Рішення

від 18.11.2024 по справі 910/9177/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2024Справа №910/9177/24

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Приватного підприємства "Торговий дім Поляков"

до Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни

про стягнення заборгованості у розмірі 42 441,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2024 року Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни про стягнення заборгованості у розмірі 42 441,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" вказує, що ним на виконання своїх зобов`язань за Договором поставки №11192 від 11.10.2022 було поставлено у травні 2024 року Фізичній особі-підприємцю Кравець Крістель Леонідівні товар на суму 30 206,88 грн, в той час як відповідачем не було виконано свого обов`язку з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у останньої виник борг у вказаній сумі.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором поставки №11192 від 11.10.2022 з оплати поставленого товару позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни нарахованих за період з 30.05.2024 по 22.07.2024 пені у розмірі 1 171,14 грн, 30% річних у розмірі 1 337,03 грн та інфляційних втрат у розмірі 664,55 грн, а також штрафу у розмірі 9 062,06 грн.

У змісті позовної заяви Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 15 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 відкрито провадження у справі №910/9177/24; вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 про відкриття провадження у справі №910/9177/24 була доставлена до електронного кабінету Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни 29.07.2024 о 21 год. 34 хв., про що судом було отримано інформацію 30.07.2024 о 09 год. 37 хв.

Пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, ухвала суду від 29.07.2024 вручена відповідачу 30.07.2024.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі №910/9177/24 встановлено Фізичній особі-підприємцю Кравець Крістель Леонідівні строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Фізична особа-підприємець Кравець Крістель Леонідівна повинна була подати відзив на позов у строк до 14.08.2024 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористалась, відтак справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

11.10.2022 між Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Кравець Крістель Леонідівною (покупець) укладено Договір поставки №11192 (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця продукти харчування та інші товари (товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити його на умовах даного Договору відповідно до виписаних накладних.

Сума товару, що передається покупцю, ціна одиниці, асортимент, кількість товару, дата відвантаження визначені у накладній, яка є невід`ємною частиною даного Договору. Доставка товару здійснюється за рахунок постачальника у зазначені у заявці терміни (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 3.5 Договору при прийомі товару оформляється видаткова накладна, що підписується представниками сторін. Видаткова накладна засвідчує: факт поставки товару його якість та кількість. Сторони у цьому Договорі погодили, що особа яка підписала видаткову накладну являється уповноваженою особою на підписання накладних з відповідними повноваженнями, які передбачені діючим законодавством з урахуванням асортименту, кількості, якості та ціни продукції що поставляється.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару.

Відповідно п. 5.2 Договору при порушенні покупцем п. 4.2 даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", крім цього, збитки від інфляції та 30% річних від суми боргу за весь час прострочення.

У пункті 5.3 Договору вказано, що при порушенні покупцем умов п. 4.2 Договору на строк 10 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30% від простроченої суми заборгованості.

Даний Договір вважається укладеним і набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023, а в частині зобов`язань до повного їх виконання. В разі, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 15 календарних днів до закінчення його дії не повідомила письмово іншу сторону про розірвання Договору, він вважається щорічно пролонгованим на той же строк та на тих же умовах (п. 6.1 Договору).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" про порушення Фізичною особою-підприємцем Кравець Крістель Леонідівною свого зобов`язання з оплати товару у визначений Договором строк, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу у розмірі 30 206,88 грн, пені у розмірі 1 171,14 грн, 30% річних у розмірі 1 337,03 грн та інфляційних втрат у розмірі 664,55 грн, а також штрафу у розмірі 9 062,06 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів письмового повідомлення за 15 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору однією із сторін іншої сторони про свій намір розірвати (припинити) договір, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2024 рік у відповідності до п. 6.1 Договору.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 193, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 655, 662, 663, 668, 689, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" на виконання своїх зобов`язань за Договором було поставлено Фізичній особі-підприємцю Кравець Крістель Леонідівні товар на загальну суму 30 206,88 грн, а саме:

- згідно видаткової накладної №АКФ-028625 від 10.05.2024 товар на суму 7 544,76 грн;

- згідно видаткової накладної №АКФ-028664 від 10.05.2024 товар на суму 7 597,16 грн;

- згідно видаткової накладної №АКФ-028665 від 10.05.2024 товар на суму 2 827,86 грн;

- згідно видаткової накладної №АКФ-029266 від 10.05.2024 товар на суму 5 268,72 грн;

- згідно видаткової накладної №АКФ-029364 від 10.05.2024 товар на суму 2 170,85 грн;

- згідно видаткової накладної №АКФ-032127 від 24.05.2024 товар на суму 1 273,32 грн;

- згідно видаткової накладної №АКФ-032129 від 24.05.2024 товар на суму 1 154,27 грн;

- згідно видаткової накладної №АКФ-032139 від 24.05.2024 товар на суму 2 369,94 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представниками та скріплені печатками Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" та Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни.

У пункті 3.5 Договору вказано, що при прийомі товару оформляється видаткова накладна, що підписується представниками сторін. Видаткова накладна засвідчує: факт поставки товару його якість та кількість.

Окрім того, Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" на підтвердження поставки Фізичній особі-підприємцю Кравець Крістель Леонідівні товару на загальну суму 30 206,88 грн також було долучено до позовної заяви товарно-транспортні накладні на переміщення алкогольних напоїв №32139 від 24.05.2024, №28625 від 10.05.2024, №28665 від 10.05.2024, №29266 від 10.05.2024, №29364 від 10.05.2024, №32127 від 24.05.2024, №32129 від 24.05.2024.

Отже, матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу згідно Договору товару загальною вартістю 30 206,88 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що покупець здійснює розрахунки за отриману кожну поставку товару, окремо, шляхом перерахування 100% вартості отриманого товару на поточний рахунок постачальника, протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару, або шляхом внесення 100% вартості отриманого товару готівкою в касу постачальника, протягом 5 календарних днів з моменту отримання товару.

За приписами 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи наведені умови Договору поставлений Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" товар повинен був бути оплачений Фізичною особою-підприємцем Кравець Крістель Леонідівною у наступні строки:

- кошти у розмірі 25 409,35 грн за поставлений згідно видаткових накладних №АКФ-028625 від 10.05.2024, №АКФ-028664 від 10.05.2024, №АКФ-028665 від 10.05.2024, №АКФ-029266 від 10.05.2024, №АКФ-029364 від 10.05.2024 товар - до 15.05.2024 включно;

- кошти у розмірі 4 797,53 грн за поставлений згідно видаткових накладних №АКФ-032127 від 24.05.2024, №АКФ-032129 від 24.05.2024, №АКФ-032139 від 24.05.2024 товар - до 29.05.2024 включно.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати Фізичною особою-підприємцем Кравець Крістель Леонідівною Приватному підприємству "Торговий дім Поляков" коштів за поставлений товар в розмірі 30 206,88 грн станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України наявність та розмір боргу Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем за Договором товару, у зв`язку з чим позовна вимога Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" про стягнення боргу у розмірі 30 206,88 грн підлягає задоволенню.

Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором з оплати поставленого товару позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни нарахованих за період з 30.05.2024 по 22.07.2024 пені у розмірі 1 171,14 грн, 30% річних у розмірі 1 337,03 грн та інфляційних втрат у розмірі 664,55 грн, а також штрафу у розмірі 9 062,06 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконала, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і вона вважається такою, що прострочила (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Фізична особа-підприємець Кравець Крістель Леонідівна не навела обставин, з якими законодавство пов`язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов`язання.

Зокрема суд звертає увагу відповідача, що повномасштабна військова агресія Російської Федерації проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, та зумовлені цими діями наслідки, є обставиною, яка за умови доведення неможливості виконання учасником цивільних правовідносин своїх договірних зобов`язань, може бути кваліфікована судом як форс-мажор та бути підставою для звільнення такої особи від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Наприклад, зумовленими військовою агресією обставинами, які унеможливлюють виконання грошових зобов`язань, можуть слугувати непрацюючі банки (в тому числі внаслідок хакерської атаки), встановлення урядом обмежень щодо переказу коштів (їх обсягу) тощо.

Водночас, відповідачем не наведено будь-яких обставин, які б перешкоджали їй оплатити поставлений за Договором товар.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно п. 5.2 Договору при порушенні покупцем п. 4.2 даного Договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу до дня фактичного розрахунку відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Як вбачається із викладеного у позовній заяві розрахунку пені, Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" нараховується Фізичній особі-підприємцю Кравець Крістель Леонідівні пеня на суму боргу у розмірі 30 206,88 грн за період з 30.05.2024 по 22.07.2024.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни пені у розмірі 1 171,14 грн.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пуантом 5.3 Договору передбачено, що при порушенні покупцем умов п. 4.2 Договору на строк 10 днів, на покупця покладається відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 30% від простроченої суми заборгованості.

Зважаючи, що прострочення оплати товару вартістю 30 206,88 грн триває більше 10 календарних днів, суд дійшов висновку про правомірність нарахування та стягнення з відповідача штрафу у розмір 9 062,06 грн (30 206,88 грн х 0,3).

Також із долучених позивачем розрахунків вбачається, що Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" нараховуються Фізичній особі-підприємцю Кравець Крістель Леонідівні 30% річних та інфляційні втрати за період з 30.05.2024 по 22.07.2024.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами п. 5.2 Договору сторони погодили, що покупець при порушенні покупцем п. 4.2 даного договору сплачує постачальнику 30% річних від суми боргу за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 30% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни 30% річних у розмірі 1 337,03 грн та інфляційних втрат у розмірі 664,55 грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" підлягають задоволенню повністю, а з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни підлягають стягненню борг у розмірі 30 206,88 грн, штраф у розмірі 9 062,06 грн, пеня у розмірі 1 171,14 грн, інфляційні втрати у розмірі 664,55 грн, 30% річних у розмірі 1 337,03 грн.

Щодо розподілу витрат позивача на оплату судового збору.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах: майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.

В поданій до суду шляхом формування в системі "Електронний суд" позовній заяві Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" заявлено вимогу майнового характеру - про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни коштів у розмірі 42 441,66 грн.

В той же час, частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У відповідності до наведених приписів закону за подання до господарського суду даної позовної заяви Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн х 0,8).

Натомість Приватним підприємством "Торговий дім Поляков" за звернення до господарського суду із майновою вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни коштів у розмірі 42 441,66 грн сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2907 від 23.07.2024.

Тобто позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у сумі 605,60 грн не підлягає розподілу між сторонами за наслідками розгляду спору у справі №910/9177/24 та може бути повернутий за клопотанням особи, яка його сплатила - Приватного підприємства "Торговий дім Поляков".

Щодо судового збору, який підлягав сплаті позивачем за звернення до суду із даним позовом, - 2 422,40 грн, то згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в цій частині покладається на відповідача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог в повному обсязі.

Щодо витрат позивача на оплату професійної правничої допомоги.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У змісті позовної заяви Приватне підприємство "Торговий дім Поляков" виклало попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 15 500,00 грн.

Представництво інтересів Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" в межах справи №910/9177/24 здійснювалось адвокатом Осадьком Олександром Олексійовичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001111 від 01.04.2019) на підставі ордеру серії СА №1084579 від 22.04.2024 та Договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 08.01.2024.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно п. 1.1 Договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 08.01.2024, укладеного Осадьком Олександром Олексійовичем, як адвокатом, та Приватним підприємством "Торговий дім Поляков", як клієнтом, останній доручив, а адвокат взяв на себе зобов`язання надати усіма законними методами та способами правничу (правову) допомогу клієнту у всіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язався оплатити надану правничу (правову) допомогу в порядку та на умовах, передбачених Договором та/або додатковими угодами до даного Договору.

Згідно п. 1.3 Договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 08.01.2024 види, характер, обсяг, порядок надання і строки правничої (правової допомоги визначаються сторонами в умовах цього Договору чи додаткових угодах до даного Договору.

Формою винагороди адвоката за надання правничої (правової) допомоги клієнту - є гонорар (п. 3.1 Договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 08.01.2024).

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в Додаткових угодах до даного Договору (п. 3.2 Договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 08.01.2024).

У Додатковій угоді №11 від 19.07.2024 адвокатом та клієнтом погоджено надання професійної правничої (правової) допомоги у справі щодо стягнення з ФОП Кравець Крістель Леонідівни заборгованості за Договором поставки №11192 від 11.10.2022, а саме: консультації щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку у судах всіх інстанцій, у тому числі: проведення двох зустрічей з Клієнтом перед підготовкою заяви, добірка та аналіз норм чинного законодавства, вивчення сформованої судової практики та практики Верховного Суду, формування висновку щодо можливості захисту прав клієнта у судовому порядку, та виконання судового рішення вартістю; складання позову (подається до Господарського суду м. Києва (надалі за текстом - "Суд"), позивач - клієнт, відповідач - ФОП Кравець К.Л. про стягнення заборгованості (надалі за текстом - "Позов"); складання відповіді на відзив; складання будь-яких заяв, заперечень, клопотань, тощо; підготовка до подачі позову до канцелярії Суду, у тому числі: роздрукування позову, добірка та сканування письмових доказів для додавання до заяви, завіряння копій документів, відправка пошти; представництво інтересів клієнта у Суді в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду (підготовче засідання, судове засідання); перегляд справи в суді апеляційної інстанції; перегляд справи в Верховному Суді.

У пункті 3 Додаткової угоди №11 від 19.07.2024 визначено порядок сплати гонорару: безготівковий переказ протягом 30 робочих днів з моменту фактичного виконання рішення суду по справі.

22.07.2024 Осадьком Олександром Олексійовичем , як адвокатом, та Приватним підприємством "Торговий дім Поляков", як клієнтом, підписано акт приймання-передачі правничої (правової) допомоги №11 до Додаткової угоди №11 від 19.07.2024 до Договору про надання правничої (правової) допомоги №б/н від 08.01.2024, відповідно до якого сторонами було затверджено перелік та ціну наданих послуг, а саме:

1. консультації щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку у судах всіх інстанцій, у тому числі: проведення двох зустрічей з Клієнтом перед підготовкою заяви, добірка та аналіз норм чинного законодавства, вивчення сформованої судової практики та практики Верховного Суду, формування висновку щодо можливості захисту прав Клієнта у судовому порядку, та виконання судового рішення - 3 години вартістю 4 500,00 грн;

2. складання позову (подається до Господарського суду м. Києва (надалі за текстом - "Суд"), позивач - клієнт, відповідач - ФОП Кравець К.Л. про стягнення заборгованості (надалі за текстом - "Позов") - 3 години вартістю 4 500,00 грн;

3. підготовка до подачі позову до канцелярії Суду, у тому числі: роздрукування позову, добірка та сканування письмових доказів для додавання до заяви, завіряння копій документів, відправка пошти - 1 година вартістю 1 500,00 грн;

4. представництво інтересів клієнта у Суді в одному судовому засіданні, незалежно від тривалості засідання та його виду (підготовче засідання, судове засідання) - 5 000,00 грн.

У пункті 4 акту приймання-передачі правничої (правової) допомоги №11 від 22.07.2024 вказано, що підписанням цього акту клієнт підтверджує належне виконання адвокатом послуг, відсутність зауважень та прийняття послуг.

З урахуванням наданих доказів, позивач вказує про понесення адвокатських витрат у розмірі 15 500,00 грн за надану правничу допомогу в межах справи №910/9177/24.

Судом встановлено, що Осадько Олександр Олексійович є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: - фіксованого розміру; - погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У той же час, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 наголошено на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

В той же час, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові №922/445/19 від 03.10.2019 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку викладеному у вказаній постанові.

При цьому, у постанові від 05.10.2021 у справі №907/746/17 колегія суддів Верховного Суду акцентувала увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2022 у справі №910/429/21 та від 11.11.2022 у справі №909/50/22.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Отже, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норми права викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №922/2666/21.

При цьому, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів учасника справи (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

В той же час, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

З огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених і поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) і розумності їхнього розміру, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору та складності даної справи, з урахуванням обсягу наданих послуг (п. 2 ч. 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Так, судом враховано, що провадження у справі №910/9177/24 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а додані до матеріалів позову додатки не обтяжені великим обсягом документів, так як стягнення заборгованості позивачем обґрунтовано лише Договором поставки №11192 від 11.10.2022, вісьмома підписаними сторонами без заперечень та зауважень видатковими накладними і вісьмома товарно-транспортними накладними. Тим більше, враховуючи, що спори про стягнення боргу за поставлений товар є чи не найпростішою категорією справ у господарському судочинстві.

Також із позовної заяви вбачається, що здійснення розрахунку неустойки, 30% річних та інфляційних втрат (один період, одна сума) також було нескладним та не потребувало витрати значного часу адвокатом.

Відтак, даний спір є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договорів і регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, в той час як великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, так як дана справа є звичайним розрахунковим спором.

Фактично позивачем надано допомогу лише в написанні позовної заяви та (враховуючи її подання через систему "Електронний суд" і наявність у відповідача в цій системі електронного кабінету) в добірці та скануванні письмових доказів для їх завантаження в систему.

Судові засідання у даній справі були відсутні у зв`язку з її розглядом в порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін)

Крім того, суд враховує, що адвокат Осадько Олександр Олексійович представляв інтереси Приватного підприємства "Торговий дім Поляков", як позивача, у спорах про стягнення заборгованості за договорами поставки, зокрема у справі №910/8605/24 (в межах якої із відповідача було стягнуто відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000,00 грн), у справі №910/143/24 (в межах якої із відповідача було стягнуто відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн), у справі №910/19665/23 (в межах якої із відповідача було стягнуто відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн) та інших.

Тобто адвокат Осадько Олександр Олексійович представляє інтереси Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" у спорах щодо стягнення з покупців заборгованості за поставлений товар на систематичній основі, що спростовує наявність у адвоката складнощів у проведенні підбору нормативно-правової бази, нівелює необхідність аналізу судової практики з аналогічних справ, в той час як стягнення основного боргу, неустойки, процентів та втрат від інфляції для досвідченого юриста (адвоката) не повинно становити якісь складнощі.

Відтак відсутні підстави вважати розумною витрату адвокатом Осадьком Олександром Олексійовичем на надання позивачу консультації щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, добірки та аналізу норм чинного законодавства, вивчення сформованої судової практики та практики Верховного Суду, формування висновку щодо можливості захисту прав клієнта у судовому порядку, в обсязі - 3 години вартістю 4 500,00 грн.

За таких обставин, суд не вважає, що розмір витрат позивача на оплату професійної допомоги у даному спору у розмірі 15 500,00 грн є розумним та виправданим, а тому приходить до висновку про необхідність покладення на Фізичну особу-підприємця Кравець Крістель Леонідівну витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 6 000,00 грн.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кравець Крістель Леонідівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства "Торговий дім Поляков" (18005, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Чехова, буд. 41; ідентифікаційний код 32268131) основний борг у розмірі 30 206 (тридцять тисяч двісті шість) грн 88 коп., штраф у розмірі 9 062 (дев`ять тисяч шістдесят дві) грн 06 коп., пеню у розмірі 1 171 (одна тисяча сто сімдесят одна) грн 14 коп., інфляційні втрати у розмірі 664 (шістсот шістдесят чотири) грн 55 коп., 30% річних у розмірі 1 337 (одна тисяча триста тридцять сім) грн 03 коп., судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. та відшкодування витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 18.11.2024.

Суддя Р.В. Бойко