ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 листопада 2024 рокуСправа №160/23174/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-
ВСТАНОВИВ:
26 серпня 2024 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» через систему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просить:
визнати протиправним і скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000015/1 від 19.03.2024 року;
визнати протиправним і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000082 від 19.03.2024 року.
В обґрунтування позовної заяви представником зазначено, що 18 березня 2024 року товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» ' разом з пакетом підтверджуючих документів до митного органу були надані документи необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту №201222 від 21.12.2021 року.
Однак, посадові особи Дніпровської митниці, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняли рішення №UA110140/2024/000015/1 від 19.03.2024 року, про коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Відмову в митному оформленні товарів відповідач оформив карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000082 від 19.03.2024.
На думку представника товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» надані документи в своїй сукупності подані у відповідності до положень частини 2 статті 53 Митного кодексу України та загалом підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, крім того, витребовувані документи щодо відсутності вартості перевезення, відомостей щодо кількісних та якісних характеристик товару, копії експертної митної декларації жодним чином не може вплинути на митну вартість, яка заявлена декларантом; витребовувані документи, які підтверджують вартість здійсненої оплати є допустимим доказом на підтвердження вказаних витрат.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів - №UA110140/2024/000015/1 від 19.03.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000082 від 19.03.2024 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 серпня 2024 року для розгляду адміністративної справи №160/23174/24 визначено суддю Олійника В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2024 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
17 вересня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Дніпровської митниці надійшов відзив на позовну заяву вх.№36880/24, в якому представник відповідача не згодна з доводами представника позивача та заперечує проти вимог адміністративного позову, з огляду на таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» звернулося до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару «цинк металевий чушках необроблений, нелегований, марки High Grade, ГОСТ 3640-94, з масовою часткою 99,99% цинку» Країна виробництва MX (Мексика)».
Вищезазначений товар надійшов на адресу позивача на підставі зовнішньоекономічного контракту від 28.12.2021 року №201222 з компанією «Baramist s.r.o.» (Словаччина), інвойсу від 15.03.2024 №63 та заявлений до митного оформлення шляхом електронного декларування за митною декларацією від 18.03.2024 №UA110140/2024/002167.
Поставка товарів здійснена на умовах DAP м.Дніпро.
Митна вартість товару заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України.
Відповідно до Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631, посадовою особою митниці під час митного оформлення заявлених позивачем товарів, серед іншого, здійснюється перевірка правильності визначення митної вартості товарів.
Однією з форм митного контролю відповідно до частини 1 статті 336 МКУ є перевірка документів та відомостей, необхідних для митного контролю, які відповідно до статті 335 МКУ надаються під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.
Підпунктом 3 пункту 1 статті 266 Митного кодексу України декларанта зобов`язано надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).
Керуючись положеннями частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку поданих для цілей визначення митної вартості товару.
Відповідно до пункту 4.1 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:
1. Згідно додатку від 15.03.2024 №52 та інвойсу від 15.03.2024 року №63, поставка товарів здійснюється на умовах поставки DAP м.Дніпро INCOTERMS, згідно яких на продавця покладаються витрати по перевезенню товарів до пункту призначення.
Пунктом 6 частини 2 статті 53 визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Враховуючи вищезазначене, документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки.
Така позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах від 06.11.2019 №804/7752/16, від 10.12.2019 №804/148/16, від 22.07.2020 №804/317/16, від 24.12.2020 №804/3714/16, від 30.06.2022 №804/1850/16, №804/15901/15.
Oднак, декларантом відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю не надано; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не визначені кількісно та не підтверджені документально.
2. Пунктом 2.4 Контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію сертифіката якості заводу виробника.
Згідно даних графи 31 ЕМД, виробник товару - Metalurgica Met-Mex Penoles S.A.de. C.V.
Однак, декларантом до митного оформлення надано Certificate of analysis, виданий компанією-трейдером (посередником) TRAFIGURA PTE LTD.
Вищезазначене ставить під сумнів достовірність вказаних відомостей щодо фізичних та якісних характеристик, які впливають на рівень вартості імпортованого товару.
3. Пунктом 2.4 Контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію експортної митної декларації.
Однак, декларантом зазначений документ до митного оформлення не надано, тільки МД типу Т1 (режим транзит, а не експорт).
4. Згідно CMR від 13.03.2024 б/н пункт відправлення задекларованого товару Burgas (Болгарія). Згідно інвойсу з відмітками прикордонної митниці компанії TRAFIGURA PTE LTD від 13.03.2024 №PTESI1206842-9, ціна товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) становить 2399,00 дол. CШA/т.
Згідно додатку від 15.03.2024 року №52 та листа компанії BARAMIST s.r.o. від 15.03.2024 №240315/1, премія продавця BARAMIST s.r.o. складає 332,74 дол. CШA/т. та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність. Отже, враховуючи ціну товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) (2 599,00 дол. CШA/т) та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність (332,74 дол. CШA/т), вартість товару на умовах поставки DAP Дніпро має складати 2 931,74 дол. CШA/т, що вище задекларованої митної вартості товару на умовах поставки DAP Дніпро - 2,7504 дол. CШA/т.
Вищезазначене ставить під сумнів, що заявлена декларантом митна вартість задекларованого товару ґрунтується на дійсній вартості імпортованого товару.
5. Інвойс від 15.03.2024 №63 містить відомості складені англійською та українською мовами, проте переклад на українську мову не відображає всі зазначені англійською мовою відомості.
У тому числі, відомості щодо оплати товару свідчать про відтермінування такої оплати на 5 днів після здійснення доставки товару (англійською мовою), а українською мовою зазначено лише «відтермінування платежу 5 робочих днів», без зазначення дати відліку.
Вищезазначений інвойс при цьому був складений в день подання ЕМД до митного контролю, після здійснення перетину митного кордону України - 16.03.2024 року.
6. Згідно з пунктом 2.2.13 та 2.2.14 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476 аналіз, виявлення та оцінка ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Розділом 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації, як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.
За результатом аналізу наявної в митного органу цінової інформації встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижче рівня митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснене.
Визначена митна вартість товарів ґрунтується на інформації в інвойсі з відмітками прикордонної митниці компанії TRAFIGURA PTE LTD від 13.03.2024 року №PTES11206842-9, ціна товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) становить 2599,00 дол. США/т.
Згідно додатку від 15.03.2024 №52 та листа компанії BARAMIST s.r.o. від 15.03.2024 №240315/1, премія продавця BARAMIST s.r.o. складає 332,74 дол. США/т та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність.
Отже, враховуючи ціну товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) (2 599,00 дол. США/т) та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність (332,74 дол. США/т), вартість товару на умовах поставки DAP Дніпро має складати 2 931,74 дол. США/т.
З урахуванням всіх складових митну вартість товару №1 скориговано митницею на рівні 2,93 дол.США/кг. та прийнято рішення про коригування митної вартості від 19.03.2024 №UA110140/2024/000015/1.
У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачеві було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UА110140/2024/000082.
З урахуванням викладеного представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС».
23 вересня 2024 року на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» надійшла відповідь на відзив вх.№37643/24, в якій представник позивача у зв`язку з отриманням відзиву відповідача надає відповідь наступного змісту.
У своєму відзиві відповідач жодним чином не заперечив щодо наведених позивачем наступних обставин та правових підстав позову:
-незаповнення митним органом графи 33 оскаржуваного рішення;
-договірного порядку формування ціни товару (а відтак, і визначення митної вартості його спірної партії за першим методом), а також подання декларантом всіх необхідних документів з наявними у них відомостями, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, які піддаються легкому арифметичному обчисленню;
- заборони для митного органу вимагати від декларанта додаткові документи;
- недотримання митним органом встановлених правил щодо почергового порядку вибору методу визначення митної вартості товару;
- аргументів позивача щодо заявлених митним органом у повідомленнях від митниці декларанту від 19.03.2024 року «розбіжностей та невідповідностей»;
- наведеної позивачем судової практики з висновками Верховного Суду щодо подібних спірних взаємовідносин.
Твердження представника відповідача про те, що посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості, не відповідає дійсності.
Наведення ним положень із Митного кодексу України щодо нормативного регулювання методів визначення митної вартості товару та черговості їх застосування митним органом жодним чином не спростовує зауваження позивача про недотримання відповідачем почергового порядку вибору методу визначення митної вартості товару відповідачем, оскільки в оскаржуваному рішенні в графі 33 цього не зазначено, ця графа взагалі не заповнена.
Тому незрозуміло, що саме має на увазі представник відповідача при твердженнях, що «посадовою особою митниці у графі 33 рішень про коригування митної вартості зазначено причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, а також зазначено про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів та здійснено відповідний розрахунок».
Крім того, представник відповідача висловлює своє переконання, що картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків для декларанта.
При цьому на підтвердження такої своєї позиції представник відповідача наводить практику Верховного Суду з його постанов від 18.02.2020 року в справі №320/3053/19 (№87656552 в ЄДРСР) та від 10.04.2020 року в справі №520/5723/19 (№88707247 в ЄДРСР), стверджуючи, що у них нібито Верховний Суд підтримав таку вищенаведену позицію митниці.
Проте таке твердження представника відповідача є перекручуванням дійсності.
У вищенаведених постановах Верховним Судом сформовано правозастосування щодо порядку сплати судового збору за оскарження рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
У цих рішеннях не встановлюється неможливість оскарження картки відмови, а лише заперечується необхідність окремої сплати судового збору за оскарження картки відмови - з огляду на наступне.
Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов`язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару.
Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
Тож, Верховний Суд у цих постановах, навпаки зазначає про можливість скасування зазначеного акту митного органу (картки відмови) як спосіб захисту позивачем свого права оформити товар за заявленою ним митною вартістю.
З урахуванням викладеного, представник позивача просив задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС».
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» - позивач, код ЄДРПОУ 05393145, місцезнаходження: пр-т. Слобожанський, буд.20, місто Дніпро, 49000.
Основний вид господарської діяльності за кодом КВЕД 24.34 - Холодне волочіння дроту.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04 грудня 2023 року за №100 224 145 000 010 4059.
Починаючи з 05 грудня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» перебуває на обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків, як платник податків та як платник єдиного внеску.
Судом встановлено, що 18 березня 2024 року товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» через митного брокера фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 в режимі імпорт було подано до митного оформлення ввезення на митну територію України партії цинку металевого в чушках необробленого, нелегованого, марки High Grade, ГОСТ 3640-94 з масовою часткою 99,99% цинку, для покриття сталевого дроту 22187 кг (електронна митна декларація №24UA110140002167U7), разом з пакетом підтверджуючих документів.
До митного органу були надані документи необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту №201222 від 21.12.2021 року.
За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Митного кодексу України, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме:
1. Згідно додатку від 15.03.2024 №52 та інвойсу від 15.03.2024 року №63, поставка товарів здійснюється на умовах поставки DAP м.Дніпро INCOTERMS, згідно яких на продавця покладаються витрати по перевезенню товарів до пункту призначення.
Oднак, декларантом відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю не надано; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не визначені кількісно та не підтверджені документально.
2. Пунктом 2.4 Контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію сертифіката якості заводу виробника.
Згідно даних графи 31 ЕМД, виробник товару - Metalurgica Met-Mex Penoles S.A.de. C.V.
Однак, декларантом до митного оформлення надано Certificate of analysis, виданий компанією-трейдером (посередником) TRAFIGURA PTE LTD.
Вищезазначене ставить під сумнів достовірність вказаних відомостей щодо фізичних та якісних характеристик, які впливають на рівень вартості імпортованого товару.
3. Пунктом 2.4 Контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію експортної митної декларації.
Декларантом зазначений документ до митного оформлення не надано, тільки МД типу Т1 (режим транзит, а не експорт).
4. Згідно CMR від 13.03.2024 б/н пункт відправлення задекларованого товару Burgas (Болгарія). Згідно інвойсу з відмітками прикордонної митниці компанії TRAFIGURA PTE LTD від 13.03.2024 №PTESI1206842-9, ціна товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) становить 2399,00 дол. CШA/т.
Згідно додатку від 15.03.2024 року №52 та листа компанії BARAMIST s.r.o. від 15.03.2024 №240315/1, премія продавця BARAMIST s.r.o. складає 332,74 дол. CШA/т. та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність. Отже, враховуючи ціну товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) (2 599,00 дол. CШA/т) та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність (332,74 дол. CШA/т), вартість товару на умовах поставки DAP Дніпро має складати 2 931,74 дол. CШA/т, що вище задекларованої митної вартості товару на умовах поставки DAP Дніпро - 2,7504 дол. CШA/т.
Вищезазначене ставить під сумнів, що заявлена декларантом митна вартість задекларованого товару ґрунтується на дійсній вартості імпортованого товару.
5. Інвойс від 15.03.2024 №63 містить відомості складені англійською та українською мовами, проте переклад на українську мову не відображає всі зазначені англійською мовою відомості. Інвойс при цьому був складений в день подання ЕМД до митного контролю, після здійснення перетину митного кордону України - 16.03.2024 року.
6. Згідно з пунктом 2.2.13 та 2.2.14 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби від 01.07.2021 №476 аналіз, виявлення та оцінка ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Розділом 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації, як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби.
За результатом аналізу наявної в митного органу цінової інформації встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижче рівня митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснене.
Визначена митна вартість товарів ґрунтується на інформації в інвойсі з відмітками прикордонної митниці компанії TRAFIGURA PTE LTD від 13.03.2024 року №PTES11206842-9, ціна товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) становить 2599,00 дол. США/т.
Згідно додатку від 15.03.2024 №52 та листа компанії BARAMIST s.r.o. від 15.03.2024 №240315/1, премія продавця BARAMIST s.r.o. складає 332,74 дол. США/т та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність.
Отже, враховуючи ціну товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) (2 599,00 дол. США/т) та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність (332,74 дол. США/т), вартість товару на умовах поставки DAP Дніпро має складати 2 931,74 дол. США/т.
З урахуванням всіх складових митну вартість товару №1 скориговано митницею на рівні 2,93 дол.США/кг. та прийнято рішення про коригування митної вартості від 19.03.2024 року №UA110140/2024/000015/1.
У зв`язку з прийняттям митницею рішення про коригування митної вартості товару, позивачеві було відмовлено в митному оформленні та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від №UА110140/2024/000082.
Судом встановлено що загальна сума понесених товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» в результаті коригування митної вартості товару переплат митних платежів склала 31054,02 грн.
Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів - №UA110140/2024/000015/1 від 19.03.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000082 від 19.03.2024 року, у зв`язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для зазначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення" №599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за №984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Відповідно до частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та (або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним.
На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.
У ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, відповідач дійшов висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності в документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.
Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.
Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.
Відтак, якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню судом в спірних правовідносинах.
Щодо витребування додаткових документів, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 18 березня 2024 року товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» через митного брокера фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 в режимі імпорт було подано до митного оформлення ввезення на митну територію України партії цинку металевого в чушках необробленого, нелегованого, марки High Grade, ГОСТ 3640-94 з масовою часткою 99,99% цинку, для покриття сталевого дроту 22187 кг (електронна митна декларація №24UA110140002167U7), у відповідності з вимогами статті 53 Митного кодексу України було надано пакет первинних документів з урахуванням обраного основного методу визначення митної вартості товарів, а саме:
зовнішньоекономічний контракт № 201222 від 28.12.2021 (див. Додаток 2), укладений між позивачем та компанією-нерезидентом «BARAMIST s.r.o.», Словаччина;
- додаток № 52 від 15.03.2024 року;
- комерційна пропозиція продавця № 240315/1 від 15.03.2024 року;
- роздруківка з офіційного сайту Лондонської біржі металів - LME (London Metal Exchange) про котирування офіційної ціни на цинк за 05.03.2024 за показником "cash offer";
- рахунок-фактура (invoice) №63 від 15.03.2024 року, що містить декларацію про походження товару;
- міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 13.03.2024 року;
- пакувальний лист № 9 від 13.03.2024 року;
- сертифікат аналізу від 13.03.2024 року;
- рахунок-проформа (invoice) відправника товару для митних експортних і транзитних формальностей №PTESІ1206842-9 від 13.03.2024 року;
- транзитна митна декларація № 24BG001008014423K2 від 13.03.2024 року;
- договір про надання послуг митного брокера № 10/04-1 від 10.04.2014 року.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року по справі №810/4258/18, зазначено, що: «Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про визначення митної вартості товару, оскільки всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару та не було дотримано послідовності застосування кожного наступного методу при обґрунтованості неможливості застосування кожного з попередніх методів визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумніву достовірності наданої інформації.
Натомість контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного методу. Наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначеної декларантом митної вартості товару у цій справі відповідачем не доведена».
У даному випадку відповідач не зазначає, яким саме чином подання будь-яких інших документів з цього питання може вплинути на митну вартість товару за ціною договору.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що зазначені висновки відповідача є помилковими та не можуть бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» надано всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, які необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Натомість всупереч частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Відповідно до частини 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Умовами частини 2 статті 57 Митного кодексу України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 2 статті 57 Митного кодексу України).
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 Митного кодексу України).
Частиною 8 статті 57 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.
Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.
Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення митного органу є необґрунтованим, а висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.
З урахуванням наведеного вище, рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці №UA110140/2024/000015/1 від 19.03.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000082 від 19.03.2024 року, є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС».
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 2422,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Банк Кредит Дніпро" №6908 від 16 серпня 2024 року.
А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» (код ЄДРПОУ 05393145) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000015/1 від 19.03.2024 року.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000082 від 19.03.2024 року.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрометиз ТАС» (код ЄДРПОУ 05393145) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (код ЄДРПОУ 43971371) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.11.2024 |
Оприлюднено | 20.11.2024 |
Номер документу | 123090120 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Олійник Віктор Миколайович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Олійник Віктор Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні