Рішення

від 18.11.2024 по справі 628/228/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 628/228/22

№ 2/183/474/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2024 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судових засідань Аніськової А.В.,

розглянувши, у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав,-

за участю:

представника позивача Мариненко Н.В. ,

в с т а н о в и в:

У січні 2022 року орган опіки та піклування Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просили позбавити останню батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що на території Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, а саме в АДРЕСА_1 , без реєстрації проживає сім`я ОСОБА_1 , яка є матір`ю чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Матір дітей, не дивлячись на постійну профілактично-роз`яснювальну роботу, що проводиться соціальними службами, не виконує своїх батьківських обов`язків, не створила належних умов для виховання та розвитку дітей, не забезпечує дітей ні сезонним одягом, ні харчуванням, ні предметами розвитку та гігієни. Санітарний стан в будинку постійно знаходиться в неналежному стані, будинок брудний, посуд в обмеженій кількості, будинок має пічне опалення, однак не забезпечений необхідною кількістю дров.

ОСОБА_1 веде асоціальний спосіб життя, вживає спиртні напої.

Такий спосіб життя матері дітей призвів до того, що діти опинилися в небезпечних для їх життя умовах, були відібрані від матері, а 08.01.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 166 КК України.

Вилучені діти були влаштовані в сім`ю опікунів, які пройшли спеціальну підготовку.

Протягом перебування в сім`ї опікунів ОСОБА_1 не поновлювала зв`язок з дітьми, не цікавилася їх життям, не вживала заходів для повернення в свою сім`ю.

Отже, позивач, наводячи вищевказані факти, як кожен окремо так і в сукупності, розцінює дії ОСОБА_1 , як ухилення від виховання та належного догляду і піклування за дітьми, свідомого нехтування нею своїх обов`язків, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідачки до своїх батьківських обов`язків, яка не забрала своїх дітей, і не виявила протягом тривалого часу батьківського піклування.

Ухвалою Купянського міськрайонного суду Харківської області від 31 січня 2022 року відкрито загальне позовне провадження по справі (а.с. 31).

Відповідно до Розпорядження голови Верховного суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», цивільна справа була передана за підсудністю до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області 23.05.2023 року (а.с. 37)

Ухвалою від 29 травня 2023 року означена цивільна справа прийнята до розгляду суддею Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Сорокою О.В. (а.с. 41).

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року було закінчено підготовче провадження по справі (а.с. 128).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав детальні пояснення щодо обставин, викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, своєю заявою повідомила суд про можливість розгляду справи у її відсутність, заперечень проти позову не подала (а.с. 111).

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов до наступного висновку.

Суду надано свідоцтво про народження ОСОБА_3 , у відповідності до якого остання народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , її матір`ю значиться ОСОБА_1 (а.с. 12), відомості про батька дитини внесені до актового запису, зі слів матері, відповідно до вимог ст. 135 СК України (а.с. 16).

В свою чергу, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить свідоцтво про його народження (а.с. 13), відомості про батька дитини внесені зі слів матері ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст. 135 СК України, про що зазначено у Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька, відповідно до ч.1 ст. 135 СК України (а.с. 15).

Судом встановлено, не спростовано відповідачем, що 08.01.2022 року до комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна дитяча клінічна лікарня» машиною швидкої допомоги у супроводі фельдшера були доставлені вилучені із сім`ї діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08.01.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідування за № 12022221100000023, внесені відомості за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.. 166 КК України. Із фабули вбачається, що 07.01.2022 року близько 21.00 години на АДРЕСА_2 в лежачому положенні було виявлено ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння разом з двома малолітніми дітьми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зха якими вона здійснювала неналежний догляд, при огляді ОСОБА_4 у нього були виявлені садна на голові та встановлена підозра на пневмонію (а.с. 24).

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про результати розгляду даного кримінального провадження, однак долею своїх дітей після їх вилучення ОСОБА_1 не цікавилася, народила ще одну дитину, а діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 влаштовані до сім`ї опікунів, які пройшли всі необхідні перевірки та навчання, у відповідності до рішення Височанської селищної ради Харківського району Харківської області від 14.07.2022 року № 134.

Аналіз всіх поданих письмових доказів свідчить про те, що відповідачка ухиляється від виховання та належного догляду і піклуванню за дітьми та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками.

Правовідносини, що виникли між сторонами, з приводу позбавлення батьківських прав, врегульовані наступними нормами закону, а саме.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з п. 15, 16, 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30.03.2007 р. №3, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття та ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).

Виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, визначений ст. 164 Сімейного кодексу України. Мати (батько) можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він):

- не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини й протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

- ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини;

- жорстоко поводяться з дитиною;

- є хронічними алкоголіками або наркоманами;

- вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

- засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України, такий перелік має виключний характер. Разом з тим, зазначені чинники, повинні мати системний та постійний характер, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних матір та батька. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку в особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікую і відповідальністю своїх батьків, і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України

Відповідно до ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Конвенції Про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради № 789-XII від 27 лютого 1991 року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що відповідачка свідомо ухиляється від виконання обов`язків з виховання дітей, визначених ст. 150 СК України, не забрала вилучених дітей із закладу охорони здоров`я, та протягом тривалого часу не виявила щодо них батьківського піклування.

Поряд з цим, статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

У відповідності до ч. 2 ст. 76 ЦПК України, докази встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно із ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

В свою чергу, відповідачкою по справі суду не надано жодного належного та допустимого, в розумінні ст.ст. 76-81 ЦПК України доказу, на спростування обставин, викладених в позові.

Орган опіки та піклування Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області у своєму висновку вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 106-110).

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ч.6 ст.164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили необхідно надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 150, 155, 164-166, 182 СК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов Органу опіки та піклування Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: орган опіки та піклування Кіндрашівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04400328, місцезнаходження:вул..Вишнева, 1, с.Кіндрашівка Куп`янського району, Харківської області, 63720.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Сорока О.В.