ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.11.2024 Справа № 914/1790/24
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ігоря Стадника розглянув матеріали
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут», м. Київ,
до відповідача: Молодіжної громадської організації «Інститут інформаційного права», м.Львів,
предмет позову: стягнення 19 988, 73 грн,
підстава позову: порушення зобов`язань за договором постачання природного газу,
за участю представників:
позивача: не з`явився,
відповідача: не з`явився,
1. ПРОЦЕС
1.1.На розгляд Господарського суду Львівської області 15.07.2024 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» до Молодіжної громадської організації «Інститут інформаційного права» про стягнення 19 988, 73 грн.
1.2.Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. За наявності підстав для відкладення розгляду справи визначено дати наступних судових засідань - 04.09.2024, 18.09.2024.
1.3. Хід судових засідань відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
1.4.Позивач 11.09.2024 та 13.11.2024 подав до суду клопотання про долучення доказів (супровідні листи з додатками від 11.06.2024, 06.11.2024).
1.5. Відводів суду сторонами не заявлено.
1.6.В судове засідання 13.11.2024 представники учасників не з`явились. Позивач 13.11.2024 подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
1.7.Відповідач про причини неявки не повідомив, заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило. Обов`язку з реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами відповідач, всупереч вимогам ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу відповідач не виконав.
1.8.Ухвала про відкриття провадження у справі, що надсилалась судом на адресу згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (79059, Львівська обл., місто Львів, вул. Хвильового, будинок 38, квартира 41, 33710956) не отримана відповідачем, на адресу суду повернувся конверт з поштовим відправленням (штрих-кодовий ідентифікатор 0600944975320). На адресу суду також повернулись поштові відправлення з копіями ухвал викликів відповідача у судове засідання від 21.08.2024, 23.09.2024 з причин «закінчення терміну зберігання».
1.9.Ухвала виклик від 21.08.2024 також була надіслана одному із засновників Молодіжної громадської організації «Інститут інформаційного права», особи, уповноваженої вчиняти дії від імені юридичної особи Нички Юрія Вадимовича, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань ( АДРЕСА_1 ), однак поштове відправлення теж повернулось на адресу суду «за закінченням терміну зберігання».
1.10.Відповідно до трекінгу поштових відправлень (ідентифікатор 0600979491767) на веб сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», 08.11.2024 відбулась невдала спроба вручення відповідачу поштового відправлення з ухвалою викликом від 30.10.2024.
1.11.Разом з тим, до електронної скриньки відповідача, вказаної у договорі №41АР200-559-23 від 30.01.2023 та додаткових угодах до договору 23.07.2024 було доставлено ухвалу суду від 22.07.2024, 06.11.2024 ухвалу виклик від 30.10.2024.
1.12. Суд зауважує, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. При цьому, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
1.13. Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року у справі №0870/8014/12 повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення не вручено з причин, що не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив процесуальні дії.
1.14. Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
1.15. Одним із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
1.16. Суд зауважує, що за час розгляду справи судом вжито всіх заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у тому числі щодо повідомлення на електронну адресу, зазначену у договорі та додаткових угодах, на адресу відповідача та засновника, представника відповідача, на адресу, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, однак, такі ухвали суду, надіслані засобами поштового зв`язку, не отримано адресатом із незалежних від суду причин. Тому повторна та систематична неявка представника відповідача в судові засідання та закінчення строків розгляду справи в порядку спрощеного провадження, не є підставою для повторного відкладення судового засідання. Тому суд вважає за можливе вирішити справу в цьому судовому засіданні.
1.17. У судовому засіданні 13.11.2024 підписано вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Спір виник у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов`язань за договором постачання природного газу. Позивач стверджує, що він передав у власність відповідача природний газ у період березень квітень 2024 року. Відповідач неналежним чином виконує свої зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 18 313, 22 грн, яку позивач заявляє до стягнення. Крім цього, позивач нараховує 533, 43 грн інфляційних втрат, 114, 88 грн 3 % річних та 1 027, 20 грн пені.
2.2. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1.Відповідно до договору № 41АР200-559-23 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 30.01.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» (постачальник згідно з договором) і Молодіжною громадською організацією «Інститут інформаційного права» (споживач згідно з договором), постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2023 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
3.2.Додатком 1 до договору є планові обсяги постачання газу у 2023 році по місяцях, додатком 2 перелік ЕІС код точок комерційного обліку споживача. Відповідно до додатку № 2 до договору місцезнаходженням точки комерційного обліку є будинок 10, вулиця Костюшка, Львівська область, м. Львів. ЕІС код точки комерційного обліку 56ХО0000XJQQK00W.
3.3. Додатковою угодою від 28.12.2023 сторони домовились про постачання природного газу і в 2024 році та визначили річний плановий обсяг постачання газу в 2024 році. Крім того, внесено зміни у п. 2.2. договору та визначено, що включення споживача до реєстру споживачів постачальника відбувається на весь строк дії договору, у п. 10.1. договору сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2024, у п. 10.14 сторони внесли зміни щодо порядку пролонгації договору.
3.4.Додатковою угодою від 31.01.2024 сторони визначили, що: «згідно з п. 3.3. договору сторони домовились про узгодження цін на газ, починаючи з 01.02.2024: ціна одного кубічного метру (куб.м.) природного газу без урахування податку на додану вартість становить 19,91666667 грн, крім того компенсація вартості послугу доступу до потужності становить 0, 13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з врахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності становить 20, 05324267 грн. Податок на додану вартість становить 4, 01064853 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 24,06389120 грн».
3.5.Сторони також домовились викласти п. 3.3.1. договору в редакції: «в разі порушення cпоживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. цього договору, більше ніж на 3 (три) банківські дні, постачальник в односторонньому порядку встановлює ціну кубічного метру газу без урахування податку на додану вартість з 01.02.2024 року на рівні: 21.58333333 грн, крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності становить 0,13657600 грн. Ціна одного кубічного метру природного газу з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності складає 21,71990933 грн. Податок на додану вартість становить 4,34398187 грн. Всього ціна одного кубічного метру природного газу становить 26,06389120 грн».
3.6.Позивач долучив підписані зі сторони постачальника акти приймання передачі природного газу від 31.03.2024 на суму 8 893, 78 грн та від 30.04.2024 на суму 9 441, 71 грн, тобто всього на суму 18 335, 49 грн.
3.7.Також до в матеріалах справи є відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газорозподільної системи України» на адвокатський запит, у якому зазначено, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС кодом 56ХО0000XJQQK00W був закріплений в Реєстрі споживачів постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газзбут» з 01.03.2024 по 30.04.2024. Повідомлено, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС кодом 56ХО0000XJQQK00W у період з 01.03.2024 по 30.04.2024 та віднесений в алокацію постачальника становить: з 01.03.2024 по 31.03.2024 369, 59 м3, з 01.04.2024 по 24.04.2024 392, 36 м3. Постачальником було ініційовано обмеження/припинення газопостачання споживачу з ЕІС кодом 56ХО0000XJQQK00W з 25.04.2024.
3.8.Відповідно до оборотно сальдової відомості по рахунку постачальника за 01.01.2024 12.06.2024 по контрагенту, Молодіжної громадської організації «Інститут інформаційного права», споживачу передано газ у лютому квітні 2024 року на загальну суму 30 013, 22 грн, з яких сплачено 11 700, 00 грн, не сплаченими є 18 313, 22 грн.
3.9.Позивач 11.09.2024 долучив до справи супровідний лист від 11.06.2024, адресований відповідачу та отриманий останнім 13.06.2024, що підтверджується долученим до справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. До листа долучено згідно з додатками акти до договору постачання природного газу від 29.02.2023, 31.03.2023, 30.04.2023 та рахунки на оплату від 31.03.2024, 30.04.2024.
3.10.Крім того, позивач 13.11.2024 долучив до справи супровідний лист від 06.11.2024 адресований позивачем відповідачу із додатками: актами до договору на постачання природного газу 41АР200-559-23 від 30.10.2023 від 29.02.2024, 31.03.2024, 30.04.2024 та рахунки на оплату від 31.03.2024 на суму 8 893, 78 грн, 30.04.2024 на суму 9 441, 71 грн.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1.Дослідивши представлені суду докази, заслухавши та проаналізувавши позиції сторін, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
4.2.Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір на постачання природного газу.
4.3.Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
4.4.Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.5.На підтвердження факту поставки природного газу у спірний період березня квітня 2024 року, загальною вартістю 18 335, 49 грн, позивач долучив акти приймання-передачі природного газу, що не підписані споживачем.
4.6.Договором визначено порядок приймання передачі наданих послуг, зокрема у п. 2.5.2. договору визначено обов`язок постачальника на підставі отриманих від споживача даних та/або даних оператора ГТС за підсумками розрахункового періоду протягом трьох робочих днів підготувати та надати споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника або з використанням кваліфікованого електронного підпису. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов`язується повернути постачальнику один примірних оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу (п. 2.5.3. договору). У випадку відмови від підписання акту приймання-передачі газу споживачем, обсяг постачання (споживання) газу встановлюється постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних оператора ГРМ чи оператора ГТС. Споживач в такому разі не позбавлений права звертатись до суду за вирішенням спору з приводу обсягів спожитого газу. До прийняття рішення судом та набрання таким рішенням законної сили, обсяг спожитого газу та вартість послуг з його постачання встановлюється відповідно до даних постачальника, у випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обґрунтованої відмови від його підписання протягом 2 календарних днів з дати отримання, такий акт вважається підписаним споживачем, а обсяг спожитого газу встановлюється відповідно до даних постачальника (п. 2.5.4. договору).
4.7.Сторони домовились, що до моменту обміну оригіналами актів приймання передачі природного газу, скановані копії підписаних сторонами актів приймання передачі природного газу, надіслані сторонами одна одній по електронній пошті за адресами, які зазначені в розділі 11 договору мають силу оригіналу (п. 2.5.5. договору).
4.8.Аналізуючи надані позивачем докази суд зазначає, що долучений до матеріалів справи супровідний лист від 11.06.2024, надісланий позивачем відповідачу, не є доказом надсилання відповідачу актів за спірний період (березень квітень 2024 року), оскільки серед переліку додатків до супровідного листа вказано акти від 29.02.2023, 31.03.2023, 30.04.2023 до договору постачання природного газу. Ті ж самі акти вказано у переліку додатків у описі вкладення до поштового відправлення (штрих-кодовий ідентифікатор 0503881700338) із згаданим супровідним листом з додатками. Вказане поштове відправлення отримане адресатом 13.06.2024.
4.9.Однак, оскільки між сторонами правовідносини з постачання природного газу за договором № 41АР200-559-23 від 30.01.2023 існують із січня 2023 року суд доходить до висновку, що супровідним листом від 11.06.2024 позивач надіслав відповідачу акти приймання передачі природного газу за інший період, аніж той, щодо якого виник спір у справі.
4.10.Разом з тим, позивач 13.11.2024 долучив до справи супровідний лист від 06.11.2024 з доказами надсилання відповідачу, додатками до якого є акти приймання передачі від 29.02.2024, 31.03.2024, 30.04.2024 до договору постачання природного газу, тобто за період березня квітня, з оплати яких виник спір у справі.
4.11.Доказів надсилання відповідачу актів приймання передачі природного газу на електронну пошту за адресою, яка зазначена в договорі, позивач не надав.
4.12.Сторони у додатковій угоді від 31.01.2024 домовились з 01.02.2024, що оплата газу за договором здійснюється споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем». Водночас прив`язки до дати отримання актів, їх підписання чи повернення не передбачено.
4.13.Обсяги природного газу, поставленого позивачем та використаного відповідачем у період з 01.03.2024 по 24.04.2024 підтверджено оператором газотранспортних систем у загальному розмірі 761, 95 м куб. Загальна вартість спожитого та не сплаченого відповідачем природного газу у спірний період становить 18 313, 22 грн.
4.14. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
4.15. Як стверджує Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 30 листопада 2021 року (cправа № 910/21182/15 (910/16832/19), тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18). Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (таку правову позицію висловив Верховний Суду у постанові від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).
4.16. Зважаючи на вищевикладене, суд оцінивши докази, надані позивачем, вважає доведеною обставину споживання відповідачем природного газу, поставленого позивачем у період березня квітня 2024 року обсягом 761, 95 м куб. на суму 18 313, 22 грн. Така обставина не спростована відповідачем. З огляду на відсутність у справі доказів оплати вартості спожитого відповідачем у спірний період природного газу, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення обснованого боргу.
4.17.Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 533, 43 грн інфляційних втрат, 114, 88 грн 3 % річних, 1 027, 20 грн пені за період прострочення 11.04.2024 11.07.2024.
4.18.Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
4.19.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 Цивільного кодексу України).
4.20. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
4.21.Отже передумовою для стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені є встановлення моменту прострочення виконання боржником грошового зобов`язання. За наслідком аналізу умов укладеного між сторонами договору, обставин справи та долучених до матеріалів справи доказів суд зазначає, що обов`язком споживача (відповідача у справі) є оплата фактичного переданого природного газу до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Постачальник, в свою чергу, зобов`язаний дотриматись визначеного у п. 2.5.2.-2.5.4. договору порядку надання/надсилання складених актів приймання передачі природного газу, що є первинними документами, в яких визначається вартість спожитого у розрахунковому місяці природного газу.
4.22.Позивач долучив до матеріалів справи докази надсилання відповідачу актів приймання передачі природного газу у спірний період - супровідний лист від 06.11.2024, інших доказів повідомлення відповідача про вартість спожитого у березні та квітні 2024 року природного газу суду не надано. Тому суд вважає недоведеною обставину порушення відповідачем у період 11.04.2024 11.07.2024 виконання грошового зобов`язання з оплати вартості спожитого у березні 2024 року природного газу в сумі 8 871, 51 грн та в квітні 2024 року в сумі 9 441, 71 грн, оскільки позивач повідомив відповідача про вартість спожитого у березні квітні 2024 року природного газу у листопаді 2024 року. Доказів зворотного суду не надано.
4.23.Отже, суд доходить до висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення з відповідача 533, 43 грн інфляційних втрат, 114, 88 грн 3 % річних та 1 027, 20 грн пені.
4.24.Здійснюючи розподіл судових витрат, суд зазначає, що сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню відповідачем пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
4.25.Також суд зауважує, що до позовної заяви долучено попередній розрахунок витрат на правову допомогу в сумі 8 000,00 грн, які включають в себе підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості, інфляційних витрат, 3 % річних та пені (2 000,00 грн), підготовку відповіді на відзи на позовну заяву (2 000,00 грн), підготовку інших процесуальних документів у справі (2 000, 00 грн), представництво інтересів позивача в Господарському суд Львівської області (2 000,00 грн). Розрахунок підписаний ОСОБА_1 .
4.26.Натомість, на момент прийняття господарським судом рішення, доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи немає. Заяви про подання таких доказів протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду до закінчення судових дебатів у справі позивач не зробив.
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Молодіжної громадської організації «Інститут інформаційного права» (79059, Львівська обл., місто Львів, вул. Хвильового, будинок 38, квартира 41, 33710956) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Твій Газзбут (01010, місто Київ, вул.Острозьких Князів, будинок 32/2, ідентифікаційний код юридичної особи 43965848) 18 313, 22 грн основного боргу та 2 774, 19 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
3.У задоволенні вимог про стягнення 533, 43 грн інфляційних втрат, 114, 88 грн 3 % річних, 1 027, 20 грн пені відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18.11.2024.
СуддяМатвіїв Р.І.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123080971 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Укладення договорів (правочинів) купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Матвіїв Р.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні