Ухвала

від 18.11.2024 по справі 922/4030/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

18.11.2024м. ХарківСправа № 922/4030/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

розглянувши заяву про видачу судового наказу (вх.№4030/24 від 14.11.2024)

заявникМіжнародна Дипломатична Академія (61024, місто Харків, вулиця Пушкінська,будинок 84 А; код ЄДРПОУ: 38746112) боржникНаціональний юридичний університет ім. Я. Мудрого (61024, місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок 77; код ЄДРПОУ: 02071139)

ВСТАНОВИВ:

Міжнародна Дипломатична Академія звернулася до господарського суду Харківської області із заявою про видачу судового наказу про ліквідацію Національного юридичного уніврситету ім. Ярослава Мудрого та створення замість нього факультету Міжнародної Дипломатичної Академії.

Відповідно до приписів статей 147, 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.

Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вищезазначена заява подана з порушенням частини третьої статті 147, статті 148, статті 150 ГПК України. Зокрема, по-перше, заявником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці; по-друге, заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу; по-третє, заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування заявника і боржника. Натомість, повне найменування заявника, яке зазначено в заяві про видачу судового наказу не відповідає відомостям, які містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Окрім цього, статтею 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Так, у даній заяві про видачу судового наказу, яка надійшла через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", заявником зазначено Міжнародну дипломатичну академію (код ЄДРПОУ 38746112). Натомість, згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 38746112 зареєстровано відокремлений підрозділ (представництво) - Харківське міжрегіональне представництво міжнародної громадської організації "Міжнародна дипломатична місія Народної дипломатії "Європейська Україна".

За приписами статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Частиною другою статті 95 ЦК України визначено, що представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва (частина третя статті 95 ЦК України).

Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості заявника може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її представництва (якщо представництво наділене відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

Відповідно до частини четвертої статті 89 ЦК України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Як вже було зазначено вище, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 38746112 (який зазначено в заяві як код ЄДРПОУ заявника) значиться Харківське міжрегіональне представництво міжнародної громадської організації "Міжнародна дипломатична місія Народної дипломатії "Європейська Україна" як представництво юридичної особи - Міжнародна громадська організація "Міжнародна дипломатична місія Публічної дипломатії" (код ЄДРПОУ 37249396).

Відповідно до частини третьої статті 147 ГПК заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Тобто, можливість подання заяви про видачу судового наказу представництвом юридичної особи діючим ГПК України не передбачена.

В силу наведених вище норм, Міжнародна дипломатична академія (Харківське міжрегіональне представництво міжнародної громадської організації "Міжнародна дипломатична місія народної дипломатії "Європейська Україна") не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, оскільки не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу.

Також, згідно з частиною першою статті 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З системного аналізу наведених норм процесуального права слідує, що однією із безумовних правових підстав видачі судового наказу є наявність укладеного між сторонами у письмовій (в тому числі електронній) формі договору та наявність грошової заборгованості.

За змістом статтей 509, 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Таким чином, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплатити кошти кореспондує обов`язок боржника такої сплати (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц).

Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Як вбачається зі змісту поданої заяви, вимогою стягувача є ліквідація Національного юридичного уніврситету ім. Ярослава Мудрого та створення замість нього факультету Міжнародної Дипломатичної Академії.

Отже, суд зазначає, що заявником при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу не зазначено про наявність грошової заборгованості, не заявлено відповідну вимогу до боржника та не подано до суду договір, укладений у письмовій (в тому числі електронній) формі, а тому заявником заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 ГПК України.

Натомість, заявлена вимога про ліквідацію Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого та створення замість нього факультету Міжнародної Дипломатичної Академії не відповідає вищевказаним положенням статті 148 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.

Проте, в порушення приписів пункту 2 частини 2 статті 150 ГПК України, у заяві про видачу судового наказу не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронних кабінетів у сторін.

Відповідно до пункту 1, 2-1, 3 частини 1 статті 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його: 3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи, що заявником в порушення частини 6 статті 6 ГПК України, не зареєстровано електронного кабінету у підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", не дотримано вимог статті 148 ГПК України, а також порушено вимоги статті 150 ГПК України, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні відповідної заяви.

Керуючись ст. 6, 148, 150, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Міжнародної дипломатичної академії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Ухвалу підписано 18.11.2024.

СуддяРильова В.В. Справа №922/4030/24