Рішення

від 18.11.2024 по справі 337/4543/24

ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 337/4543/24

Номер провадження 2/337/1904/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 рокум. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Салтан Л.Г.,

за участю секретаря судового засідання Трегуб Т.В.,

представників позивача- прокурораВасилівської окружноїпрокуратури Запорізькоїобласті КовальовоїН.С.,представника ГУДержгеокадаструв Запорізькій області Гайдаржийського В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом Першого заступника керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьміної Анни Сергіївни, в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 , третя особа: Фермерського господарства «Таврія-Скіф» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації,

ВСТАНОВИВ:

19.08.2024 Перший заступник керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області Кузьміна А.С. звернулась до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області до ОСОБА_1 , третя особа: Фермерського господарства «Таврія-Скіф» про припинення права власності на земельну ділянку шляхом її конфіскації.

В обґрунтування вказаних вимог прокурор посилався на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , що підтверджується листом Державної міграційної служби України від 10.04.2024 вих. № 6.5-3792/6-24, в якому зазначено, що за наявними обліками територіальних органів державної міграційної служби України (крім ГУДМС України в АР Крим, УДМС України в місті Севастополь та окремих територіальних підрозділів ГУДМС України в Донецькій та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження, і підрозділів ДМС, які знаходяться на територіях, де ведуться активні бойові дії), рішення про встановлення, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установленому порядку не приймалися. Подання про втрату громадянства зазначеній особі територіальними органами ДМС не ініціювалося.

За інформацією Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, на ім`я громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлено посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 , що видана 15.06.2018.

Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2323355100:05:010:0008 та щодо особи зазначено, що відповідач ОСОБА_1 має громадянство Російської Федерації.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.08.2024 № 389662543 державним реєстратором на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 04.08.2006 серії ЗП № 022739, виданим Михайлівським районним відділом земельних ресурсів Запорізької області зареєстроване право власності за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , країна громадянства: Російська Федерація на земельну ділянку з кадастровим номером 2323355100:05:010:0008 площею 5,6922 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2323355100:05:010:0008 від 30.07.2018 № НВ-2304490062018, земельна ділянка зареєстрована 04.08.2006, власником є ОСОБА_1 , реквізити документа, що посвідчує особу: ІН 157833 (серія та номер посвідки на постійне проживання), місце проживання: АДРЕСА_1 , підставою виникнення права зазначено рішення Михайлівської районної державної адміністрації від 23.11.2004 № 516.

Розпорядженням голови Михайлівської районної державної адміністрації від 23.11.2004 № 516 виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) по колишньому КПС «Ленінська правда» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства громадянам України в розмірах та угіддях згідно з додатками № 1, 2. У Додатку № 1 зазначений також ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

На даний час земельна ділянка перебуває у користуванні фермерського господарства «Таврія-Скіф», ЄРДПОУ 23878863, про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав.

Вказане підтверджується договором оренди земельної ділянки від 01.08.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Таврія-Скіф», відповідно до якого орендодавець на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 022739 від 04.08.2006 року, зареєстрованого за № 010627300221 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 2323355100:05:010:0008, що знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області.

У подальшому, на підставі указаного договору 06.08.2018 проведено державну реєстрацію права користування земельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав, номер запису про інше речове право: 27398194. Запис про припинення права користування відсутній.

Таким чином, громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 у 2006 році отримав вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, однак на теперішній час земельну ділянку не відчужив, хоча зобов`язаний був відчужити не пізніше 05.08.2007.

Вказане порушення вимог земельного законодавства є триваючим, пов`язаним з тривалим, безперервним невиконанням ОСОБА_1 обов`язків, передбачених законом.

Таким чином, Василівською окружною прокуратурою виявлені порушення ст.ст. 13, 14 Конституції України, ст.ст. 80, 81, 130, 145 Земельного кодексу України щодо зазначеної земельної ділянки, оскільки земельна ділянка сільськогосподарського призначення набута у власність іноземним громадянином не була відчужена у встановлений законодавством строк та продовжує належати іноземцю на праві власності.

Ухвалою судді Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21 серпня 2024 вказаний позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 14 жовтня 2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовомузасіданні прокурорВасилівської окружної прокуратури Запорізької області Ковальова Н.С. заявлений позов підтримала, просила задовольнити, з підстав, зазначених у позові.

У судовому засіданні представник Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області Гайдаржийський В.С. підтримав заявлені прокурором позовні вимоги, вважав їх законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом розміщення відповідних оголошень на офіційному веб-сайті суду, заяв про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позов не надав.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку, що підтверджено довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету, з заявами про відкладення не зверталась, заперечень на позов не надала.

На підставі ст.ст.280,281 ЦПК України, за згодою позивача, суд розглянув справу в порядку заочного розгляду.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Російської Федерації, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , що підтверджується листом Державної міграційної служби України від 10.04.2024 вих. № 6.5-3792/6-24, в якому зазначено, що за наявними обліками територіальних органів державної міграційної служби України (крім ГУДМС України в АР Крим, УДМС України в місті Севастополь та окремих територіальних підрозділів ГУДМС України в Донецькій та УДМС України в Луганській області, які тимчасово не здійснюють свої повноваження, і підрозділів ДМС, які знаходяться на територіях, де ведуться активні бойові дії), рішення про встановлення, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в установленому порядку не приймалися. Подання про втрату громадянства зазначеній особі територіальними органами ДМС не ініціювалося.

За інформацією Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, на ім`я громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлено посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 , видану 15.06.2018.

Крім того, відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2323355100:05:010:0008 та щодо особи зазначено, що ОСОБА_1 має громадянство Російської Федерації.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.08.2024 № 389662543 державним реєстратором на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 04.08.2006 серії ЗП № 022739, виданим Михайлівським районним відділом земельних ресурсів Запорізької області зареєстроване право власності за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , країна громадянства: Російська Федерація на земельну ділянку з кадастровим номером 2323355100:05:010:0008 площею 5,6922 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 2323355100:05:010:0008 від 30.07.2018 № НВ-2304490062018, вбачається, що право власності на земельну ділянку зареєстровано 04.08.2006, власником є ОСОБА_1 , зазначені реквізити документа, що посвідчує особу власника, а саме: ІН 157833 (серія та номер посвідки на постійне проживання), місце проживання: АДРЕСА_1 , підставою виникнення права зазначено рішення Михайлівської районної державної адміністрації від 23.11.2004 № 516.

Розпорядженням голови Михайлівської районної державної адміністрації від 23.11.2004 № 516 виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) по колишньому КПС «Ленінська правда» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства громадянам України в розмірах та угіддях згідно з додатками № 1, 2. У Додатку № 1 зазначений також ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .

На даний час земельна ділянка перебуває у користуванні фермерського господарства «Таврія-Скіф», ЄРДПОУ 23878863», про що внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав.

Вказане також підтверджується договором оренди земельної ділянки від 01.08.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «Таврія-Скіф», відповідно до якого орендодавець на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 022739 від 04.08.2006 року, зареєстрованого за № 010627300221 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 2323355100:05:010:0008, що знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області.

У подальшому, на підставі указаного договору 06.08.2018 проведено державну реєстрацію права користування земельною ділянкою у Державному реєстрі речових прав, номер запису про інше речове право: 27398194. Запис про припинення права користування відсутній.

Таким чином, громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 у 2006 році отримав вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення у приватну власність, однак на теперішній час земельну ділянку не відчужив, хоча зобов`язаний був відчужити не пізніше протягом року, тобто до 05.08.2007.

Стаття 13 Конституції Українивизначає, що земля є об`єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно дост. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22.01.2009, «Трегубенко проти України» від 02.11.2004, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення ст. 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

Правовий статус та порядок використання, зокрема, земель сільськогосподарського призначення визначено Земельним кодексом України.

Землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам (ч. 5ст. 22 Земельного кодексу України).

Суб`єктами права приватної власності на землю, відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України, визначено громадян України та юридичних осіб. Проте, з урахуванням змісту ч. 2 ст. 81 та інших норм ЗК України, суб`єктами права приватної власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини (ч. 3ст. 81 Земельного кодексу України).

Відповідно до вимог п. п. «д», «е» ч. 1ст. 140 Земельного кодексу України, підставами припинення права власності на земельну ділянку є: конфіскація за рішенням суду; не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Примусове припинення прав на земельну ділянку, відповідно до п. «в» ч. 1ст. 143 ЗК України, здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду (ч.ч. 1, 2ст. 145 Земельного кодексу України).

Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику (ч. 4ст. 145 Земельного кодексу України).

За приписами п. 10 ч. 1 ст.346 ЦК Українивизначено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Відповідно до ч. 1ст. 348 ЦК України, встановлено, що якщо з підстав, що не були заборонені законом, особа набула право власності на майно, яке за законом, який був прийнятий пізніше, не може їй належати, це майно має бути відчужене власником протягом строку, встановленого законом. Якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна. Якщо майно не було продане, воно за рішенням суду передається у власність держави. У цьому разі колишньому власникові майна виплачується сума, визначена за рішенням суду.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №513/444/15-ц зроблено висновок, що, якщо майно не відчужене власником у встановлені законом строки, це майно з урахуванням його характеру і призначення за рішенням суду на підставі заяви відповідного органу державної влади підлягає примусовому продажу. У разі примусового продажу майна його колишньому власникові передається сума виторгу з вирахуванням витрат, пов`язаних з відчуженням майна.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України. У випадках передбачених цим Кодексом та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість (ч.ч. 1, 2ст. 153 Земельного кодексу України).

Частиною 5ст.41Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Крім того, суд також враховує, що згідно з п.п. 1 п. 3 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно з п. 8 вказаного Положення, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, саме Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є уповноваженим органом щодо здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності та в даному випадку, з урахуванням ч.ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, звернення до суду із позовом про конфіскацію земельної ділянки.

Водночас суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності підстав для звернення до суду позовом в інтересах держави, оскільки доданими до позовної заяви доказами підтверджується, що Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області у відповідь на запит прокурора щодо вжиття заходів з усунення вказаного порушення земельного законодавства повідомило, що воно не володіло даною ситуацією, перебуває в простої, обумовленим введенням на території України воєнного стану у зв`язку із збройною агресією РФ та позбавлене можливості звернутись до суду із позовною заявою про конфіскацію спірної земельної ділянки.

Таким чином, позовні вимоги є законними і обґрунтованими, заявлені належною особою, а обраний спосіб захисту відповідає характеру порушеного права.

Крім іншого, суд бере до уваги також доводи прокурора про те, що задоволення позову у цій справі не призведе до порушення прав позивача, передбачених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке втручання у право позивача буде законним, буде переслідувати публічний інтерес та буде пропорційним до мети, з якою таке втручання відбудеться.

Таким чином, у суду немає підстав вважати, що у відповідача існували перешкоди самостійно чи за допомогою фахівця у галузі права ознайомитися із зазначеними вище нормами законодавства та зробити висновки щодо наявності обов`язку відчужити спірну земельну ділянку.

Враховуючи встановлені по справі обставини, оцінюючи належність, допустимість, достатність, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, той факт, що відповідач є громадянином російської федерації, яка упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не відчужив її, суд приходить до беззаперечного висновку, що наявні підставі для її конфіскації у власність держави, а відтак позовні вимоги слід задовольнити.

Із врахуваннямст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача Василівської окружної прокуратури Запорізької області слід стягнути судовий збір у розмірі 4858,97 гривень.

Керуючись ст.ст.12,13,141,258,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити.

Припинити громадянину Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) право власності на земельну ділянку площею 5, 6922 га з кадастровим номером 2323355100:05:010:0008 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Василівського району Запорізької області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1617334323233, номер відомостей про речове право 27398091), шляхом її конфіскації (примусового відчуження) на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Василівської окружної прокуратури Запорізької області (стягувач: вул. Космічна, 118А, м. Василівка, Запорізька область, 69050, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету 2800) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 4 858, 97 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.Г.Салтан