Рішення

від 13.11.2024 по справі 229/3437/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/3437/24

Провадження № 2/229/1392/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 р. Дружківський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Фролової Н.М., за участю секретаря судового засідання Бочарової К.О., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Сніменка О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про встановлення факту проживання однією сім`єю, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про встановлення факту, відшкодування моральної шкоди, в якому просить: встановити факт проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , його доньки ОСОБА_4 та онуки: ОСОБА_5 на день смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з Публічного Акціонерного Товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» адреса: м. Часів-Яр вул. Центральна,1, Код з ЄДРПОУ: 00191773 на користь ОСОБА_1 500 000 грн (п`ятсот тисяч гривень), в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи на виробництві.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 . Згідно довідки виданої ВРЖП м. Часів Яр мати позивача - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 разом з позивачем на дату смерті батька матері (діда позивача) - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 1948 року народження, фактично проживали разом з ним та матір`ю (бабою) ОСОБА_8 1946 року народження за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне домашнє господарство.

Дід позивача ОСОБА_3 1948 року народження 12.05.2004 року трагічно загинув через нещасний випадок за таких обставин: 11.05.2004 року о 06 год 45 хв. в.о. начальника кар`єру «Північно- Формувальний» ОСОБА_9 видав дідові позивача, який працював на той час майстром гірничим в ПАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» та іншому працівнику наряд на виконання робіт, але у зв`язку з виробничою необхідністю, батько позивача вийшов на роботу в третю зміну з 15 год.30 хв. Отримавши наряд на виконання робіт дід позивача виконав ряд виробничих дій та о 20 год 15 хв. дід позивача прибув до екскаватору ЕШ 10/70 №21 дільниці Формувальна де машиніст екскаватору ОСОБА_10 з помічником машиніста екскаватора ОСОБА_11 виконували роботу по заміні канату на ковші і пробув там до 20год 30хв. О 22гд. 25хв. після загрузки залізничних полувагонів під час руху складу локомотива, машиніст тепловозу Галка побачив в середині залізничної колії діда позивача, який був травмований та після чого зупинив рух. Після чого викликали швидку, яка відвезла діда позивача до лікарні, де о 0 год 40 хв. він вмер. Про нещасний випадок відповідачем був складений акт №3 від 03.06.2004 року, де в пункті 6.1 (вид події) зазначено - наїзд транспортного засобу; в п. 8 (обладнання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку) - рухомий склад залізничної колії. В п.9 акту (медичний висновок про діагноз пошкодження здоров`я потерпілого) вказано: смерть настала через гострої кровотечі, яка розвинулася через травматичну ампутацію правої голені та правого передпліччя. Особами винними в порушенні законодавства про охорону праці окрім діда позивача встановлено також посадових осіб роботодавця.

В зв`язку з трагічною загибеллю діда позивач не може знайти слів для того щоб описати стан людини, яка втратила найріднішу людину в своєму житті - яка була єдиною опорою. Його загибель стала для позивача страшним потрясінням, від якого вона не може оговтатись до цього часу. Позивач втратила людину, яка по суті була єдиним годувальником у їх родині та на допомогу якої вона могла розраховувати. Позивач розуміє, що їй ніколи не повернути діда, а від того ще більше продовжує морально страждати. Той факт, що смерть її діда, який загинув у молодому віці, є для неї незворотною втратою, що спричиняє і буде спричиняти їй довготривалі моральні страждання, тому вона вважає, що при визначенні суми на відшкодування моральної шкоди має бути враховано той факт, що життя людини є найвищою соціальною цінністю, та прийняти до уваги те, що вона втратила найріднішу людину, адже позивач залишилася без його підтримки та турботи.

Враховуючи те, що смертю діда позивача, яка була спричинена незабезпеченням відповідачем безпечних та нешкідливих умов праці, позивачу, як онуці була завдана моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню на підставі ч.2 ст.1168 ЦК України.

Оскільки позивач є онукою загиблого, та на дату його смерті їй виповнилося лише 5 років і 4 місяці, що підтверджується копією її свідоцтва про народження та копією свідоцтва про смерть її діда, та враховуючи те, що її мама - ОСОБА_7 на той час була розлучена з батьком позивача та фактично перебувала на утриманні у свого батька, проживала разом з позивачем у свого батька (діда позивача) та вела спільне домогосподарство, про що свідчить копія свідоцтва про розлучення та довідка ВРЖП м. Часів Яра про фактичне місце проживання станом на дату смерті діда, то на підставі ст.1168 ЦК України позивач вважає, що, вона як особа яка проживала разом з загиблим однією сім`єю, має право на відшкодування моральної шкоди.

Також зазначає, що її ти - ОСОБА_7 , її баба - ОСОБА_8 та її дядько - ОСОБА_12 за рішенням Дружківського міського суду від 09 лютого 2024року в справі № 229/7744/23, Артеміського міськрайонного суду від 15 квітня 2021року в справі №219/10708/20 та від 21 жовтня 2021 року в справі №219/6254/21 за позовами до АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про стягнення моральної шкоди завданої загибеллю фізичної особи на виробництві, суди задовольнили позовні вимоги та стягнули на користь позивачів по 150 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. Висновок судів в справах №219/10708/20, №219/6254/21, № 229/7744/23: смертю Чергинського, який був чоловіком позивачки ОСОБА_8 та батьком ОСОБА_13 та ОСОБА_12 моральна шкода завдана з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці, внаслідок чого її чоловік та батько - ОСОБА_3 був смертельно травмований.

Оскільки позивач, як онука, яка на дату смерті діда проживала з ним разом однією сім`єю, не скористалася своїм правом звернутися до суду з вимогою про відшкодування моральної шкоди, тому керуючись вимогами ст. 1168 ЦК України, позивач вважає за необхідне звернутися до суду з цією вимогою. Зазначає, що при визначенні розміру моральної шкоди необхідно врахувати глибину та ступень моральних і фізичних страждань, яких вона зазнала та зазнає внаслідок смерті діда, оскільки через розлучення мами з батьком, дід був єдиним годувальником в родині та мама і позивач були у нього на утриманні, що є незворотньою втратою, а також враховуючи те, що позивач втратила близьку людину та фактично виросла без дідової турботи, опіки та матеріальної і моральної допомоги, яку натепер їй не зможе ніхто повернути, з урахуванням принципів розумності і справедливості, приймаючи до уваги те, що вказаними рішеннями суду в справах №219/10708/20, №219/6254/21, №229/7744/23, які набрали законної сили вже була визнана сума відшкодування у розмірі 150000,00 грн мамі, бабці та дядьку позивача, тому з урахуванням принципів справедливості - не може бути сума моральної шкоди, завдана смертю близької людини бути меншою ніж матері, чи дядькові, бо інакше це б породжувало дискримінацію за ознаками родинних відносин, та було б порушенням ст.6 Конвенції щодо справедливого суду. Вважає за необхідне стягнути з відповідача на її користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 500000,00 грн., оскільки саме такий розмір правомірно є таким, що відповідає глибині і ступеню моральних і фізичних страждань.

11.06.2024 року від представника відповідача Сніменко О.І. надійшов до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про встановлення факту проживання однією сім`єю та стягнення моральної шкоди. Відзив мотивований тим, що єдиним документом, яким позивач обґрунтовує своє спільне проживання однією сім`єю із померлим ОСОБА_3 , є довідка, підписана 23.03.2023 року директором Виробничого ремонтно-житлового підприємства міста Часів Яра. При цьому вказана довідка є неналежним та недопустимим доказом і є сумнівною з огляду на наступне: у довідці зазначено, що ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_13 фактично проживали разом із померлим ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, в матеріалах справи відсутні документи/докази, які б підтверджували, що сам ОСОБА_3 проживав/був зареєстрований за вказаною адресою. Позовна заява не містять інформації про те, хто взагалі був зареєстрований за вказаною адресою. Незрозуміло, яке відношення Виробниче ремонтно-житлове підприємство міста Часів Яра має до приватного будинку по АДРЕСА_1 та на підставі чого видає довідки такого характеру. Незрозуміло, яким чином довідкою від 23.03.2023 р. встановлено факт проживання однією сім`єю та ведення спільного домашнього господарства, що відбулось 12.05.2004 р. Тобто, яким чином у період військового стану, у час, коли м. Часів Яр перебуває на території активних бойових дій і коли підприємства на цій території не функціонують, Виробниче ремонтно-житлове підприємство міста Часів Яра встановлює факти, які відбувались 19 років тому. В довідці не зазначено період, протягом якого ОСОБА_1 та ОСОБА_13 начебто проживали однією сім`єю з ОСОБА_3 . Довідка містить інформацію, якою Виробниче ремонтно-житлове підприємство міста Часів Яра не може володіти, зокрема дати народження осіб, дівочі прізвища та дати смерті, що свідчить про фактичне складання довідки зацікавленою особою без перевірки зазначеної інформації підписантом довідки. ОСОБА_1 взагалі не додано до позову жодного документу, що містить відомості про місце реєстрації її матері ОСОБА_13 . З урахуванням наведеного, вказана довідка є неналежним та недопустимим доказом та не може підтверджувати факт спільного проживання. Також позивач зазначає, що у 2001 році її мати ОСОБА_13 розлучилася з її батьком, і з цього періоду вони разом з мамою були на утриманні діда ОСОБА_3 . Проте долучене свідоцтво про розірвання шлюбу підтверджує лише факт розірвання шлюбу, а факт перебування на утриманні ОСОБА_3 не підтверджено жодним доказом. З урахуванням наведеного, позовна заява не містить належних та достатніх доказів, за яких можливо встановити, що позивач ОСОБА_1 та її мати ОСОБА_13 проживали спільно однією сім`єю із померлим ОСОБА_3 .

Враховуючи, що ОСОБА_1 не надала жодного належного доказу на підтвердження факту проживання однією сім`єю разом із ОСОБА_3 , позивач не має права на відшкодування моральної шкоди. Але, якщо припустити наявність такого права, то заявлена сума є безпідставною з огляду на наступне. По факту нещасного випадку, що стався 11.05.2004 року була створена комісія з розслідування нещасного випадку та складено Акт розслідування події нещасного випадку. З матеріалів розслідування нещасного випадку було встановлено, що о 20 годині 15 хвилин ОСОБА_3 прибув до екскаватору ЕШ 10/70 № 21 дільниці «Формувальний», де машиніст екскаватору ОСОБА_10 з помічником машиніста екскаватора ОСОБА_11 виконували роботу по заміні канату на ковщі та пробув там до 20 години 30 хвилин. В період з 20 години 30 хвилин до 22 години 50 хвилин ОСОБА_3 ніхто не бачив. О 22 годині 25 хвилині після загрузки залізничних полувагонів під час руху складу локомотива, машиніст тепловозу побачив в середині залізничної колії ОСОБА_3 , який був травмований. Зупинивши рух, викликали швидку, яка відвезла ОСОБА_3 до лікарні, де о 00 годині 40 хвилин він помер. Причини нещасного випадку, згідно складеного Акту розслідування події нещасного випадку від 11.05.2004 року та Акту по формі Н-1 від 03.06.2004 року стало порушення ОСОБА_3 трудової та виробничої дисципліни, в тому числі, невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці у т.ч.: - знаходження ОСОБА_3 на роботі в нетверезому стані (наявність алкоголю у крові - 2,4 ‰, у сечі - 2,1 ‰); - пересування ОСОБА_3 по залізничним шляхам - порушення п.п. 2.9 (не дозволяється пересування до місця виконання робіт по ж/д шляхам) інструкції про правила поведінки працюючих на підприємстві; порушення ОСОБА_3 п.п 2.17 (не допускати порушень маршрутів безпеки руху на території ділянок) інструкції про правила поведінки працюючих на підприємстві; порушення ОСОБА_3 п.п. 3.18 (під час пересування по території цехів, кар`єрів, ділянок комбінату дотримуватися схеми безпечного пересування по території), інструкції про правила поведінки працюючих на підприємстві. При цьому, ОСОБА_3 пройдено всі необхідні інструктажі та навчання з охорони праці, а саме: 01.12.1978 року навчання за професією та видом робіт під час яких трапився нещасний випадок; 02.12.2003 року вступний інструктаж; 16.05.2003 року первинний інструктаж; 05.04.2003 року повторний інструктаж; 26.05.2003 року перевірка знань за професією та видом робіт під час яких трапився нещасний випадок. Таким чином, при визначенні розміру маральної шкоди необхідно врахувати, що в настанні нещасного випадку наявна вина самого потерпілого ОСОБА_3 . Факт наявності вини самого потерпілого підтверджений також у рішенні Артемівського міськрайонного суду від 15 квітня 2021 у справі № 219/10708/20. Позивач стверджує, що через загибель діда їй завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в суму 500000 грн. На підтвердження завдання моральної шкоди та її розміру позивач не надає жодних належних доказів.

13.06.2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що враховуючи те, що померлий ОСОБА_3 був дідом позивачки, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи (свідоцтво про народження позивачки, де матір`ю записана гр-ка ОСОБА_14 та в свідоцтві про народженні якої батьком записано - ОСОБА_3 , тому відносини щодо утримання між ним та позивачкою згідно закону виникли на підставі ст. 257 СК України, згідно якої дід та баба мають право брати участь у вихованні онуків. З матеріалів справи вбачається, що позивачка, якій на дату загибелі діда - ОСОБА_3 (11.05.2004р) виповнилося лише 5 років і 4 місяці, постійно проживала разом з матір`ю, яка на той час була в розлученні зі своїм чоловіком (батьком позивачки), разом з загиблим дідом, внаслідок чого вони були пов`язані спільним побутом, та мали взаємні права та обов`язки в сенсі ст. 3 СК України. Оскільки загиблий ОСОБА_3 надавав позивачці грошову та матеріальну допомогу і це є суспільно прийнятим виявом любові, поваги до рідної людини, добровільним моральним обов`язком, який витікає із родинних відносин, то на підставі наведеного слід вважати, що загиблий ОСОБА_3 був її годувальником відповідно до вимог закону. Відповідач посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) в якій вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин, посилається на те, що позивачкою не доведено факт проживання з померлим однією сім`єю, оскільки вважає довідку ВРЖП м. Часів Яру такою, що не підтверджує даний факт, а інших доказів позивачкою не надано. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Як зазначено позивачкою в позовній заяві і не заперечується відповідачем - рішенням Артемівського міськрайонного суду від 15 квітня 2021року в справі №219/10708/20 за позовною заявою ОСОБА_8 до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з загибеллю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві, позовні вимоги задоволено частково: Стягнуто з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (місцезнаходження: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 00191773) на користь ОСОБА_8 у рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку з загибеллю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень. Стягнуто з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (місцезнаходження: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 00191773) на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Рішенням Артемівського міськрайонного суду від 21 жовтня 2021 року в справі №219/6254/21 за позовною заявою ОСОБА_12 до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з загибеллю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, позовні вимоги задоволено частково: Стягнуто з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (місцезнаходження: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 00191773) на користь ОСОБА_8 у рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку з загибеллю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень. Стягнуто з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (місцезнаходження: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 00191773) на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Рішенням Дружківського міського суду від 09 лютого 2024 року в справі №229/7744/23 за позовною заявою ОСОБА_13 до Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з загибеллю батька внаслідок нещасного випадку на виробництві, позовні вимоги задоволено частково: Стягнуто з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (місцезнаходження: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 00191773) на користь ОСОБА_8 у рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку з загибеллю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень. Стягнуто з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (місцезнаходження: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 00191773) на користь держави судовий збір у розмірі 1500 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Вказані рішення суду набули законної сили.

Вказаними рішеннями суду були встановлені наступні обставини, які в силу приписів ч.4.ст.84 ЦПК України не потребують доведенню в цій справі: Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження батьками позивачки ОСОБА_15 (матері позивачки в даній справі), є ОСОБА_3 та ОСОБА_8 . Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причина смерті - травматична ампутація правої гомілки.

Причинами даного нещасного випадку згідно Акту № 3 є: порушення трудової та виробничої дисципліни, в тому числі, невиконання посадових обов`язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, алкогольне сп`яніння потерпілого (наявність алкоголю у крові - 2,4 ‰, у сечі - 2,1 ‰). Медичний висновок про діагноз пошкодження здоров`я потерпілого: смерть настала внаслідок гострої кровотечі, яка виникла внаслідок травматичної ампутації правої гомілки та правого передпліччя. Вид події - наїзд транспортного засобу, обладнання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, - рухомий склад залізничної колії. Особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці: майстер гірничий, п.п. 2.9, 2.17 Інструкції про правила поведінки працюючих на ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», п.п. 3.18, 3.19 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат», п. 4.2 посадової інструкції майстра гірничого кар`єру «Північний-Формувальний» ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат»; 2) в.о. начальника кар`єру, п. 2.7 посадової інструкції начальника кар`єру «Північний-Формувальний» ВАТ «Часівоярський вогнетривкий комбінат». Медичний висновок про діагноз пошкодження здоров`я потерпілого: смерть настала внаслідок гострої кровотечі, яка виникла внаслідок травматичної ампутації правої гомілки та правого передпліччя. Вид події - наїзд транспортного засобу, обладнання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку, - рухомий склад залізничної колії. Згідно з листом судмедексперта Артемівського відділення бюро СМЕ від 02 червня 2004 року, смерть ОСОБА_3 настала внаслідок гострої крововтрати, виниклої внаслідок травматичної ампутації правої гомілки та правого передпліччя, які могли виникнути при наїзді колесами залізничного транспорту. При судово-гістологічному дослідженні була виявлена жирова емболія легень, ознака прижиттєвої травми, склеротичні зміни судин серця та нирок, вікові зміни міокарда. Доброякісна пухлина твердої мозкової оболонки. При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі трупу ОСОБА_3 виявлено спирт етиловий у кількості: у крові - 2,4 ‰, у сечі - 2,1 ‰. Виявлення у такій кількості спирту у крові живої людини звичайно відповідає середньому ступеню алкогольного сп`яніння, а співвідношення етилового спирту у крові та сечі відповідає стадії резорбції, тобто всмоктування алкоголю. Ті ж самі обставини встановлені і у вищевказаних рішеннях Артемівського міськрайонного суду Донецької області та Дружківського міського суду. Отже, під час судового розгляду у вказаних справах судами встановлено, що нещасний випадок стався під час виконання ОСОБА_3 своїх трудових обов`язків унаслідок, в тому числі, незабезпечення відповідачем безпечних і нешкідливих умов праці. Таким чином, смертю ОСОБА_3 , який був чоловіком та батьком позивачів, моральна шкода завдана, в тому числі, і з вини відповідача, який не створив безпечних умов праці, внаслідок чого ОСОБА_3 був смертельно травмований.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові та відповіді на відзив, просила їх задовольнити в повному обсязі, та надала пояснення про те, що після розлучення матері з батьком, у 2000 році, вони переїхали жити до діда ОСОБА_3 та до баби. Мати позивача не працювала, оскільки перебувала у декретній відпустці, баба не працювала, оскільки була вже на пенсії, дід ОСОБА_3 працював та був годувальником родини та утримував сім`ю. Позивач разом з матір`ю були зареєстровані за адресою АДРЕСА_3 , це була квартира у гуртожитку, яку було надано ще до народження позивача, після того як позивач та її мати переїхали до діда в квартирі ніхто не мешкав, мати сплачувала за комунальні послуги з грошей, які їй давав дід ОСОБА_3 . Батько аліменти почав платити коли позивачу виповнилось років 11-12 і це було не більше 150 грн. на місяць. Мати почала працювати коли позивачу виповнилось 8-10 років, але заробітну плату на заводі «Гідрозалізобетон» їй не сплачували (затримували). Будинок за адресою АДРЕСА_1 належав бабі та діду, він складався з 4 кімнат, в одній з яких мешкали позивач з матір`ю. Коли дід ОСОБА_3 отримував зарплату віддавав її мамі, бабі і вони розподіляли ці кошти, зокрема на утримання позивача, харчування, одяг, іграшки, навіть на дитячий садочок, тому що мама позивача не мала жодних доходів. Коли трапилась подія з дідом, сім`я позивача втратила годувальника, вони почали позичати гроші у знайомих, щоб якось прожити далі, позивачу купувалося менше одягу, іграшок, солодощів, деякий час вона не ходила до дитячого садочку, оскільки треба було віддавати борги. Просить відшкодувати їй матеріальний збиток у вигляді 500000,00 грн, тому що вважає, що свідки та докази, які були, вони є реальними. Вважає, що смерть її діда дуже сказалася на ній тому, що її дід був єдиним годувальником родини на той час коли це трапилось, на її думку це уривок дитинства, який в неї відібрали, тому що її мама та баба після смерті діда шукали гроші, брали в борг, позичали. В неї не було нормального дитинства, такого, як було у інших дітей, тому що її мати не могла працювати, оскільки вона постійно хворіла і нікому було з нею сидіти, батько її просто покинув на все її подальше життя, єдиний хто повноцінно забезпечував це дід, тобто вона нічого не потребувала поки дід був живий, як діда не стало в сім`ї, не стало нормального доходу, гуртки вона не відвідувала, до садочка не ходила, тому що не було грошей оплачувати садочок. Мама та баба отримали цю компенсацію, але це вони отримали, і вона вважає що також може її отримати, вона такий же родич як і вони і має право на отримання компенсації.

Представник відповідача Сніменко О.І. в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та надав пояснення про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують проживання однією сім`єю, позивач фактично бажає заручитися показаннями матері та баби, які за такими самим позовами отримали відшкодування та вважає, що ці свідки є зацікавленими і їх показання не можуть бути належними доказами. В матеріалах справи позивач не надав і не підтвердив, де саме проживав ОСОБА_3 , тому вважає не зрозумілим, як можна встановити факт проживання однією сім`єю саме за цією адресою. Щодо відшкодування моральної шкоди зазначає, що розмір шкоди нічим не підтверджено, сума завищена. Визнає факт того, що смерть ОСОБА_3 сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, але слід врахувати, що померлий перебував в стані алкогольного сп`яніння, що встановлено. Але первинно вважає, що саме позивач не має права на позов тому що не встановлено, що вони проживали однією сім`єю.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка м. Часів Яр, Артемівськ, Донецької області, є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України та Довідкою про реєстрацію місця проживання особи №02-57/1803 від 05.10.2021 року (а.с.5-6).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 21.01.1999 року виданого Часовоярським виконкомом Артемівської міськради Донецької області ОСОБА_16 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком зазначений ОСОБА_17 , матір`ю зазначена ОСОБА_13 (а.с.16).

Згідно свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 від 13.08.2021 року Бахмутським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 13.08.2021 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_19 (а.с.19).

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 20.11.1968 року виданого Часовоярським РАЦС Донецької області ОСОБА_20 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батьком зазначений ОСОБА_3 , матір`ю зазначена ОСОБА_8 (а.с.17).

Як вбачається зі свідоцтва про одруження серія НОМЕР_4 від 25.09.1998 року Часовоярським виконкомом Артемівської міськради Донецької області 25.09.1998 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_20 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_21 . Зазначене свідоцтво містить відмітку про розірвання шлюбу а/з 392 від 15.08.2001 року (а.с.14).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_5 від 15.08.2001 року шлюб між ОСОБА_17 та ОСОБА_13 розірвано (а.с.18).

ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 55 років, про що в книзі реєстрації актів про смерть 13.05.2005 року зроблено запис за № 163, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_6 від 13.05.2004 року виданого Часовоярським виконкомом Артемівська міськрада Донецької області (а.с.13).

Як вбачається з акту про нещасний випадок №3 від 22.06.2004 року 11.05.2004 о 6 год. 45 хв. в.о. начальника кар`єру «Північний-Формувальний» ОСОБА_9 на зустрічно-змінних зборах, в другій зміні видав наряд-завдання на виробництво робіт майстрам гірничим, зокрема ОСОБА_22 . У зв`язку з виробничою необхідністю та за погодженням з майстром Чергинським, ОСОБА_23 перевів останнього на місто захворілого ОСОБА_24 . О 15 год. 30 хв. ОСОБА_23 видав завдання на виробництво робіт, гірничому майстру Чергинському, що вийшов у третю зміну. Отримавши наряд на виконання робіт Чергинський зробив видачу наряду на виконання робіт під підпис робочим третьої зміни. О 20 год. 15 хв. Чергинський прибув на екскаватор ЕШ10/70 №21 дільниці «Формувальна», де машиніст екскаватору ОСОБА_10 з помічником машиніста екскаватора ОСОБА_11 виконували роботу по заміні канату на ковші, і пробув там до 20 год. 30 хв. В період з 20 год. 30хв. і до 22 год. 50 хв. (моменту виявлення на залізничному шляху) ОСОБА_3 ніхто не бачив. О 22 год. 25 хв. Після загрузки залізничних полувагонів під час руху складу локомотива машиніст тепловозу Галка побачив всередині залізничної колії травмованого Чергинського та зупинив потяг. Потерпілому Чергинському була надана долікарська медична допомога, викликано автомобіль «Швидкої допомоги», яким Чергинський був доставлений в травматичне відділення центральної районної лікарні м. Артемівська, де о 0 год. 40 хв. він помер. Згідно п. 6.1 акту «вид події» зазначено - наїзд транспортного засобу; згідно п. 8 акту «обладнання, машини, механізми транспортні засоби, експлуатація яких призвела до нещасного випадку» зазначено - рухомий склад залізничних доріг; згідно п. 9 акту «медичний висновок про діагноз пошкодження здоров`я потерпілого» вказано - смерть настала через гостру кровотечу, яка розвинулась через травматичну ампутацію правої голені та правого передпліччя. Особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці - ОСОБА_3 , ОСОБА_9 (а.с.8-9).

Згідно довідки директора ВРЖП м. Часів Яр ОСОБА_25 про фактичне місце проживання від 23.03.2023 року останню видано ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що вона разом зі своєю донькою ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_4 на дату смерті батька - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 1948 року народження, фактично проживали разом з ним та матір`ю ОСОБА_8 1946 року народження за адресою: АДРЕСА_1 , та вели спільне домашнє господарство (а.с.7).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 15.04.2021 року у справі №219/10708/20 (провадження 2/219/759/2021) стягнуто з Акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» (місцезнаходження: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Центральна, 1; код ЄДРПОУ 00191773) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) у рахунок відшкодування моральної шкоди у зв`язку з загибеллю чоловіка внаслідок нещасного випадку на виробництві 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень (а.с.10-12).

Допитана в судовому засідання в режимі відеоконференції з приміщення іншого суду свідок ОСОБА_13 надала показання про те, що у 2000 році вона з чоловіком перестали спільно проживати і тому вона разом зі своєю донькою ОСОБА_28 переїхали жити до батька ОСОБА_3 , так як вона не працювала і почали мешкати разом коли доньці виповнилось десь півтора роки. Вона отримувала тільки соціальну допомогу по догляду за дитиною. Їм потрібна була матеріальна та моральна підтримка тому вони переїхали жити до батьків. Мати на той момент була вже пенсіонеркою. Батько ОСОБА_3 працював на вогнетривкому комбінаті та в нього була гарна зарплата, тому він фактично утримував її з донькою. Коли донька пішла в садочок ОСОБА_3 взяв всі витрати на себе. Мешкали разом з батьками більше 10 років. Коли жили з батьками вона допомагала по господарству, в них був спільний бюджет, покупки, ремонт, все було спільне. Будинок за адресою АДРЕСА_1 належав на праві власності ОСОБА_3 Зареєстровані з донькою були за адресою АДРЕСА_4 , це була однокімнатна квартира в гуртожитку. До народження доньки вона працювала, потім 3 роки була у декретній відпустці, потім працювала на підприємстві Гідрозалізобетон м. Часів Яр, завод не виплачував заробітну плату, платили по 100 грн. на місяць, на це неможливо було утримувати дитячий садочок, комунальні послуги, одяг і продукти харчування, тому їм допомагав батько ОСОБА_3 Чоловік не допомагав утримувати дитину, він сплачував тільки аліменти. Донька після смерті діда дуже сумувала за ним.

Допитана в судовому засідання в режимі відеоконференції з приміщення іншого суду свідок ОСОБА_8 надала показання про те, що разом з нею та чоловіком ОСОБА_3 проживали донька ОСОБА_29 та онука Віка. Вона не працювала оскільки вже була на пенсії, отримувала пенсію, чоловік заробітну плату і на ці кошти утримували доньку та онуку, давали їм гроші на одяг, їжу готували разом, донька не працювала. Власником будинку, в якому мешкали разом був чоловік ОСОБА_3 .

Щодо долучення доказів надісланих до суду представником відповідача Сніменко О.І. 26.07.2024 року, а саме адвокатського запиту від 27.06.2024 року, листа №70 від 01.07.2024 року про те, що ВРЖП м. Часів Яр не займається реєстрацією місця проживання, надає послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, адвокатського запиту від 25.07.2024 року, листа №80 від 25.07.2024 року про те, що ВРЖП не займається реєстрацією місця проживання і про те, що їм невідомо де проживали вказані громадянки, слід зазначити, що такі не можуть прийматись судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Згідно ч.ч. 3, 4, 8 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як вбачається із вищезазначеного клопотання про долучення доказів представник відповідача Сніменко О.І. просив долучити докази більш ніж через місяць після надання відзиву на позовну заяву, та не обґрунтував неможливість їх подання у визначений законодавством строк.

Водночас, під час судового розгляду судом було поставлено на обговорення питання щодо витребування у Виробничого ремонтно-житлового підприємства міста Часів Яра доказів щодо повноважень ВРЖП м. Часів Яр з видачі довідок про фактичне місце проживання, проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства в приватному секторі, зокрема, за адресою АДРЕСА_1 в період з 2000 р. по 23.03.2023 р.; докази щодо зайняття станом на 23.03.2023 р. посади директора ВРЖП м. Часів Яр та відомостей, які підтверджують його повноваження на видачу довідок про фактичне місце проживання, проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства в приватному секторі, зокрема, за адресою АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Сніменко О.І. в судовому засіданні не заперечували проти витребування судом вищезазначених відомостей. Відповідно до положень ч.2 ст. 13, ч.7 ст.81 ЦПК України, ухвалою суду від 23.09.2024 р. були витребувані вказані відомості.

На виконання вказаної ухвали, суду надані наступні відомості.

Копія розпорядження міського голови Часовоярської міської ради Бахмутського району Донецької області від 08.10.2021 року №187 рк ОСОБА_30 щодо призначення на посаду директора ВРЖП міста Часів Яра з 08.10.2021 року по 31.12.2022 року на контрактній основі (а.с.141).

Як вбачається з контракту з керівником підприємства, що є у комунальній власності від 08.10.2021 року укладеного між Часовоярською міською радою та ОСОБА_31 , відповідно до якого останній призначається на посаду директора ВРЖП міста Часів Яра на термін 08ю10ю2021 р. до 31.12.2022 р. Згідно п. 6 Контракту керівник здійснює поточне (оперативне) управління підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань передбачених законодавством, статутом підприємства. Згідно п. 8 Контракту керівник згідно чинного законодавства України виконує та забезпечує виконання рішень міської ради, міських галузевих програм щодо управління об`єктами комунальної власності територіальної громади міста, розпорядження голови міської ради. Згідно п. 12 Контракту Керівник має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємства, в установах та організаціях; в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства; вирішувати інші питання, віднесені законодавством, органом управління майном, статутом підприємства і цим контрактом до компетенції Керівника (а.с.142-147).

Згідно розпорядження міського голови Часовоярської міської ради Бахмутського району Донецької області від 24.10.2022 року №114 рк та додаткової угоди до контракту від 08.10.2021 року б/н між Часовоярською міською радою та ОСОБА_32 продовжено термін дії контракту б/н від 08.10.2021 з директором КП «ВРЖП міста Часів Яра» ОСОБА_32 строком на один рік з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року (а.с.148-150).

Розпорядженням міського голови Часовоярської міської ради Бахмутського району Донецької області від 03.08.2023 року №61 ОСОБА_33 07.08.2023 року звільнено з посади директора ВРЖП міста Часів Яра за власним бажанням (а.с.151).

Згідно листа Виробничого ремонтно-житлового підприємства міста Часів Яр № 132 від 31.10.2024 року щодо надання відомостей, які підтверджують повноваження директора ВРЖП м Часів Яра на видачу довідок про фактичне місце проживання, повідомляє наступне. Відповідно до умов контракту, укладеного між Часовоярською міською радою та керівником Виробничого ремонтно- житлового підприємства міста Часів Яра від 08.10.2021р директор Виробничого ремонтно-житлового підприємство міста Часів Яра здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організує виробничо-господарську, побутову та іншу діяльність, забезпечення виконання завдань передбачених законодавством, статутом підприємства та умовами контракту. Керівнику належать закріплені за ним повноваження і права, які поширюються на підприємство законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а також передбачені статутом підприємства та цим контрактом. Відповідно до умов контракту керівник має право (окрім іншого) в межах своєї компетенції видавати накази та інші акти, давати вказівки обов`язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства; вирішувати інші питання, віднесені законодавством, органом управління майном, статутом підприємства і цим контрактом до компетентності керівника. З урахуванням вищевикладеного вважають, що директор ВРЖП м. Часів Яра діяв в межах наданих повноважень (а.с.162).

За змістом частини другої статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частина перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд не втручається у процесуальну діяльність учасників процесу (реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання покладених на них процесуальних обов`язків), крім випадків, передбачених ЦПК України.

Отже, у процесуальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням факту проживання однією сім`єю, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів є обов`язком суду при їх оцінці.

Основним у питанні встановлення факту спільного проживання однією сім`єю слід виділити те, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. При цьому, обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п. Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , його доньки ОСОБА_4 та онуки : ОСОБА_5 на день смерті ОСОБА_3 - 11.05.2004 року позивачем до позову додано довідку про фактичне місце проживання від 23.03.2023 року підписану директором ВРЖП м. Часів Яр Гордєнко Д.

Аналізуючи надані по справі докази, суд приходить до висновку, що інформація, зазначена у довідці про фактичне місце проживання, та згідно відомостей наданих ВРЖП міста Часів Яра, викликає обґрунтований сумнів. Зокрема, матеріали справи не містять доказів зайняття директором КП «ВРЖП міста Часів Яра» ОСОБА_34 цієї посади в період, який охоплено даною довідкою. Не надано доказів на підтвердження повноважень ВРЖП м. Часів Яр та їх керівника з видачі довідок про фактичне місце проживання, проживання однією сім`єю, ведення спільного господарства в приватному секторі, зокрема, за адресою АДРЕСА_1 в період з 2000 р. по 23.03.2023 р. Також з довідки не вбачається з якого часу (який період) вказані в ній особи проживали разом.

Крім того, відсутні інші письмові докази, на підставі яких можливо перевірити факт спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт.

Факт розлучення між батьками позивача не може свідчити про те, що мати позивача разом з нею проживала зі своїм батьком.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю також в судовому засіданні були допитані в якості свідків мати позивача ОСОБА_13 та баба позивача ОСОБА_8 , яким рішеннями суду відшкодована моральна шкода, завдана смертю ОСОБА_3 .

Показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю, такого висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду справи №129/2115/15-ц постанова від 14 лютого 2018 року.

Крім того, зазначені свідки можуть бути зацікавленими особами, оскільки вони є родичами позивача, яким рішеннями суду відшкодована моральна шкода, завдана смертю ОСОБА_3 .

З огляду на викладене, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, позивачем ОСОБА_1 не надано належних, обґрунтованих та достатніх доказів на підтвердження того, що вона з матір`ю разом із ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, були пов`язані спільним побутом, мала взаємні права та обов`язки, що підтверджують сукупність обставин, необхідних для встановлення факту проживання однією сім`єю, інших доказів, які б вказували на наявність у них сталих відносин притаманних членам сім`ї, суд дійшов висновку про відмову в позовних вимогах щодо встановлення відповідного юридичного факту.

Оскільки суд не встановив факт, який надає змогу особі бути отримувачем моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи в розумінні ст. 1168 ЦК України, відсутні і підстави для задоволення вимоги про стягнення в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю фізичної особи на виробництві, адже така вимога є похідною від встановлення факту проживання однією сім`єю і відмова у задоволенні основної вимоги виключає у даному випадку задоволення похідної вимоги.

Тож, в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Часівоярський вогнетривкий комбінат» про встановлення факту проживання однією сім`єю, відшкодування моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 18 листопада 2024 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Часівоярський вогнетривкий комбінат», код ЄДРПОУ 00191773, місцезнаходження за адресою: 84551, Донецька область, Бахмутський район, м. Часів Яр, вул. Центральна, 1.

Суддя