Рішення

від 05.11.2024 по справі 160/25988/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 рокуСправа №160/25988/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі-позивач) до 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі-відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року та належних у вказаний період виплат без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року;

- зобов`язати 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року та виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік "станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є пенсіонером Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, та отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» в розмірі 54% сум грошового забезпечення. На день звільнення позивачу не було розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована Законом №1282-ХІІ та постанови №1078. У зв`язку з чим позивач 12.09.2024 року звернувся до відповідача з заявою, в якій просив повідомити, який прожитковий мінімум застосовувався в період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року та здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року та виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік "станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум. На звернення представника позивача до відповідача щодо усунення порушення, останній листом від 26.09.2024 №49-301-3017/49-3-4 відповідачем було повідомлено позивачу, що з 29.01.2020 року по 05.10.2022 року було застосовано розмір прожиткового мінімуму чинної редакції пункту 4 постанови КМУ від 30.08.017 року №704. На думку позивача такі дії порушували його майнові права, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та зменшення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, премії. Зазначені обставини й стали причиною звернення позивача до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/25988/24, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у відповідача усі матеріали, що стосуються предмета позову, в тому числі інформацію щодо нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення та його складових, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за період з 29.01.2020 року по 05.10.2022 з зазначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

09.10.2024 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому, в обґрунтування правової позиції, зазначено, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтуванні своєї позиції відповідачем зазначено наступне. Нарахування грошового забезпечення особам рядового начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проводиться відповідно до Постанови № 704 та наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.03.2018 № 179, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2018 р. за №316/31768, яким затверджені тарифні розряди та тарифні коефіцієнти за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Відповідно до наказу № 179 посадові оклади осіб рядового та начальницького складу ДСНС за тарифними розрядами визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, не скасовувались, не визнавались нечинними і не змінювались. Грошове забезпечення позивача визначається залежно від посадового окладу, спеціального військового звання, надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу, надбавки за особливості проходження служби у розмірі, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, та щомісячної премії. Щодо індексації позивача відповідач посилається на положення ст. 118 КЦЗ України та зазначає, що на підставі Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 виплата індексації одноразової грошової допомоги неможлива.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є пенсіонером з 06.10.2022 року (пенсійна справа №0404029494) відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 та проходив службу у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Позивач 12.09.2024 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити, який прожитковий мінімум застосовувався в період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року та здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року та виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік "станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

За результатом розгляду заяви позивача відповідач листом від 26.09.2024 №49-301-3017/49-3-4 повідомив, що при розрахунку грошового забезпечення позивача, з 29 січня 2020 року відповідачем застосовуються розміри прожиткового мінімуму чинної редакції п.4 постанови КМУ від 30.08.2017 р. №704.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. (далі - Закон №2011-XII) встановлено, що соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із частиною другою статті 12 Закону №2011-XII у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 9 Закону №2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови № 704, ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

За первинною редакцією пункту 4 постанови КМУ №704, передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно із приміткою 1 Додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно до примітки до Додатку 14 також передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

Так, за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто, примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку п.4 постанови КМУ №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Отже, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми постанови КМУ №704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103).

Згідно із пунктом 6 постанови № 103, внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Так, до постанови №704 були внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

При цьому, суд зазначає, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин (станом на 01.01.2019) пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018".

У той же час, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Вказаною постановою були скасовані зміни, у тому числі до п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018 р.), згідно із якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Із наведеного слідує, що саме з 29.01.2020 р. - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто, з 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 р.

Таким чином, з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно із постановою № 704 відповідно до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.

Наведена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у рішенні від 17.12.2019 р. за результатами розгляду зразкової адміністративної справи №160/8324/19.

Натомість, використання відповідачем для розрахунку позивачу в період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року розміру посадового окладу та окладу за військовим званням такої розрахункової величини, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня відповідного календарного року, суперечить положенням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 в редакції, що діє після набрання законної сили судового рішення по справі №826/6453/18.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року та належних у вказаний період виплат без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносин; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

Як вже було зазначено, листом від 26.09.2024 №49-301-3017/49-3-4 відповідачем було повідомлено позивачу про нарахування грошового забезпечення в період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року з використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня 2018 року, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01 січня відповідного календарного року, суперечить положенням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 в редакції, що діє після набрання законної сили судового рішення по справі №826/6453/18, що стало причиною звернення до суду.

Аналізуючи викладене вище, суд вважає, що саме діями відповідача, а не бездіяльністю порушуються права позивача, оскільки відповідачем (дією) порушено право позивача.

Такі дії відповідача призвели до отримання позивачем у вказаному періоді в меншому розмірі щомісячного грошового забезпечення, а також інших видів грошового забезпечення, таких як одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, розміри яких, залежить від розміру його посадового окладу та окладу за військовим званням.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати позивачу в період з 29.01.2020 року по 05.10.2022 року грошового забезпечення, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії розрахованих виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, є протиправними.

Враховуючи протиправність дій відповідача, суду вважає за необхідне зобов`язати останнього здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 року по 05.10.2022 року та виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 р., встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 р., на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Також суд погоджується з позицією позивача, що невірне нарахування грошового забезпечення впливає на розмір призначеної пенсії позивачу.

Відповідно до п.7 постанови від 17 липня 1992 р. № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обчислюються з розміру окладу за посадою, окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки/доплати за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії).

Суд встановив, що позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги вищевказані висновки суду щодо необхідності перерахунку грошового забезпечення позивача в сторону збільшення шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року та 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, суд доходить висновку про необхідність також зобов`язання відповідача видати позивачу оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, перерахованого з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідних витрат не поніс.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії 3-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення в період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року та належних у вказаний період виплат без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року.

Зобов`язати 3-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул. Каховська, буд. 38, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50005, код ЄДРПОУ 38255196) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 05 жовтня 2022 року та виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік "станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна