Рішення

від 18.11.2024 по справі 911/2034/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/2034/24

Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом

ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_2 )

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Продукт» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, "Карат" промисловий майданчик(пн), будинок 5, корпус А, код: 39234010)

про стягнення 45414,00 гривень,

Представником ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (надалі по тексту - позивач/Комендатура) за допомогою підсистеми «Електронний суд» 31.07.2024 до Господарського суду Київської області сформовано позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Продукт» (надалі по тексту - відповідач/Товариство) штрафних санкцій нарахованих на підставі договору про закупівлю масла вершкового селянського від 26.10.2023 № 852-23 (ЦЗ) у загальному розмірі 45414,00 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товару за договором, що стало підставою для застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов`язань за договором.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2024 позовну заяву Комендатури прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/2034/24. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали.

Представником Товариства в підсистемі «Електронний суд» 06.09.2024 до суду сформовано відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечив пред`явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Крім того, у відзиві відповідачем викладено вимогу про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представником позивача в підсистемі «Електронний суд» 11.09.2024 сформовано відповідь на відзив, згідно якої представник позивача заперечує проти доводів відповідача наведених у відзиві.

Розглянувши клопотання відповідача про проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд відмовив у його задоволенні зважаючи на таке.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 6 названої статті, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Предметом розглядуваної справи є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 45414,00 гривень.

За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, згідно ч. 7 вказаної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 гривень.

Отже, стягувана сума не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та відповідно ця справа відноситься до категорії малозначних.

Враховуючи, що предметом спору є стягнення грошових коштів у розмірі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та дослідивши матеріали справи судом не встановлено, а відповідачем своєю чергою не доведено, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, тому суд не вбачає підстав для здійснення розгляду справи № 911/2034/24 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження (як спрощеного, так і загального) учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи те, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та ТОВ «Регіон-Продукт» (постачальник) 26.10.2023 укладено договір про закупівлю масла вершкового селянського № 852-23 (ЦЗ) (далі - договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язується у 2023 році поставити замовнику товари, зазначені в Специфікації (додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару: масло вершкове «Селянське» 72,5% ДСТУ 4399:2005, код ДК 021:2015 - 15530000-2 «Вершкове масло (масло вершкове)». Кількість товарів в асортименті та цінами згідно Специфікації (додаток № 1) (пункт 1.2. договору).

Згідно з п. 3.1. договору загальна сума договору складає: 48467700,00 гривень, у т.ч. ПДВ 20%- 8077950,00 гривень.

Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток № 1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок-фактура) та накладна постачальника, підписана сторонами (пункт 3.2. договору).

За умовами пункту 5.1. договору постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника (товароодержувача) разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору, протягом 14 робочих днів з моменту направлення заявки замовником.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що заявка замовника подається шляхом надсилання її на електронну пошту постачальника - regionprodukt2014@gmail.com. На підтвердження отримання заявки постачальник надсилає протягом однієї робочої доби на електронну адресу замовника -okoiz@dpsu.gov.ua лист-підтвердження про отримання такої заявки. У разі відсутності такого листа у зазначений строк, заявка замовника вважається прийнятою постачальником у повному обсязі і підлягає виконанню. Доказом, що свідчить про отримання постачальником заявки замовника вважати лист-підтвердження про направлення заявки від адміністратора поштового домену @dpsu.gov.ua (провайдера).

Відповідно до п. 5.3. договору поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Поставка та передача товарів замовнику (товароодержувачу) на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010р.) за адресою замовника та товароодержувачів (додаток 1).

Згідно з п. 5.4. договору до кожної партії товару що постачається, постачальник обов`язково надає замовнику видаткові накладні (не менше двох примірників замовнику), рахунки-фактури (не менше одного примірника замовнику), завірені підписами уповноваженої особи (осіб) постачальника, а також надає документи, що підтверджують якість товару відповідно до п. 2.1 та п. 2.2 розділу II цього договору.

Відповідно до умов пункту 5.5. договору для перевезення товару до товароодержувача, уповноваженими особами замовника оформляється акт приймання-передавання товару для перевезення (в чотирьох примірниках)-(додаток № 3 до цього договору, який є невід`ємною частиною договору) та акт приймання-передачі запасів або акт приймання-передачі незавершених капітальних інвестицій (в чотирьох примірниках). Акт приймання-передавання товару для перевезення складається в чотирьох примірниках: перший залишається у замовника, другий передається товароодержувачу, третій - постачальнику, четвертий після оформлення товароодержувачем повертається постачальником до замовника.

Датою прийняття та передачі у власність товару вважати дату вказану уповноваженою особою товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення (пункт 5.6. договору).

Згідно з п. 5.8. договору приймання товару за кількістю і якістю проводиться уповноваженими особами Сторін у день поставки товару. Відвантаження товару за цим договором проводиться Постачальником у тарі та упаковці з відповідним маркуванням. Тара і упаковка товару під час перевезення і зберігання має гарантувати її цілісність і схоронність.

За умовами пункту 5.9.5. договору замовник (товароодержувач) не здійснює приймання товару у разі порушення умов договору щодо якості товару, його маркування та пакування.

Відповідно до п. 5.12. договору, у випадку, якщо в ході приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь-якої його кількості, Товароодержувач спільно з представником Постачальника складає акт і залежно від причин і недоліків пред`являє претензію Постачальнику.

Постачальник зобов`язаний у строк не більше 2 робочих днів від дати отримання такої претензії поставити замовнику (Товароодержувачу) недопоставлену частину товару або усунути виявлені недоліки (пункт 5.13. договору).

Згідно з пунктом 5.14. договору замовник (Товароодержувач) може відкласти приймання товару за кількістю та якістю до моменту надання Постачальником документів, які підтверджують кількість та якість товару, що постачається, та/або проведення лабораторних досліджень. В цьому випадку товар може бути прийнято на тимчасове зберігання Замовником (Товароодержувачем).

Відповідно до п. 5.16. договору у разі виникнення сумнівів/суперечки щодо якості поставленого Товару проводиться його незалежна експертиза в уповноважених на це установах чи організаціях. Оплата вартості експертизи Товару сплачується Постачальником.

Пунктом 6.3.1. договору встановлено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, визначені у п. 5.1 та згідно з заявками Замовника, які подаються відповідно до п. 5.2 договору.

Згідно з пунктом 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГКУ) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Специфікацією до договору, яка є додатком № 1 до договору, сторони погодили,зокрема, кількість товару - 185700 кг, ціну за кг - 261,00 грн, суму (з ПДВ) - 48467700,00 грн, а також товароодержувачів - уповноважена особа військової частини за місцем поставки товару, а саме:

- в/ч НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , кількість масла вершкового - 9000 кг;

- в/ч НОМЕР_4 АДРЕСА_3 кількість масла вершкового - 4000 кг;

- в/ч НОМЕР_5 АДРЕСА_4 кількість масла вершкового - 6000 кг;

- в/ч НОМЕР_6 АДРЕСА_3 , кількість масла вершкового - 6000 кг;

- в/ч НОМЕР_7 АДРЕСА_2 кількість масла вершкового - 4000 кг;

- в/ч НОМЕР_8 АДРЕСА_2 , кількість масла вершкового - 10500 кг;

- в/ч НОМЕР_9 АДРЕСА_5 , кількість масла вершкового - 14000 кг;

- в/ч НОМЕР_10 АДРЕСА_5 , кількість масла вершкового - 1000 кг;

- в/ч НОМЕР_11 АДРЕСА_5 , кількість масла вершкового - 4000 кг;

- в/ч НОМЕР_12 АДРЕСА_5 , кількість масла вершкового - 700 кг;

- в/ч НОМЕР_13 АДРЕСА_6 , кількість масла вершкового - 2000 кг;

- в/ч НОМЕР_14 АДРЕСА_5 , кількість масла вершкового - 4000 кг;

- в/ч НОМЕР_15 АДРЕСА_5 , кількість масла вершкового - 5000 кг;

- в/ч НОМЕР_16 АДРЕСА_7 , кількість масла вершкового - 11000 кг;

- в/ч НОМЕР_17 АДРЕСА_8 , кількість масла вершкового - 10000 кг;

- в/ч НОМЕР_18 АДРЕСА_9 , кількість масла вершкового - 2500 кг.

На підставі укладеного договору позивачем сформовано заявку від 06.11.2023 № 701/15173-23Вих. на поставку обумовленого договором товару, у кількості та за місцем поставки визначеними у заявці.

Вказана заявка 06.11.2023 року надіслана на електронну пошту постачальника за адресою зазначеною у пункті 5.2. договору.

На виконання вказаної заявки відповідач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 19053000 гривень, які підписані представниками товародержувачів та відповідача, та відповідними їм актами приймання-передачі товарів, а саме:

- видаткова накладна від 08.11.2023 № 1203 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_3 ) на загальну суму 2349000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 08.11.2023 № 4847, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 10.11.2023;

- видаткова накладна від 08.11.2023 № 1280 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_19 ) на загальну суму 2088000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 08.11.2023 № 4832, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 06.12.2023;

- видаткова накладна від 08.11.2023 № 1281 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_1 ) на загальну суму 1174500,00 гривень;

- видаткова накладна від 17.11.2023 № 1611 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_16 ) на загальну суму 2871000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 17.11.2023 № 5225, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 24.11.2023;

- видаткова накладна від 20.11.2023 № 1768 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_20 ) на загальну суму 3393000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 20.11.2023 № 5240, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 30.11.2023;

- видаткова накладна від 23.11.2023 № 1836 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_9 ) на загальну суму 3654000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 23.11.2023 № 5338, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 25.11.2023;

- видаткова накладна від 23.11.2023 № 1837 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_10 ) на загальну суму 261000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 23.11.2023 № 5337, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 24.11.2023;

- видаткова накладна від 24.11.2023 № 1839 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_18 ) на загальну суму 652500,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 24.11.2023 № 5340, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 25.11.2023;

- видаткова накладна від 24.11.2023 № 1840 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_21 ) на загальну суму 2610000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 24.11.2023 № 5339, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 25.11.2023.

Позивачем сформовано заявку від 20.11.2023 № 701/15845-23Вих. на поставку обумовленого договором товару, у кількості та за місцем поставки визначеними у заявці.

Вказана заявка 21.11.2023 надіслана на електронну пошту постачальника за адресою зазначеною у пункті 5.2. договору.

На виконання вказаної заявки відповідач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними на загальну суму 15790502 гривень, які підписані представниками товародержувачів та відповідача, та відповідними їм актами приймання-передачі товарів, а саме:

- видаткова накладна від 01.12.2023 № 2111 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_17 ) на загальну суму 2610000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 01.12.2023 № 5614, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 01.12.2023;

- видаткова накладна від 01.12.2023 № 2112 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_4 ) на загальну суму 1044000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 01.12.2023 № 5617, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 02.12.2023;

- видаткова накладна від 01.12.2023 № 2113 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_5 ) на загальну суму 1566000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 01.12.2023 № 5621, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 02.12.2023;

- видаткова накладна від 01.12.2023 № 2114 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_6 ) на загальну суму 1566000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 01.12.2023 № 5620, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 01.12.2023;

- видаткова накладна від 01.12.2023 № 2116 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_7 ) на загальну суму 1044000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 01.12.2023 № 5622, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 01.12.2023;

- видаткова накладна від 05.12.2023 № 2330 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_8 ) на загальну суму 2740500,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 05.12.2023 № 5662, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 11.12.2023;

- видаткова накладна від 07.12.2023 № 2408 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_22 ) на загальну суму 1827000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 07.12.2023 № 5724, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 07.12.2023;

- видаткова накладна від 07.12.2023 № 2409 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_20 ) на загальну суму 3393000,00 гривень та акт приймання-передавання товарів для перевезення від 07.12.2023 № 5725, згідно якого товар одержано товароодержувачем - 09.12.2023.

Позивач 10.04.2024 та 30.05.2024 (згідно фіскальних чеків АТ «Укрпошта») звернувся до відповідача із претензіями від 10.04.2024 № 06.1.2/2634-24 та від 28.05.2024 № 06.1.2./3995-24, у яких посилався на те, що згідно поданої позивачем заявки на постачання товару від 06.11.2023 № 701/15173-23-Вих (заявка № 1) постачальник був зобов`язаний поставити товар до 24.11.2023, а згідно заявки на постачання товару від 20.11.2023 № 701/15845-23-Вих (заявка № 2) постачання товару мало відбутись до 08.12.2023. Натомість згідно заявки № 1 отримання товару:

- товароодержувачем - Військовою частиною НОМЕР_19 , відповідно до Акту приймання-передавання від 08.11.2023 № 4832, відбулось 06.12.2023, тобто з порушенням строків поставки на 11 днів;

- товароодержувачем - Військовою частиною НОМЕР_20 , відповідно до Акту приймання-передавання від 20.11.2023 № 5240, відбулось 30.11.2023, тобто з порушенням строків поставки на 5 днів;

згідно заявки № 2 отримання товару:

- товароодержувачем - Військовою частиною НОМЕР_8 , відповідно до Акту приймання-передавання від 05.12.2023 № 5662, відбулось 11.12.2023, тобто з порушенням строків поставки на 2 дні.

Зважаючи на викладені обставини та посилаючись на умови пункту 7.2. договору позивач вимагав від відповідача сплатити суму штрафних санкцій у розмірі 45414,00 гривень.

Підставою звернення до суду із розглядуваним позовом із вимогою про застосування відповідача відповідальності, встановленої умовами договору, як вказує позивач, стало неналежне виконання відповідачем умов договору, що проявилося в порушенні строків поставки товару встановлених п. 5.1. договору, а тому позивач на підставі п. 7.2. договору здійснив нарахування пені у розмірі 45414,00 гривень, яку просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти пред`явлених позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Так, відповідач вказує на те, що на виконання заявки від 06.11.2023 № 701/15173-23-Вих відповідач поставив товар замовнику на користь товароодержувачів, зокрема Військовій частині НОМЕР_19 та Військовій частині НОМЕР_20 , що підтверджується Актами приймання-передавання товарів для перевезення від 08.11.2023 № 4832 та від 07.12.2023 № 5725, які підписані зі сторони постачальника та зі сторони замовника 20.11.2023 та 07.12.2023 відповідно. А на виконання заявки від 20.11.2023 № 701/15845-23-Вих поставив товар замовнику на користь товароодержувачів, зокрема Військовій частині НОМЕР_8 , що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 05.12.2023 № 5662, який підписаний зі сторони постачальника та зі сторони замовника 05.12.2023.

У зв`язку з наведеним, відповідач вважає, що поставка товару відбулась у строк встановлений п. 5.1. договору.

Також, відповідач вважає, що замовник протягом тривалого часу безпідставно відкладав приймання товару, систематично відмовлявся приймати товар та вимагав проведення незалежної експертизи якості товару, що свідчить про прострочення зобов`язання кредитором.

За твердженням відповідача товар, який поставлявся до Військових частин 1495, 9930, 9971 на вимогу замовника (позивача) неодноразово направлявся на проведення незалежної експертизи, що підтверджується долученими до відзиву експертними висновками та протоколами випробування. Внаслідок зловживання позивачем своїм правом передбаченим п. 5.16 договору товар протягом 49 днів не приймався позивачем через проходження численних експертних досліджень, а тому виконання відповідачем свого зобов`язання з поставки товару відстрочилось на зазначений проміжок часу.

У відповіді на відзив позивач спростовуючи доводи відповідача вказував на те, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів про постачання товару на користь товароодержувачів саме 20.11.2023, 05.12.2023 та 07.12.2023 як про це стверджує відповідач.

Також позивач вказує на те, що відповідач помилково відносить поставку товару на користь військової частини НОМЕР_20 , що підтверджується Актом приймання-передавання товарів для перевезення від 07.12.2023 № 5725, як такої що відбулась на виконання заявки від 06.11.2023 № 701/15173-23-Вих, адже поставка товару на користь військової частини за вказаним актом здійснювалась в межах заявки від 20.11.2023 №701/15845-23-Вих, за якою позивач не висував жодних претензій щодо порушення строків поставки з боку постачальника.

Щодо долучених відповідачем до відзиву експертних висновків та протоколів випробування, то позивач зазначає, що деякі з наданих відповідачем документів складені по-перше на товар, поставка якого відбулась у строки визначені договором, по-друге не зрозуміло за яким договором здійснювалась поставка товару та відбір зразків.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений договір за своїм змістом є договором поставки та є належною правовою підставою для виникнення у сторін взаємних прав та обов`язків, обумовлених цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Виходячи зі змісту ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом позивач сформував та надіслав на адресу відповідача заявки від 06.11.2023 № 701/15173-23-Вих та від 20.11.2023 № 701/15845-23-Вих на поставку товару обумовленого договором на користь товароодержувачів.

Враховуючи умови пункту 5.2. договору та зважаючи на відсутність в перебігу розгляду справи заперечень відповідача щодо дати отримання заявок на поставку товару, вказані заявки були отримані відповідачем у день їх надсилання позивачем, а саме - 06.11.2023 та 21.11.2023.

Таким чином, згідно п. 5.1. договору відповідач мав здійснити поставку товару за заявкою від 06.11.2023 у строк до 24.11.2023 включно, а за заявкою від 20.11.2023 у строк до 11.12.2023 включно.

Проте, як підтверджується матеріалами справи, поставка обумовленого договором товару здійснена відповідачем з порушенням строків встановлених п. 5.1. договору, а саме судом встановлено, що:

- згідно видаткової накладної від 08.11.2023 № 1280 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_19 ) на загальну суму 2088000,00 гривень та акта приймання-передавання товарів для перевезення від 08.11.2023 № 4832 товар фактично поставлено позивачу 06.12.2023;

- згідно видаткової накладної від 20.11.2023 № 1768 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_20 ) на загальну суму 3393000,00 гривень та акта приймання-передавання товарів для перевезення від 20.11.2023 № 5240 товар фактично поставлено позивачу 30.11.2023;

- згідно видаткової накладної від 23.11.2023 № 1836 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_9 ) на загальну суму 3654000,00 гривень та акта приймання-передавання товарів для перевезення від 23.11.2023 № 5338 товар фактично поставлено позивачу 25.11.2023;

- згідно видаткової накладної від 24.11.2023 № 1839 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_18 ) на загальну суму 652500,00 гривень та акта приймання-передавання товарів для перевезення від 24.11.2023 № 5340 товар фактично поставлено позивачу 25.11.2023;

- згідно видаткової накладної від 24.11.2023 № 1840 (пункт розвантаження Військова частина НОМЕР_21 ) на загальну суму 2610000,00 гривень та акта приймання-передавання товарів для перевезення від 24.11.2023 № 5339 товар фактично поставлено позивачу 25.11.2023.

При цьому, суд встановив, що поставка товару, яка відбувалась на підставі заявки від 20.11.2023 № 701/15845-23-Вих здійснена відповідачем в межах строків встановлених договором.

Відтак, не виконавши зобов`язання у строк, встановлений договором, відповідач допустив порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до пункту 7.2. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти Постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГКУ) сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання щодо поставки товару мало бути виконано. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Як вбачається з наведеного у позовній заяві розрахунку пені, позивач здійснив нарахування пені за наступними видатковими накладними, а саме:

- за видатковою накладною від 08.11.2023 № 1280, нарахування пені здійснено позивачем за період з 25.11.2023 по 05.12.2023, розмір якої за розрахунком позивача становить 22968 гривень;

- за видатковою накладною від 20.11.2023 № 1768, нарахування пені здійснено позивачем за період з 25.11.2023 по 29.11.2023, розмір якої за розрахунком позивача становить 16965 гривень;

- за видатковою накладною від 05.12.2023 № 2330, нарахування пені здійснено позивачем за період з 09.12.2023 по 10.12.2023, розмір якої за розрахунком позивача становить 5481 гривень.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що такий є необґрунтованим, адже позивачем не враховано, що поставка товару за видатковою накладною від 05.12.2023 № 2330 здійснена позивачем в межах строків встановлених п. 5.1. договору.

Тож, судом здійснено власний розрахунок пені з урахуванням вірно визначеного початку та кінцевого періоду нарахування, не виходячи за межі заявлених позивачем періодів, та встановлено, що вірно розрахований розмір належної до стягнення з відповідача пені становить 39933 гривень.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню у розмірі встановленому судом.

Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявлених позивачем до стягнення пені не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що акт № 4832 підписаний замовником - 20.11.2023, акт № 5725 підписаний замовником - 07.12.2023, а акт № 5662 підписаний замовником - 05.12.2023, оскільки такі є необґрунтованими та спростовуються встановленими судом обставинами.

Посилання відповідача на те, що замовник протягом тривалого часу безпідставно відкладав приймання товару, систематично відмовлявся приймати товар та вимагав проведення незалежної експертизи якості товару доказово не підтвердженні, оскільки за умовами пунктів договору у випадку, якщо в ході приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь-якої його кількості, товароодержувач спільно з представником постачальника складає акт і залежно від причин і недоліків пред`являє претензію постачальнику (п. 5.12.); постачальник зобов`язаний у строк не більше 2 робочих днів від дати отримання такої претензії поставити замовнику (товароодержувачу) недопоставлену частину товару або усунути виявлені недоліки (п. 5.13.), проте будь-яких документів складених на виконання умов договору відповідачем не надано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

А саме суд приймає рішення про стягнення з Товариства користь Комендатури 39933 гривень пені.

При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.

Судові витрати по сплаті судового збору, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору у розмірі 2130,04 гривень.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон-Продукт» (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, місто Вишгород, "Карат" промисловий майданчик(пн), будинок 5, корпус А, код: 39234010) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код: НОМЕР_2 ) 39933 гривень пені та 2130,04 гривень судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2024.

Суддя Р.М. Колесник