Ухвала

від 14.11.2024 по справі 492/1202/21

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cправа № 492/1202/21

провадження № 2/492/37/24

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду у зв`язку

з повторною неявкою представника позивача

14 листопада 2024 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Гусєвої Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Гамурар І.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні дистанційнов режимівідеоконференціїклопотання представника відповідачки адвоката Целікова Владілена Володимировича про залишення позову без розгляду у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

встановив:

В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 13 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року з повідомленням учасників справи.

Виклик у судове засідання учасників справи здійснено за адресами, вказаними у матеріалах справи.

Представниця позивача про дату, час і місце судового засідання двічі повідомлена належним чином, однак в судове засідання повторно не з`явилась, клопотання про проведення судового засідання за її відсутності до суду не подала, про причини неявки в судове засідання суд не повідомила.

Представник відповідачки у судовому засіданні в режимі відеоконференції заявив клопотання, в якому просив суд залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що представниця позивача, будучи двічі повідомленою належним чином про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання повторно не з`явилась.

Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, заслухавши обґрунтування представника відповідачки про залишення позову без розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами частин 2-4 статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Частиною шостою статті 128 ЦПК України передбачено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього електронного кабінету або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 14 ЦПК України електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно з пунктом 2 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Відповідно до частини 1 статті 130 ЦПК України у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Системний аналіз частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на до електронного кабінету відповідного учасника справи лише у випадку наявності у нього електронного кабінету.

Відповідно до частиною 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України».

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Шевченко проти України» (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Отже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи не вбачається, що представниця позивача була позбавлена права отримувати інформацію про рух справи, тощо.

Суд зазначає, що можливість сторони дізнатись про стан відомого йому судового провадження залежить від волевиявлення самої сторони, тобто має суб`єктивний характер.

Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення представниці позивача про судового засідання, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.

Підстав для відкладення судового засідання, передбачених статтею 223 ЦПК України, суд також не вбачає. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, враховує повторну неявку представниці позивача і не встановлення наявності поважних причин для неявки.

Відповідно до вимог частини 5 статті 223, пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, є саме повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

Аналогічний висновок неодноразово викладено у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22), від 31 серпня 2021 року у справі № 570/5535/17 (провадження № 61-6076св21) та від 10 лютого 2022 року в справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20).

Позивач має бути належно і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого (відразу після першого) судових засідань, в які він не з`явився.

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Отже, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Тож, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати такий позов без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.

Відтак, норми частини 5 статті 223 та пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Представниця позивача про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 10 год. 00 хв. 17 вересня 2024 року, повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу у вигляді «Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» від 20 березня 2024 року у справі № 492/1202/21, згідно з якою судову повістку надіслано одержувачу ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» до його електронного кабінету та доставлено 20 березня 2024 року о 12:16:25 год. (а. с. 232), тому на підставі пункту 2 частини 8 статті 128 ЦПК України в такому випадку вважається, що судова повістка вручена представниці позивача належним чином. Однак в судове засідання, призначене на 10 год. 00 хв. 17 вересня 2024 року, представниця позивача вперше не з`явилася, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 13 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року.

У судове засідання, призначене на 13 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року, представниця позивача повторно (двічі поспіль) не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 13 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року, повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу у вигляді «Судова повістка-повідомлення про судове засідання в справі цивільній (адміністративній, про адміністративне правопорушення, іншій» від 19 вересня 2024 року у справі № 492/1202/21, згідно з якою судову повістку надіслано одержувачу ТОВ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» до його електронного кабінету та доставлено 19 вересня 2024 року о 18:10:20 год. (а. с. 234), тому на підставі пункту 2 частини 8 статті 128 ЦПК України в такому випадку вважається, що судова повістка вручена представниці позивача належним чином.

Крім того, судом, відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України, надсилалась судова повістка про виклик представниці позивача у судове засідання, призначене на 13 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року, за адресою місцезнаходження позивача, однак, згідно з поштовим конвертом з судовою повісткою, що повернулась до суду з довідкою відділення «Укрпошти» з позначкою «адресат відсутній за вказаною адресою», свідчить про неможливість вручення представниці позивача судової повістки, та, відповідно до частини 8 статті 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручено представниці позивача належним чином.

Однак в судове засідання, призначене на 13 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року. представниця позивача повторно (двічі поспіль) не з`явилась, про причини неявки у судове засідання суд не повідомила, клопотання про розгляд справи за її відсутності не подала.

Отже, неявка в суд належним чином повідомленої про дату, час і місце судового засідання представниці позивача є повторною, а тому суд розцінює такі дії представниці позивача як втрату зацікавленості в кінцевому результаті й переслідуванні мети - максимально сприяти у розгляді справи.

Внаслідок таких дій суд позбавлений змоги належним чином розглянути справу у визначений законодавством України процесуальний строк, а систематичні відкладення судового засідання з необхідністю витрачати ресурси на відправлення поштової кореспонденції в умовах надзвичайної економії державних коштів, є невиправданими, адже залишення позову без розгляду через неявку представниці позивача не є перешкодою для повторного звернення до суду з цим позовом.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що представниця позивача, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судових засідань, призначених на 10 год. 00 хв. 17 вересня 2024 року, 13 год. 30 хв. 14 листопада 2024 року, повторно, двічі поспіль в судове засідання не з`явилась, клопотань про розгляд справи за її відсутності до суду не подала, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає залишенню без розгляду, на підставі частини 5 статті 223, пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, у зв`язку з чим клопотання представника відповідачки адвоката Целікова В.В. підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу про його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення позову без розгляду.

В силу положень пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» судом не повертається позивачу сплачена ним при зверненні до суду сума судового збору.

Керуючись статтями44,128,130,211,223,258-261,353 ЦПК України, суд, -

постановив:

Клопотання представника відповідачки адвоката Целікова Владілена Володимировича про залишення позову без розгляду - задовольнити.

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛАЙМ КЕПІТЕЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що в силу положень частини 2 статті 257ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 15 листопада 2024 року.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Гусєва Н.Д.