Рішення

від 07.11.2024 по справі 912/2205/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 рокуСправа № 912/2205/24

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНУЄЛЬ СА" (вул. Горького, буд. 7А, смт. Єлизаветградка, Олександрівський р-н, Кіровоградська обл. 27341)

до: Фермерського господарства "Стожари" (вул. Горького, буд. 7А, смт. Єлизаветградка, Олександрівський р-н, Кіровоградська обл., 27341)

про стягнення 800 000,00 грн,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники сторін участі у судовому засіданні не брали;

в судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення без проголошення,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНУЄЛЬ СА" до Фермерського господарства "Стожари" про стягнення 800 000,00 грн заборгованості з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕНУЄЛЬ СА" зазначило, що у зв`язку з не виконанням відповідачем умов Договору поворотної фінансової допомоги №31/1-1 від 31.01.2022 в частині своєчасного та повного повернення отриманих грошових коштів, підлягає стягненню з Фермерського господарства "Стожари" зазначена заборгованість.

Ухвалою від 09.09.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 08.10.2024.

17.09.2024 від відповідача надійшла заява про вступ у справу його представника.

24.09.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.09.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

02.10.2024 від позивача надійшла заява про вступ у справу його представника.

Ухвалою від 08.10.2024 господарський суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 912/2205/24 та призначити справу до судового розгляду по суті на 17.10.2024.

17.10.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.11.2024.

Представники сторін в судовому засіданні 07.11.2024 участі не брали, хоча сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідками про вручення електронного листа.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу в судовому засіданні 07.11.2024 за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 07.11.2024 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

31.01.2022 між позивачем як позикодавцем та відповідачем як позичальником був укладений договір №31/1-1 про надання поворотної фінансової допомоги (далі - Договір), за умовами якого позикодавець надає позичальнику кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги (позики), а позичальник зобов`язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим Договором (а.с. 17- 17 з об.).

Відповідно до п. 2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в сумі 800 000,00 грн. Поворотна фінансова допомога надається позикодавцем однією сумою.

Відповідно до п. 2.4 Договору поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але на строк, не більший ніж 365 календарних днів.

Згідно з п. 3.1 Договору повернення поворотної фінансової допомоги відбувається у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний позикодавцем.

Договір не передбачає одержання позикодавцем процентів.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками.

31.01.2022 позивач перерахував відповідачу 800 000,00 грн за платіжним дорученням від 31.01.2022 № 101 (а.с. 18). Призначення платежу за платіжним дорученням від 31.01.2022 № 101 зазначене як "фін.позика зг.дог. №31/1-1 від 31.01.2022р. без ПДВ". Платіжне доручення містить відмітку АТ КБ "Приватбанк" про проведення платежу 31.01.2022.

Відповідач не повернув позивачу отримані за Договором кошти в сумі 800 000,00 грн.

Вищезазначене стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідач у відзиві визнає обставину отримання зазначених грошових коштів, проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на усну домовленість з позивачем про повернення отриманої відповідачем фінансової допомоги протягом 2024-2025 років. Відповідач також зазначає, що на його банківські рахунки накладений арешт, відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2024 ВП №73558303, тому він не має можливості виконати свої зобов`язання через незалежні від нього причини.

Позивач у відповіді на відзив зазначає, що посилання відповідача на усну домовленість про повернення фінансової допомоги протягом 2024-2025 років спростовується доказом надсилання позивачем відповідачу претензії №2 від 24.07.2024 щодо повернення поворотної фінансової допомоги протягом 5 календарних днів з моменту отримання цієї претензії. Позивач стверджує, що відповідач не надав жодних доказів погодження сторонами відтермінування сплати заборгованості за договором. Щодо посилань відповідача на неможливість виконання умов договору з огляду на накладення арешту на його банківські рахунки у виконавчому провадженні позивач вказує, що відмова в позові з таких підстав не сприятиме відновленню і захисту прав позивача.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує таке.

Статтями173,174 ГПК України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Стаття 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно доч. 7ст. 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання з повернення позивачу грошових коштів у сумі 800 000,00 грн, одержаних за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 31.01.2022 №31/1-1, який за своїм правовим характером є договором позики.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, на підтвердження укладення якого може бути надана розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання позичальнику визначеної грошової суми або кількості речей. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

Частиною 1ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 3ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як установив суд, 31.01.2022 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 800 000,00 грн за платіжним дорученням № 101 з призначенням платежу: "фін.позика зг.дог. №31/1-1 від 31.01.2022р. без ПДВ".Вказане платіжне доручення містить відмітку банку про проведення платежу.

Зазначеним підтверджується фактичне укладення між сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги від 31.01.2022 №31/1-1, за умовами якого відповідач повинен був повернути позику до 31.01.2023.

Претензією від 24.07.2024 № 2 (а.с. 23-25) позивач вимагав від відповідача повернення суми позики у розмірі 800 000,00 грн протягом 5 календарних днів з моменту її отримання. Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем зазначеної претензії. Разом з тим, на момент звернення позивача до суду строк повернення відповідачем поворотної фінансової допомоги за Договором у розмірі 800 000,00 грн настав. Зокрема, п. 2.4 Договору установлює надання поворотної фінансової допомоги на строк, не більший, ніж 365 днів. Ураховуючи дату отримання позики - 31.01.2022, вона мала бути повернута відповідачем позивачу до 31.01.2023.

Матеріали справи не містять доказів повернення позики у передбачений Договором строк (365 календарних днів).

Відповідач проти позову заперечує, зокрема, зазначає про усну домовленість з позивачем про повернення зазначеної фінансової допомоги протягом 2024-2025 років, а також про те, що відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 09.04.2024 ВП №73558303 на його банківські рахунки накладено арешт і він не має можливості виконати свої зобов`язання через незалежні від нього причини.

Суд установив факт надання позивачем поворотної фінансової допомоги відповідачу згідно з договором №31/1-1 від 31.01.2022 у розмірі 800 000,00 грн та її отримання відповідачем.

Твердження відповідача щодо усної домовленості між сторонами про повернення зазначеної фінансової допомоги протягом 2024-2025 років нічим не підтверджене і позивачем заперечується. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється у такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Договір від 31.01.2022 №31/1-1, п. 2.4 якого передбачає, що поворотна фінансова допомога надається на строк, не більший, ніж 365 календарних днів, укладений у письмовій формі. Зміна умов Договору в частині строку повернення позики мала відбуватися також у письмовій формі.

Накладення арешту на рахунки відповідача не звільняє його від виконання договірних зобов`язань.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 п. 1 ст. 74 ГПК України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3ст. 74 ГПК України).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 800 000,00 грн заборгованості є обґрунтованими, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до норм ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями74,76,77,129,233,236-241,326,327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Стожари" (вул. Горького, буд. 7А, смт. Єлизаветградка, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27341, ідентифікаційний код - 32840871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕНУЄЛЬ СА" (Кіровоградська область, вул. Горького, буд. 7А, смт. Єлизаветградка, Олександрівський район, Кіровоградська область, 27341, ідентифікаційний код - 40946356) заборгованість за договором від 31.01.2022 №31/1-1 усумі 800 000,00 грн, а також 9 600,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати до електронних кабінетів позивача та відповідача.

Повне рішення складено 18.11.2024.

Суддя М.С. Глушков