Ухвала

від 14.11.2024 по справі 140/13238/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

14 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/13238/24 Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Андрусенко О. О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва Транс УА» про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

13.11.2024 через систему «Електронний суд» до подання позовної заяви до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва Транс УА» (далі ТОВ «Сільва Транс УА», заявник) про забезпечення позову.

Заява обґрунтована тим, що 27.09.2024 та 30.09.2024 заявник отримав постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі Відділ державного нагляду (контролю) у Волинській області) від 16.09.2024 № ПШ038148 та від 23.09.2024 № ПШ038192 про застосування адміністративно-господарського штрафу (які в подальшому будуть оскаржені до суду), відповідно до яких ТОВ «Сільва Транс УА» як перевізником під час експлуатації автомобіля водіями допущено відсутність документів, перелік яких визначений статтею 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія. Заявник категорично не погоджується із вказаними постановами та зазначає, що на момент перевірки водії надали уповноваженій особі Укртрансбезпеки повний перелік документів, передбачений чинним законодавством України, в тому числі картки водія та роздруківки на паперовому носії інформації про роботу та відпочинок водія, тому притягнення заявника до відповідальності за відсутність зазначених документів свідчить про наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень. Крім того, зазначає, що вказані вище постанови Укртрансбезпеки є виконавчими документами, тому у нього є усі підстави для звернення до суду для захисту своїх порушених прав, зокрема, для уникнення відкриття виконавчого провадження, яке буде ґрунтуватись на незаконних рішеннях відповідача та призведе до незаконного стягнення з нього грошових коштів у вигляді штрафів за правопорушення, яке він не вчиняв.

З урахуванням наведеного заявник просить: зупинити дію постанов Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області від 16.09.2024 № ПШ038148 та від 23.09.2024 № ПШ038192; 2) у випадку, якщо на момент розгляду цієї заяви будуть відкриті виконавчі провадження на підставі оскаржуваних постанов, застосувати також зупинення стягнення на підставі виконавчого документа (постанов Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 16.09.2024 № ПШ038148 та від 23.09.2024 № ПШ038192.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відтак, розгляд заяви про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Заява про забезпечення позову не підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Згідно із частиною другоюстатті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (частина четверта статті 150 КАС України).

Відповідно до пунктів 1, 5 частин першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Водночас для застосування таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них з точки зору процесуального закону є необхідною передумовою для їх вжиття судом за клопотанням позивача.

При цьому сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправними і що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

У постановах від 21.11.2018 (справа №826/8556/17) та від 25.04.2019 (справа №826/10936/18) Верховний Суд вказав, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Суд з огляду на докази, надані позивачем (заявником), для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову враховується й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Як слідує із заяви про забезпечення позову, її вимоги фактично обґрунтовано посиланням на очевидну протиправність постанов Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області від 16.09.2024 № ПШ038148 та від 23.09.2024 № ПШ038192 про застосування адміністративно-господарського штрафу. Також заявник зазначає, що вказані вище постанови Укртрансбезпеки є виконавчими документами і можуть бути пред`явлені відповідачем до виконання.

З цього приводу варто зазначити, що безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які заявник оцінює негативно. Проте, відповідно достатті 150 КАС Українизазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є безумовними підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Забезпечення позову не може підміняти собою подання позову та має іншу мету, а все обґрунтування заяви зводиться до протиправності вказаних вище рішень суб`єкта владних повноважень. Протиправність оскаржуваних рішень (постанов) може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті. Без такого дослідження доказів твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.

Суд погоджується, що постанови Укртрансбезпеки є виконавчими документами, які можуть бути передані до державної виконавчої служби для примусового виконання.

Втім, заявником не зазначено та не підтверджено, які саме негативні наслідки матиме Товариство внаслідок пред`явлення до виконання спірних постанов та, як наслідок, не підтверджено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Заявником не надано доказів того, що у випадку стягнення грошових коштів за спірними постановами, це призведе до незворотних наслідків для заявника або їх повернення (грошових коштів) буде неможливим або ускладненим.

Суд вважає, що зазначені у заяві про забезпечення позову доводи не дають суду підстав для вжиття заходів забезпечення позову, що передбаченістаттею 151 КАС України, оскільки заявником жодним чином не доведено та документально не підтверджено обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіяння шкоди його правам та інтересам, які б унеможливили їх захист без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення чи які б свідчили про реальну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, як і не надано доказів можливості настання невідворотних наслідків для господарської діяльності позивача.

За таких підстав та враховуючи, що позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині другій статті 150 КАС, у суду відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява ТОВ «Сільва Транс УА» про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями150 - 151,154,248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільва Транс УА» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О. О. Андрусенко