Рішення

від 18.11.2024 по справі 910/10760/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

18.11.2024Справа № 910/10760/24Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №910/10760/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбудкомплект» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Побудова» про стягнення грошових коштів

ОПИСОВА ЧАСТИНА

1. СУТЬ СПОРУ.

1.1. Позивач просить суд стягнути вартість не оплаченого товару, пеню, штраф, відсотки річних та інфляційні втрати.

1.2. Відповідач заперечень проти позову не надав.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

2.1. 06.02.2024 між ТОВ «Профбудкомплект», як постачальником, та ТОВ «Побудова», як покупцем, укладено договір №08/2024 поставки (далі договір) за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар та здійснити його оплату на умовах договору.

2.2. Асортимент, кількість та вартість товару зазначаються у накладних (специфікаціях), які є невід`ємними частинами договору (п. 1.2. договору).

2.3. Відповідно до п. п. 2.1.- 2.5. договору ціна на товар вказується у рахунках та видаткових накладних до договору. Умови оплати: покупець здійснює оплату товару не пізніше 14 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на товар.

2.4. Оплата покупцем товару проводиться в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на рахунок постачальника. Обов`язки покупця по оплаті товару вважаються виконаними з моменту надходження грошових коштів на рахунок постачальника. Сумою договору є загальна сума поставки товару згідно з видатковими накладними, які є невід`ємними частинами цього договору.

2.5. Моментом поставки товару вважається момент передачі товару покупцеві (перевізнику/представнику. Уповноважені представники сторін підписують накладні на поставлений товар (п. 3.4. договору). При цьому, датою поставки товару вважається дата приймання товару покупцем та підписання уповноваженими представниками сторін накладних (п. 3.6. договору).

2.6. Відповідно до п. 1.8. договору разом з товаром постачальник передає покупцеві наступні документи: рахунок та видаткову накладну.

2.7. Покупець зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату товару (п. 5.2.2. договору).

2.8. Пунктом 10.1. договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін (в разі наявності печатки) і діє до 31.12.2024. Якщо не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії даного договору жодна із сторін не направить іншій стороні повідомлення про припинення договору, він вважається продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

2.9. На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 812 442, 54 грн, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №1122 від 25.04.2024 на суму 23 419,80 грн; №1145 від 26.04.2024 на суму 9 523,08 грн; №1162 від 29.04.2024 на суму 16 188,08 грн; № 1204 від 01.05.2024 на суму 907,13 грн; №1206 від 02.05.2024 на суму 156 131,27 грн; №1240 від 06.05.2024 на суму 3 840 грн; №1310 від 10.05.2024 на суму 298 361, 88 грн; №1340 від 14.05.2024 на суму 2 331,12 грн; №1414 від 17.05.2024 на суму 144 530,04 грн; №1435 від 21.05.2024 на суму 19 200 грн; №1455 від 22.05.2024 на суму 22 040,58 грн; №1460 від 23.05.2024 на суму 22 174,96 грн; №1528 від 29.05.2024 на суму 6 232,78 грн; №1544 від 30.05.2024 на суму 14 061 грн; №1545 від 30.05.2024 на суму 62 692,42 грн; №1593 від 03.06.2024 на суму 10 808,40 грн.

2.10. При цьому, зворотною накладною від покупця №3 від 28.06.2024 повернуто позивачу товар за видатковою накладною №1310 від 10.05.2024 на суму 198 470, 88 грн. Отже, всього за вказаною накладною здійснено поставку товару на суму 99 891, 00 грн з розрахунку 298 361, 88 грн - 198 470, 88 грн. А всього, з урахуванням повернення товару, здійснено поставку товару на суму 613 971, 66 грн.

2.11. Товар що поставлявся - дюбель для термоізоляції з металевим цвяхом, цемент, очисник піни, піна-клей, стержень метричний, стрічка діхтунг, утеплювач, пістолет для мас, суміш для мурування, блок із автоклавного газобетону, ремонтно-відновлювальна суміш, суміш кнауф, профіль, сітка, папір, глибоко проникаюча ґрунтовка, армуюча сітка, брус, дошка, ремонтна мастіка, пример, рулонний матеріал, гіпсокартонна плита, шуруп універсальний з потайною головкою, самовирівнювальна суміш, плита, брус сосна, обприскувач ручний, стрічка скловолоконна, гіпсокартонна плита.

2.12. За твердженнями позивача, відповідач за поставлений товару не розрахувався, внаслідок чого за останнім обліковується борг у розмірі 613 971, 66 грн.

2.13. Позивач зазначає, що ним здійснювались заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу претензії про повернення заборгованості за договором, вимоги якої останнім у добровільному порядку не виконані, і що стало підставою для звернення з указаним позовом до суду.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.

3.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості за невиконання договірних зобов`язань по оплаті поставленого товару в сумі 613 971, 66 грн, 40 190, 59 грн пені, 13 570, 85 грн інфляційних втрат, 36 782, 60 грн 24% річних та 122 794, 34 грн штрафу.

3.2. Юридичними підставами позову є статті 231, 265 ГК України, статті 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 663, 712 ЦК України.

3.3. Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині своєчасної оплати вартості отриманого товару.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.

4.1. Відповідач відзив на позов не надав.

5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

5.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

5.2. На виконання вимог ГПК України ухвала суду про відкриття провадження у справі надіслана відповідачеві до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та отримана ним 09.09.2024 (дата отримання судом інформації про доставку документа 10.09.2024), що підтверджується повідомленням №*1*11423574*1*0*.

5.3. Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався. Заява про продовження строку на подання відзиву від відповідача до суду не надходила. Таким чином, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте не скористався правом на подання заяв по суті справи, суд, в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України, вирішує спір за наявними матеріалами.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- Чи порушені відповідачем умови укладеного договору? Якщо так, то чи є це підставою для застосування способів захисту права обраних позивачем?

- Чи правильно виконані розрахунки пені, штрафу, відсотків річних та інфляційних втрат?

- Чи підтверджені та доведені документально витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги? Якщо так, то в якому розмірі?

6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.

7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.

7.1. Згідно ст. 173, 174, 193 ГК України однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір, до виконання якого застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

7.2. За своїм змістом та правовою природою укладений Договір є договором поставки.

7.3. Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.4. Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

7.5. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

7.6. Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

7.7. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України).

7.8. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, 526 ЦК України).

7.9. Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

7.10. Відповідно до п. 2.2. договору покупець здійснює оплату товару не пізніше 14 календарних днів з дати підписання видаткової накладної на товар.

7.11. Враховуючи погоджені сторонами строки оплати товару, суд зазначає, що відповідач мав провести розрахунки з позивачем у наступні строки за видатковими накладними: (1) №1122 від 25.04.2024 на суму 23 419,80 грн до 09.05.2024 (включно) (2) №1145 від 26.04.2024 на суму 9 523,08 грн до 10.05.2024 (включно) (3) №1162 від 29.04.2024 на суму 16 188,08 грн до 13.05.2024 (включно) (4) №1204 від 01.05.2024 на суму 907,13 грн до 15.05.2024 (включно) (5) №1206 від 02.05.2024 на суму 156 131,27 грн до 16.05.2024 (включно) (6) №1240 від 06.05.2024 на суму 3 840 грн до 20.05.2024 (включно) (7) №1310 від 10.05.2024 на суму 99 891 грн до 24.05.2024 (включно) (8) №1340 від 14.05.2024 на суму 2 331,12 грн до 28.05.2024 (включно) (9) №1414 від 17.05.2024 на суму 144 530,04 грн до 31.05.2024 (включно) (10) №1435 від 21.05.2024 на суму 19 200 грн до 04.06.2024 (включно) (11) №1455 від 22.05.2024 на суму 22 040,58 грн до 05.06.2024 (включно) (12) №1460 від 23.05.2024 на суму 22 174,96 грн до 06.06.2024 (включно) (13) №1528 від 29.05.2024 на суму 6 232,78 до 12.06.2024 (включно) (14) №1544 від 30.05.2024 на суму 14 061 грн до 13.06.2024 (включно) (15) №1545 від 30.05.2024 на суму 62 692,42 грн до 13.06.2024 (включно) (16) №1593 від 03.06.2024 на суму 10 808,40 грн до 17.06.2024 (включно).

7.12. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

7.13. У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

7.14. У справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Дана правова позиція узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21.

7.15. Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів сплати заборгованості за договором у розмірі 613 971, 66 грн не надав.

7.16. Відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язань з оплати товару: за видатковими накладними: (1) №1122 від 25.04.2024 з 10.05.2024 (2) №1145 від 26.04.2024 з 11.05.2024 (3) №1162 від 29.04.2024 з 14.05.2024 (4) №1204 від 01.05.2024 з 16.05.2024 (5) №1206 від 02.05.2024 з 17.05.2024 (6) №1240 від 06.05.2024 з 21.05.2021 (7) №1310 від 10.05.2024 з 25.05.2024 (8) №1340 від 14.05.2024 з 29.05.2024 (9) №1414 від 17.05.2024 з 01.06.2024 (10) №1435 від 21.05.2024 з 05.06.2024 (11) №1455 від 22.05.2024 з 06.06.2024 (12) №1460 від 23.05.2024 з 07.06.2024 (13) №1528 від 29.05.2024 з 13.06.2024 (14) №1544 від 30.05.2024 з 14.06.2024 (15) №1545 від 30.05.2024 з 14.06.2024 (16) №1593 від 03.06.2024 з 18.06.2024.

7.17. У зв`язку з цим суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за отриманий але не оплачений товар в розмірі 613 971, 66 грн.

8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО СТЯГНЕННЯ ПЕНІ, ШТРАФУ, 24% РІЧНИХ ТА ІНФЛЯЦІЙНИХ ВТРАТ.

8.1. Позивач заявив до стягнення 40 190, 59 грн пені, 122 794, 34 грн штрафу, 36 782, 60 грн 24% річних та 13 570, 85 грн інфляційних втрат.

8.2. Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

8.3. Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

8.4. Відповідно до статті 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов`язання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобов`язаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання, зокрема у випадку прострочення виконання.

8.5. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

8.6. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

8.7. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

8.8. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17.

8.9. Відповідно до п. 7.1. договору за порушення термінів оплати згідно п 2.2. цього договору, покупець зобов`язується виплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення. У випадках прострочення оплати товару на строк більше 30 календарних днів, покупець зобов`язується також сплатити постачальнику штраф в розмірі 20 відсотків від вартості товару.

8.10. Отже, оскільки сторони самостійно передбачили додатково крім сплати пені ще й штраф (п. 7.1. договору), та враховуючи те, що положення вказаного пункту договору не суперечить нормам чинного законодавства, так як їх зміст встановлює механізм одноразового обчислення розміру штрафу на визначену договором суму, і є правовим наслідком прострочення виконання зобов`язання, що не має нічого спільного із постійним нарахуванням пені за весь період неналежного виконання зобов`язання, а також враховуючи що прострочення оплати товару становить понад 30 календарних днів суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу.

8.11. Суд перевірив розрахунок позивача та встановив, що нарахування з суми боргу 23 419, 80 грн за період з 10.05.2024 до 23,08.2024, з суми боргу 9 523, 08 грн за період з 11.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 16 188, 08 грн за період з 14.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 907, 13 грн за період з 16.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 156 131, 27 грн за період з 17.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 3 840, 00 грн за період з 21.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 298 361, 88 грн за період з 25.05.2024 до 03.06.2024, з суми боргу 99 891, 00 грн за період з 04.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 2 331, 12 грн за період з 29.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 144 530, 04 грн за період з 01.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 19 200, 00 грн за період з 05.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 22 040, 58 грн за період з 06.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 22 174, 96 грн за період з 07.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 6 232, 78 грн за період з 13.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 14 061, 00 грн за період з 14.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 62 692, 42 грн за період з 14.06.2024 до 23.08.2024 та з суми борг 10 808, 40 грн за період з 18.06.2024 до 23.08.2024 пені у розмірі 40 190, 59 грн здійснено арифметично правильно, з дотриманням вимог діючого законодавства України. При цьому, за розрахунком суду сума штрафу становить 122 794, 33 грн (613 971, 66 грн Ч0,2%). У задоволенні решти вимог про стягнення 0, 01 грн штрафу суд відмовляє у зв`язку з неправильністю розрахунку.

8.12. За змістом статті 625 ЦК України, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума інфляційних втрат та 3 % річних від несплаченої (неповернутої) суми попередньої оплати є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

8.13. Так у п. 7.1. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її в розмірі 24 відсотків річних від прострочення суми.

8.14. Верховний Суд уже звертав увагу, що зміст частини другої статті 625 ЦК України можна вважати диспозитивним лише в контексті наділення учасників правовідносин свободою вибору щодо розміру процентів річних. Тобто на свій розсуд сторони можуть лише зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. Але, відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 ЦК України, сторони не можуть, реалізуючи наявну свободу у визначенні умов договору, відступити повністю від положень частини другої статті 625 цього Кодексу, змінити зміст відповідного правила та уникнути настання відповідальності за цієї статтею, домовившись про відсутність у кредитора взагалі права вимагати сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також процентів річних за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (подібні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 16.04.2020 у справі № 914/479/19, від 09.09.2020 у справі № 904/3260/19, від 25.05.2021 у справі №904/2112/20 та від 17.04.2024 у справі 903/877/20 (903/933/23).

8.15. Суд перевірив розрахунок позивача та встановив, що нарахування з суми боргу 23 419, 80 грн за період з 10.05.2024 до 23,08.2024, з суми боргу 9 523, 08 грн за період з 11.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 16 188, 08 грн за період з 14.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 907, 13 грн за період з 16.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 156 131, 27 грн за період з 17.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 3 840, 00 грн за період з 21.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 298 361, 88 грн за період з 25.05.2024 до 03.06.2024, з суми боргу 99 891, 00 грн за період з 04.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 2 331, 12 грн за період з 29.05.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 144 530, 04 грн за період з 01.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 19 200, 00 грн за період з 05.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 22 040, 58 грн за період з 06.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 22 174, 96 грн за період з 07.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 6 232, 78 грн за період з 13.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 14 061, 00 грн за період з 14.06.2024 до 23.08.2024, з суми боргу 62 692, 42 грн за період з 14.06.2024 до 23.08.2024 та з суми борг 10 808, 40 грн за період з 18.06.2024 до 23.08.2024 24% відсотків річних в розмірі 36 782, 60 грн здійснено арифметично правильно, з дотриманням вимог діючого законодавства України.

8.16. При цьому, здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд враховує таке.

8.17. Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

8.18. У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

8.19. Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

8.20. Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

8.21. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

8.22. Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

8.23. Дослідивши надані розрахунки інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем неправильно визначено сукупний індекс інфляції.

8.24. За наслідком здійсненого судом перерахунку, з урахуванням меж позовних вимог та визначених позивачем періодів нарахувань, інфляційні втрати за загальний період травень - серпень 2024 року на суму боргу 23 419, 80 грн, травень - серпень 2024 року на суму боргу 9 523, 08 грн, травень-серпень 2024 року на суму боргу 16 188, 08 грн, червень - серпень 2024 року на суму боргу 907, 13 грн, червень-серпень 2024 року на суму боргу 156 131, 27 грн, червень-серпень 2024 року на суму боргу 3 840, 00 грн, червень-серпень 2024 року на суму боргу 99 891, 00 грн, червень-серпень 2024 року на суму боргу 2 331, 12 грн, червень-серпень 2024 року на суму боргу 144 530, 04 грн, червень-серпень 2024 року на суму боргу 19 200, 00 грн, червень - серпень 2024 року на суму боргу 22 040, 58 грн, червень-серпень 2024 року на суму боргу 22 174, 96 грн, червень-серпень 2024 року 6 232, 78 грн, червень-серпень 2024 року на суму боргу 14 061, 00 грн, червень - серпень 2024 року на суму боргу 62 692, 42 грн, липень-серпень 2024 року на суму боргу 10 808, 40 грн складають 17 336, 11 грн. Проте, враховуючи що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у заявленому розмірі 13 570, 85 грн.

8.25. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум.

8.26. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоб суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №910/1265/17.

8.27. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом ані на подання відзиву на позовну заяву, ані на подання контррозрахунку заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості.

9. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ЧАСТКОВЕ ЗАДОВОЛЕННЯ ПОЗОВУ.

9.1. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача 613 971, 66 грн основного боргу, 40 190, 59 грн пені, 122 794, 33 грн штрафу, 36 782, 60 грн 24% річних та 13 570, 85 грн інфляційних втрат.

9.2. В частині стягнення штрафу в сумі 0, 01 грн суд відмовляє.

10. СУДОВІ ВИТРАТИ. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПІДТВЕРДЖЕННЯ ТА ДОВЕДЕННЯ ВИТРАТ НА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ ТА ЇХ РОЗМІР.

10.1. Позивач зазначає, що ним були понесені витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 грн, що відповідає попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат.

10.2. Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

10.3. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

10.4. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

10.5. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

10.6. Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 ГПК України).

10.7. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16).

10.8. Так в якості доказів, що підтверджують надання правової допомоги до матеріалів справи додано: ордер серії АР №1023626 від 23.08.2024 на надання правничої допомоги ТОВ «Профбудкомплект»; договір про надання професійної правничої допомоги від 15.08.2024 б/н, укладений між ТОВ «Профбудкомплект» та Адвокатом Русаковим Сергієм Олександровичем; акт наданих послуг №1 від 23.08.2024 до договору про надання правової допомоги на суму 30 000, 00 грн.

10.9. Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

10.10. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

10.11. Суд зазначає, що розмір винагороди за надання професійної правничої допомоги визначений у пункті 7.1 договору у вигляді фіксованої суми (30 000,00 грн) і не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Жодних змін в частині погодженого договором про надання професійної правничої допомоги розміру фіксованої вартості правничої допомоги сторонами не внесено, а отже розмір гонорару є визначеним.

10.12. Водночас, у п. 7.2. договору про надання правової допомоги сторонами погоджено, що замовник оплачує послуги виконавця на підставі акту наданих послуг, підписаного сторонами, після набрання законної сили судовим рішенням про стягнення заборгованості за договором поставки №08/20245 від 06.02.2024 у розмірі 827 310, 04 грн.

10.13. Досліджуючи надані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що наданих доказів достатньо для встановлення факту надання Адвокатом Русаковим С.О. професійної правничої допомоги позивачеві у справі №910/10760/24.

10.14. За висновками суду, заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію розумності їхнього розміру, є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), підтверджується відповідними доказами. Клопотань від відповідача ТОВ «Побудова» щодо зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу до суду не надходило.

10.15. При цьому суд зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

10.16. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача в розмірі 30 000,00 грн.

10.17. Вирішуючи питання розподілу судового суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 9 927, 72 грн покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побудова» (03195, місто Київ, вул. Рудницького Степана, будинок 2-В, офіс 24, код ЄДРПОУ 41967780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Профбудкомплект» (69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вулиця Портова, будинок 2, код ЄДРПОУ 39139409) 613 971, 66 грн основного боргу, 40 190, 59 грн пені, 122 794, 33 грн штрафу, 36 782, 60 грн 24% річних, 13 570, 85 грн інфляційних втрат, 30 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 9 927, 72 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18.11.2024.

Суддя Ігор Курдельчук