Рішення

від 11.09.2024 по справі 495/4148/24

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/4148/24

Номер провадження 2/495/2683/2024

11 вересня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Анісімової Н.Д.,

при секретарі судового засідання Кракатиці В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, суд

ВСТАНОВИВ:

08.05.2024 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом Шабівської сільської ради про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування, у якому просить суд:

- визнати, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0768 га. (768 кв. м.), кадастровий номер 5120881200:02:003:0283, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 становила 1/2 (одну другу) її частину.

- визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки, кадастровий номер 5120881200:02:003:0283, загальною площею 0,0768 га (768 кв.м.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті чоловіка, ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 118,8 кв.м., житловою площею 59,3 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім того, після смерті чоловіка відкрилась спадщина на нерухоме майно, а саме земельну ділянку площею 0,0768 га (768 кв.м.) з кадастровим номером 5120881200:02:003:0283, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Земельна ділянка за цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Вказана земельна ділянка належала позивачу та її покійному чоловіку на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 07.07.2014 (індексний номер 23912884), виданого Реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області.

Позивачка є єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку із чим вона звернулася з відповідною заявою до приватного нотаріуса Андрєєвої Т.М., якою було внесено відповідні відомості до Спадкового реєстру та зареєстровано спадкову справу 72314831 (номер у нотаріуса 17/2024).

У квітні 2024 року позивачка звернулась з заявою щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, кадастровий номер 5120881200:02:003:0283 до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Тетяни Андрєєвої, однак постановою (повідомленням) від 22.04.2024 за № 95/02-14 нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, кадастровий номер 5120881200:02:003:0283 у зв`язку з відсутністю виділеної частки кожного співвласника у Свідоцтві про право власності на вищевказану земельну ділянку.

Для подальшого утримання та збереження майна позивачці необхідно оформити право власності на спадкове майно, а саме зазначену вище земельну ділянку, проте іншого шляху, окрім визнання права власності на вказану земельну ділянку в судовому порядку, не існує з огляду на наступне.

Ухвалою суду від 13 травня 2024 року провадження по справі було відкрито, розгляд вирішено проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання; витребувано у приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Тетяни Андрєєвої належним чином посвідчену копію спадкової справи 72314831 (номер у нотаріуса 17/2024) щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

17.05.2024 від позивача надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання у її відсутність.

27.05.2024 на адресу суду надійшла копія спадкової справи.

Ухвалою суду від 29 травня 2024 року підготовче провадження по справі було закрито, справа призначена до розгляду по суті.

11.09.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причина неявки суду невідома. Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, враховуючи повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 28 грудня 2023 року, серія НОМЕР_2 , виданого Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1269.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були чоловіком та дружиною, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 19 травня 1984 року.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 07.07.2014 індексний номер 23912884, земельна ділянка площею 0,0768 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5120881200:02:003:0283 належить на праві спільної сумісної власності позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

З метою спадкування після смерті чоловіка, позивачка звернулася до нотаріуса щодо оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, проте у видачі свідоцтва позивачу було відмовлено у зв`язку з неможливістю визначення складу спадкового майна, оскільки земельна ділянка належить ОСОБА_2 та позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, що не дає змоги визначити розмір частки у спільній сумісній власності, що підтверджується листом приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області від 22.04.2024 № 95/02-14.

Визначення частки спадкодавця у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку має для позивача юридичне значення і необхідне для отримання свідоцтва про право на спадщину на вищевказане спадкове майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше право не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до положень ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

У відповідності до роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними (п.5).

Відповідно до роз`яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі смерті співвласника частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними. Частка померлого співвласника не може бути змінена за рішенням суду.

Згідно правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, закріпленої в п.3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, що відповідно до ст.1226 ЦК України, частка у справі спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб`єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі. У разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належному на праві спільної сумісної власності.

За змістом ст. 357 ЦК України, вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні

Беручи до уваги наведене, а також положення ст. 172 ЦК України, вбачається, що у спірних правовідносинах поділ спільного майна у позасудовому порядку шляхом укладання відповідної угоди між співвласниками є неможливим у зв`язку зі смертю одного з них.

Відповідно до ст. 368, 370, 372 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Земельного кодексу України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з зазначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 89 Земельного кодексу України співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Виходячи із законодавчо встановленої рівності часток кожного із співвласників спільної сумісної власності, відсутності іншої домовленості між ними, суд приходить до переконання, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача та визначити частки земельної ділянки площею 0,0768 га (768 кв.м.) з кадастровим номером 5120881200:02:003:0283, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 наступним чином:

- частка спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності становить 1/2 частки;

- частка ОСОБА_1 , у праві спільної сумісної власності становить 1/2 частки.

Згідно п. г ч. 1 ст. 87 Земельного кодексу України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 15, 16,328, 357, 368, 370, 372, 1216-1218, 1226 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 247, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Шабівської сільської ради про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати, що частка померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку загальною площею 0,0768 га. (768 кв. м.), кадастровий номер 5120881200:02:003:0283, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 становила 1/2 (одну другу) її частину.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 (одну другу) частки земельної ділянки, кадастровий номер 5120881200:02:003:0283, загальною площею 0,0768 га (768 кв.м.), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , , паспорт серії НОМЕР_5 , виданий 29.12.1999 Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області).

Відповідач - Шабівська сільська рада (адреса: 67770, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Центральна, буд. 63, код ЄДРПОУ: 04378043).

Заочне рішення може бути переглянуте Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Д.Анісімова