Рішення
від 11.11.2024 по справі 446/674/24
КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/674/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 м.Кам`янка-Бузька

Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Котормус Т. І.

за участі секретаря судового засідання Карпа Г.М.;

Справа № 446/764/24;

учасники справи:

позивач Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго",

в особі відокремленого підрозділу

«Добротвірська теплова електрична станція»;

представник позивача Пришляк Марія Романівна;

відповідачі ОСОБА_1 ;

ОСОБА_2 ;

ОСОБА_3 ;

ОСОБА_4 ;

представник відповідача ОСОБА_5 ;

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовноюзаявою Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2024 представник позивача Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якій просить суд стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за отримані житлово-комунальні послуги в сумі 16750,64 грн. та сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що основним видом діяльності ДТЕК Добротвірська ТЕС є виробництво електричної та теплової енергії, обслуговування житлового фонду селище Добротвір та надання житлово-комунальних послуг населенню, в тому числі надання послуг з постачання теплової енергії, холодної та гарячої води і водовідведення. Відповідач є власниками (користувачами) квартири АДРЕСА_1 та фактично користувались послугами з постачання теплової енергії, водночас своїх обов`язків щодо оплати фактично спожитих комунальних послуг не виконували у зв`язку з чим, станом на 01.03.2024 виникла заборгованість у сумі 16750,64 грн. Тому позивач звертається із даним позовом і просить стягнути з відповідачів заборгованість, яка утворилася.

Ухвалою суду від 25.03.2024 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

24.04.2024 представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Білик Р.О. подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позовних вимог АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» відмовити у повному обсязі. Так, у поданому відзиві представник відповідача вказала, що позивачем зокрема не надано підтверджуючих документів з розбиття щомісячно де вказані реальні нарахування ОСОБА_1 заборгованості у сумі зазначеній у позові, та документи, які підтверджують факт надання позивачем послуг та факт фактичного користування послугами відповідачами. Також зазначила, що позивачем пропущено позовну давність при зверненні із цим позовом до суду, оскільки про існування даної ситуації з опаленням, позивачу було відомо протягом тривалого часу (а саме з 10.02.2006), однак позивач звертається з вимогою стягнення заборгованості за період жлвтня 2015 року по лютий 2024 року, а отже зі спливом строку позовної давності.

05.07.2024 від представника позивача надійшов відповідь на відзив, в якому він позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідачів зазначену у позові суму заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги. Також вказав, що відповідачі зобов`язані оплатити надану послугу з теплопостачання, оскільки не відключилися від системи централізованого теплопостачання ДТЕК у встановлений законом порядок, адже не отримали акт постійно діючої міжвідомчої комісії органу місцевого самоврядування щодо відключення їх квартири від центральної мережі теплопостачання. Зазначає, що вказані у відзиві на позовну заяву твердження представника відповідача щодо обставин справи, не є доказами відключення відключення квартири відповідачів від мережі централізованого теплопостачання та доказом ненадання їм послуг з теплопостачання, а також не є підставою для звільнення, або зменшення плати за теплову енергію за спірний період та не породжує їх право на несплату вартосні наданих послуг.

16.07.2024 від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Білик Р.О. надійшло заперечення щодо відповідді на відзив, в якому просила у задоволенні позовних вимог АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» відмовити у повному обсязі, Оскільки такі є безпідставні та нічим не доведені.

16.08.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення щодо позову, в якомузокрема вказав, що доданими до відзиву квитанціями відповідачі підтвердили факт надання їм комунальних послуг, та у відповідності і їхній обов`язок щодо сплати таких послуг. Твердження сторони відповідачів у справі про пропуск строку позовної давності є безпідставним та не підлягає задоволенню, а тому просить вимоги задовольнити повністю та стягнути з відповідачів зазначенуц суму заборгованості.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засідання позовні вимоги підтримала та просила такі задовольнити. Вказала, що позов є обгрунтованим, а відповідачі зобов`язані оплатити надану послугу з теплопостачання.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив щодо позову та вказав, що надані позивачем послуги сплачувались відповідно до показників лічильника. Вважає, що у них відсутня будь-яка заборгованість за надані послуги з теплової енергії, оскільки тепло в його квартиру не подається вже багато років, а самі радіатори відсутні.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Білик Р.О. в судовому засіданні також заперечила щодо позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченні щодо відповідді на відзив, просила суд у задоволенні вимог відмовити.

Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні 16.10.2024 позовні вимоги заперечила та пояснила, що вони сплачували комунальні послуги відповідно до показників лічильника. Щодо наявності заборгованості перед позивачем, то вважає, що така відсутня, оскільки позивач вже багато років не здійснює постачання теплової енергії у їх квартиру, а радіатори, які здійснюють опалення квартири відсутні.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомили.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (власник), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується відповіддями № 504231, 504271, 504225, 504242 від 22.03.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.16-22).

З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 за послуги з постачання теплової енергії вбачається, що ДТЕК "Добротвірська ТЕС" надає послуги з постачання теплової енергії у жиле приміщення, за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок оформлений на ім`я відповідача ОСОБА_1 (а.с. 125-126).

Рішенням Добротвірської селищної ради Червоноградського району Львівської області №97/02-02/21 від 07.09.2021 про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги постачання теплової енергії, послуги постачання гарячої води АТ «ДТЕК Західенерго» (для споживачів відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція»), у такому вирішено встановити тарифи на теплову енергію, її транспортування, постачання, послуги постачання теплової енергії і послуги постачання гарячої води (а.с.9-10).

Як вказано у позовній заяві, оплати споживачами проводилася несвоєчасно, що привело до утворення заборгованості, яка станом на 01.03.2024 становить 16750,64 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи взаєморозрахунками з абонентом (а.с.6. 125-126).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 неодноразово звертався до позивача з заявами та актами претензій, в яких висловлював прохання не нараховувати йому оплату за опалення, оскільки труби в підвалі обрізані, внаслідок чого опалення в радіаторах його квартири немає. У вказаних заявах відповідач також вказував на неналежне надання або ненадання послуг, в яких висловлював претензії щодо якості опалення в його квартирі (а.с. 68-74).

З листа АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» від 29.12.2016 про надання відповідді ОСОБА_1 , судом встановлено, що комісією під час проведеного огляду системи опалення квартири АДРЕСА_3 та підвального приміщення встановлено відсутність під`єднання радіаторів до стояків у квартирі. Додатково зазначено, що від`єднання радіаторів від стояка у квартирі відбулось ОСОБА_1 самовільно (а.с.119).

Вказане також підтверджується листами позивача про надання відповідді ОСОБА_1 від 11.01.2018 та 14.02.2024 (а.с.120-122).

27.12.2023 Кам`янка-Бузьким районним судом видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (АТ "ДТЕК Західенерго" заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, яка утворилась за період з грудня 2020 по листопад 2023, в сумі 13 881,78 грн., який ухвалою суду від 22.01.2024 скасовано.

05.03.2024 АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» звернулось до відповідача ОСОБА_1 з досудовим попередження щодо погашення наявної заборгованості за надані комунальні послуги (а.с.5).

Однак, відповідач ОСОБА_1 будь-якої відповіді на таке попередження не надав та несплатив заборгованість перед позивачем.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з наступних мотивів та положень закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

За змістом статей 322, 360 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом; співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Виходячи зі змісту статті 526 ЦК України, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначено Законом України "Про житлово-комунальні послуги" .

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Пунктами 6, 9, 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

Цим законом зокрема, передбачено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (частина третя пункт 1 та 5 статті 20).

Такі положення Закону України «Про житлово комунальні послуги» свідчать про обов`язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та не можливість споживача відмовитись від укладання договору (за виключенням у випадках встановлених законом та у порядку встановленому законом).

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок індивідуального споживача надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

В ході судового розгляду судом встановлено, що позивач АТ "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Добротвірська теплова електрична станція" здійснює обслуговування житлового фонду смт. Добротвір та надає комунальні послуги населенню.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками (користувачами) житлової квартири АДРЕСА_1 та є споживачами послуг, які надаються ДТЕК "Добротвірська теплова електрична станція".

Як видно із взаєморозрахунків з абонентом за адресом: АДРЕСА_1 , що станом на лютий 2024 рік, у відповідачів наявна заборгованість по сплаті комунальних послуг з теплопостачання.

Відтак, з врахуванням встановлення факту надання відповідачам послуг з постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_1 та виникненням у них заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що відповідачі свої зобов`язання по сплаті коштів за надані комунальні послуги не виконують, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати стягнення заборгованості у примусовому порядку, а тому суд вважає звернення позивача з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості та судових витрат цілком обґрунтоване, та таке, що відповідає характеру та змісту цивільно-правових відносин.

Суд відхиляє доводи відповідачів щодо неналежного надання або ненадання позивачем послуг з теплопостачання, оскільки такі є необґрунтованими та спростованими в ході розгляду справи.

Так, відповідачем у справі ОСОБА_1 зазначено, що він неодноразово звертався до позивача із заявами щодо якості надання останніми послуг опалення, оскільки температура у його квартирі не відповідала будь-яким нормам температури в приміщенні, встановленим у період опалювального сезону, а радіатори у квартирі від`єднані від мережі теплопостачання.

Разом зтим,відповідно доПравил наданняпослуги зпостачання тепловоїенергії ітипових договорівпро наданняпослуги зпостачання тепловоїенергії,які затвердженіПостановою КабінетуМіністрів Українивід 21.08.2019№830,виконавець забезпечуєпостачання тепловоїенергії увідповідній кількостіта якості,що забезпечуєнадання послугивстановленим нормативам: за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем - до межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (будівлі) та інженерно-технічних систем приміщення споживача.

Згідно з положень, визначених у пункті 8 Типового індивідуального договору про надання послуги з теплопостачання (https://zakhidenergo.com.ua/activity/energo/dogovory/), виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).

А тому, суд погоджується з твердженнями сторони позивача про те, що ДТЕК Добротвірська ТЕС постачає теплову енергію, лише до житлового будинку, розподілення теплоносія вже у самому будинку по внутрішньобудинкових мережах та надходження у відповідній кількості до споживачів житлового будинку не належить до сфери відповідальності позивача.

Як встановлено в ході розгляду справи, такі обов`язки входять до сфери відповідальності Добротвірського комунального підприємства з обслуговування житла, яке у відповідності до наказу Мінрегіону від 15.08.2018 №219 Про затвердження Порядку обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води, Обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) здійснює обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку (далі - внутрішньобудинкові системи) та включаєкомплекс робітз технічногообслуговування тапроведення поточногоремонту внутрішньобудинковихсистем відзовнішньої поверхністіни будинкудо точкиприєднання житлового(нежитлового)приміщення протягомусього періодуїх експлуатації. Обслуговування систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води в межах житлового (нежитлового) приміщення від точки приєднання здійснюється його власником (співвласниками).

Так, згідно з паспортом готовності до роботи в опалювальний період 2023/2024 року будинку АДРЕСА_3 , що складений ДКП «ПОЖ», як організацією, яка надає послуги з утримання будинку, стан мереж гарячого водопостачання в будинку задовільний, стан мереж центрального опалення добрий.

Вказане вище свідчить про те, що ДКП «ПОЖ» виконані обов`язки, визначені у вищевказаному наказі Мінрегіону від 15.08.2018 №219.

Разом з тим, як видно з листа АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» від 29.12.2016 про надання відповідді ОСОБА_1 , що комісією під проведеного огляду системи опалення квартири АДРЕСА_3 та підвального приміщення встановлено відсутність під`єднання радіаторів до стояків у квартирі. Додатково зазначено, що від`єднання радіаторів від стояка у квартирі відбулось ОСОБА_1 самовільно.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що сторона позивача неодноразово вказувала ОСОБА_1 про необхідність відновлення під`єднання радіаторів у квартирі до стояків, після цього теплопостачання в квартирі відновиться, однак відповідачем вказане було проігноровано.

Пунктом 33 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497 (які діяли станом на момент демонтажу радіаторів) передбачено обов`язок споживача за власний рахунок ремонтувати та замінювати у квартирі (приватному будинку) санітарно-технічні прилади і пристрої, що вийшли з ладу з його вини (через невідповідну експлуатацію, механічне пошкодження тощо).

Згідно із пунктом 34 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року № 1497, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.

Крім того, відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно пункту 24 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил).

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року (справа № 490/11619/15-ц) та від 18 червня 2020 року у справі № 643/133/17.

Як встановлено судом вище, відповідач ОСОБА_1 самовільно від`єднав радіатори від стояка, тобто здійснив відключення квартири від теплопостачання, без відповідного на те дозволу, а тому відсутні підстави для зняття відповідачів з обліку, як споживачів послуги. Як наслідок, відповідачі зобов`язані сплатити надання таких послуг.

Суд, також не бере до уваги посилання сторони відповідача про те, що позивачем не надано підтверджуючих документів з розбиття взаєморозрахунків між сторонами, де вказані реальні нарахування ОСОБА_1 заборгованості у сумі зазначеній в позові, та документи, які підтверджують факт надання позивачем послуг та факт фактичного користування послугами відповідачами, оскільки такі спростовуються наданими представником позивача доказами, з яких вбачається, що квартира відповідачів знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, який приєднаний до системи централізованого теплопостачання, а тому відповідачі є споживачами комунальних послуг. Вказане також підтверджується наданими стороною позивача взаєморозрахунками з абонентом ОСОБА_1 , з детальними помісячними нарахуваннями комунальних послуг.

Разом з тим, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість абонента за період з жовтня 2015 по лютий 2024 становить 16750,64 грн.

Представник відповідача у відзиві на позов, покликається на сплив позовної давності, вказуючи на те, що стягнення заборгованості суперечить чинному законодавству, а саме: ст. 256 та ст. 257 ЦК України, де загальна позовна давність становить три роки.

Вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд враховує положення статті 257 ЦК України де зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що з позовом до суду АТ «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» звернулося 21.03.2024, то строк позовної давності в три роки повинен обчислюватись з 21.03.2024 по 21.03.2021. Оскільки, загальна сума заборгованості станом на лютий 2024 року становить 16750,64 грн., а сума станом на березень 2021 року становить 7593,75 грн., то різниця між ними складає 9156,89 грн.

Відтак, враховуючи межі позовних вимог, за якими позивач просив стягнути борг нарахований станом на лютий 2024, а також суму боргу, яка нарахована поза межами строку позовної давності, суд дійшов до висновку, що сума заборгованості відповідача, яка нарахована в межах позовної давності та протягом часу розгляду справи становить 9156,89 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, оскільки будь-яких підстав для переривання чи зупинення строку позовної давності за період з 21.03.2021 по 21.03.2024 судом не встановлено, то заява про застосування позовної давності є підставною, а позивачу слід відмовити у позові про стягнення заборгованості, який нарахований поза межами строку позовної давності.

Щодо заперечень сторони позивача про застосування строків давності у даній справі, то суд такі відхиляє, виходячи з наступного.

Так, представник позивача у поданій відповіді на відзив вказує, що у даній справі не має підстав для застосування строків позовної давності, оскільки в даному випадку має місце переривання таких строків, зокрема через те, що з доданих до відзиву на позовну заяву квитанціях про оплату комунальних послуг вбачається, що відповідачами частково сплачувались комунальні послуги, які надавались стороною позивача, що вказує на визнання боргу відповідачами, а відповідно і про переривання строку позовної давності.

Однак, суд вважає такі твердження такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки як встановлено судом, відповідачі починаючи з 2015 року не сплачують послуги з теплопостачання, а сплачують надання інших послуг (холодне водопостачання та водовідведення). Відтак, оскільки вимоги позивача стосуються саме оплати послуг з теплопостачання, то перебіг позовної давності на такі вимоги не переривався фактом їх несплати.

Щодо долучених до матеріалів справи стороною відповідача квитанцій про слату послуг з надання телової енергії від 22.09.2023, 29.05.2022, 25.07.2022, 15.11.2023, 20.03.2023, 21.07.2023, 20.12.2021, 23.11.2021 (а.с. 51-63), то такі також не свідчать про переривання позовної давності, оскільки така сплата мала місце після 21.03.2021, тобто в межах часу, за який суд задоволив позовні вимоги.

Враховуючи те, що судом встановлено невиконання відповідачами, як споживачами послуг, обов`язку щодо оплати наданих позивачем житлово-комунальних послуг, та з врахуванням наведено з відповідачів необхідно стягнути заборгованість в розмірі 9156,89 грн.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

Судові витрати в цій справі складаються з судового збору .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

А тому, з відповідачів солідарно підлягають стягненню на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі по 228, 92 грн. судового збору з кожного окремо.

Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» заборгованість з оплатижитлово-комунальних послуг у сумі 9156,75 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» суму сплаченого судового збору у розмірі по 228, 92 грн окремо з кожного.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду, який обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Добротвірська теплова електрична станція» (ЄДРПОУ 00131618, місцезнаходження: Львівська область, Червоноградський район, смт. Добротвір, вул. Промислова, буд. 12).

Відповідачі:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП ФО НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 );

ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП ФО НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 );

ОСОБА_3 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП ФО НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 );

ОСОБА_4 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП ФО НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ).

Суддя Т.І. Котормус

СудКам'янка-Бузький районний суд Львівської області
Дата ухвалення рішення11.11.2024
Оприлюднено20.11.2024
Номер документу123086640
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг

Судовий реєстр по справі —446/674/24

Рішення від 11.11.2024

Цивільне

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Котормус Т. І.

Рішення від 11.11.2024

Цивільне

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Котормус Т. І.

Ухвала від 25.03.2024

Цивільне

Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Котормус Т. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні