Ухвала

від 07.11.2024 по справі 120/3735/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

07 листопада 2024 р.Справа № 120/3735/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Маслоід О.С.,

за участю:

секретаря судового засідання: Сомик Ю.О.,

представника позивача: Якименка К.В.,

представника відповідача: Чугаєнко К.Є.,

представника третьої особи:Малофєєвої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом: Приватного підприємства "Екатерина." (вул. Наконечного, 170, м. Ладижин, Вінницька обл., 24321)

до: Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (вул. Келецька, 63, м. Вінниця, 21027)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Ладижинської міської ради (вул. П. Кравчика, 4, м. Ладижин, Вінницька обл., 24320)

про: визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №120/3735/24 за позовом Приватного підприємства "Екатерина." (далі позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області (далі відповідач) за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ладижинської міської ради (далі третя особа) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування витягу.

09.05.2024 року судом до участі у справі було залучено Ладижинську міську раду у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

21.05.2024 року до суду від третьої особи надійшло клопотання про закриття провадження за відсутності предмету спору згідно ч. 1 ст. 238 КАС України. Третя особа зазначає, що згідно висновків апеляційної інстанції витяг є нормативно-правовим актом, відповідно може бути оскаржений протягом строку його дії. Третя особа наголошує на тому, що витяг складений на підставі рішення ради від 19.02.2019 року № 826 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ладижин на території Ладижинської міської ради Вінницької області». Вказане рішення втратило чинність, оскільки радою 08.06.2023 року було прийнято рішення № 717 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ладижин на території Ладижинської міської ради Вінницької області», яке набрало законної сили з 01.01.2024 року. Третя особа посилається на рішення КСУ від 03.10.1997 року № 4-зп, де вказано, що з прийняттям нового акту, якщо інше не передбачено самим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, оскільки сфера суспільних відносин не може одночасно бути врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. З огляду на втрату чинності рішення ради, відповідно втрачає чинність і спірний витяг. Таким чином, оскільки витяг втратив чинність, він не може бути оскаржений згідно ч. 3 ст. 264 КАС України.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання та послався на те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, якщо на їх підставі виникли правовідносини, пов`язані із реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних інтересів. Позивач також вказує, що у рішенні від 08.06.2023 року не вирішувалось питання скасування чи втрату чинності рішення від 19.02.2019 року. Вказане рішення має суттєві наслідки для податкових та майнових питань на території ради.

Представник відповідача підтримав позицію третьої особи та не заперечував проти задоволення клопотання про закриття провадження.

Вирішуючи питання щодо закриття провадження у справі, суд керується наступними мотивами.

Суд зазначає, що згідно висновків суду апеляційної інстанції спірний витяг є нормативно-правовим актом і відповідно може бути оскаржений протягом всього строку його чинності відповідно до вимог ч. 3 ст. 264 КАС України.

Третя особа вказує, що спірний витяг, як нормативно-правовий акт, втратив чинність, оскільки рішення ради, на підставі якого він створений, від 19.02.2019 року втратило чинність у зв`язку із прийняттям Ладижинською міською радою на 24 сесії 8 скликання рішення від 08.06.2023 року № 717 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ладижин на території Ладижинської міської ради Вінницької області», яке набрало законної сили з 01.01.2024 року.

Суд не приймає до уваги вказане посилання третьої особи, з огляду на таке.

Так дійсно, згідно рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп, справа № 18/183-97 суд висновує, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

В контексті цієї справи суд наголошує, що зі змісту рішення Ладижинської міської ради 24 сесії 8 скликання від 08.06.2023 року № 717 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ладижин на території Ладижинської міської ради Вінницької області» не вбачається, що ним передбачається скасування рішення цієї ради 27 сесії 7 скликання від 19.02.2019 року № 826 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ладижин на території Ладижинської міської ради Вінницької області».

Крім цього, рішення від 19.02.2019 року набрало законної сили і з 01.01.2020 року введена в дії нормативно-грошова оцінка земель на території ради у період 2020, 2021, 2022, та 2023 року. І саме за цим рішення податковий орган і на теперішній час за вказані періоди розраховує відповідні податки та платежі. Податковий орган не може у своїй діяльності керуватися нечинним рішенням відповідної ради для нарахування податків та інших платежів.

На підставі вказаного рішення відповідачем було оформлено спірний витяг. Згідно вказаного витягу позивачеві податковим органом, за період дії рішення ради від 19.02.2019 року, тобто 2020-2023 роки, нараховувались податки та інші платежі, що також не заперечується ані відповідачем, ані третьою особою.

Суд також звертає увагу на те, що рішення ради від 08.06.2023 року № 717 та від 19.02.2019 року № 826 не є однопредметними актами, оскільки технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ладижин на території Ладижинської міської ради Вінницької області за період 2020-2023 років та технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту м. Ладижин на території Ладижинської міської ради Вінницької області за 2024 рік і надалі є різними предметами та регулюють різні суспільні правовідносини, оскільки стосуються використання у різні періоди часу.

Додатково суд вказує, що приймає до уваги посилання позивача, викладені у запереченнях на клопотання про закриття провадження у даній справі.

За таких обставин, рішення ради від 19.02.2019 року автоматично не скасовано і є чинним, відповідно спірний витяг № 791 від 29.05.2020 року також є чинним на теперішній час і може бути оскаржений відповідно до вимог чинного законодавства.

Таким чином, клопотання про закриття провадження є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 122, 123, 240, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Ладижинської міської ради про закриття провадження у справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 12.11.2024 року.

СуддяМаслоід Олена Степанівна