Рішення

від 11.11.2024 по справі 925/1086/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1086/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Філіпової І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державної екологічної інспекції центрального округу,

до відповідача: Мошнівської сільської ради,

про стягнення 123 420 грн,

представники сторін участі не брали.

04.09.2024 за допомогою системи "Електронний суд" до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції центрального округу з вимогою стягнути з Мошнівської сільської ради шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 123 420 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неусуненням засмічення земельної ділянки побутовими відходами в адміністративних межах Софіївської сільської ради Черкаської області, яка входить до складу Мошнівської сільської ради, що є порушенням природоохоронного законодавства.

Ухвалою від 18.09.2024 господарський суд відкрив провадження у справі №925/1086/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судовий розгляд призначив на 17.10.2024 о 14:00. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

02.10.2024 відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, яке обґрунтоване тим, що порушення відповідачем вимог законодавства зафіксовані Інспекцією у акті перевірки від 21.05.2021 № 3/2/2021 ПЗ. Отже, на думку відповідача, враховуючи те, що про існування ніби то спричинених збитків позивачеві стало відомо 21.05.2021 та для стягнення розміру завданих збитків у судовому порядку в даній категорії справ передбачається загальний строк позовної давності тривалістю 3 роки, перебіг строку позовної давності для стягнення збитків за фактами встановленими у акті перевірки від 21.05.2021 закінчився 21.05.2024, у той час як позовну заяву позивачем подано 04.09.2024. На підставі викладеного відповідач вважає, що наявні підстави для закриття провадження у справі.

02.10.2024 відповідач подав відзив на позов, в якому заперечує проти позовних вимог та зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 10.03.2023 задоволено адміністративний позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Мошнівської сільської ради, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Так, відповідачем виконано вказане судове рішення та забезпечено проведення робіт з винесення меж території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Плавучий" площею 405,0 га, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка.

Також відповідач зазначає, що визначаючи суму позову позивач посилається на розрахунок збитків, долучений ним до позовної заяви. Проте відповідач вказує, що Акт про засмічення земель до Акту відбору проб ґрунтів позивачем не складався, також відсутні матеріали спеціальних вишукувань та висновки судових експертних досліджень для встановлення забруднення, засмічення або псування землі. Отже, вказаний розрахунок збитків сторона відповідача вважає неналежним, оскільки такий розрахунок лише містить посилання на відповідну Методику, у той час як жодні формули та спосіб розрахунку не обґрунтовується, період за який здійснюється відповідний розрахунок не вказується та походження вихідних даних які застосовуються для такого розрахунку є незрозумілим. Таким чином, сторона відповідача вважає, що розрахунок збитків є необґрунтованим та не може бути підставою для стягнення коштів з відповідача. Окрім цього, відповідач звертає увагу на той факт, що позивач звернувся до суду з порушенням строків позовної давності, тож сторона відповідача заявляє клопотання про закриття провадження у зв`язку з закінченням строку позовної давності.

Ухвалою від 04.10.2024 господарський суд судове засідання у справі № 925/1086/24 призначив на 17.10.2024 о 09:00.

11.10.2024 за допомогою системи "Електронний суд" позивач подав відповідь на відзив, в якій заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві та зазначає таке.

Законом України від 15.03.2022 (набув чинності 17.03.2022) "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Позивач зазначає, що йдеться про загальну позовну давність (ст. 257 ЦК), спеціальну (ст. 258 ЦК) та зміну тривалості позовної давності (ст. 259 ЦК), окремі спеціальні строки позовної давності (ст. 786 ЦК). Тому інші норми ЦК, зокрема про застосування позовної давності судом, наслідки її спливу є чинними і наразі.

На думку позивача, враховуючи те, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 3/2/2021 ПЗ від датований 21.05.2021, а воєнний стан в Україні було введено 24.02.2022 в даному випадку строки визначені статтями 257 - 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

14.10.2024 за допомогою системи "Електронний суд" позивач подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

17.10.2024 електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису представник Мошнівської сільської ради - адвокат Горобець С.О. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Ухвалою від 17.10.2024 господарський суд повернув клопотання Мошнівської сільської ради без розгляду.

У судовому засіданні 17.10.2024 суд щодо заяви відповідача про закриття провадження у справі зазначив, що ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі, жодна з яких не залежить від заяви відповідача, тому така заява береться судом до відома, але не розглядається, оскільки подання такої заяви не передбачено ГПК України.

У судовому засіданні 17.10.2024 господарський суд заслухав вступне слово представниці позивача, за відсутності відповідача - оголосив відзив на позов та розпочав дослідження доказів.

Ухвалою від 17.10.2024 занесеною до протоколу судового засідання, господарський суд на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до 11.11.2024 о 12:30.

11.11.2024 за допомогою системи "Електронний суд" позивач подав заяву про проведення судового засідання по справі № 925/1086/24, яке призначено на 11.11.2024 о 12:30 за відсутності представника Державної екологічної інспекції Центрального округу.

11.11.2024 електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису представник Мошнівської сільської ради - адвокат Горобець С.О. подав клопотання про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.

Ухвалою від 11.11.2024 господарський суд клопотання представника Мошнівської сільської ради адвоката Горобця С.О. повернув без розгляду.

У судовому засіданні 11.11.2024 представники сторін участі не брали.

Позивач належно повідомлений про дату та час розгляду справи, оскільки представниця позивача була присутня у судовому засіданні 17.10.2024, в якому суд оголосив перерву. Крім того, господарський суд бере до уваги заяву позивача про проведення судового засідання без участі його представника.

Відповідач належно повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (копії ухвали суду від 17.10.2024) до його електронного кабінету.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. (ч. 1 ст. 202 ГПК України)

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив таке.

Наказом від 12.05.2021 № 06-27/355 Державної екологічної інспекції Центрального округу вирішено, зокрема, направити уповноважених осіб для проведення позапланового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства Мошнівською територіальною громадою.

21.05.2021 старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Астахов Тимур Володимирович, державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Кушнерюк Дмитро Володимирович, ОСОБА_1 в присутності голови Мошнівської територіальної громади Шкарбути Богдана Вікторовича провели позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Мошнівської сільської ради за адресою: м. Черкаський район, с. Мошни, вул. Максима Преснякова 13 в термін з 21.05.2021 по 21.05.2021, про що склали Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 3/2/2021/ПЗ від "21" травня 2021 року. (далі - Акт перевірки)

У Акті перевірки встановлено: при обстеженні території за координатами НОМЕР_1 в адмінмежах Софіївської сільської ради Черкаського району, яка входить до складу Мошнівської сільської ради Черкаського району, яка входить до складу Мошнівської сільської ради Черкаського району виявлено засмічення земельної ділянки побутовими відходами площею 110 х 11, висотою 1,5 м. Виміри проведено вимірювальною металевою рулеткою № 09115 (свідоцтво про повірку № 081. чинне до 29.04.2022 р.).

Акт перевірки підписаний держінспекторами з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу та містить відмітку про отримання сільським головою ОСОБА_2 .

До справи додане свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 081 рулетки вимірювальної металевої зав. № 09115, яке чинне до 29.04.2022.

21.05.2021 державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу склав Протокол № 00257 про адміністративне правопорушення (далі - Протокол про адміністративне правопорушення) про те, що ОСОБА_2 здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення тим, що о 14 год 00 хв. 21.05.2021 будучи відповідальною посадовою особою допустив засмічення земельної ділянки (в адмінмежах Софіївської сільської ради Черкаського району) побутовими відходами, що є порушенням ст. 21 Закону України "Про відходи", ст. 35 Закону України "Про охорону земель".

У Протоколі про адміністративне правопорушення зазначені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її зауваження до змісту протоколу чи мотиви відмови від його підписання: Оскільки с. Софіївка тільки приєднане до Мошн. с/ради про наявність сміттєзвалища не знали. В подальшому засмічення усунемо.

Також у Протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год 00 хв. 24.05.2021 року в приміщенні Державної екологічної інспекції Центрального округу за адресою: м. Черкаси, вул. Вернигори, 17.

Протокол про адміністративне правопорушення містить відмітку про отримання екземпляру протоколу № 00257 про адміністративне правопорушення ОСОБА_2

24.05.2021 державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення від "18" травня 2021 року № 00257 про порушення вимог природоохоронного законодавства склав Постанову про накладення адміністративного стягнення, в якій встановив, що ОСОБА_2 , який працює на посаді сільського голови Мошнівської сільської ради вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 56 Закону України "Про охорону земель" тим. що будучи відповідальною посадовою особою допустив засмічення земельної ділянки (в адмінмежах Софіївської сільської ради, Черкаського району) побутовими відходами.

У Постанові про накладення адміністративного стягнення державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу постановив, зокрема, визнати гр. ОСОБА_2 , сільського голови Мошнівської сільської ради винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 020 грн.

Зазначений штраф, згідно з наданою позивачем квитанцією, сплачений 27.05.2021.

Позивач стверджує, що Державна екологічна інспекція Центрального округу направила сільському голові с. Мошни Черкаського району Припис № 24/03/2-11/2021, в якому приписала:

1. Ліквідувати несанкціоноване і неконтрольоване сміттєзвалище на підпорядкованій території (в адмінмежах Софіївської сільської ради Черкаського району, за координатами НОМЕР_1) до 01.07.2021 на підставі ст. ст. 12, 21 Закону України "Про відходи".

2. Здійснювати контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території з дати отримання припису, постійно на підставі ст. 21 Закону України "Про відходи".

Водночас, як зазначила в судовому засіданні 17.10.2024 представниця позивача, доказів такого направлення позивач подати не може.

Старший державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища звернувся до голови Мошнівської сільської ради з Вимогою № 24/03/2-11/2021 від "28" травня 2021 року щодо приведення у відповідність із законодавством, в якій вимагав: винести рішення щодо ліквідації несанкціонованого і неконтрольованого сміттєзвалища на підпорядкованій території (в адмінмежах Софіївської сільської ради Черкаського району, за координатами НОМЕР_1) на підставі ст.ст. 12, 21 Закону України "Про відходи". Голові Мошнівської сільської ради забезпечити:

- надання письмового пояснення, зауваження або заперечення щодо виявлених порушень у акті перевірки № 3/2/2021/ПЗ від 21.05.2021 - до 30.06.2021 року;

- надання плану та звіт про виконання кожного пункту вимог - до 30.06.2021 року;

- направити завірені належним чином інформацію, листи, документи і матеріали зазначених у акті перевірки № 3/2/2021/ПЗ від 21.05.2021 до Державної екологічної інспекції Центрального округу за адресою: м. Черкаси, вул Вернигори 17, E-mail: cherk@dei.go./ua - до 30.06.2021 року.

Проте доказів направлення чи вручення вимоги № 24/03/2-11/2021 від 28.05.2021 голові Мошнівської сільської ради позивачем суду не надано.

29.07.2021 Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулась до Мошнівської сільської ради з Претензією № 149/07-17/2021, в якій пропонувала відшкодувати збитки, які заподіяні державі в результаті забруднення земельної ділянки на суму 123 420 грн.

Додатком до Претензії є Розрахунок розміру збитків, відповідно до якого. розмір шкоди, заподіяної внаслідок засмічення земельної ділянки становить 123 420 грн.

Як стверджує позивач, відповідач добровільно не відшкодував заподіяну шкоду, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Розглядаючи спір господарський суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України (далі - ЗК України), які підлягають застосуванню в редакції, чинній станом на момент проведення перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. (ст. 34 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища")

Згідно з пп. "б" ч. 1 ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Зазначена норма кореспондується з положеннями ст. 35 Закону України "Про охорону земель", відповідно до якої, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відходи", відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про відходи")

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об`єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням норм і правил, передбачених законодавством України. (ч. 7 ст. 33 Закону України "Про відходи")

Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами. (п. "в" ч. 1 ст. 211 ЗК України)

Особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за: а) порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини та економічних збитків; б) самовільне розміщення чи видалення відходів; г) невиконання розпоряджень і приписів органів, що здійснюють державний контроль та нагляд за операціями поводження з відходами та за місцями їх видалення; и) невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронення), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріальної чи моральної шкоди; ї) порушення встановлених правил і режиму експлуатації установок і виробництв з оброблення та утилізації відходів, а також полігонів для зберігання чи захоронення промислових, побутових та інших відходів (сміттєзвалищ, шламосховищ, золовідвалів тощо). Законами України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення законодавства про відходи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", в редакції чинній на момент виявлення правопорушення.

Державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. (ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності")

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Як уже встановлено судом, позаплановий захід з перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Мошнівською територіальною громадою був здійснений на підставі наказу Державної екологічної інспекції Центрального округу від 12.05.2021 № 06-27/355.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У разі створення суб`єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов`язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Дослідивши Акт перевірки від 21.05.2021, господарський суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам зазначеної норми та містить відмітку про вручення сільському голові Шкарбуті Б.В.

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. (ч. 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності")

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. (ч. 8 ст. 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності")

Як уже встановлено судом, на підставі зазначеної норми, Державна екологічна інспекція Центрального округу 27.05.2021 склала Припис № 24/03/2-11/2021 із вимогою ліквідувати несанкціоноване і неконтрольоване сміттєзвалище на підпорядкованій території до 01.07.2021 та здійснювати контроль за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території з дати отримання припису, постійно.

Відповідно до абз. 14 ч. 9 ст. 7 Закону України "Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач своїм правом не скористався, Акт перевірки чи Припис не оскаржував.

Суд враховує, що позивачем не надано доказів направлення такого припису відповідачу, водночас в матеріалах справи міститься постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2023 у справі № 580/7046/21 за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах Держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Мошнівської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. У такій постанові встановлено, що 27 травня 2021 року Державна екологічна інспекція Центрального округу склала на ім`я Мошнівського сільського голови припис №24/03/2-11/2021, яким у термін до 01 липня 2021 року зобов`язано останнього ліквідувати несанкціоноване сміттєзвалище за географічними координатами НОМЕР_1. 28 травня 2021 року старшим державним інспектор з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу складено на ім`я Мошнівського сільського голови вимогу від 28 травня 2021 року №24/03/2-11/2021, якою зобов`язано винести рішення щодо ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища за географічними координатами НОМЕР_1.

Постановою від 11.05.2023 залишено в силі рішення від 16.11.2021 Черкаського окружного адміністративного суду, яким визнано протиправною бездіяльність Мошнівської сільської ради щодо невжиття заходів з ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, площею 1210 кв.м., висотою 1,5 м за географічними координатами НОМЕР_1, що розташоване із західної сторони с. Софіївка, поблизу автодороги Канів-Черкаси-Кременчук (Р-10) та межує із земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 7124986500:06:002:0011), площею 5,8960 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Мошнівської сільської ради в с.Софіївка; зобов`язано Мошнівську сільську раду вжити заходи з ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища, площею 1210 кв.м., висотою 1,5 м. за географічними координатами НОМЕР_1, розташоване із західної сторони с.Софіївка, поблизу автодороги Канів-Черкаси-Кременчук (Р-10) та межує із земельною ділянкою комунальної власності (кадастровий номер 7124986500:06:002:0011), площею 5,8960 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Мошнівської сільської ради в с. Софіївка.

На підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України суд вважає встановленими обставини засмічення спірної земельної ділянки, протиправної бездіяльності Мошнівської сільської ради щодо невжиття заходів стосовно ліквідації несанкціонованого такого сміттєзвалища, тому встановленою є обставина обізнаності відповідача про необхідність усунення ним такого засмічення. Безпосередньо рішення суду містить зобов`язання відповідача вжити заходів з ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища. Проте як стверджує позивач, і що не заперечується відповідачем останній не виконав рішення суду та не вжив заходів з ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища. Зазначення відповідача у відзиві на позов про проведення робіт з винесення меж території загальнозоологічного заказника місцевого значення "Плавучий" площею 405 га, закріплення їх в натурі (на місцевості) та встановлення інформаційно-охоронних знаків встановленого зразка не стосується предмету спору стосовно ліквідації несанкціонованого сміттєзвалища.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про відходи", яка кореспондується зі ст. 56 Закону України "Про охорону земель", підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. (абз. 1, 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища")

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. (абз. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища")

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб`єкту або суб`єктом господарювання, придбання або збереження майна суб`єкта або суб`єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. (ч. 1 ст. 1166 ЦК України)

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника, тобто на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки відповідача та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Як уже встановлено судом, в Акті перевірки від 21.05.2021 Державною інспекцією з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу встановлено засмічення земельної ділянки побутовими відходами, яка входить до складу Мошнівської сільської ради. Та як уже зазначено судом, відповідач не оскаржив ні Акт перевірки від 21.05.2021, ні Припис.

Отже, суд дійшов висновку про доведеність на підставі належних та допустимих доказів факту засмічення земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні відповідача, що ним не спростовано.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що здійснений позивачем розрахунок збитків є неналежним, оскільки такий розрахунок лише містить посилання на відповідну Методику, у той час як жодні формули та спосіб розрахунку не обґрунтовується, період за який здійснюється відповідний розрахунок не вказується та походження вихідних даних, які застосовуються для такого розрахунку є незрозумілими відповідачу.

Перевіривши розрахунок, здійснений позивачем, господарський суд зазначає таке.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності, встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом № 171 від 27.10.1997 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (далі - Методика).

Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів. (п. 1.3. Методики)

Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. (п. 3.2. Методики)

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. (п. 3.3. Методики)

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди. (п. 3.5. Методики)

Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням. (п. 3.5.1. Методики)

Засмічення земель - наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів. (розділ 2 Методики)

Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт засмічення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення. (п. 5.1. Методики)

Основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена. (п. 5.2. Методики)

Віднесення відходів, що спричинили засмічення земельної ділянки, до категорії небезпечних (токсичних) відходів здійснюється у відповідності до чинних нормативних документів у сфері поводження з відходами, затверджених у встановленому порядку, переліків небезпечних (токсичних) відходів тощо. (п. 5.3. Методики)

Розмір шкоди внаслідок засмічення земель визначається за формулою (6):

Ршз = А x Б x Гоз x Пдз x Кзз x Кег,

Так позивач обґрунтовано здійснив розрахунок збитків - шкоди від засмічення земель на підставі формули 6 зазначеної Методики, використовуючи такі показники:

1. Площа засміченої земельної ділянки, кв,м (П дз) - 1 210 (за актом засмічення земель та за матеріалами спеціальних вишукувань).

2. Об`єм відходів, кб.м (Ов) - 1 815.

Такий об`єм можливо встановити зі змісту Акту перевірки, шляхом перемножень зазначених у акті показників площі засміченої відходами земельної ділянки 110 х 11 на висоту - 1,5 м.

3. Питомі витрати на ліквідацію наслідків засмічення (А) - 0,5 (постійна величина).

4. Коефіцієнт перерахунку при засмічення земельної ділянки побутовими, промисловими та іншими відходами дорівнює 15, а небезпечними (токсичними) відходами - 300 (Б) - 15 (перемінна величина).

5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала засмічення, грн/кв.м (середня базова вартість земель) (Гоз) - 3,4 (відповідно до п. 4.7.1. Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства).

Господарський суд не погоджується з таким показником, визначеним позивачем.

Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг. (п. 4.7. Методики)

До справи позивач додав лист Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 18.01.2021 № 8-23-0.10-247/2-21, відповідно до якого, нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Черкаській області становить 33 646 гривень відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.05.2017 № 262 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення".

Оскільки одиниця визначення площі ріллі - 1 га, то в перерахунку у квадратні метри, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3,3646 грн за 1 кв.м, а не 3,4 грн як необґрунтовано заокруглено позивачем.

6. Коефіцієнт засмічення земельної ділянки, що характеризує ступінь засмічення (К зз) - 4,0 (додаток 5).

7. Коефіцієнт еколого-господарського призначення земель (К ег) - 1 (додаток 2 Методики).

Підсумовуючи викладене, господарський суд доходить висновку, що позивач обґрунтовано застосував для розрахунку заподіяної шкоди формулу 6 Методики та використав правильні показники для формули, проте помилково розрахував шкоду від засмічення земель в розмірі 123 420 грн, оскільки використав неправильний розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Так, відповідно до формули 6 Методики, правильним розміром шкоди від засмічення земель є 122 134,98 грн = 0,5 х 15 х 3,3646 х 1 210 х 4 х 1.

Підсумовуючи викладене, господарський суд частково задовольняє позовні вимоги.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд зазначає таке.

11.03.2020 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", відповідно до якої, з урахуванням внесених до неї в подальшому змін, зокрема Постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020 та № 239 від 25.03.2020, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 установлено карантин на усій території України з 12.03.2020 до 24.04.2020. Надалі дія карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року, безперервно продовжувалася згідно з постановами Кабінету Міністрів України, зокрема Постановою Кабінету Міністрів України № 383 від 25.04.2023 дію карантину продовжено до 30.06.2023.

Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнений, зокрема, пунктом 12.

Зазначений Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVTD-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені ст. 257, 258 ЦК України, були продовжені Законом України № 540-ІХ від 30.03.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже карантин діяв з 12.03.2020 по 30.06.2023 включно.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України запроваджено воєнний стан з 5:30 24 лютого 2022 року. Надалі до указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 вносились зміни та доповнення, зокрема, Указом Президента України № 469/2024 від 23.07.2024, що набрав чинності 08.08.2024, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності, зокрема, Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 19.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач на момент звернення з позовом до суду (04.09.2024) не пропустив встановлений статтею 257 ЦК України строк позовної давності.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 74, 76 - 77, 129, 233, 236-241, 247-252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Мошнівської сільської ради (ідентифікаційний код 26357343, вул. Максима Преснякова, буд. 13, с. Мошни, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19615) шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на суму 122 134,98 грн і перерахувати їх на: р/р UA578999980313010106000023747, ГУК у Черк.обл./тг с.Мошни/21081100, код ЄДРПОУ 37930566, - для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності", символ звітності 331 в установі банку - Головне управління Державного казначейства України у Черкаській області.

Стягнути з Мошнівської сільської ради (ідентифікаційний код 26357343, вул. Максима Преснякова, буд. 13, с. Мошни, Черкаський р-н, Черкаська обл., 19615) на користь Державної екологічної інспекції Центрального округу (ідентифікаційний код 42149108, вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, Полтавська обл., 36039, р/р UA 688201720343160003000080293, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код ЄДРПОУ 42149108) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 996,47 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати сторонам за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 18.11.2024.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА