Рішення

від 31.07.2024 по справі 160/12482/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2024 рокуСправа №160/12482/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О. В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСфера" (49083, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 31-Д; ідентифікаційний код юридичної особи 44905140) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А; ідентифікаційний код юридичної особи 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

ВСТАНОВИВ:

14.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "АСфера" до Одеської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці №UA500500/2024/000107/2 від 16.02.2024;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2024/000207.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач з метою митного оформлення товарів подав до Одеської митниці електронну митну декларацію, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за електронно. митно. декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України. Позивач вказує, що в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у позивача та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене, позивач вважає, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

17.06.2024 року Одеська митниця звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 500500/2024/000107/2 від 16.02.2024 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «АСфера».

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.09.2023 між JIANGSU GOLDEN CHEMICAL CO. LTD (Китай) - продавцем та товариством з обмеженою відповідальністю «АСфера» (далі - позивач, покупець) укладено контракт № JGC/AS-2023/15-05 (далі - Контракт), за умовами якого продавець зобов`язується передати товар у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього обумовлену Контрактом вартість. Конкретний вид товару, його найменування, асортимент, ціна, кількість, показники та вимоги щодо якості, зазначені у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Контракту.

1.2. Товар вважається готовим до відвантаження, якщо він пройшов перевірку якості та пакування із позитивним результатом та наданий для завантаження за А (чотири) календарних дні до фактичної дати відвантаження.

2. Ціна, вартість товару, умови та порядок оплати.

2.1. Ціна товару, що підлягає оплаті покупцем - це грошове визначення вартості товару за його кількісну одиницю. Вартість товару, що підлягає оплаті покупцем - це ціна певної кількості товару.

2.2. Ціна та вартість товару визначаються сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього контракту, та включають в себе вартість пакування, маркування, митного оформлення продавцем у місці відвантаження, навантаження на судно, а також вартість надання сертифікату походження товару у країні продавця.

Валюта платежу за цим контрактом - долар США

2.3. Умови та порядок оплати визначаються Сторонами окремо на кожну партію товару у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього контракту. Оплата за товар здійснюється у безготівковому порядку, шляхом банківського переказу коштів покупця на розрахунковий рахунок продавця.

2.4. Вартість усіх послуг банка продавця та банків його посередників несе продавець.

3. Строки та умови поставки товару.

3.1. Умови поставки товару - CIF (згідно Міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі Інкотермс, в редакції 2010 року), якщо інші умови поставки товару не узгоджені сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього контракту. Конкретні строки та умови поставки товару тзгоджуються сторонами у додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього контракту.

3.2. Датою відвантаження товару є дата навантаження товару на борт судна в порту відправки, що підтверджується датою коносаменту.

3.3. Датою поставки товару є дата розвантаження товару в порту вантажоодержувача.

3.4. Сторони погодили перелік портів відвантаження товару по цьому контракту, а саме: 1) порт Шанхай (Китай), 2) порт Ціндао (Китай), 3) порт Тяньцзинь (Китай), 4) порт Яньтай (Китай), 5) порт Чжанцзяган (Китай), 6) порт Чунцин (Китай), 7) порт Нінбо (Китай). При цьому продавець залишає за собою право обрати будь-який порт відвантаження товару з переліку портів, що погоджений сторонами у цьому пункті контракту. Обраний продавцем порт відвантаження товару по цьому контракту зазначається в коносаменті на кожну відвантажену партію товару по цьому контракту. Зміна переліку портів відвантаження товару, що погоджений сторонами у цьому пункті контракту, можлива лише шляхом підписання сторонами додатку до цього контракту.

4. Пакування та маркування товару.

4.1. Товар повинен поставлятися в експортному пакуванні, яке забезпечує його цілісність та захист при навантажувальних та розвантажувальних роботах, транспортуванні, зберіганні та відповідати нормам заводу-виробника.

4.2. Пакування та маркування товару повинні відповідати вимогам країни виробника та загальноприйнятим міжнародним нормам.

4.3. Усе маркування зазначається англійською мовою.

4.4. Продавець бере на себе відповідальність за будь-які витрати покупця, пов`язані із втратами, пошкодженнями або заборгованостями, спричиненими:

- умовами пакування, навантаження та завантаження у контейнер або

- непридатністю упаковки для морських контейнерних перевезень і автоперевезень або неякісної упаковкою; або непридатністю або дефектами контейнера, вантажу або упаковки, які безперечно підтверджені уповноваженою експертизою, проведеною під час або до того, як контейнер був упакований і завантажений; або непридатністю упаковки до зберігання товару на складі в межах терміну придатності Товару.

4.5. Продавець обов`язково повинен виконати наступні вимоги:

4.5.1. Вимоги до маркування:

- номер партії повинен складатися із 1 літери та 5 цифр та призначається тільки Покупцем;

- номер партії повинен зазначатися із позначкою#;

- нанесення дати виробництва повинне складатися із цифр та крапок, де перші чотири цифри є рік, наступні дві - місяць, та останні - дата виробництва.

4.5.2. Вимоги до піддонів:

- піддони мають бути дерев`яними; відстань між верхнім і нижнім бортами піддона повинні бути не менше 100 мм; піддони повинні бути придатні для завантаження за допомогою захоплення вилки навантажувача шляхом підняття (захоплювання) піддона з чотирьох сторін, тобто: відстань між кріпленнями піддону повинні бути не менш 400 мм з кожного боку;

- піддони повинні бути досить міцними, щоб витримати морське і авто перевезення та зберігання на складі;

- розмір піддону повинен бути 113 см х 113 см або 110см х 120см, залежно від Товару.

- піддони мають бути обкоровані або пройти термічну обробку, та бути знезаражені, про що свідчить маркування з двох протилежних боків піддону.

4.5.3. Вимоги до завантаження:

- піддони повинні ставитися вертикально;

- поверхня піддону повинна бути рівною;

- на кожен упакований піддон повинна бути наклеєна етикетка з інформацією про товар.

5. Якість товару.

5.1. Якість товару, проданого за цим контрактом, має бути підтверджена сертифікатом якості та сертифікатом аналізу товару, виданими продавцем, а також звітом інспекції, наданим інспекцією SGS або будь-якою іншою інспекцією, (організацією), що володіє такими повноваженнями. Інспекція уповноважена проводити хімічний аналіз вмісту зразків товару (вміст діючої речовини, зовнішній вигляд і ціноутворення та інших показників якості товару, за вимогою покупця).

5.2. Після відбору зразків продавець отримує два зразки кожної партії товару, наданого для завантаження. Продавець зберігає такі зразки не менш ніж 2 роки, і вони будуть використані у разі виникнення у покупця претензій щодо якості товару. Витрати пов`язані із транспортуванням та зберіганням цих зразків несе продавець.

5.3. Інспекція завантаження товару в контейнер, перевірка відповідності тарної упаковки, маркування, відповідність установки товару на піддон, а також установки піддонів у контейнер, може проводиться, як незапежною інспекцією, яка ініційована покупцем, так і представником покупця.

5.4. Процес відбору зразків для тестування якості товару або завантаження товару у контейнер може бути припинений покупцем у разі, якщо контактна особа продавця або працівники складу, на якому проводиться інспекція, відмовляються сприяти і виконувати вимоги покупця з приведення пакування, маркування, становлення піддонів і завантаження товару в контейнер, відповідно до вимог, зазначених продавцем у контракті та у додаткових угодах до цього контракту. У такому випадку, продавець оплачує покупцеві вартість приведення товару у відповідність до вимог покупця, незалежно від того, де дані роботи будуть виконуватися - на складі продавця або на складі покупця.

6. Порядок передачі товару.

6.1. Покупець і продавець може відправляти на місце завантаження свого представника або уповноважену організацію (лабораторію) із метою контролю якості пакування, маркування та інспекції завантаження контейнера. Продавцю необхідно сповістити покупця електронною поштою import@asfera.dp.ua про точну дату завантаження контейнера, але не пізніше ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до фактичної дати відвантаження товару.

6.2. Інспекція із якості та відбір зразків товару для кожної партії повинна відбутися не менш ніж за 10 (десять) календарних днів до фактичної дати відвантаження.

6.3. Інспекція із завантаження контейнера для кожної партії товару повинна відбутися не менш ніж за 2 робочі дні країни виробництва до фактичної дати відвантаження.

6.4. Якість, кількість та форма товару повинні відповідати вимогам зазначеним у Додаткових угодах на кожну партію товару, які є невід`ємною частиною цього контракту.

6.5. Дати інспекції із відбору зразків та завантаження контейнеру повинні бути узгоджені електронною поштою import@asfera.dp.ua не менш ніж за 5 (п`ять) календарних днів до їх здійснення.

6.6. Завантаження 1 (одного) контейнера повинно тривати не більш 1 (одної) години. Тривалість процесу із завантаження за одну добу має бути не більш 8 (восьми) годин, за виключенням обідньої перерви.

6.7. У момент отримання товару на складі покупця, покупець зобов`язаний упевнитися, ідо товар відповідає умовам та вимогам цього контракту і відомостям, зазначеним продавцем у доданих документах.

6.8. Приймання товарів від транспортної організації здійснюється покупцем з дотриманням правил, передбачених законами та іншими правовими актами, що регулюють діяльність транспорту в місці отримання товарів.

Додатком № 1 від 24.11.2023 до додаткової угоди № 1 від 22.09.2023 до контракту сторони погодили найменування, кількість, ціну, загальну вартість, якість, інші показники, строки та умови поставки товару.

Згідно умов контракту, JIANGSU GOLDEN CHEMICAL CO. LTD (Китай) - продавець зобов`язався поставити TOB «АСфера» (Україна) - покупцю фунгіцид, торгова назва - Арбалет, КС (діюча речовина - азоксистробін, 200г/л + флутріафол, 120 г/л, виробництва Китай, у кількості 14400 л., загальною вартістю 133 632,00 доларів США (USD).

Додатковою угодою № 4 від 07.11.2023 до контракту сторони внесли зміни до реквізитів ТОВ «АСфера» - покупця, викладених у Розділі 12.

Викладені обставини підтверджуються контрактом №JGC/AS-2023/15-05 від 22.09.2023, Додатком № 1 від 24.11.2023 до додаткової угоди № 1 від 22.09.2023 та додатковою угодою № 4 від 07.11.2023 до контракту, копії яких містяться в матеріалах справи.

12.02.2024 ТОВ «АСфера» (далі - Декларант), зокрема уповноваженою ним особою ТОВ «Віздом», до Одеської митниці була подана митна декларація №24UA500500004802U6 від 12.02.2024 для здійснення митного контролю та митного оформлення фунгіциду, торгова назва - Арбадет, КС (діюча речовина - азоксистробін, 200г/л + флутріафол, 120 :7л, виробництва Китай, кількості 14400 л., загальною вартістю 133 632,00 доларів США (USD), а також були подані документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, перелік яких, зазначений у графі 44 цієї митної декларації.

Визначення митної вартості товарів по поданій декларантом митній декларації №24UA500500004802U6 від 12.02.2024 було здійснено за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Викладені обставини підтверджуються митною декларацією № 24UA500500004802U6 від 12.02.2024 та документами, перелік яких, зазначений у графі 44 цієї митної декларації, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Повідомленням від митниці декларанту № 555572, отриманим в момент дії 15.02.2024 20:15:17, обробленим ОСОБА_1 , стосовно поданої митної декларації №24UA500500004802U6 від 12.02.2024, декларанта було повідомлено про те, що відповідно до п.4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до пп.в) п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) у банківському платіжному документі № 14 від 29.11.2023 відсутня печатка банку; 3) у довідці про транспортні витрати № 2291 від 06.02.2024 відсутнє посилання на договір перевезення та не зазначено вартість вантажних робіт під час перевезення товару; 4) у страховому полісі № В021635012300000265 від 28.11.2023 не зазначено номер коносамента або контейнера за яким проводилося страхування; 5) в CMR від 07.02.2024 № 973 наявна печатка перевізника «MВ Транспорт», але довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг чомусь видало ТОВ «Глобал Оушен Лінк»; 6) у експортній декларації країни відправлення зазначені умови поставки CIF, але не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контрою щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п.З ст. 53 МК України декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; - каталоги, специфікації фірми - виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

16.02.2024 декларантом до митниці був поданий лист вих. 16/02-01 від 16.02.2024, у якому надані детальні пояснення щодо поданих документів, зазначених в графі 44 митної декларації № 24UA500500004802U6 від 12.02.2024, а також були подані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Листом № 5 від 16.02.2024 уповноваженою особою декларанта - ТОВ «Віздом» митниці було повідомлено, що інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів надаватися не будуть.

16.02.2024 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2024/000107/2, яким скориговано заявлену декларантом митну вартість товарів за другорядним резервним методом (метод 2 ґ).

Також, 16.02.2024 Одеською митницею прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000207, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям 16.02.2024 рішення про коригування митної вартості № UA500500/2024/000107/2, та запропоновано декларанту подати нову митну декларацію з урахуванням рішення про коригування митної вартості.

Прийняті митницею рішення дублюють обставини, викладені раніше у повідомленні від митниці декларанту №555572, отриманому в момент дії 15.02.2024 20:15:17, обробленим ОСОБА_1 , а також містять посилання на те, що з метою забезпечення повноти оподаткування митним органом було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості товарів №1 є більшим та становить: 16,7592 дол. США/кг нетто (МД №UA305160/2023/42756 від 27.12.2023), ніж заявлено декларантом - 8,527 долар США за кг нетто, а митну вартість товарів неможливо визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59, 60, 61, 62, 63 МКУ, а тому митна вартість оцінюваних товарів має бути визначена за другорядним методом - резервним.

Товар, який надійшов на адресу ТОВ «АСфера» було випущено у вільний обіг за митною декларацією № 24UA500500005421U0 від 16.02.2024 за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом та надання гарантій відповідно до розділу «X» МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до ч.7 ст.55 МК України.

Позивач вважає, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є протиправними, оскільки відповідачу було надано всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України (далі - Кодекс) документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 та ч. 1 ст. 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Контроль за правильністю визначення митної вартості у випадках, передбачених абзацом першим, здійснюється посадовою особою, що здійснює такий контроль, за погодженням з керівником підрозділу митного оформлення (заступником керівника, старшим зміни). Відповідне погодження засвідчується шляхом проставлення підпису на роздрукованому переліку митних формальностей за митною декларацією, поряд з відомостями про виконання митної формальності за напрямком контролю митної вартості (п. 8 розділу 2 Методичних рекомендацій).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 58 Кодексу, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Перевірка документів та відомостей, які відповідно до ст. 335 цього Кодексу, подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом (ч. 1 ст. 337 Кодексу).

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 Кодексу, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 49 Кодексу, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У ч.1 ст. 51 Кодексу визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно приписів ст. 55 Кодексу, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття оскаржених рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, суд вказує таке.

Як встановлено зі спірних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, підставою для їх прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності.

Щодо відсутності даних щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає таке.

Положеннями п.2.1, п. 2.2 контракту № JGC/AS-2023/15-05 від 22.09.2023, укладеного між JIANGSU GOLDEN CHEMICAL CO. LTD (Китай) та ТОВ «АСфера» (Україна) чітко визначається ціна та вартість товару, що поставляється за вказаним контрактом, а саме: «2.1. Ціна Товару, що підлягає оплаті Покупцем - це грошове визначення вартості Товару за його кількісну одиницю. Вартість Товару, що підлягає оплаті Покупцем - це ціна певної кількості Товару; 2.2. Ціна та вартість Товару визначаються Сторонами у Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього Контракту, та включають в себе вартість пакування, маркування, митного оформлення Продавцем у місці відвантаження, навантаження на судно, а також вартість надання Сертифікату походження Товару у країні Продавця. Валюта платежу за цим Контрактом - долар США.».

Окрім того, означений контракт містить окремий розділ 4. ПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ ТОВАРУ, який визначає вимоги покупця до упаковки, якості та характеристик пакувальних матеріалів, зокрема і робіт пов`язаних з пакуванням товару, що входять до ціни та вартості та якості товару, як зазначено у п.2.2. Контракту, зокрема, у пунктах 4.1 та 4.2 визначено: «4.1. Товар повинен поставлятися в експортному пакуванні, яке забезпечує його цілісність та захист при навантажувальних та розвантажувальних роботах, транспортуванні, зберіганні та відповідати нормам заводу - виробника; 4.2. Пакування та маркування Товару повинні відповідати вимогам країни виробника та загальноприйнятим міжнародним нормам».

Стосовно експортної декларації країни відправлення, у якій зазначені умови поставки CIF, суд відзначає, що згідно умов поставки товару - CIF (згідно Міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) в галузі міжнародної торгівлі Інкотермс, в редакції 2020 року). А.9. Перевірка - упаковка - маркування.

Продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Саме на умовах CIF Констанца, Румунія, продавець JIANGSU GOLDEN CHEMICAL CO. LTD (Китай) та покупець ТОВ «АСфера» (Україна) погодили ціну і загальну вартість товару згідно з додатком № 1 від 24.11.2023 до додаткової угоди № 1 від 22.09.2023 до Контракту № JGC/AS-2023/15-05 від 22.09.2023.

До листа за вих. №16/02-01 від 16.02.2024 додатково поданий автоматизований переклад копії митної декларації №230520230053584977 країни відправлення на українську мову, в якій чітко зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, адже, вказані саме географічні назви порту відправлення - порт Чжанцзяган, Китай та порт призначення - Констанца, Румунія.

Стосовно довідки про транспортні витрати № 291 від 06.02.2024, у якій відсутнє посилання на договір перевезення та не зазначено вартість вантажних робіт під час перевезення товару та CMR від 07.02.2024 № 973, де наявна печатка перевізника «МВ ТРАНСПОРТ», але довідку про вартість транспортно-експедиційних послуг видано ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», суд зазначає.

У рахунку № 032185 від 06.02.2024 від експедитора ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК», що супроводжує довідку про транспортні витрати № 2291 від 06.02.2024, є посилання на договір № 1534-Т/23 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 25.05.2023, укаледний між ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» та ТОВ «АСфера», а також першим пунктом серед переліку послуг, що входять до складу вартості транспортування товару стоїть компенсація вартості послуг ВРР (вантажно - розвантажувальних робіт), виконаних нерезидентом за межами території України в сумі 18 251,44 грн., без ПДВ.

Згідно з вказаним договором № 1534-Т/23 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення у контейнерах експортно-імпортних та транзитних вантажів від 25.05.2023, укладеним між ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» та ТОВ «АСфера» є п. 3.1.2, відповідно до умов якого експедитор укладає від свого імені договори з портами, судноплавними компаніями, їх перевізниками, складами, агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, збереження вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги, в т.ч. перепакування, перемаркування, ремонт тари, завантаження та розвантаження контейнерів, відбір проб та зразків, зважування, фумігацію, дезактивацію, визначення кількості та якості, сертифікацію та страхування вантажів і контейнерів. А також має право укладати договори з брокерськими компаніями, щодо послуг митного оформлення вантажів. Проводить розрахунки з ними, сплачує мито, збори та інші обов`язкові платежі за рахунок коштів Клієнта.».

А тому наявність в CMR від 07.02.2024 печатки перевізника «МВ ТРАНСПОРТ» відповідає, як правилам заповнення CMR, так і обов`язку експедитора ТОВ «ГЛОБАЛ ОУШЕН ЛІНК» укладати від свого імені договори з перевізниками та проводити розрахунки з ними за рахунок коштів Клієнта.

Щодо невідповідності страхового полісу № BC021635012300000265 від 28.11.2023, в якому не зазначено номер коносамента або контейнера, суд зазначає, що умови постачання CIF вимагають від продавця страхування товару на 110% від його вартості, а отже посилання в страховому полісі № ВС021635012300000265 від 28.11.2023 на комерційний інвойс № JLK23111 від 28.11.2023, зазначення найменування товару (ТМ, вмісту діючої речовини та препаративної форми), кількості товару та суми страхового покриття, що дорівнює 110% від вартості товару за комерційним інвойсом, номер якого зазначено в страховому полісі підтверджує зв`язок цього страхового полісу з товарами, які заявлені до митного оформлення, а також підтверджує саму вартість товару фунгіциду Арбалет, КС, (Arbalet, SC, діюча речовина - азоксистробін 200 г/л + флутріафол 120 г/л), виробництва Китаю, згідно з Контрактом № JGC/AS-2023/15-05 від 22.09.2023, Додатком № 1 від 24.11.2023 до Додаткової угоди № 1 від 22.09.2023.

Відносно банківського платіжного документа № 14 від 29.11.2023, в якому відсутня печатка банку, суд зазначає, що до листа за вих. №16/02-01 від 16.02.2024 подано платіжне доручення №14 від 29.11.2023, із відповідною печаткою банку.

Отже, митницею не було доведено, що подані декларантом до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується тільки в разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Кодексу.

Отже, позивачем був обраний перший метод, оскільки відповідно до ст. 57 Кодексу визначення митної вартості застосовується за першим методом (основним), тобто за ціною контракту, оскільки немає ніяких обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, щодо ціни оцінюваних товарів, відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів за ціною контракту, жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не зробить прямо або опосередковано продавцеві, покупець і продавець не пов`язані між собою особи.

Ціна товару (продукції) є найважливішою його характеристикою і істотною умовою угоди. Ціна (вартість) товару повинна бути вказана з необхідною і достатньою точністю і повнотою опису з усіма роз`ясненнями та застереженнями. Саме ціна (вартість) товару, певна в зовнішньоторговельному контракті (договорі) і є вихідною базою (основою) для визначення митної вартості товару.

При встановленні ціни товару в контракті купівлі-продажу визначаються: одиниця виміру товару, рівень ціни, базисні умови поставки (базис ціни), валюта ціни, спосіб фіксації ціни, наявність знижок і / або умови платежу.

Порядок визначення одиниці виміру товару залежить від характеру товару і від практики, що склалася в торгівлі даним товаром на світовому ринку. Ціна в контракті може бути встановлена:

- за певну кількісну одиницю (або за певну кількість одиниць) товару, вказану у звичайно застосовував в торгівлі даним товаром одиницях виміру (ваги, довжини, площі, обсягу, штук, комплектів і т.д.) або в числових одиницях (сотня, дюжина);

- за вагову одиницю, виходячи з базисного змісту основного речовини в товарі (для таких товарів, як руди, концентрати, хімікалії і ін.);

- за вагову одиницю залежно від коливань фактичної ваги змісту сторонніх домішок і вологості.

При поставці товару різної якості та асортименту ціна встановлюється за одиницю товару кожного виду, сорту, марки окремо. Якщо за одним контрактом поставляється велика кількість різних за якісними характеристиками товарів, ціни на них, як правило, вказуються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту. При поставці комплектного обладнання ціни звичайно встановлюються за позиціями на кожну часткову поставку або на окремі комплектуючі частини і вказуються в додатку до контракту. Якщо в основу ціни кладеться вагова одиниця, необхідно визначити характер маси (брутто, нетто) або обумовити, чи включає ціна вартість тари і упаковки. Ця вказівка необхідна також в тих випадках, коли ціна встановлюється за штуку, за комплект.

Для уніфікації розуміння прав і обов`язків сторін розроблені базисні умови поставки, які визначають обов`язки продавця і покупця по доставці товарів, установлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або псування товару з продавця на покупця. Умови називаються базисними тому, що вони встановлюють структуру ціни в залежності від того, включаються витрати з доставки в ціну товару чи ні.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 254 Митного кодексу України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, надані позивачем.

Контракт від 22.09.2023 № JGC/AS-2023/15-05 є прямим.

Товаром, заявленим у митній декларації є фунгіцид, торгова назва - Арбалет, КС (діюча речовина - азоксистробін, 200г/л + флутріафол, 120 г/л, виробництва Китай, у кількості 14400 л., загальною вартістю 133 632,00 доларів США (USD), який виробив та поставив напряму до ТОВ «АСфера» контрагент, вказаний у контракті.

У той же час, ст. 53 Кодексу унормовано, що забороняється вимагати від декларанта буд-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 53 Кодексу право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Однак, всупереч вищевказаним вимогам, витребувавши додаткові документи, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити або у своїй сукупності можуть спростувати/чи впливають на митну вартість товару, що свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Отже, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товарів.

Наявність у митниці обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною законодавець пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, митний орган має зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вже встановлено судом, підставою для витребування додаткових документів у декларанта, став висновок митного органу щодо того, що надані під час митного оформлення товару документи мають суттєві розбіжності та невідповідності, які не дають можливості перевірити числові значення заявленої митної вартості.

Разом з тим, як слідує із оскаржених рішень, вони не містять будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити саме числові значення складових митної вартості імпортованих товарів.

Крім того, відповідно до наявних даних, визначена митним органом митна вартість товарів, ґрунтується на раніше визнаній відповідачем вартості за попередніми оформленнями за подібними товарами.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а тих, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Крім того, судом взято до уваги правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, де суд касаційної інстанції зазначив: «Колегія суддів не приймає посилання скаржника на наявність у автоматизованій системі аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості відомостей про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, оскільки відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень».

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

З системного аналізу наведених норм права слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Отже, суд вважає, що на підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає вимогам ч. 2 ст. 53 Кодексу, митний орган мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих позивачем, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Кодексу, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості.

Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності дій щодо відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару та не надано доказів правомірності дій при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність оскаржених рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача, як таких, що не відповідають критеріям, визначених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 3028,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСфера" (49083, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 31-Д; ідентифікаційний код юридичної особи 44905140) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А; ідентифікаційний код юридичної особи 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці №UA500500/2024/000107/2 від 16.02.2024.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500500/2024/000207.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 49038; ЄДРПОУ 44005631) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСфера" (49083, м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 31-Д; ідентифікаційний код юридичної особи 44905140) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений 31.07.2024.

Суддя О.В. Царікова