Рішення

від 29.10.2024 по справі 750/7974/24

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№750/7974/24

Провадження №2-а/751/129/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді Деркача О.Г.,

секретаря судового засідання Курач В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними в справі матеріалами справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

05.07.2024 року, на виконання ухвали Деснянського районного сусду міста Чернігова від 10.06.2024 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2240637 від 26.05.2024 року.

Позов обґрунтовано тим, що 26.05.2024 року постановою серії №2240637 у справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн.

Вважає, що дана постанова була винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню. Зазначає, що 26.05.2024 року близько 11 год 40 хв він керував автомобілем SUBARU, реєстраційний номер НОМЕР_1 і рухався по автодорозі, яка веде з боку с. Красилівка в напрямку міста Чернігова, і був зупинений працівником поліції, який повідомив, що він перевищив швидкість, дозволену в населеному пункті. Вказує, що дорожнього знаку, який свідчив би про початок населеного пункту, на автодорозі не було встановлено як і не було дорожнього знаку 5.70 який інформує про здіснення відео фіксації, що свідчить про незаконні дії працівників поліції. Також під час подальшого спілкування інспектор поліції не надав йому для ознайомлення доказів його вини, навіть не показав фото на спеціальному приборі TruCam, де було б зафіксовано його автомобіль, який нібито перевищив швидкість. Посилається, що в подальшому інспектор роздрукував постанову про накладення адміністративного стягнення, при цьому не пояснив його права при розгляді справи та право на надання правової допомоги, а саме про можливість скористатись при розгляді справи послугами захисника.

Вважає оскаржувану постанову безпідставною, яка винесена з грубим порушенням чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 16.07.2024 року прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, залучено до участі і розгляді справи в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України. (а.с.20-21)

12.08.2024 року на адресу суду від представника відповідачів (за довіреністю) Сіндєєвої В.В., надійшов відзив на позов, в якому остання заперечує проти позову і просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що 26.05.2024 року о 11 год. 47 хв. в с.Топчіївка, а/д Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (М01), 117 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом SUBARU, номерний знак НОМЕР_2 .560.MN, в населеному пункті с.Топчіївка, позначеному д.з. 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 107 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху, та порушив п.12.4 ПДР. Швидкість зафіксована приладом TruCam LTI 20/20ТС001115, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.122 КУпП.

Вказує, що 26.05.2024 року при розгляді та оформленні адміністративних матеріалів відносно позивача вимоги чинного законодавства, поліцейським витримані, всі обставини з`ясовані, позивачу роз`яснені його права, про що свідчить його особистий підпис в п.8 «Права за ст.268 КУпАП та строк оскарження за ст.289 КУпАП мені роз`яснені» оскаржуваної постанови. Вказані обставини та розгляд справи були зафіксована за допомогою портативного відеореєстратора поліцейського п/в 230409, про шо стоїть відмітка в п.7 оскаржуваної постанови. Вважає, що наявні відеоматеріали підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.12.4 ПДР, що стало достатньою і належною підставою для винесення постанови серії ЕНА №2240637 від 26.05.2024 року та притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП. Також зазначає, що безпідставним є посилання позивача на відсутність дорожнього знаку 5.49 «початок населеного пункту», оскільки перед початком роботи з приладом вимірювання швидкості екіпаж поліції перевіряє наявність дорожніх знаків 5.49, що підтвердується відповідним відеозаписом про наявність дорожніх знаків з обох боків. Надано відеозапис з приладу TruCam LTI 20/20ТС001115, відеореєстратора поліцейського п/в 230409 та фото автомобіля на якому рухався ОСОБА_1 .

На підставі ст. 262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, встановив наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує особі право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Україна проголошена демократичною, правовою державою, в якій права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції України).

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади повинні здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (ч. 2 ст. 6 Конституції України).

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.

Судом встановлено, що 26.05.2024 року поліцейським 2 взводу 4 роти УПП батальйону в Чернігівській області рядовим поліції Яковлєвим Д.О., винесено постанову серії ЕНА №2240637 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, за порушення п.12.4 а ПДР і накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. (а.с.8-9)

Постанова була складена в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, копія якої була вручена позивачеві після розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови стало те, що 26.05.2024 року о 11 год. 47 хв. в с.Топчіївка, а/д Київ-Чернігів-Нові Яриловичі (М01), 117 км, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом SUBARU, номерний знак НОМЕР_3 , в населеному пункті с.Топчіївка, позначеному д.з. 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 107 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху, та порушив п.12.4 ПДР. Швидкість зафіксована приладом TruCam LTI 20/20ТС001115, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст.122 КУпП.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо) неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регламентовано нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення Правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 258 КУпАП визначено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається.

Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 258 КУпАП).

Згідно ч.4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Остання, наразі, містить вимоги до змісту постанови про правопорушення.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 р. № 1395.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п. 4 розділ 1 Інструкції).

Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції, визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною четвертою статті 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення (пункт 2 розділу ІІІ).

Частиною 4 статті 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі№536/583/17).

Згідно з ч.1 ст.73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

З метою всебічного та об`єктивного дослідження обставин у справі судом переглянуто відеозапис та фото з приладу TruCam LTI 20/20 №ТС001115, що були надані представником відповідача до відзиву на позов, які є достовірними доказами.

За результатами перегляду яких встановлено, що 26.05.2024 року позивач, керуючи транспортним засобом SUBARU, номерний знак НОМЕР_3 в населеному пункті с.Топчіївка, позначеному д.з. 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 107 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 57 км/год, та порушив п.12.4 ПДР. Швидкість зафіксована приладом TruCam LTI 20/20 №ТС001115, на відстані 351,3 м на автомобілі саме позивача.

Правомірність використання відповідачем технічного приладу вимірювання швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС001115, підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/27775, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 02.06.2023, чинне до 02.06.2024, тобто на момент вимірювання швидкості руху позивача був чинним, відповідно до якого лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruСАМ LTI 20/20 №ТС001115 за результатами повірки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Діапазон вимірювань від 2 км/год. до 320 км/год. Максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі складає ± 2 км/год. в діапазоні від 2 км/год. до 200 км/год.

З листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на лист Національної поліції України від 14.02.2019 року №1771/04/31-2019 вбачається, що засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення типу ЗВТ з Державного реєстру ЗВТ, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Для всіх законодавчо регульованих ЗВТ, що застосовуються в Україні, наказом Мінекономрозвитку від 13.10.2016 № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», зареєстрованим в Мін`юсті 01.11.2016 за № 1417/29547, встановлені міжповірочні інтервали незалежно від назви, типу, модифікації, виробника цих ЗВТ. Для вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних встановлено міжповірочний інтервал - 1 рік.

Також правильність використання приладу вимірювання швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС001115, виробництва Laser Technology Inc., США, підтверджується наявністю виданого Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку № 04/05/02-2522 від 07.09.2021, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES, визначений п.5.1 ДСТУ ISO/IES 18033-3:2015 (у режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IES 10116, із довжиною ключа 128 біт). Термін дії експертного висновку до 07.09.2024.

Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCAM дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Згідно п. 8 та 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Пункт 1 ч.1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлює, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Частиною 1 зазначеної статті також встановлено, що технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Разом з цим, оскаржувана постанова накладає адміністративне стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- та відеозйомку.

Згідно листа ДП «Укрметртестстандарт» від 01.10.2019 року №22-38/49, лазерний вимірювач ТruCam відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.

Також, у ст. 40 Закон України «Про Національну поліцію» було внесено ряд змін, якими усунуто колізійність чинного законодавства. Так ч. 2 ст. 40 вказаного вище Закону сформульована наступним чином: «Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці».

Тобто, з даної норми вбачається, що вона стосується виключно приладів змонтованих/розміщених, тобто тих які стаціонарно змонтовані і працюють в автоматичному режимі.

Суд звертає увагу, що в даному випадку порушення позивачем ПДР України зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.

Крім того, диспозиція ч. 1 ст. 40 вказаного Закону дозволяє використовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (яким є прилад TruCam LTI 20/20).

Таким чином, обставин, які б виключали можливість застосування приладу ТruCam LTI 20/20 (серійний номер №ТС001115) судом не встановлено.

Також, не заслуговують на увагу доводи позивача, щодо відсутності розміщення на вказаному вище відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», оскільки знак 5.70 «Зміна схеми руху» позначає, що за цим знаком тимчасово або постійно змінено схему руху та (або) встановлено нові дорожні знаки. Застосовується протягом не менш як трьох місяців у випадку зміни руху на постійній основі. Застосовується протягом необхідного проміжку часу у випадку зміни руху на тимчасовій основі та встановлюється не менш як за 100 м до першого тимчасового знака. Тобто його наявність чи відсутність жодним чином не впливає на розгляд даної справи.

Проте, дорожній знак 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», позначає ділянки доріг, де можливе здійснення контролю за порушенням Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та/або електронних засобів.

Разом з тим, цей дорожній знак, стосується фіксації порушення Правил дорожнього руху саме в автоматичному режимі.

Водночас, прилад ТruCam не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а до позивача застосовано стягнення у вигляді штрафу за скоєння правопорушення зафіксованого не в автоматичному режимі, тому відсутність дорожнього знаку 5.76 ПДР України не впливає на суть вчиненого позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, дорожній знак 5.76 ПДР України лише інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів. Він відноситься до категорії інформаційно-вказівних знаків.

Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов`язку дотримуватись запровадженого ПДР України швидкісного режиму у населених пунктах, який встановлений у п. 12.4 ПДР України.

Крім того, згідно довідки начальника відділу БДР УПП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_2 від 24.05.2024 року, відрізок автомобільної дороги М01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі з км 116+265 по км 117+570 (с.Топчіївка) знаходиться в зоні дії дорожніх знаків 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху» з табличкою 7.2.1 «Зона дії» (25 км та 1 км), встановлених на : км 92+000, км 117+130, км 112+780 та км 114+850.

З дослідженого відеозапису з відеореєстратора п/в 230409, вбачається, що поліцейським була дотримана передбачена КУпАП процедура розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності: повідомлено про суть вчиненого ним правопорушення; роз`яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; ознайомлено з доказами, оголошено про прийняте рішення.

Отже, факт адміністративного правопорушення був доведений відповідачем належними та допустимими доказами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 122 КУпАП про порушення позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху (перевищення швидкості більше ніж на 50 км/год).

Отже, постанова серії ЕНА №2240637 від 26.05.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП, винесена поліцейським 2 взводу 4 роти УПП в Чернігівській області капітаном поліції ОСОБА_3 в межах своїх повноважень, адміністративне стягнення накладено в межах санкції статті, вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами по справі.

Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України передбачено, що при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП, підстави для скасування постанови серії ЕНА №2240637 від 26.05.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та закриття справи про адміністративне правопорушення відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області, Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідачі: Управління патрульної поліції в Чернігівській області (місцезнаходження: вул. Громадянська, буд.66 м. Чернігів, 14037);

Департамент патрульної поліції Національної поліції України (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд.3 м. Київ, 03048, ЄДРПОУ 40108646).

Повний текст рішення складено 29.10. 2024 року.

Суддя О.Г. Деркач