10.2024.

25.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору про надання правничої допомоги та додатків до нього з метою підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивачу та зазначено, що інші докази (копія акту приймання-передачі наданих послуг, протокол наданих послуг, тощо) буде подано протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду з огляду на те, що гонорар за надання правничої допомоги позивачу залежить від кількості затрачених на це годин і можна розрахувати лише після завершення процесу.

Присутній у судовому засіданні 10.10.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав з посиланням на обставини, наведені у позовній заяві та не заперечував щодо закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 24112,78 грн.

Крім того, під час судових дебатів представник позивача зазначив, що відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду будуть надані докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог з посиланням на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 10.10.2024, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Також, суд, відповідно до приписів ч. ст. 221, п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України, оголосив дату проведення судового засідання (24.10.2024) для розгляду заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

УСТАНОВИВ:

14.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Мелтон" та Державним підприємством "Гарантований покупець" укладено договір, відповідно до пункту 1.1. якого визначено, що за цим договором продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі, відповідно до Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.20219 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії).

Відповідно до пункту 2.1. договору, сторони визнають свої зобов`язання згідно з законами України "Про ринок електричної енергії", «Про альтернативні джерела енергії», Порядком, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Пунктом 2.3. договору визначено, що продавець за "зеленим" тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за "зеленим" тарифом за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

За умовами пункту 2.5. договору вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

Обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачам на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку або глави 4 затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (пункт 3.1 договору).

За правилами пунктів 3.2 та 3.3 договору розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок виробника за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.

Оплата товарної продукції (електричної енергії), купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, та формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюються відповідно до положень глави 10 Порядку або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

Пунктом 4.5 договору встановлено обов`язок відповідача купувати у продавця за "зеленим" тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб та у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за "зеленим" тарифом електричну енергію.

Пунктом 10.1 Порядку, встановлено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної кваліфікованим електронним підписом (КЕП), за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцю із забезпеченням йому пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.

Пунктом 10.3 Порядку закріплено, що після отримання від гарантованого покупця на електронну адресу акта купівлі-продажу продавець надає у триденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу гарантованому покупцю два примірники акта купівлі-продажу, підписані зі своєї сторони.

Державне підприємство "Гарантований покупець" у п`ятиденний строк з дати отримання актів купівлі-продажу підписує їх зі своєї сторони та надсилає продавцю один примірник поштою. У разі наявності у продавця зауважень до акта купівлі-продажу, наданого покупцем, продавець письмово повідомляє про це гарантованого покупця.

За наявності зауважень до акта купівлі-продажу та/або ненадання продавцем акта купівлі-продажу, підписаного зі своєї сторони, остаточний розрахунок за відпущену продавцем електричну енергію здійснюється в розмірі, визначеному в наданому гарантованим покупцем акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням сплачених коштів після врегулювання розбіжностей.

Відповідно до пункту 10.4 Порядку, після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100 % оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів.

Звертаючись до суду першої інстанції позивач зазначив, що відповідачем порушено термін оплати за куплену електричну енергію за жовтень 2021 року та за період з лютого по серпень 2022 року.

Як вбачається з наданих доказів, відповідач придбав у позивача на умовах Договору електричну енергію на загальну суму 176 029 025,96 грн.

Судом встановлено, що сторонами спору були підписані та скріплені печатками акти купівлі-продажу електроенергії, копії яких наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- за жовтень 2021 від 31.10.2021 на суму 408 231,97 грн;

- за лютий 2022 від 28.02.2022 на суму 145 578,69 грн;

- за березень 2022 від 31.03.2022 на суму 486 529,34 грн;

- за квітень 2022 від 30.04.2022 на суму 372 937,20 грн;

- за травень 2022 від 31.05.2022 на суму 599 428,50 грн;

- за червень 2022 від 30.06.2022 на суму 677 354,40 грн;

- за липень 2022 від 31.07.2022 на суму 623 832,77 грн;

- за серпень 2022 від 31.08.2022 на суму 579 749,46 грн.

Відповідач електричну енергію, вироблену позивачем, як виробником за «зеленим» тарифом, за вищевказаними актами купівлі-продажу електроенергії оплатив частково на суму 1 507 569,52 грн, що підтверджується доданими до справи банківськими виписками.

09.09.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, було прийнято Постанову № 1117 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у січні-травні, липні, жовтні 2021 року та у лютому-червні 2022 року».

20.09.2022 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову № 1190 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у липні 2022 року».

14.03.2023 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову № 1190 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ДП «ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ» у серпні 2022 року».

Отже, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 10.4. Порядку строк виконання зобов`язання відповідача перед позивачем зі 100% оплати за поставлену електричну енергію за період жовтень 2021 року та лютий-серпень 2022 року настав.

Як установлено судом, датою прийняття рішень Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у спірний період, є 09.09.2022 (дата оприлюднення на офіційному сайті - 12.09.2022), 20.09.2022 (дата оприлюднення на офіційному сайті - 21.09.2022) та 14.03.2023 (дата оприлюднення на офіційному сайті - 15.03.2023), після чого ДП «Гарантований покупець» повинен був здійснити оплату протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора, тобто до 14.09.2022, до 23.09.2022, до 21.03.2023 включно.

Натомість, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повної оплати за отриману від позивача електричну енергію за «зеленим» тарифом не виконав, у зв`язку з чим ТОВ "Компанія Мелтон" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення 2 386 072,81 грн суми основної заборгованості.

Оскільки внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за договором виникла заборгованість у сумі 2 386 072,81 грн, позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України також нараховані інфляційні втрати в розмірі 95 568,74 грн та 3% річних у сумі 70 719,44 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що наказами Міністерства енергетики України № 140 та № 206 зобов`язано ДП "Гарантований покупець" з дати набрання ним чинності на період дії воєнного стану України з коштів, що наявні на поточному рахунку забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, в межах 15 % та 18 % від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік із дотриманням Порядку.

Відтак, відповідач зазначає, що всі його розрахунки здійснюються у відповідності до зазначених вище наказів, а тому позивачем не доведено порушення порядку розрахунків та строків оплати електричної енергії.

Крім того, відповідач вказував про неправильність наведених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних нарахувань.

Також під час розгляду справи відповідача також подав клопотання про закриття провадження у справі в частині стягнення 24 112,78 грн заборгованості за отриману електричну енергію в жовтні 2021 року, у зв`язку з її сплатою у добровільному порядку.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність вимог позивача та обґрунтованість заперечень відповідача, суд керувався наступними обставинами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (на момент виникнення спірних правовідносин) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір).

Двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу (пункт 17 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії).

Згідно з частиною 1 статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.

Частиною 7 статті 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно частини 1 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Положення частини 1 статті 180 ГК України кореспондуються зі статтею 628 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (стаття 193 ГК України).

В силу частини 3 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом є обов`язковим до укладення між виробником, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем і має відповідати типовому договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженим Регулятором.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 30 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробник має право на своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги.

Згідно з пунктом 8 частини 9 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" підприємство зобов`язане сплачувати своєчасно та повному обсязі за електричну енергію, куплену у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, а також у виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку.

Згідно з частиною 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що гарантований покупець зобов`язаний купувати у суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, або у суб`єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленого" тарифу або строку дії підтримки, якщо такі суб`єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об`єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

За змістом частин 4-5 статті 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов`язаний купувати весь обсяг електричної енергії, відпущеної виробниками, які за результатами аукціону набули право на підтримку, за аукціонною ціною з урахуванням надбавки до неї протягом всього строку надання підтримки, якщо такі виробники входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця.

Обсяг відпущеної такими виробниками електричної енергії у кожному розрахунковому періоді (місяці) визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об`єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.

Купівля-продаж такої електричної енергії здійснюється на підставі договору купівлі-продажу електричної енергії між гарантованим покупцем та суб`єктом господарювання, який за результатами аукціону набув право на підтримку, що укладається відповідно до частини п`ятої статті 71 цього Закону.

Гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Судом установлено, що сторонами спору були підписані та скріплені печатками акти купівлі-продажу електроенергії за період жовтень 2021 року та лютий-серпень 2022 року, копії яких наявні в матеріалах справи, на загальну суму 3 893 642,33 грн. Електроенергія за цими актами купівлі-продажу була оплачена відповідачем частково на загальну суму 1 507 569,52 грн. Часткові оплати вказаних актів також свідчать про отримання та прийняття їх відповідачем без будь-яких зауважень.

Крім того, в ході розгляду справи відповідач подав докази часткової сплати заборгованості на загальну суму 24 112,78 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 387 706 від 30.07.2024 та № 394 750 від 28.08.2024, у зв`язку із чим просить суд закрити провадження у справі у вказаній частині.

Пунктом 2 частини першої статті 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 914/1034/18, від 10.09.2021 у справі № 910/13848/20, від 27.09.2022 у справі № 910/14363/21.

Беручи до уваги зазначене, суд приходить до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 24112,78 грн.

Таким чином, виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 2 361 960,03 грн підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача суд відзначає слідуюче.

Заперечуючи проти наявності заборгованості відповідач зазначив, що наказами Міністерства енергетики України № 140 та № 206 зобов`язано ДП "Гарантований покупець" з дати набрання ним чинності на період дії воєнного стану України з коштів, що наявні на поточному рахунку забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, в межах 15% та 18% від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік із дотриманням Порядку.

Відтак, відповідач зазначає, що всі його розрахунки здійснюють у відповідності до зазначених вище наказів, а тому позивачем не доведено порушення порядку розрахунків та строків оплати електричної енергії.

Під час розгляду справи судом врахована правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові Верховного Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, в якій суд касаційної інстанції зазначив: «за висновками об`єднаної палати, положення Наказів № 140 та № 206 не змінюють порядок та строки розрахунків за придбану електричну енергію за Договором, укладеним з виробником електричної енергії за "зеленим" тарифом на час дії особливого періоду, тому для визначення строку виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію виробника за "зеленим" тарифом у період дії воєнного стану не має значення та не потребує доведення обставина наявності / відсутності на рахунках ДП "Гарантований покупець" коштів, необхідних для розрахунку з виробниками електричної енергії з альтернативних джерел, позаяк визначення строків розрахунків наведено у пункті 10.4 Порядку № 641.

Поряд з цим, об`єднана палата звернула увагу на те, що Міністерство енергетики наказом № 136 від 01.04.2024 року скасувало дію Наказу № 206 від 15.06.2022 року, яким встановлювались для ДП "Гарантований покупець" мінімальні відсотки виплат виробникам електроенергії з ВДЕ (відновлювальні джерела електроенергії) вартості отриманої електроенергії.

Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку № 641.

Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування судами різних підходів до тлумачення законодавства у подібних правовідносинах, навпаки, призводить до стану юридичної невизначеності, суперечливого застосування закону.

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) про якість судових рішень зазначила, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні (пункт 49).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 11.11.1996 у справі "Кантоні проти Франції" (Cantoni v. France), від 11.04.2013 у справі "Вєренцов проти України" (Vyerentsov v. Ukraine)).

Відповідно до Висновку №20 (2017) Консультативної ради європейських суддів - єдине застосування закону є визначальним задля принципу рівності перед законом. Окрім того, питання правових визначеності та передбачуваності є невід`ємною складовою верховенства права. У державі, яка керується принципом верховенства права, громадяни виправдано очікують, що до них будуть ставитися, як до всіх інших, та що вони можуть покладатися на попередні судові рішення в подібних справах, і таким чином громадяни можуть передбачати юридичні наслідки своїх дій чи бездіяльності; неодноразове ухвалення судових рішень, які суперечать одне одному, може створити ситуацію правової невизначеності, що спричинить зменшення довіри до судової системи, у той час, як ця довіра є важливим елементом держави, що керується принципом верховенства права.

Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Проаналізувавши висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №910/4439/23, суд вважає, що він стосується правовідносин, які є подібними з правовідносинами у справі, що розглядається, за змістовним критерієм (з огляду на правове регулювання та права й обов`язки сторін саме цих відносин) з урахуванням доводів скаржника щодо застосування наказів Міністерства енергетики України № 140 та № 206. Тому такі висновки є релевантними до даної справи.

Враховуючи все вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення суми заборгованості в розмірі 2 361 960,03 грн та закриття провадження у справі в частині стягнення 24112,78 грн

Крім того, позивачем за прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання за договором нараховано інфляційні втрати у сумі 95 568,74 грн та 3% річних у сумі 70 719,44 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про відповідність цих розрахунків вимогам чинного законодавства, що спростовує заперечення відповідача про неправильне проведення розрахунків позивачем, у зв`язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мелтон" у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень ч. 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача повністю, оскільки заборгованість частково було сплачено вже після відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. 129, 231, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1.Закрити провадження у справі в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мелтон" 24 112,78 грн заборгованості.

2. Стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 27; код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Мелтон" (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 63, оф.1/7, м. Київ, 03035; код ЄДРПОУ 36356933) заборгованість у розмірі 2 361 960 грн 03 коп., інфляційні втрати - 95 568 грн 74 коп., 3% річних - 70 719 грн 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 38 285 грн 41 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.11.2024.

Суддя А.І. Привалов