Рішення

від 11.11.2024 по справі 758/9971/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9971/24

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

11 листопада 2024 року

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Будзан Л.Д.,

за участі секретаря судового засідання - Губенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «Експлуатаційна служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва звернувся представник Дочірнього підприємства «Експлуатаційна служба «Місто квітів» з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком та інших послуг, в якій просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 7521 грн. 56 коп.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі Договору № 431 від 06 квітня 2019 року. За умовами Договору позивач забезпечує виконання комплексу робіт по управлінню багатоквартирного будинку у відповідності до діючого законодавства України, а відповідач оплачує за надані управителем послуги з управління не пізніше 20-го числа поточного місяця. Відповідач користувалася житлово-комунальними послугами в квартирі АДРЕСА_1 , що надавав ДП «Експлуатаційна служба «Місто квітів» до 31 вересня 2023 року включно та частково здійснювала оплату за спожиті послуги, про що свідчать квитанції про сплату, чим підтверджується існування договірних відносин. ДП «Експлуатаційна служба «Місто квітів» надало відповідачу послуги з управління багатоквартирним будинком на суму 7521 грн. 56 коп., тобто виконало всі необхідні зобов`язання в повному обсязі. Протягом періоду надання позивачем послуг відповідачу, скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг від останньої на адресу позивача не надходило. Позивач неодноразово наголошував відповідачу про необхідність сплатити за житлово-комунальні послуги, які останньою ігнорувались. Станом на 01 серпня 2024 року заборгованість відповідача складає 7521 грн. 56 коп., що свідчить про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 серпня 2024 року, головуючим суддею у справі визначено Будзан Л.Д.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14 серпня 2024 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, яку сторони отримали в установлений законом строк.

Відповідач в установлений судом строк не подав заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Відзив на позовну заяву у встановлений строк суду не надав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Експлуатаційна служба «Місто квітів», як управителем, та ОСОБА_1 , як власником квартири в житловому будинку за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , укладено Договір № 431 від 06 квітня 2019 року, згідно з яким управитель зобов`язується надавати послуги по управлінню багатоповерховим будинком, забезпечення обслуговування будинку, його технічного обладнання, надання комунальних та інших послуг, дотримання санітарного стану прибудинкової території, згідно з єдиним Договором про надання послуг з управління багатоповерховим будинком від 05 березня 2019 року (пункт 1.1. Договору).

Згідно п. 1.2 Договору ОСОБА_1 констатує, що вона є власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 40,30 кв. м.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що в ОСОБА_1 за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 01 серпня 2024 року існує заборгованість, яка складається з основного боргу у розмірі 7521 грн. 56 коп.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).

Відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг регулюється Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з ст. 1 вказаного Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Також, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено суб`єктний склад відносин з надання житлово-комунальних відносин.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору

Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 68 ЖК України, споживачі повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем. Судом перевірено правильність нарахування заборгованості.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за житлово-комунальні послуги підлягають задоволенню.

Щодо вирішення питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням наведеного, оцінюючи об`єктивно як складність цієї справи, враховуючи предмет спору, кількість судових засідань та їх тривалість, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 3000 грн., що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3028 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Дочірнього підприємства «Експлуатаційна служба «Місто квітів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Експлуатаційна служба «Місто квітів» заборгованість у розмірі 7521 (сім тисяч п`ятсот двадцять одна) грн. 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Експлуатаційна служба «Місто квітів» судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст рішення складено 11 листопада 2024 року.

Повне найменування сторін по справі:

позивач - Дочірнє підприємство «Експлуатаційна служба «Місто квітів», код ЄДРПОУ 41683084, юридична адреса: 04079, м. Київ, вул. Тираспольська, буд. 60, прим. 654;

відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Леся БУДЗАН