Рішення

від 04.11.2024 по справі 920/1104/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.11.2024м. СумиСправа № 920/1104/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/1104/24

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Макси-Буд (41130, Сумська область, Шосткинський район, с. Миронівка, вул. Гагаріна, 89, код ЄДРПОУ 39722815)

до відповідачаКомунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (40031, м. Суми, вул. Романа Атаманюка, 49а, код ЄДРПОУ 34328815)

про стягнення 26139 грн 74 коп.

1. Короткий зміст позовних вимог, заперечень проти позову та хід розгляду справи.

1.1. 03.09.2024 позивач звернувся з позовом до Господарського суду Сумської області, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 26139,74 грн. заборгованості за договором підряду № 210301-01 від 01.03.2021, з яких: 23114,83 грн. боргу, 650,27 грн. інфляційного збільшення суми боргу, 2132,12 грн. пені, 242,52 грн. 3% річних; витрат зі сплати судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підрядником (позивачем) виконані роботи з поточного ремонту житлового будинку АДРЕСА_1 (часткова заміна водостічних труб, латковий ремонт даху) на суму загальну суму 23114,83 грн., проте замовником (відповідачем) оплачені не були.

1.2. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024, справу № 920/1104/24 призначено судді Жерьобкіній Є.А.

1.3. Ухвалою від 05.09.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1104/24, суд визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України). Позивачу надав семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив відповідно до ст. 166 ГПК України. Відповідачу надав семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення відповідно до ст. 167 ГПК України. Заяви, клопотання і заперечення подаються сторонами в письмовій формі.

1.4. Відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення строку подання відзиву (вх. № 4289 від 25.09.2024), відповідно до якого зауважує, що у зв`язку з неправомірним припиненням електропостачання головного офісу відповідача, з 06.09.2024 по теперішній час, об`єктивно неможливо оновити, провести звірку фінансових документів за договором підряду № 210301-01 від 01.03.2021 та підготувати організаційно-правові документи у справі, тому відповідач просить суд продовжити термін підготовки та подання відзиву.

1.5. Позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву (вх. № 2968 від 01.10.2024), відповідно до якого вказав, що відповідач мав строк для подання відзиву до 20.09.2024, проте, лише 25.09.2024 подав клопотання про поновлення строку на подання відзиву. Вказане клопотання не містить доказів припинення електропостачання головного офісу відповідача, про наявнісь заборгованості за договором відповідач був обізнаний, що підтверджено вимогою позивача про сплату боргу, направлену відповідачу 14.06.2024 та відповідь на яку відповідачем надано не було, тому позивач просить відмовити відповідачу у поновленні строку на подання відзиву.

1.6. До суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву (вх. № 6293 від 11.11.2024).

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 у cправі № 916/3022/21.

Частинами 2, 3, 4 стаття 119 ГПК України передбачено, що, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Таким чином, строк, встановлений законом, підлягає поновленню, у той час як строк, встановлений судом, підлягає продовженню.

Зважаючи на викладене та положення статей 116 і 119 ГПК України, оскільки процесуальний строк на відзив встановлений судом, а не законом, суд міг би продовжити означений строк за умови якщо від відповідача до закінчення цього строку надійшла заява про продовження.

Нормами чинного законодавства України не передбачено автоматичного поновлення чи продовження судом процесуальних строків за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він відновленню. Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 40/353-10, від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям, вирішення якого покладається виключно на розсуд суду. До поважних причин пропуску процесуального строку відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення певної процесуальної дії у встановлений законом строк. Вказані обставини підлягають обов`язковому підтвердженню шляхом подання до суду відповідних доказів (документів або їх копій).

Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі № 990/102/22).

Суд встановив, що відповідачем подано відзив 11.11.2024, тобто після закінчення строку, встановленого судом, як і клопотання про поновлення строку подання відзиву, яке надійшло до суду 25.09.2024.

Клопотання про поновлення строку подання відзиву мотивовано неправомірним припиненням електропостачання головного офісу відповідача, у зв`язку з чим об`єктивно неможливо оновити, провести звірку фінансових документів за договором підряду № 210301-01 від 01.03.2021 та підготувати організаційно-правові документи у справі, тому відповідач просить суд продовжити термін підготовки та подання відзиву.

Враховуючи, що відповідачем не дотримано строку встановленого судом для подання відзиву, у клопотанні про продовження строку на подання відзиву наведені обставини, які не свідчать про наявність виключних підстав для продовження процесуального строку, докази наявності цих обставин в матеріалах справи відсутні, а відзив подано до суду з порушенням порядку визначеного ч. 4 ст. 119 ГПК України, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву та залишає відзив на позовну заяву без розгляду.

1.7. За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

2.1. 01.03.2021 між ТОВ «МАКСИ-БУД» (надалі - Підрядник) та Комунальним підприємством «СУМИЖИЛКОМСЕРВІС» Сумської міської ради (далі - Замовник) укладено Договір підряду № 210301-01 (далі - Договір), за яким Підрядник приймає на себе зобов`язання за завданням Замовника на власний ризик забезпечити виконання ремонтно-будівельних робіт (далі - Роботи) у багатоквартирних будинках, що перебувають на обслуговуванні Замовника (далі - Об`єкт), а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти і оплатити в межах встановленого тарифу якісно та належно виконані Роботи (п. 1.1. Договору).

2.2. Відповідно до розділу 2 Договору загальна вартість Робіт за цим Договором складається з сукупності окремо визначених в актах приймання виконаних робіт за типовою формою № КБ-2в вартостей виконаних ремонтно-будівельних робіт.

2.3. Відповідно до п.3.1.Договору по фактично виконаним роботам Підрядник складає та надає Замовнику для перевірки та підписання наступні документи: а) акт приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою № КБ-2в; б) довідку про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою № КБ-3.

2.4. Замовник протягом трьох робочих днів з моменту отримання від Підрядника документів, передбачених п. 3.1. проводить перевірку виконаної роботи та, в разі відсутності зауважень, підписує їх, про що повідомляє Підрядника ( п.3.3. Договору).

2.5. Відповідно до п. 4.1. розрахунок за фактично виконані роботи Замовник здійснює протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-3 та розрахунку. Замовник здійснює розрахунки, передбачені п. 4.1.Договору шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок Підрядника - п.4.2. Договору.

2.6. Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021 включно, а у випадку невиконання або неякісного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань до повного їх виконання незалежно від дати припинення Договору. Строк дії його продовжується щоразу автоматично на наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін до закінчення строку його дії не заявить про свій намір припинити його дію. (п. 10.1. Договору).

2.7. Підрядником виконані роботи з поточного ремонту житлового будинку АДРЕСА_1 (часткова заміна водостічних труб, латковий ремонт даху) на суму загальну суму 23114,83 грн., що підтверджено довідкою вартості форми КБ-3 до виконаних робіт.

2.8. Замовником 26.03.2024 підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідку вартості форми КБ-3 до виконаних робіт. Зокрема, від замовника довідка та акт підписані ОСОБА_1 , від підрядника - ОСОБА_2 та скріплені печатками сторін договору.

2.9. Відповідач оплату виконаних робіт не провів, чим порушив п. 4.1., 4.2 та п. 5.2.2. укладеного Договору.

2.10. 14.06.2024 позивачем на адресу відповідача направлено лист - вимогу про сплату заборгованості за актом виконаних робіт на суму 23114,83 грн. та два екземпляри актів звірки взаємних розрахунків за період січень-травень 2024 року з описом вкладення (номер поштового відправлення 4003011268904), проте, відповідач відповіді на лист не надав та акт звірки взаємних розрахунків з позивачем не підписав.

2.11. Згідно п. 6.3.Договору, за порушення Сторонами строків виконання їхніх зобов`язань за цим Договором, винна Сторона виплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки від суми не наданих або не оплачених послуг.

2.12. Позивачем нарахована пеня в сумі 2132,12 грн., інфляційне збільшення суми боргу в сумі 650,27 грн., 3% річних 242,52 грн., за період з 27.04.2024 по 01.09.2024.

2.13. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 26139,74 грн. заборгованості за договором підряду № 210301-01 від 01.03.2021, з яких: 23114,83 грн. боргу, 650,27 грн. інфляційних, 2132,12 грн. пені, 242,52 грн. 3% річних.

3. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін), виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (Підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (Замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з передання її результатів замовнику.

Згідно ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що 01.03.2021 між позивачем та відповідачем укладено Договір підряду № 210301-01 (далі - Договір).

Підрядником виконані роботи з поточного ремонту житлового будинку АДРЕСА_1 (часткова заміна водостічних труб, латковий ремонт даху) на суму загальну суму 23114,83 грн., що підтверджено наявними у справі доказами, зокрема, актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в від 26.03.2024 та довідкою вартості форми КБ-3 до виконаних робіт від 26.03.2024, які підписані та скріплені печатками сторін договору.

Згідно умов укладеного Договору за виконані роботи відповідач має здійснити оплату на розрахунковий рахунок Підрядника протягом 30 календарних днів з моменту підписання акту приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних робіт, тобто до 26.04.2024 року.

Відповідач оплату не здійснив, чим порушив п. 4.1., 4.2 та п. 5.2.2. укладеного Договору.

Доказів оплати виконаних робіт чи доказів відсутності боргу матеріали справи не містять. За таких обставин, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 23114,83 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно п. 6.3.Договору, за порушення Сторонами строків виконання їхніх зобов`язань за цим Договором, винна Сторона виплачує іншій Стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки від суми не наданих або не оплачених послуг.

Згідно розрахунку позивача розмір пені, за період з 27.04.2024 до 01.09.2024, становить 2132,12 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, який визнано судом арифметично вірним, суд вважає правомірними та обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2132,12 грн., за період з 27.04.2024 до 01.09.2024.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати виконаних робіт, перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 242,52 грн. та 650,27 грн. інфляційних втрат, правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

4. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що позивачем позовну заяву подано через підсистему Електронний суд, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2422,40 грн. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради (40031, м. Суми, вул. Романа Атаманюка, 49а, код ЄДРПОУ 34328815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Макси-Буд (41130, Сумська область, Шосткинський район, с. Миронівка, вул. Гагаріна, 89, код ЄДРПОУ 39722815) 23114,83 грн. боргу, 2132,12 грн. пені, 650,27 грн. інфляційних нарахувань, 242,52 грн. 3% річних; 2422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане суддею 18.11.2024.

(У період з 11.11.2024 по 15.11.2024 суддя Жерьобкіна Є.А. була увільнена від виконання основної роботи у зв`язку з навчанням).

СуддяЄ.А. Жерьобкіна