Рішення

від 13.11.2024 по справі 910/11352/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2024Справа № 910/11352/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, офіс 2, ідентифікаційний код 40228402)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, просп. Гузара Дюбомира, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490)

про стягнення 3 095 400,00 грн.

за участі представників сторін:

від позивача: Пушинський М.В., Сібілєв М.А.

від відповідача: Підлипенський Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОЙЛТЕХНОПАЙП» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 3 095 400,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - відповідач) було укладено договір № 4600006885 про закупівлю послуг від 14.12.2022 (далі - договір). На виконання вимог тендерної документації 05.12.2022 позивач уклав з Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» (надалі - гарант) договір про надання гарантії № 30082/ЮГ-22, відповідно якого гарант за дорученням позивача надає на користь відповідача забезпечення виконання договору на суму 3 095 400,00 грн.

31.01.2024 на адресу позивача надійшло повідомлення від Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» №1-461 про те, що останній отримав від відповідача вимогу (SWIFT-повідомлення від 31.01.2024) про сплату грошової суми за Банківською гарантією № 30082/ЮГ-22 від 05.12.2022 в розмірі 3 095 400,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 103 від 31.07.2024 позивачем було перераховано гаранту грошові кошти у розмірі 3 095 400,00 грн.

Як вказує позивач, роботи по договору були виконані в повному обсязі, а відтак відповідач повинен повернути грошові кошти позивачу у розмірі 3 095 400,00 грн, які були отримані відповідачем в якості забезпечення виконання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11352/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.10.2024.

07.10.2024 відповідачем до Господарського суду міста Києва подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на те, що позивачем як підрядником допущено неналежне виконання договору в частині дотримання строків виконання робіт. У зв`язку із допущеними простроченнями, ТОВ «Оператор ГТС України» на підставі п. 10.2 Договору нараховано штрафні санкції, про сплату яких на адресу ТОВ «Газойлтехнопайп» направлено претензії № 15 (вих. № ТОВВИХ-24-199 від 05.01.2024) на суму 2 939 231,08 грн, №16 (вих. № ТОВВИХ-24-2134 від 13.02.2024) на суму 4 357 852,64 грн, № 19 (вих. № ТОВВИХ-24-4035 від 14.03.2024) на суму 350 814,72 грн, а також № 21 (вих. № ТОВВИХ-24- 6650 від 01.05.2024) на суму 59 557,14 грн. Такі претензії залишено позивачем без відповіді та задоволення.

Як вказує відповідача, на виконання умов Тендерної документації та договору позивачем надано банківську гарантію № 30082 від 05.12.2022, видану Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» на суму 3 095 400,00 грн зі строком дії до 17.02,2024. За даною банківською гарантією АТ «КБ «Глобус» як Гарант безумовно зобов`язались протягом п`яти банківських днів після одержання паперового оригіналу першої письмової вимоги Бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка Бенефіціара (якщо передбачена)) та/або електронного SWIFT-повідомлення через Банк Бенефіціара на наш SWIFT, сплатити Бенефіціару Повну суму Банківської гарантії, без необхідності для Бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням Принципалом зобов`язань за Договором.

Оскільки, за доводами відповідача, у встановлені договором строки підрядник не виконав належним чином свої зобов`язання, що є гарантійним випадком, тобто належною підставою для звернення відповідача як Бенефіціара банківської гарантії до Гаранта із вимогою про виконання банківської гарантії.

Також відповідач зазначає, що названою банківською гарантією забезпечено не лише дотримання підрядником як Принципалом строків виконання визначених забезпеченим договором робіт, а й інші договірні зобов`язання.

Відтак, на думку відповідача, оскільки банківська гарантія є зобов`язанням гаранта вчинити певні дії за настання визначених умов, то факт сплати коштів на підставі гарантії припиняє її. Це, в свою чергу, унеможливлює повернення банківської гарантії в розумінні п.1 ч.2 ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 10.9.6. договору.

14.10.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» позивачем подано відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідачем не заперечується повне виконання робіт за договором, а відтак керуючись п. 10.9.6. Договору та п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» відповідач повинен був повернути позивачу суму банківської гарантії, що детально обґрунтовано у позовній заяві.

Крім іншого, позивач вказує на те, що Закон України «Про публічні закупівлі» є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, які склалися між замовником і учасником публічної закупівлі, а тому його норми мають застосовуватися першочергово.

Також за доводами позивача, судова практика на яку посилається відповідач є не релевантною у цьому спорі і не може бути застосована у даній справі, в той же час наводить іншу судову практику, яка є тотожною за предметом спору та учасників справи.

У підготовчому засіданні 16.10.2024 оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.10.2024.

18.10.2024 через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 30.10.2024 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі № 910/11352/24 та призначення її до судового розгляду по суті на 13.11.2024.

05.11.2024 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" позивачем подано додаткові пояснення у справі, в яких просить суд врахувати актуальну судову практику Верховного суду з аналогічних правовідносин.

У судовому засіданні 13.11.2024 судом долучено до матеріалів справи додаткові пояснення, заслухано пояснення представників позивача, які позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити у повному обсязі та представника відповідача, який проти вимог заперечував з підстав наведених у відзиві.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 13.11.2024 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

14.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газойлтехнопайп" (надалі - підрядник/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (надалі - замовник/відповідач) було укладено договір № 4600006885 на закупівлю послуг (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Розвадів), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього договору.

У відповідності до п. 1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), Договірною ціною (додаток № 2) та Графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із Договірною ціною (додаток №2) становить 61 908 000,00 грн, в тому числі ПДВ 20% 10 318 000,00 грн.

19.12.2023 між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 за якою викладено п. 3.1. договору у наступній редакції: «Загальна вартість виконуваних Робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною (Додаток №2) становить: 61 231 608,79 грн в тому числі ПДВ 20% 10 205 268,13 грн.

Даний договір відповідно до п. 11.1 вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов`язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.

У п. 10.9.1 договору сторонами узгоджено, що відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрати газу ГРС Розвадів)" згідно оголошення про проведення процедури закупівлі № UA-2022-11-08-014371-а, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 08.11.2022, підрядник зобов`язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - гарантія) на суму 3 095 400,00 грн, що становить 5% ціни цього договору.

Термін дії гарантії - до 17 лютого 2024 включно (п. 10.9.3 договору).

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, 05.12.2022 між позивачем (принципал) та Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (банк-гарант) укладено договір про надання гарантії № 30082/ЮГ-22, відповідно до якого Гарант надає гарантії виконання договору з метою забезпечення належного виконання принципалом умов договору, що укладається за результатами процедури закупівлі: "Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт пунктів вимірювання витрат газу ГРС Розвадів)», згідно оголошення про закупівлю № UA-2022-11-08-014371-а, що проводилася Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператором газотранспортної системи України" (бенефіціар); сума гарантії 3 095 400,00 грн.

Судом встановлено, що 05.12.2022 Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (гарант) видано банківську гарантію № 30082, якою гарант цим гарантував належне виконання принципалом (позивачем) зобов`язань по виконанню договору та безумовно зобов`язався протягом п`яти банківських після отримання вимоги бенефіціара (відповідача) сплатити йому повну суму банківської гарантії у розмірі 3 095 400,00 грн без необхідності для бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачені у зв`язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов`язань за договором.

У п. 10.9.5 договору визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов`язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.

За доводами позивача, що не заперечується відповідачем, бенефіціар звернувся до Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" із вимогою (SWIFT-повідомлення від 31.01.2024) про сплату грошової суми за банківською гарантією № 30082 від 05.12.2022, що була видана на користь позивача, в розмірі 3 095 400,00 грн.

У свою чергу, Акціонерне товариства "Комерційний банк "Глобус" листом № 1-461 від 31.01.2024 повідомив позивача про необхідність здійснення гарантійного платежу в розмірі 3 095 400,00 грн, у зв`язку з чим просив перерахувати кошти у зазначеному розмірі на рахунок банку.

Як вбачається із матеріалів справи, 31.07.2024 позивач сплатив на користь АТ "КБ "Глобус" грошові кошти у розмірі 3 095 400,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 103 від 31.07.2024.

При цьому, як вказує позивач, роботи за договором були виконані в повному обсязі, однак, відповідачем в силу приписів ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» не було повернуто грошові кошти, які були ним отримані в якості забезпечення виконання договору, що стало підставою для звернення до суду із даною позовною заявою.

Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує про неналежне виконання підрядником зобов`язань за договором, що є підставою для задоволення замовником (бенефіціаром) своїх вимог на умовах, визначених гарантією.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що права та обов`язки сторін у даній справі виникли на підставі наступних правочинів:

- Договору № 4600006885 на закупівлю послуг від 14.12.2022, який укладений між позивачем як підрядником й відповідачам як замовником, та за правовою природою є договором будівельного підряду;

- Договору про надання гарантії № 30082/ЮГ-22 від 05.12.2022, укладеного між позивачем (принципал) та Акціонерним товариством "Комерційний банк "Глобус" (банк-гарант);

- Банківської гарантії №№ 30082від 05.12.2022, наданої Банком відповідачу, яка є одностороннім правочином та одним із видів забезпечення виконання зобов`язань.

Положеннями ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з приписами ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони. Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 560 ЦК України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Статтею 562 ЦК України визначено, що зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

У відповідності до ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Отже, враховуючи наведені вище норми, слідує висновок, що підставою для пред`явлення вимог до гаранта є порушення зобов`язань з боку принципала, але не у відношенні гаранта, а щодо бенефіціара за основним зобов`язанням.

Тобто, підставою для виконання гарантом своїх зобов`язань є особливий стан сторін в основній угоді, в якій гарант не є суб`єктом. Іншими словами, гарант сплачує відповідну суму бенефіціару при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, відповідно до пункту 9 частини 3 розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку.

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За умовами ч. 1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів.

По-перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися.

По-друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 01.04.2019 у справі №910/2693/18, від 27.01.2020 у справі №911/1867/18.

З огляду на наведене, під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання. Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Отже, неналежне виконання зобов`язання - це порушення умов, визначених змістом зобов`язання (виконання зобов`язання з певними недоліками, дефектами). При неналежному виконані боржник виконує обов`язок, але з порушенням певних умов, які складають зміст договору або визначені законом.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У ст. 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту

Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Як встановлено судом у п. 1.2 договору № 4600006885 на закупівлю послуг від 14.12.2022 сторонами визначено, що склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними вимогами і якісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору.

У п. 4.1 договору сторонами узгоджено, що підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього договору та є невід`ємною його частиною.

Згідно з п. 4.2 договору визначено, що строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України.

У п. 4.3 договору узгоджено, що датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору.

Так, у додатку № 3 до договору, яким сторонами затверджено Графік виконання робіт, де визначено наступні строки: обстеження, розробка, подання на експертизи, усунення зауважень за отримання результатів експертиз робочої документації - 120 календарних днів; виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи - 300 календарних днів; пусконалагоджувальні роботи - 365 календарних днів.

Відповідно до п. 5.1 договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.

Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних будівельних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва (п. 5.2. договору).

У випадку ненадання або надання підрядником замовнику неповного комплекту виконавчої документації, замовник набуває право не приймати та не оплачувати акти приймання виконаних робіт, до моменту надання повного комплекту виконавчої документації (п.5.3 договору).

За умовами п. 7.3.1 договору підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток №3) строки Роботи відповідно до Технічних вимог та якісних характеристик (Додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.

Однак, слід зауважити, що зі змісту наведених умов розділу 5 «Порядок приймання-передачі виконаних Робіт» договору вбачається, що сторони у договорі не передбачили складання окремих актів за кожним з пунктів Графіку виконання робіт, які відповідач вважає окремими етапами.

У відповідності до п. 6.18 договору роботи вважаються прийнятими замовником в повному обсязі шляхом підписання замовником та підрядником без зауважень останнього акту приймання виконаних робіт та за умови наявності підписаних всіх актів приймання виконаних робіт за цим договором.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було виконано умови договору, що підтверджується, зокрема: Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 року №1 (Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до нього); Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2023 р.; Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 року №2 (Акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до нього); Довідко про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2023 р.; Актом приймання виконаних будівельних робіт за січень 2024 року №3; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2024 р.; Актом приймання виконаних будівельних робіт за березень 2024 року №4; Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2024 р.

Вказані акти підписані представниками обох сторін без будь-яких зауважень щодо обсягу та якості виконаних робіт.

Крім іншого, в матеріалах справи наявний Протокол технічної наради з питань виконання умов договору №4600006885 від 14.12.2022 року від 29.04.2024, в якому зазначено: «На основі перерахованих відмінностей між фактичним об`ємом виконаних робіт та договірною ціною було підсумовано, що відповідно до договору, заплановані роботи в частині монтажу та налагодження основного технологічного обладнання і трубопроводів, благоустрою на ГРС Розвадів Бібрського ЛВУМГ виконано підрядником в повному обсязі, згідно умовам дійсного договору, претензій до підрядної організації, в частині вищезазначених робіт, немає».

З огляду на наведене вище та враховуючи умови договору та додатків до нього, зокрема № 3, суд приходить до висновку, що підрядником виконані роботи за договором із порушенням строків.

При цьому, суд не приймає до уваги як належний доказ Протокол технічної наради з питань виконання умов договору від 07.01.2024, де сторонами узгоджено зокрема перенесення їх виконання на весняний період (квітень-травень 2024 року), оскільки такий протокол складений сторонами уже після закінчення строку виконання робіт, який був узгоджений у додатку № 3. А також суд зауважує, що у п. 14.6. договору сторонами узгоджено, що всі зміни і доповнення до цього договору вносяться шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

Разом з тим, судом встановлено, що також не заперечується сторонами, що позивачем за договром зобов`язання/роботи виконанні у повному обсязі, а відповідачем вказані роботи були прийняті без будь-яких зауважень, що підтверджується наведеними вище підписаними актами приймання виконаних будівельних робіт та протоколом технічної наради з питань виконання умов договору від 29.04.2024.

У відповідності до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Тобто, за змістом вказаної норми Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб`єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачений момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, в той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.

При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19, від 14.01.2019 року у справі №910/3777/18.

Крім того, у п. 10.9.6. договору сторонами визначено, забезпечення виконання договору повертається у випадках передбачених ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п`яти) банківських днів з дня настання таких обставин.

Тобто, з моменту повного виконання позивачем зобов`язань за договором та проведення остаточних розрахунків, у відповідача виникло зобов`язання щодо повернення забезпечення виконання договору, що не було виконано відповідачем в порушення вимог статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10.9.6 договору.

Приймаючи до уваги вищенаведене у сукупності та встановлені судом обставини повного виконання позивачем робіт за договром, суд доходить до висновку про наявність підстав для повернення замовником (відповідачем) забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем договору, не залежно від доводів відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору в частині строків виконання робіт.

При цьому, судом взято до уваги висновки Верховного суду, наведені у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23, в якій колегія суддів виснувала: « 5.52. До того ж до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України «Про публічні закупівлі», відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

5.53. Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб`єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.

5.54. При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання».

Беручи до уваги викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивачем виконано роботи за договором у повному обсязі, що в свою чергу виключає право відповідача на задоволення вимог за банківською гарантією.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд погоджується з доводами позивача, що останній здійснив повне виконання зобов`язання за договром, укладеним між сторонами, та про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 10.9.6 договору у вигляді повернення замовником (відповідачем) суми забезпечення виконання договору про закупівлю послуг після виконання учасником-переможцем договору.

Заперечення відповідача, наведені у відзиві, спростовуються встановленими вище обставинами та висновками Верховного суду, які наведені у постанові від 25.09.2024 у справі № 910/12114/23.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (ч. 1 ст. 236 ГПК України).

Разом з тим, суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункті 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п. 29). Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Згідно із статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги вищевикладене в сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, просп. Гузара Дюбомира, буд. 44, ідентифікаційний код 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газойлтехнопайп» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, офіс 2, ідентифікаційний код 40228402) грошові кошти у розмірі 3 095 400 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 37 144 грн 80 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.11.2024

Суддя Л. Г. Пукшин