Ухвала

від 18.11.2024 по справі 927/785/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

18 листопада 2024 року м. Чернігівсправа № 927/785/22

Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., розглянув матеріали заяви боржника - ТОВ Чернігівгаз збут про відстрочення виконання судового рішення від 15.05.2024 у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз збут,

вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021;

поштова адреса: проспект Миру, 53, ІІІ поверх, м. Чернігів, 14021

предмет спору: про стягнення 955107284,46 грн

за участю повноважних представників сторін:

від стягувача: не прибув;

від боржника: Кулик Н.Д. - адвокат, довіреність від 02.01.2024 № 01Др-1-0124 від 02.01.2024.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 позов у даній справі задоволений частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Чернігівгаз збут на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг 564144924,50 грн основного боргу, 70841529,68 грн пені, 83790704,01 грн штрафу, 70194385,97 грн інфляційних втрат, 11503506,62 грн трьох відсотків річних та 868350,00 грн судового збору.

12.06.2024, матеріали справи направлені до Північного апеляційного господарського суду, в зв`язку з поданням ТОВ Чернігівгаз збут апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.

21.10.2024, до Господарського суду Чернігівської області, від ТОВ Чернігівгаз збут надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення на один рік, з дня ухвалення постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 у цій справі. За доводами боржника, оскільки рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 927/785/22, за результатами його апеляційного та касаційного переглядів, залишене без змін, відтак, просив відстрочити його виконання на підставі статті 331 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України). Звертав увагу на особливості його господарської діяльності, що не дозволяють Товариству впливати на цінову політику в сфері газопостачання та стан розрахунків споживачів за надані послуги, його суспільно-економічне значення, вкрай незадовільний фінансовий стан Товариства, що разом обумовлює складність та неможливість виконання судового рішення в цій справі без відстрочення його виконання.

Просив:

-заборонити ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг пред`являти до виконання наказ Господарського суду Чернігівської області, виданий на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 у справі № 927/785/22, до вирішення судом питання про відстрочення виконання рішення, на підставі поданої заяви;

-заборонити органам державної виконавчої служби, державним виконавцям і приватним виконавцям приймати до виконання наказ Господарського суду Чернігівської області, виданий на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 у справі № 927/785/22, до вирішення судом питання про відстрочення виконання рішення, на підставі поданої заяви;

-зупинити стягнення за наказом Господарського суду Чернігівської області, виданим на виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 у справі №927/785/22, до вирішення судом питання про відстрочення виконання рішення, на підставі поданої заяви.

Враховуючи, що на момент звернення відповідача із заявою про відстрочення виконання судового рішення, матеріали даної справи знаходились в Верховному Суді, Господарський суд Чернігівської області, ухвалою від 23.10.2024, прийняв вказану заяву ТОВ «Чернігівгаз збут» до розгляду, вирішив призначити судове засідання з її розгляду після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

13.11.2024, матеріали справи повернуті до суду першої інстанції.

За частиною 2 статті 241 ГПК України в разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасоване, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 927/785/22, за результатами його апеляційного та касаційного перегляду, залишене без змін, про що Північним апеляційним господарським судом винесено постанову від 31.07.2024 та Верховним Судом постанову від 10.10.2024.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 927/785/22 набуло законної сили 31.07.2024.

13.11.2024, судом першої інстанції, на примусове виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2024 у справі № 927/785/22, виданий наказ, зі строком пред`явлення до виконання протягом трьох років, по 31.07.2027.

Ухвалою від 14.11.2024 суд призначив до розгляду в судовому засіданні заяву боржника про відстрочення виконання судового рішення на 18.11.2024 об 11:40, про що учасники справи повідомлені засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд; установив стягувачу строк для подачі письмових пояснень / заперечень по суті поданої заяви (в разі наявності); відмовив у частині вимог боржника про заборону ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг пред`являти до виконання наказ у справі № 927/785/22; в частині вимог про заборону органам державної виконавчої служби, державним виконавцям і приватним виконавцям приймати до виконання зазначений наказ; та в частині вимог про зупинення стягнення за виконавчим документом.

18.11.2024, у судове засідання прибула повноважна представниця боржника; стягувач до суду не прибув, повноважного представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення повідомлений належним чином, засобами електронного зв`язку в підсистемі Електронний суд, про що сформована довідка до електронного листа станом на 14.11.2024 о 19:55.

Неприбуття в судове засідання належним чином повідомленого стягувача не є перешкодою для вирішення судом даної заяви, з урахуванням змісту частини 1 статті 202 ГПК України та беручи до уваги граничний десятиденний строк на вирішення судом питання про відстрочення / розстрочення виконання судового рішення, згідно з частиною 2 статті 331 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а в випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За змістом статті 331 ГПК України підставою для відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Розстрочення та відстрочення судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення суду господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача в виникненні спору, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Питання задоволення заяви сторони в справі про відстрочку виконання судового рішення вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання судового рішення.

Разом з тим, суд також враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача в виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави, надзвичайні події та інші обставини.

В рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що відстрочення або розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка в виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує сутність права, яке захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі Іммобільяре Саффі проти Італії, заява №22774/93, пункт 74).

Зокрема, за частиною 5 статті 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Тобто, законодавцем у вказаній нормі права чітко визначено максимальний строк, протягом якого учасник справи може (має право) звернутися до суду з заявою про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду.

У даному випадку, рішення Господарського суду Чернігівської області в даній справі ухвалене 15.05.2024, тому суд наділений повноваженнями для надання відстрочки виконання судового рішення тільки по 15.05.2025.

Відстрочення виконання судового рішення має здійснюватися з метою недопущення погіршення економічної ситуації боржника, а також з метою недопущення невиконання судового рішення на користь кредитора. Тобто, важливим є досягти баланс інтересів обох сторін. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 920/199/16.

У зв`язку з тим, що відстрочка виконання судового рішення продовжує період відновлення порушеного права стягувача, суди, в цілях вирішення питання про можливість надання відстрочки, а також визначення терміну відстрочення виконання судового рішення, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все в Європейській конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі та період надання відстрочки виконання судового рішення.

За правовою позицією Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а в системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню в правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи.

Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю в зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми стягнення тощо.

Стосовно системності виконання Європейський суд з прав людини зазначає, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення в виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення судом установлено, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява N 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в статті 6 Конвенції.

Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти в виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції, Reports 1997-II, п. 40; рішення в справі Бурдов проти Росії, заява N 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06 березня 2003 року в справі Ясюнієне проти Литви, заява N 41510/98).

Варто зазначити, що передбачені статтею 331 ГПК України обставини, з якими закон пов`язує можливість надання відстрочки, є оціночними, а необхідність використання права на відстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених у законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.

Як зазначено вище, положенням закону прямо встановлено необхідність оцінки ступеня вини відповідача в виникненні спору, при вирішенні питання про можливість відстрочення виконання рішення.

За висновком суду, на неможливість належним чином своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки з ТОВ ГК «Нафтогаз Трейдинг» за рамковим договором купівлі-продажу природного газу № 2рд_БГр-ЧерГЗ від 30.09.2021 та індивідуальним договором № БГр-21/22-ЧерГЗ від 30.09.2021 до нього, за поставлений природний газ, кінцевими споживачами якого було населення в Чернігівській області (побутові споживачі) в період з лютого по квітень 2022 року (тобто після введення в країні воєнного стану), могли суттєво вплинути наступні обставини:

- запровадження НКРЕКП постановою від 07.04.2021 № 572, з метою зменшення соціальної напруги серед населення, зокрема, річних тарифів на газ для населення з 01.05.2021 по 30.04.2022, без можливості її перегляду;

- введення на період дії воєнного стану постановою КМУ від 05.03.2022 № 206 мораторію на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі (заборона діяла по 30.12.2023);

- існування значної дебіторської заборгованості кінцевих побутових споживачів (537999000 грн), яким відповідач постачав природний газ у спірному періоді.

Судом враховано, що згідно з постановою НКРЕКП від 06.09.2022 № 1091 ТОВ «Чернігівгаз збут» включене до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу на підставі Закону України від 14.07.2021 № 1639-ІХ «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».

Статтею 1 вказаного Закону передбачено вживання термінів в такому значенні:

- взаєморозрахунки - розрахунки з погашення заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості;

- договір про організацію взаєморозрахунків - договір, що укладається між учасниками процедури врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єктів ринку природного газу для погашення заборгованості (грошових зобов`язань) та є підставою для проведення взаєморозрахунків відповідно до цього Закону;

- заборгованість (грошові зобов`язання) суб`єктів ринку природного газу, що підлягає (підлягають) врегулюванню відповідно до цього Закону, а саме: заборгованість постачальників природного газу, в тому числі підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам (у тому числі суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ або за прострочення її сплати), несплачена станом на розрахункову дату.

Отже, спірна заборгованість з оплати природного газу, що постачався побутовим споживачам, охоплюється межами врегулювання на підставі цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закон від 14.07.2021 № 1639-ІХ взаєморозрахунки в цілях погашення заборгованості та грошових зобов`язань, що визначені статтею 1 цього Закону, здійснюються за рахунок видатків державного бюджету для врегулювання, зокрема, сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу, внаслідок та за рахунок якої утворилася кредиторська заборгованість постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу, - в цілях погашення заборгованості включених до Реєстру суб`єктів ринку природного газу, в тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами купівлі-продажу (постачання) природного газу для постачання побутовим споживачам, укладеними з акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а також за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, та/або особою, що здійснює функції оператора газотранспортної системи з 01 січня 2020 року, та за договорами, укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг».

У матеріалах справи відсутні докази здійснення за рахунок державного бюджету, передбачених вказаним Законом, взаєморозрахунків з боржником, як відсутні докази того, що в урегулюванні зазначеного питання боржнику відмовлено.

За приписами статті 3 цього Закону передбачений порядок участі в процедурі врегулювання заборгованості, за яким для участі в процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов`язань) суб`єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде НКРЕКП.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач включений до зазначеного Реєстру без визначення суми заборгованості та підстав її виникнення. Отже, за умови відсутності доказів протилежного, суд вважає обґрунтованими доводи боржника в частині поширення дії Закону від 14.07.2021 № 1639-ІХ на спірні відносини сторін.

Виходячи з того, що єдиним власником Групи Нафтогаз, до якої входить позивач, є держава в особі Кабінету Міністрів України, й саме державою встановлені обмеження щодо граничної ціни на природний газ для побутових споживачів, відтак є законними очікування з боку відповідача щодо компенсації державою його витрат, зокрема в порядку Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» від 14.07.2021 № 1639-ІХ.

Отже, наміри позивача стягнути спірну заборгованість негайно, саме за рахунок відповідача, а не в порядку, передбаченому вказаним Законом, - істотно впливає на платоспроможність останнього.

За таких обставин, надання відповідачу відстрочки виконання рішення в межах передбаченого Законом річного строку, за висновком суду, враховує баланс інтересів обох сторін.

Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. Відтак, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведений в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).

Суд взяв до уваги, що боржник проводить періодичні платежі щодо погашення наявного боргу за Договором № 2рд_БГр-ЧерГЗ від 30.09.2021 у рахунок поточних надходжень, про що до матеріалів справи надані виписки по рахунку 631 за період травень 2022 - листопад 2024 років.

За висновком суду, внаслідок відстрочення виконання судового рішення, боржник буде мати додаткову можливість врегулювання питань щодо отримання компенсацій з державного бюджету, що дасть йому змогу здійснити взаєморозрахунки з погашення боргових зобов`язань за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання таких зобов`язань. Відстрочення виконання судового рішення в межах річного строку не порушує прав позивача на справедливий судовий розгляд та не є інструментом ухилення відповідача від виконання чинного судового рішення.

З урахуванням наведених висновків, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ТОВ «Чернігівгаз збут» про відстрочення виконання судового рішення в справі № 927/785/22 на один рік з моменту його ухвалення Господарським судом Чернігівської області, по 15.05.2025.

Керуючись статтями 73, 74, 202, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Задовольнити частково заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 927/785/22.

2.Відстрочити виконання рішення Господарського суду Чернігівської області від 15.05.2024 у справі № 927/785/22 на один рік з моменту його ухвалення, по 15.05.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення 18.11.2024.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання, в порядку статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.

Суддя А. В. Романенко