Ухвала

від 12.11.2024 по справі 914/600/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.11.2024 Справа № 914/600/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ"

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання

у справі №914/600/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ"

до відповідача Управління капітального будівництва Львівської міської ради

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради

про стягнення 1092471,86 грн

за участю представників:

від заявника (позивача) Дзіговська І.І.

від боржника (відповідача) не з`явився

від третьої особи не з`явився

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2014 у справі №914/600/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" до відповідача Управління капітального будівництва Львівської міської ради за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Львівської міської ради про стягнення 1092471,86 грн затверджено мирову угоду від 06.05.2014, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" (позивачем) та Управлінням капітального будівництва Львівської міської ради (відповідачем) та припинено провадження у справі.

30.10.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" подано заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №914/600/14. Ухвалою суду від 31.10.2024 заяву призначено до розгляду на 12.11.2024.

В судове засідання 12.11.20024 з`явився представник заявника (позивача), заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №914/600/14 підтримав повністю.

Крім того позивачем в доповнення заяви подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження обставин, що викладені у заяві про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідач (боржник) та третя особа явку представників в судове засідання не забезпечили, хоча про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №914/600/14, суд зазначає таке.

Відповідно до затвердженої судом мирової угоди відповідач за погодженням з Львівською міською радою визнав заборгованість перед позивачем за договором №27 від 30.10.2009, укладеним між Управлінням капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ", в сумі 1027156,00 грн.

Відповідач згідно з умовами затвердженої судом мирової угоди зобов`язався протягом 2 (двох) календарних місяців з моменту затвердження судом цієї мирової угоди сплатити на користь позивача борг в сумі 1027156,00 грн і судові витрати (судовий збір) в сумі 21849,44 грн, а всього 1049005,44 грн.

При цьому згідно з умовами затвердженої судом мирової угоди позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені та процентів.

Як домовились сторони у мировій угоді, у випадку повного або часткового невиконання відповідачем свого зобов`язання за пунктом 2 цієї мирової угоди, до стягнення з Управління капітального будівництва Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" підлягає стягненню залишок суми боргу і судового збору, що залишилися несплаченими після закінчення строку, погодженого пунктом 2 угоди.

В поданій заяві позивач зазначив, що боржник як зобов`язальна сторона, не виконав умови мирової угоди і не розрахувався із стягувачем в порядку і на умовах, які були передбачені цією угодою сторін, змусивши тим самим стягувача ініціювати процедуру примусового виконання виконавчого документу.

Так, стягувач звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою про виконання рішення про стягнення коштів та списання в безспірному порядку суми боргу і судового збору з відповідних рахунків боржника.

Однак, боржник звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» з проханням відкликати з Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області ухвалу з метою вирішення питання фінансування.

Як зазначив позивач, йдучи назустріч проханню боржника, стягувач (ТзОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ») звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області із заявою про повернення без виконання ухвали суду.

20.05.2015 Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області повернуло стягувачу ухвалу суду про затвердження мирової угоди із копією мирової угоди і повідомило про можливість повторно надіслати органові казначейства повернутий виконавчий документ.

Заявник посилається на те, що всупереч вищезазначеного питання фінансування боржник так і не вирішив.

Разом з тим, як зазначив позивач та як вбачається із поданих матеріалів, через відсутність фінансування Львівською міською радою вчинялись дії для врегулювання даної ситуації шляхом реалізації спільних проектів.

Так, ухвалою Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 погоджено ЛКП «Агенція ресурсів Львівської міської ради» створення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінерджі Альянс» спільно з Товариством з обмеженою відповідальністю «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» та внесення земельної ділянки в статутний капітал новоствореного товариства для реалізації спільного проекту з будівництва багатофункціонального конгрес-центру. Як вказано у заяві, основним напрямком діяльності новоствореного товариства «Сінерджі Альянс» мало стати забезпечення гострої потреби міста у створенні великого багатофункціонального комплексу із відповідною інфраструктурою та сучасним громадським простором.

Як зазначив позивач, створення такого масштабного проекту мало надати низку переваг для міста, зокрема: сформувати імідж важливого ділового центру країни, сприяти покращенню інвестиційного клімату, збільшити потік іноземного капіталу та підвищувати престижність міста в цілому, а також дати можливість компенсувати в майбутньому ТзОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» заборгованість шляхом реалізації цього проекту.

Однак, як вказав позивач, незважаючи на проведену значну роботу, 28.02.2020 за позовом Заступника керівника Львівської місцевої прокуратури було ініційовано судовий процес щодо визнання недійсними пунктів 2, 3 ухвали Львівської міської ради №5439 від 19.09.2019 та скасування державної реєстрації. В результаті тривалих судових розглядів винесено рішення від 31.05.2022 (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі 914/514/20) щодо скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ «Сінерджі Альянс» на земельну ділянку кадастровий №4610136300:04:015:0135 та скасування державної реєстрації припинення права комунальної власності на вказану земельну ділянку.

При цьому позивач зазначив, що в результаті судових процесів, товариство «Сінерджі Альянс» зазнало збитків у вигляді значних витрат на реалізацію даного проекту, не змогло реалізувати мету його створення, а саме: будівництво багатофункціонального комплексу для потреб міста Львова. В свою чергу ТЗОВ «ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ» як інвестор було позбавлене можливості реалізувати свої плани щодо об`єкту інвестування та в майбутньому компенсувати заборгованість шляхом реалізації цього проекту.

Як вказано у заяві, стягувач неодноразово мав намір стягнути з боржника суму боргу, однак постійно йшов назустріч проханням боржника відстрочити примусове виконання судового рішення у зв`язку із відсутністю фінансування.

Зважаючи на вказані обставини, в результаті позивачем було пропущено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а зобов`язання згідно з умовами мирової угоди, затвердженої судом відповідачем так і не було виконано.

Крім того позивач зазначив, що існували і інші обставини та об`єктивні причини, які в певній мірі впливали на можливість відшукати боржником кошти на фінансування, а також позбавляли стягувача можливості своєчасно скористатися своїми правами і здійснити у визначений законодавством строк відповідні процесуальні дії щодо стягнення боргу з боржника у примусовому порядку, як от довготривалий карантин.

11.11.2024 на адресу суду надійшла заява Управління капітального будівництва Львівської міської ради (вх.№ 27145/24) в якій боржник зазначив, що відсутність фінансування унеможливило виконання в строки встановлені мировою угодою. Управління капітального будівництва Львівської міської ради в заяві зазначило, що мало намір виконати умови мирової угоди, однак питання фінансування не вдалось вирішити з причин, що не залежали від дій боржника.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Одним із основних засад судочинства, згідно із пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України, є зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (рішення у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (рішення Конституційного суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013р. у справі №1-7/2013).

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду

Згідно із частиною 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2012 №18-рп/2012, відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб`єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території; обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

У вказаному рішенні Конституційного суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012 зазначено також, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Враховуючи правову природу мирової угоди, яка укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок, а в укладеній мировій угоді відповідач визнав заборгованість, і при цьому позивач відмовився від позовних вимог в частині стягнення пені та процентів пішовши на поступки відповідачу, зважаючи на те, що обов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, а також те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і держава зобов`язана забезпечити захист та поновлення порушених прав і законних інтересів юридичних осіб, проаналізувавши обставини пропуску строку для пред`явлення ухвали суду до виконання наведені стягувачем та боржником, а також дослідивши подані стягувачем докази, суд дійшов висновку визнати поважними причини пропуску строку та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із частиною 3 статті 329 Господарського процесуального кодексу України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 2, 119, 234, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНУР КОНСТРУКЦІОН ІНТЕРНЕШНЛ" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі №914/600/14 задовольнити.

2. Пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме ухвали Господарського суду Львівської області від 06.05.2014 у справі №914/600/14 про затвердження мирової угоди, - поновити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу господарського суду може бути оскаржено відповідно до розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 18.11.2024.

Суддя Петрашко М.М.