ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2024 рокуСправа №160/23255/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
27 серпня 2024 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №44435000405 від 13.08.2024 року.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу №2678-П від 28.06.2024 року про проведення фактичної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» (код ЄДРПОУ 41146771) та направлень на проведення перевірки №5229, №5230 від 28.06.2024 року було проведено фактичну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь».
За результатами вказаної перевірки було складено акт №1935/04-36-09-03/41146771 від 11.07.2024 року «Про результати фактичної перевірки ТОВ «Виналь» код ЄДРПОУ 41146771», яким встановлено порушення пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
14 серпня 2024 року ТОВ «Виналь» засобами поштового зв`язку отримано від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення - рішення №44435000405 від 13.08.2024 року, яким встановлено порушення пункту 85.2 та пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України та на підставі пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2040,00 грн.
Оскільки контролюючим органом не встановлено об`єктивного складу порушення (факт вчинення протиправного діяння), не визначено періоду проведення перевірки, враховуючи, що запит про надання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, виходить за межі приписів Податкового кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №44435000405 від 13.08.2024 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/23255/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
18 вересня 2024 року на адресу суду від представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшов відзив на позовну заяву вх.№37039/24, в якому представник відповідача вважає вимоги і доводи позивача необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.
ТОВ «ВИНАЛЬ» знаходиться на обліку в Північному міжрегіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків лише з 01.01.2024 року.
Порядок оформлення наказу на проведення перевірки визначений в підпункту 1.2.1 Наказу Державної податкової служби України №470 від 04.09.2020 року, яким встановлено, що рішення про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79, пункту 80.2 статті 80 та пункту 81.1 статті 81 Кодексу оформлюється наказом, який підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) органу ДПС. У такому наказі зазначаються дата видачі, найменування органу ДПС, який його видав, та органу ДПС, який буде проводити таку перевірку (у випадках призначення такої перевірки органом ДПС вищого рівня відповідно до підпунктів 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Кодексу), найменування та реквізити суб`єкта (найменування або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, а також код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), який перевіряється, та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова виїзна/невиїзна або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися.
Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) органу ДПС та скріплення відповідною печаткою цього органу.
Стаття 80 Податкового кодексу України містить в собі умови відносно строків проведення фактичної перевірки, які повинні відповідати вимогам статті 82 Податкового кодексу України.
Згідно пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб.
На підставі підпунктів 19.1.4, 19.1.14, 19.1.15, 19.1.16, 19.1.17, 19.1.18, 19.1.19, 19.1.20, пункту 19.1 статті 19, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ГУ ДПС Дніпропетровської області проведено фактичну перевірку ТОВ «Виналь», за результатами якої складено акт перевірки від 11.07.2024 №1935/04-36-09-03 /41146771, за місцем фактичної діяльності: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд.1В.
Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право на проведення фактичної перевірки платника податків у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/ або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Підставою, що слугувала для проведення спірної фактичної перевірки позивача в наказі на проведення перевірки визначено підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та Закону України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». (підстава для проведення перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального)
Також, згідно наказу на проведення перевірки, перевірка проведена з питання дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів.
Фактична перевірка ТОВ «ВИНАЛЬ» проведена ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В.
За результатом якої складено акт від 11.07.2024 №1935/04-36-09-03-/41146771.
Актом встановлено порушення пункту 85.2 та пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.2, пункту 85.4 статті 85 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VII (із змінами), вручено 01.07.2024 року представнику ТОВ «Виналь», письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань:
-бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв;
-надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.
У ході проведення фактичної перевірки з 01.07.2024 по 10.07.2024 вищезазначені документи не надано.
У зв`язку з чим акт спірної фактичної перевірки від 11.07.2024 №1935/04-36-09-03 /41146771 відповідно до вимог підпункту 1.6.3 пункту 1.6 розділу «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», затверджених наказам ДПС від 04.09.2020 №470, був надісланий Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листом від 16.07.2024 №3103/7/04-36 09-01-08 (вх. від 16.07.2024 №1321/7) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Щодо встановлення повторності правопорушення за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, представник відповідача зазначив.
Нормою пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України передбачена відповідальністю за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, в розмірі 1020 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень
Повторність вчиненого податкового правопорушення встановлено відповідачем згідно наступних актів попередніх фактичних перевірок:
- №1059/04-36-09-02/41146771 від 16.03.2023 за результатами якого притягнуто платника податків до відповідальності згідно частини 1 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023 року, яким визначено суму штрафних санкцій 1020,00 грн. за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України,
-№3900/04-36-09-01/41146771 від 04.12.2023 року за результатами якого притягнуто платника податків до відповідальності згідно частини 2 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 року №2135000405, яким визначено суму штрафних санкцій 2040,00 грн. за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України;
-№4001/04-36-09-01/41146771 від 14.12.2023 року за результатами якого притягнуто платника податків до відповідальності згідно частини 2 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України та прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 року №2235000405, яким визначено суму штрафних санкцій 2040,00 грн. за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України.
Згідно відомостей з даних інтегрованої картки ТОВ «Виналь» за платежем 21081101 встановлено, що платника податків було притягнуто до відповідальності згідно частини 2 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України згідно наступних податкових повідомлень рішень: податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №722/32-00-07 08-20 від 28.07.2023 року про застосування штрафних санкцій на суму 2040,00 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.
Контролюючим органом при визначенні повторності податкового правопорушення, як необхідної умови застосування штрафної санкції передбаченої пунктом 121.1 статті 121 Кодексу, враховано безпосередньо факт допущення (повторюваності) ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, вчиненим платником податків протягом 1095 днів.
Щодо доводів позивача про не встановлення вини, представник відповідача зазначив.
Згідно пункту 109.3 статті 109 Податкового кодексу України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2, 123.3 статті 123, пунктами 125.2-125.4 статті 125 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинене податкового правопорушення є встановлення контролюючим органом вини особи.
Таким чином, згідно вимог податкового законодавства обставини, що виключають або підтверджують вину у вчиненні правопорушення не досліджувались ні під час перевірки, ні при розгляді заперечень, оскільки з`ясування форми умислу та вини згідно вимог статті 109 ПКУ у правопорушеннях, передбачених нормами пункту 121.1 статті 120 Податкового кодексу України, не передбачено.
Обставини, що пом`якшують або звільняють від відповідальності не виявлені під час перевірки та не надавались платником.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Виналь».
03 жовтня 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ТОВ «Виналь» надійшла відповідь на відзив вх.№39078/24, в якій представник позивача, ознайомившись зі змістом відзиву, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідач наводить посилання на наступні податкові повідомлення-рішення:
-№722/32-00-07-08-20 від 28.07.2023 року;
-№747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 року;
-№848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023 року;
-№982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023 року.
Наведене відповідачем не відповідає дійсності з огляду на наступне.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/8973/23 від 04.07.2023 року, залишеним без змін постановою Третього адміністративного апеляційного суду від 20.12.2023 р. - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №281/32-00-07-08-20 від 13.04.2023 р. прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/3236/24 від 25.07.2024 року - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №2135000405 від 11.01.2024 року прийняте Північним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/2735/24 від 10.06.2024 року - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №2235000405 від 11.01.2024 року прийняте Північним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/22612/23 від 28.11.2023 року залишеним без змін постановою Третього адміністративного апеляційного суду від 17.07.2024 року - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №722/32-00-07-08-20 від 28.07.2023 року прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/21632/23 від 30.10.2023 року, залишеним без змін постановою Третього адміністративного апеляційного суду від 07.02.2024 року - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 року прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/29729/23 від 21.02.2024 року - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №848/32-00-07 08-20 від 07.09.2023 року прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/29500/23 від 22.01.2024 року - позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №982/32-00-07 08-20 від 30.10.2023 року прийняте Східним міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
З огляду на викладене та наявні рішення, відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт вчинення та факт повторюваності правопорушення передбаченого частиною 1 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
Щодо проведеної перевірки, представник позивача зазначив.
Відповідно до приписів пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому, згідно з положеннями пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Приписами пункту 85.8 статті 85 ПК України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
З системного аналізу зазначених вище норм права вбачається, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмету перевірки і свідчать про порушення законодавства.
При цьому підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
У межах фактичної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області вручено запит ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 01.07.2024 року про надання копій документів, зокрема, залишків тари, укупорки, показників лічильників.
У свою чергу, останній не є запитом документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства в розумінні пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, оскільки в ньому відсутнє посилання на будь-які порушення, в зв`язку з виявленням яких вимагається надання копій документів, та конкретний перелік документів, копії яких вимагається надати (з зазначенням реквізитів документів), а відтак у позивача був відсутній обов`язок та правові підстави для надання необхідних документів.
Зважаючи на те, що зі змісту наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №2678-П від 28.06.2024 року вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запити податкового органу щодо залишків тари, укупорки, показників лічильників не стосується предмету вказаної перевірки, а тому їх витребування не є правомірним.
З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги ТОВ «Виналь».
07 жовтня 2024 року на адресу суду від представника Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків надійшли додаткові пояснення вх.№37039/24, в яких представник відповідача надає додаткові доводи щодо встановлення повторності правопорушення за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю, відповідальність за яке передбачена частиною 2 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
Фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровської області було проведено попередню фактичну перевірку ТОВ «Виналь», за результатами якої складено акт перевірки від 04.12.2023 року №3900/04-36-09-01/41146771, за місцем фактичної діяльності: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, 1В.
Актом попередньої фактичної перевірки встановлено порушення пункту 85.2, пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, в зв`язку з наступним:
Відповідно до вимог підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.2, пункту 85.4 статті 85 Податкового Кодексу України під час проведення фактичної перевірки вручено 23.11.2023 року представнику за довіреністю ТОВ «Виналь» Грищенко М.О. письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань:
-бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв,
-надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.
У ході проведення фактичної перевірки з 23.11.2023 року по 01.12.2023 року вищезазначені документи не надано.
Відповідальність передбачена пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
Північним управлінням на підставі акту фактичної перевірки від 04.12.2023 року №3900/04-36-09-01/41146771 винесено податкове повідомлення-рішення за формою «ПС» від 11.01.2024 № 2135000405 на суму штрафних (фінансових) санкцій 2040,0 грн., згідно якого притягнуто платника до відповідальності згідно п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 11.01.2024 № 2135000405 ТОВ «Виналь» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати зазначене рішення (справа №160/3236/24).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року у справі №160/3236/24 задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНАЛЬ» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
У той же час, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 року в справі №160/3236/24 задоволено апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року в адміністративній справі №160/3236/24, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» - відмовлено.
Таким чином, попереднє податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 року №2135000405, згідно якого позивача притягнуто до відповідальності згідно п.121.1. ст.121 Податкового кодексу України, є узгодженим у зв`язку із набранням законної сили рішенням у справі №160/3236/24 та є підтвердженням встановленого факту повторності правопорушення за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю.
Крім того, задовольняючи апеляційну скаргу відповідача, Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 03.10.2024 у справі №160/3236/24 зазначив про наступне:
Щодо доводів позивача про порушення податковим органом законодавства в частині періоду діяльності, що перевірявся, то Податковим кодексом України не встановлено будь-яких обмежень та/або заборон щодо періоду діяльності платника, який перевіряється в ході фактичних перевірок, крім статті 102 ПК України (не пізніше 1095 днів), а так само, як і використання під час проведення фактичної перевірки відповідних документів, визначених податковим кодексом України, податкової інформації, даних СОД РРО, інших матеріалів, отриманих в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.
Такий висновок підтверджується правовими позиціями, викладеними, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.05.2022 року в справі №826/8284/17, від 09.09.2024 в справі №280/6832/23».
Щодо порядку складання та підписання Акту перевірки, то податковим органом не дотримано встановлений статтею 86 Податкового кодексу України порядок вручення Акту фактичної перевірки, натомість такий недолік не може бути підставою для визнання неправомірними результатів перевірки, адже не складання акту про відмову від підписання Акту перевірки не призвело до не повідомлення позивача про результати перевірки та не порушило право платника податків на оскарження результатів такої перевірки».
Щодо доводів позивача, що ним не отримано матеріали хрономентажу, про проведення якого зазначено в описовій частині Акту перевірки, то результати хронометражу не слугували підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, тобто, виходять за межі доказування в даній справі.
Щодо доводів про неправомірне витребування контролюючим органом документів щодо залишків тари, матеріалів для укупорки, то податковим органом було призначено перевірку ТОВ «Виналь» з питань дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, відтак, витребувані перевіряючими та не надані позивачем документи - документи бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; документи, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, безпосередньо пов`язані з предметом перевірки та мали бути надані платником податків.
Натомість позивач не надав ані до податкового органу, ані до суду обґрунтовані та переконливі пояснення щодо не пов`язаності цих документів з предметом перевірки, а також неможливості подання цих документів.
Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 року в справі №160/10642/24 задоволено апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року в адміністративній справі №160/10642/24, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» відмовлено.
Предметом оскарження в справі №160/10642/24 є винесене Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення-рішення №18435000405 від 03.04.2024 року, згідно з яким до ТОВ «Виналь» застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2040,00 грн., згідно якого притягнуто платника до відповідальності згідно пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
Тобто, податкове повідомлення-рішення від 03.04.2024 року №18435000405, згідно якого позивача притягнуто до відповідальності згідно пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, є узгодженим в зв`язку із набранням законної сили рішенням у справі №160/10642/24 та є підтвердженням встановленого факту повторності правопорушення за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю.
З урахуванням викладеного представник відповідача вважає правомірним та обґрунтованим висновок відповідача про порушення ТОВ «Виналь» вимог підпункту 85.2, підпункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, за яке передбачена відповідальність згідно з підпунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
21 жовтня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» надійшли письмові пояснення вх.№41898/24, в яких представник позивача, посилаючись на протиправність оскаржуваного рішення, просить його визнати протиправним та скасувати.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» зареєстроване 10.02.2017, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про проведення державної реєстрації юридичної особи за ідентифікаційним кодом 41146771; місцезнаходження юридичної особи: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Космічна, 1в.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид економічної діяльності товариства за КВЕД є: 11.01 Дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв.
ТОВ «ВИНАЛЬ» знаходиться на обліку в Північному міжрегіональному управління ДПС по роботі з великими платниками податків з 01.01.2024 року.
На підставі підпункту 19.1.4, 19.1.14, 19.1.15, 19.1.16, 19.1.17, 19.1.18, 19.1.19, 19.1.20, пункту 19.1 статті 19, статті 20, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, підстава проведення фактичної перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», ГУ ДПС Дніпропетровської області проведено фактичну перевірку ТОВ «Виналь», за результатами якої складено акт перевірки від 11.07.2024 №1935/04-36-09-03 /41146771, за місцем фактичної діяльності: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд.1В.
Підставою, що слугувала для проведення спірної фактичної перевірки позивача в наказі на проведення перевірки визначена підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України та Законом України «Про державне регулювання виробництва, обігу спирту етилового, плодового і коньячного, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». (підстава для проведення перевірки - здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального)
Згідно наказу на проведення перевірки, перевірка проведена з питання дотримання вимог законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів.
Фактична перевірка ТОВ «ВИНАЛЬ» проведена ГУ ДПС у Дніпропетровській області за адресою: Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Космічна, буд. 1-В.
За результатом перевірки складено акт від 11.07.2024 року №1935/04-36-09-03-/41146771.
Актом встановлено порушення пункту 85.2 та пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України.
Відповідно до вимог підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20, пункту 85.2, пункту 85.4 статті 85 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VII (із змінами), вручено 01.07.2024 року представнику ТОВ «Виналь», письмова вимога перевіряючих щодо надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч. з питань:
-бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв;
-надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв.
У ході проведення фактичної перевірки з 01.07.2024 року по 10.07.2024 року визначені документи не надано.
У зв`язку з цим акт спірної фактичної перевірки від 11.07.2024 №1935/04-36-09-03 /41146771 відповідно до вимог підпункту 1.6.3 пункту 1.6 розділу «Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків», затверджених наказам ДПС від 04.09.2020 №470, був надісланий Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області листом від 16.07.2024 №3103/7/04-36 -09-01-08 (вх. від 16.07.2024 №1321/7) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, а саме: не надано інформації та її документального підтвердження з питань бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, а також не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.
За результатами вказаної перевірки було складено акт №1935/04-36-09-03/41146771 від 11.07.2024 року «Про результати фактичної перевірки ТОВ «Виналь» код ЄДРПОУ 41146771», яким встановлено порушення пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, а саме: ненадання платником податків посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
ТОВ «Виналь» було направлено до ГУ ДПС у Дніпропетровської області заперечення №25-07 від 25.07.2024 року на акт фактичної перевірки №1935/04-36-09-03/41146771 від 11.07.2024 року
ГУ ДПС у Дніпропетровській області своїм листом №55798/6/04-36-09-01-11 від 09 серпня 2024 року надало відповідь на заперечення ТОВ «Виналь», в якій ГУ ДПС у Дніпропетровській області зазначило, що вважає акт правомірним та обґрунтованим.
Судом також встановлено, що згідно відомостей з даних інтегрованої картки ТОВ «Виналь» за платежем 21081101 встановлено, що платника податків було притягнуто до відповідальності згідно частини 2 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України згідно наступних податкових повідомлень рішень: податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №722/32-00-07 08-20 від 28.07.2023 року про застосування штрафних санкцій на суму 2040,00 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.
14 серпня 2024 року ТОВ «Виналь» засобами поштового зв`язку отримало від Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків податкове повідомлення - рішення №44435000405 від 13.08.2024 року, яким встановлено порушення пункту 85.2 та пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, та на підставі пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 2040,00 грн.
Оскільки контролюючим органом не встановлено об`єктивного складу порушення (факт вчинення протиправного діяння), не визначено періоду проведення перевірки, враховуючи, що запит про надання документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки, виходить за межі приписів Податкового кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю «Виналь» вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №44435000405 від 13.08.2024 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до положень підпунктів 19-1.1.4, 19-1.1.13 - 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції: здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для виконання платіжних операцій (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів; здійснюють ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та контроль за таким виробництвом; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей, зазначених у таких деклараціях, для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку; здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального; проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин.
За змістом підпунктів 20.1.4., 20.1.6., 20.1.9, 20.1.14, 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю; у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки (пункт 80.2 статті 80 ПК України).
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 Податкового кодексу України).
Стаття 81 Податкового кодексу України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Так, згідно із абзацами 1-4 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, абзац 5 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначає, що непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється (абзац шостий підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України).
За змістом абзаців 7-8 підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України при пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України.
Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 Податкового кодексу України.
Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.
Зазначеним пунктом передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
За змістом пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
У разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.
Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки.
За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Згідно із пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкового повідомлення-рішення, у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.
У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення №44435000405 від 13.08.2024 року стали висновки фактичної перевірки, що викладені в акті №1935/04-36-09-03/41146771 від 11.07.2024 року, призначеної наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.06.2024 року №2678-п, якими було встановлено ненадання підприємством витребуваних документів.
З наведеного в адміністративному позові судом вбачається, що доводи представника позивача ґрунтуються на тому, що наказ про проведення перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства, відповідачем не доведено наявність законних підстав для проведення перевірки, сама перевірка проведена з порушенням законодавчо встановленої процедури, вимога про надання документів не відповідає приписам статті 73 ПК України, що виключає відповідальність платника податків за невиконання такої вимоги, крім того, відповідачем не доведено обґрунтованість застосування розміру штрафних санкцій, нарахованих внаслідок повторності правопорушення, яке не має місце в спірних правовідносинах.
Щодо виявлених податковим органом порушень, суд зазначає наступне.
З акту вбачається, що в ході фактичної перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, а саме: не надання до перевірки інформації та її документального підтвердження, у т.ч.: інформації та її документального підтвердження з питань бухгалтерського обліку щодо залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв, надання документів, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, а також не надано працівникам ГУ ДПС інформацію та показники щодобових витрат води та енергоносіїв, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв.
Відповідно до приписів пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.
Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
При цьому, згідно з положеннями пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Приписами пункту 85.8 статті 85 Податкового кодексу України закріплено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки.
Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
З системного аналізу наведених норм права вбачається, що посадові (службові) особи контролюючого органу під час перевірки мають право отримувати не будь-які належним чином завірені копії документів, а лише ті, що відносяться до предмета перевірки і свідчать про порушення законодавства.
При цьому, підставою для їх отримання є письмовий запит на отримання копій, поданий платнику не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки.
Зважаючи на те, що зі змісту наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 28.06.2024 року №2678-п вбачається, що предметом фактичної перевірки є питання дотримання законодавства у сфері виробництва та обігу підакцизних товарів, запит податкового органу щодо залишків тари, матеріалів для укупорки, показників лічильників води і електроенергії, стосуються предмету вказаної перевірки, а тому вимога контролюючого органу про їх надання у спірних правовідносинах є правомірною.
При цьому, за змістом положень пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.
З урахуванням викладеного, судом вбачається, що витребувані документи щодо бухгалтерського обліку залишків тари та матеріалів для укупорки, які використовуються для виробництва алкогольних напоїв; документи, які підтверджують використання тари, матеріалів для укупорки при виробництві алкогольних напоїв, безпосередньо пов`язані з предметом перевірки та мали бути надані платником податків.
Натомість, позивач не надав ані до податкового органу, ані до суду обґрунтовані та переконливі пояснення щодо не пов`язаності цих документів з предметом перевірки, а також неможливості надання цих документів.
Таким чином, є правомірним та обґрунтованим висновок відповідача про порушення ТОВ «Виналь» вимог підпунктів 85.2, 85.4 статті 85 Податкового кодексу, за яке передбачена відповідальність згідно з пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
Щодо доведеності відповідачем повторності вчинення ТОВ «Виналь» податкового правопорушення, за яке його притягнуто до фінансової відповідальності згідно з податковим повідомленням-рішенням, яке є предметом оскарження в даній справі, суд виходить з того, що відповідачем під час розгляду справи доведено наявність повторного подібного порушення.
Так, за подібні порушення до позивача застосовані штрафні санкції.
Одним з рішень Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 року у справі №160/3236/24 задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВИНАЛЬ» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків та скасовано аналогічне рішення податкового органу.
Однак, у подальшому постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.10.2024 року в справі №160/3236/24 задоволено апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року в адміністративній справі №160/3236/24, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» - відмовлено.
Таким чином, попереднє податкове повідомлення-рішення від 11.01.2024 року №2135000405, згідно якого позивача притягнуто до відповідальності згідно пунктом 121.1 статті 121 Податкового кодексу України, є узгодженим у зв`язку із набранням законної сили рішення у справі №160/3236/24 та є підтвердженням встановленого факту повторності правопорушення за ненадання платником податків контролюючому органу оригіналів документів при здійсненні податкового контролю.
Щодо доводів позивача про не встановлення вини, суд виходить з наступного.
Згідно пункту 109.3 статті 109 Податкового кодексу України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2, 123.3 статті 123, пунктами 125.2-125.4 статті 125 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинене податкового правопорушення є встановлення контролюючим органом вини особи.
Згідно вимог податкового законодавства обставини, що виключають або підтверджують вину у вчиненні правопорушення не досліджувались ні під час перевірки, ні при розгляді заперечень, оскільки, з`ясування форми умислу та вини згідно вимог статті 109 ПКУ у правопорушеннях, передбачених нормами пункту 121.1 статті 120 Податкового кодексу України, не передбачено.
Обставини, що пом`якшують або звільняють від відповідальності не виявлені під час перевірки та не надавались платником.
Згідно відомостей з даних інтегрованої картки ТОВ «Виналь» за платежем 21081101 встановлено, що платника податків було притягнуто до відповідальності згідно частини 2 пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України за порушення пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України згідно наступних податкових повідомлень рішень: податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №722/32-00-07 08-20 від 28.07.2023 року про застосування штрафних санкцій на суму 2040,00 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №747/32-00-07-08-20 від 10.08.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №848/32-00-07-08-20 від 07.09.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.; податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») №982/32-00-07-08-20 від 30.10.2023 про застосування штрафних санкцій на суму 2040,0 грн.
Нормою пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України передбачена відповідальністю за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, в розмірі 1020 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 гривень
А отже, в даній справі відповідачем доведено наявність правових підстав для притягнення ТОВ «Виналь» до відповідальності відповідно до пункту 121.1 статті 121 Податкового кодексу України.
Виходячи з викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №44435000405 від 13.08.2024 року є правомірним та скасуванню не підлягає.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь».
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "ПУМБ" №1932 від 22 серпня 2024 року.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Виналь» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123090052 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Олійник Віктор Миколайович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Олійник Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні