Рішення

від 19.11.2024 по справі 303/7549/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року м. Мукачево Справа №303/7549/24

2-о/303/421/24

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі: головуючого судді Кость В.В.,

секретар судового засідання Чухайло К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за заявою ОСОБА_1

заінтересовані особи:(1) Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

(2) ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

(3) ІНФОРМАЦІЯ_2

про встановлення факту родинних відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 від імені якого діє ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме відносно того, що він є неповнорідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в населеному пункті Победа Покровського району Закарпатської області.

Як на підставу для задоволення заяви посилається на те, що у першому шлюбі в його матері ОСОБА_4 був син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є його неповнорідним братом.

ОСОБА_5 перебував у лавах Збройних сил України та, захищаючи територіальну цільність і незалежність держави, загинув під час бою на покровському напрямку 9 серпня 2024 року.

Наразі у заявника виникла необхідність в оформленні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період у відповідності до п.4 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», для отримання якої необхідно подати заяву з документами для підтвердження факту загибелі родича у зв`язку із здійсненням захисту держави, а також документи, що підтверджують ступінь спорідненості цих родичів.

Через розбіжності у написанні прізвища матері у свідоцтвах про народження заявника та загиблого брата, які пов`язані з тим, що мати змінювала прізвище через одруження, а також розбіжності у написанні її імені у свідоцтві про народження брата як « ОСОБА_6 » та свідоцтві про народження матері як « ОСОБА_7 », заявник позбавлений можливості оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, а тому змушений звернутися до суду з метою встановлення означеного юридичного факту в судовому порядку.

На підставі ухвали суду від 13 вересня 2024 року подану на розгляд суду заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків. У визначений ухвалою суду строк представник заявника звернувся до суду із заявою про усунення недоліків та подав заяву про встановлення юридичного факту у новій редакції.

Ухвалою суду від 24.09.2024 року суд відкрив провадження по справі та залучив до участі у розгляді справи в якості заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також призначив справу до судового розгляду.

25 жовтня 2024 року від заінтересованої особи (3) на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшов «відзив на заяву», у якому уповноважений представник висловив свої заперечення щодо можливості задоволення судом заяви. Також просив заяву залишити без розгляду.

28 жовтня 2024 року представник заявника подав через канцелярію суду заяву про уточнення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на те, що в прохальній частині були допущені граматичні помилки, які суттєво можуть вплинути на розгляд справи по суті, а тому він просить суд прийняти прохальну частину заяви в іншій редакції.

Від представника заявника надійшла заява про розгляд справи за їх із заявником відсутності, заяву про встановлення юридичного факту родинних відносин просять задоволити.

Від уповноваженого представника заінтересованої особи (1) пояснень щодо заяви до суду не надходило.

Дослідивши матеріалисправи,суд приходитьдо наступнихвисновків.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з положеннями пункту 1 частини першої ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Як вбачається зі змісту пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника, тощо.

Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно з частиною першою ст.76Цивільного процесуальногокодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року по справі №947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, сторона подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

У переданій на розгляд суду заяві ОСОБА_1 посилається на те, що внаслідок розбіжностей у прізвищі матері, а також допущеної помилки при зазначенні її імені в свідоцтві про народження брата ОСОБА_3 , він позбавлений можливості оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оскільки для цього потрібно надати документи, що підтверджують ступінь їх спорідненості з братом.

Відповідно до п. 4 ч. 3. ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову навійськову службупід часмобілізації,на особливийперіод непідлягають також жінкита чоловіки,чиї близькіродичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний)брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

Згідно з приписами частини другої ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення зміндо актовогозапису цивільногостану проводитьсяза заявою: особи,щодо якоїскладено актовийзапис; одногоз батьків,опікуна,піклувальника дитини; опікунанедієздатної особи; спадкоємцівпомерлого; представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Таким чином, заявник не відноситься до осіб зазначених у вищенаведеній статті, а тому на підставі його заяви до органу державної реєстрації актів цивільного стану не може бути внесено зміни до актового запису про народження неповнорідного брата.

Приймаючи до уваги вищевказані законодавчі приписи, обставини справи, суд зазначає наступне.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи копії свідоцтва про народження (повторне) серії НОМЕР_1 від 9 вересня 1996 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8).

Згідно з даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя (№ витягу: 00019198429, дата формування 11 грудня 2017 року) між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 було зареєстровано шлюб Виконавчим комітетом Лалівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області 15 травня 1971 року, актовий запис №12, внаслідок чого прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу було змінено на « ОСОБА_9 » (а.с 9).

Таким чином, фактично при укладенні шлюбу було допущено помилку та неправильно зазначено ім`я дружини « ОСОБА_6 » замість вірного « ОСОБА_7 », що призвело до того, що в свідоцтві про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ім`я матері також зазначено не вірно, тобто « ОСОБА_10 » (свідоцтво про народження (повторно) серії НОМЕР_2 від 23.10.2006, а.с. 10).

В подальшому, ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_1 , внаслідок чого її прізвище було змінено на « ОСОБА_11 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя (№ витягу 00046814272, дата формування ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

У цьому шлюбі народився заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьками якого є батько ОСОБА_1 та мати ОСОБА_12 (свідоцтво про народження (повторно) серії НОМЕР_3 ).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в населеному пункті Победа Покровського району, Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого 21 серпня 2024 року (а.с.13).

Верховний Суд у постановах від 07 липня 2021 року у справі №420/370/19, від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17 неодноразово наголошував на необхідності застосування категорії стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К.» та інші проти Швеції» зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника вимога цього заявника заслуговує довіри».

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини по справі на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, суд приходить до висновку, щовстановлення вищевказаного факту має безпосереднє значення для підтвердження ступеню спорідненості між заявником та загиблим ОСОБА_3 .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи докази, з урахуванням балансу вірогідностей свідчать про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є неповнорідним братом по матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в населеному пункті Победа Покровського району, Донецької області.

Доводи представника заінтересованої особи (3) про те, що заяву про встановлення факту родинних відносин слід залишити без розгляду, суд вважає безпідставними, оскільки судом в результаті судового розгляду не встановлено, що означений факт пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 29.06.2022 року по справі 205/6338/21 під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Слід звернути увагу, що за результатами даного судовогорозгляду справи суд не перевіряє наявність чи відсутність підстав для отримання заявником відстрочки від призову на військову службу, предметом розгляду є виключно питання наявності родинних відносин між неповнорідними братами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

При цьому, слід зазначити, що у прохальній частині заяви заявником було допущено некоректні формулювання, зокрема, зазначено, що брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в населеному пункті Победа Покровського району Закарпатської області.

Як підтверджується матеріалами справи ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в населеному пункті Победа Покровського району Донецької області (а.с.13).

28 жовтня 2024 року представник заявника звернувся до суду із заявою про уточнення, в якій зазначив, що в прохальній частині заяви про встановлення факту родинних відносин були допущені помилки, зокрема, помилково зазначено дату смерті ОСОБА_3 - « ІНФОРМАЦІЯ_10 » замість правильної «9 серпня 2024 р», та назву області в якій він загинув «Закарпатська область» замість правильної «Донецька область».

У постанові від 21 жовтня 2021 року у справі № 137/731/17 (провадження № 61-10525св21) Верховний Суд зазначив, що некоректне з точки зору лінгвістики формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо послідовного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту родинних відносин між особами, і факт родинних відносин, який просить встановити заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, вимоги заявника є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись та ст.ст. 2, 3, 12, 13, 258, 259, 263-265, 315, 319, 354 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 - задоволити.

2. Встановити факт родинних відносин, а саме відносно того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 є неповнорідним братом ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_9 в населеному пункті Победа Покровського району Донецької області.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Представник заявника: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:(1) Мукачівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Мукачівському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м.Мукачево, пл. Духновича, 15, код ЄДРПОУ 26031216;

(2) ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 ;

(3) ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 .

Суддя В.В. Кость