Рішення

від 12.11.2024 по справі 160/23218/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокуСправа №160/23218/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA110140/2024/000017/1 від 22.03.2024 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000086.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за основним методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, 22.03.2024 року відповідачем було відмовлено у митному оформленні товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000017/1 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000086. При цьому, позивач зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що документи подані для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування додаткових документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості. А отже, рішення про коригування митної вартості товарів № UA110140/2024/000017/1 від 22.03.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000086 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

На виконання ухвали суду, 19.09.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що за результатами перевірки документів та відомостей, поданих для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатам розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості. Враховуючи вищезазначені результати митного контролю відповідачем було застосовано коригування митної вартості товару.

Так, до оцінюваного товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на інформації в інвойсі з відмітками прикордонної митниці компанії TRAFIGURA PTE LTD від 14.03.2024 р. №PTESI1207011- 12, ціна товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) становить 2 599 дол.США/т. Згідно додатку від 21.03.2024 р. №55 та листа компанії BARAMIST s.r.o. від 21.03.2024 р. №240321/2, премія продавця BARAMIST s.r.o. складає 333,14 дол.США/т та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність. Отже, враховуючи ціну товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) (2 599 дол.США/т) та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність (333,14 дол.США/т), вартість товару на умовах поставки DAP Дніпро має складати 2 932,14 дол.США/т. З урахуванням всіх складових митну вартість товару №1 скориговано митницею на рівні 2,93 дол.США/кг. Прийнято рішення про коригування митної вартості від 22.03.2024 р. №UA110140/2024/000017/1, що є підставою для відмови у задоволенні позову повністю.

24.09.2024 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що у відзиві відповідач жодним чином не заперечив щодо наведених ним наступних обставин та правових підстав позову. А саме: не заповнення митним органом графи 33 оскаржуваного рішення, договірного порядку формування ціни товару (а відтак, і визначення митної вартості його спірної партії за першим методом), а також подання декларантом всіх необхідних документів з наявними у них відомостями, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, які піддаються арифметичному обчисленню, заборони для митного органу вимагати від декларанта додаткові документи, недотримання митним органом встановлених правил щодо почергового порядку вибору методу визначення митної вартості товару, аргументів ТОВ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» щодо заявлених митним органом у повідомленнях від митниці декларанту від 22.03.2024 р. розбіжностей та невідповідностей, наведеної ним судової практики з висновками Верховного Суду щодо подібних спірних взаємовідносин. За таких обставин, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у ньому.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ТОВ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» та компанією-нерезидентом «BARAMIST s.r.o.», Словаччина (продавець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №201222 від 28.12.2021 року, за яким продавець продає, а покупець купує партіями відповідно до додатків (специфікацій) цинк металічний в чушках марки ЦВ або ЦВ0 (ДСТУ 364-94) (далі - товар).

Відповідно до п.1.2 контракту товар поставляється окремими партіями. Кількість кожної партії товару зазначається в додатках (специфікаціях), які є невід`ємними частинами контракту. Умови поставки: автомобільним транспортом на умовах DAP - склад покупця в м.Дніпро, пр.Слобожанський, 20 або DAP - митний склад продавця в м.Дніпро, Інкотермс-2010.

Поставка на умовах DAP - митний склад продавця в м.Дніпро здійснюється на умовах поставки цинка автотранспортом (снігові замети на дорогах, введення карантину, відсутність дозволів на міжнародні автомобільні вантажоперевезення, заборона транзиту та автомобільних вантажоперевезень в цілому та інше).

Умови поставки для кожної партії товару буде фіксуватися в специфікаціях до даного контракту.

Пунктом 2.1. контракту визначено порядком розрахунку за поставлений товар є 100% оплата протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок продавця. Датою оплати товару вважається дата надходження грошових коштів на рахунок продавця (пункт 2.2. контракту). Згідно із пунктом 2.3 контракту офіційний лист-заявка на поставку товару повинен подаватися щомісяця до 21 числа кожного місяця, передуючого місяцю поставки, із зазначенням декади поставки на адресу електронної пошти baramist@gmail.com. Заявка вважається узгодженою і затвердженою Продавцем, якщо протягом 2-х банківський днів Продавець не направить Покупцю повідомлення про зворотне на електронну адресу: an.kruk@dneprometiz.com. Пунктом 2.4. контракту передбачено, що комплект товаросупроводжуючих документів включає: оригінал рахунку-фактури, оформлений відповідно до фактично поставленої кількості товару; копія товаротранспортної накладної; копія сертифікату якості заводу-виробника; копія експортної митної декларації; комерційна пропозиція Продавця.

Додатком №55 від 31.03.2024 року до контракту №201222 від 28.12.2021 р. сторони зафіксували умови поставки такої партії товару наступними: термін відвантаження - березень 2024 року; умови постачання: DAP - м.Дніпро (відповідно до Інкотермс- 2010); вантажовідправник - компанія «Trafigura PTE Ltd»; місце відвантаження: м.Бургас (Болгарія); походження товару: Мексика; кількість товару: 22,038 метричних тон; загальна вартість партії товару 61 246,69 дол.США.

З метою митного оформлення товару, 21.03.2024 року ТОВ «ДНІПРОМЕТИЗ ТАС» було подано до Дніпровської митниці декларацію №24UA110140002307U4, якою до митного оформлення було заявлено наступний товар: цинк металевий в чушках необроблений, нелегований, марки High Grade, ГОСТ 3640-94, з масовою часткою 99,99% цинку, для покриття сталевого дроту - 22038 кг, країна виробництва: МХ.

Разом із митною декларацією позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №201222 від 28.12.2021 р.; додаток № 55 від 21.03.2024 р. до контракту; комерційна пропозиція продавця № 240321/2 від 21.03.2024 р.; роздруківка з офіційного сайту Лондонської біржі металів - LME (London Metal Exchange) про котирування офіційної ціни на цинк за 06.03.2024 р. за показником "cash offer"; рахунок-фактура (invoice) №69 від 21.03.2024 р.; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 18.03.2024 р.; пакувальний лист №12 від 14.03.2024 р.; сертифікат аналізу від 14.03.2024 р.; рахунок-проформа (invoice) відправника товару для митних експортних і транзитних формальностей № PTESІ1207011-12 від 14.03.2024 р.; транзитна митна декларація №24BG001008014457K2 від 18.03.2024 р.; договір про надання послуг митного брокера №10/04-1 від 10.04.2014 р.

Судом також встановлено, що Дніпровською митницею направлено уповноваженій особі декларанта електронне повідомленням про надання додаткових документів, а саме: 1) що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 3) рахунки про здійснення платежі третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировину.

На вказаному повідомленні про надання додаткових документів міститься відмітка декларанта про неможливість подання додаткових документів згідно із ст.53 МК України в 10-ти денний термін.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110140/2024/000017/1 від 22.03.2024 р. Відповідно до якого загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ - резервний метод згідно із положеннями ст.64 МК України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала інформація в інвойсі компанії TRAFIGURA PTE LTD від 14.03.2024 р. №PTESI1207011-12, ціна товару, премія продавця, витрати на транспортування товару за маршрутом та вартість з урахуванням всіх складових вартість такого товару становить 2,93 дол.США/кг, що розраховується як 2 932,14 дол.США/т.

У зв`язку із коригуванням митної вартості товару, митним органом оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000086.

Через незгоду позивача з оскаржуваним рішенням відповідача, вищезазначений товар був випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою відповідно до митної вартості товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач додатково сплатив до визначених самостійно митних платежів (тобто, з різниці митних платежів, що підлягали сплаті з врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом в ЕМД, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні) ПДВ в сумі 25 881,34 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частина 2 статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 МК України, у частині третій якої встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

За правилами ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З наведеним висновком кореспондуються положення п.2 ч.5 ст.54 МК України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За приписами ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно із ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2 - 8 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно із ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також за приписами частин першої, другої статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 в адміністративній справі №803/667/17.

Отже, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015 р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.

Так, в повідомленні від митниці декларанту окремо направлено графу 33 рішення та наведено такі підстави прийняття спірного рішення про коригування митної вартості:

1) відповідно до додатку від 21.03.2024 р. №55 та інвойсу від 21.03.2024 р. №69, поставка товарів здійснюється на умовах поставки DAP м.Дніпро INCOTERMS, згідно яких на продавця покладаються витрати по перевезенню товарів до пункту призначення. Пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Враховуючи вищезазначене, документи, що містять відомості про вартість перевезення, подаються у будь-якому разі, незалежно від умов поставки. Така позиція підтримана Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справах від 06.11.2019 у справі №804/7752/16, від 10.12.2019 у справі №804/148/16, від 22.07.2020 у справі №804/317/16, від 24.12.2020 у справі №804/3714/16, від 30.06.2022 у справі №804/1850/16, у справі №804/15901/15. Однак, декларантом відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю не надано; витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не визначені кількісно та не підтверджені документально;

2) Пунктом 2.4 Контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію сертифіката якості заводу виробника. Згідно даних графи 31 ЕМД, виробник товару - Metalurgica Met-Mex Penoles S.A. de C.V. Однак, декларантом до митного оформлення надано Certificate of analysis, виданий компанією-трейдером (посередником) TRAFIGURA PTE LTD. Вищезазначене ставить під сумнів достовірність вказаних відомостей щодо фізичних та якісних характеристик, які впливають на рівень вартості імпортованого товару;

3) Пунктом 2.4 Контракту узгоджено, що комплект товаросупровідних документів включає, у т.ч., копію експортної митної декларації. Однак, декларантом зазначений документ до митного оформлення не надано, тільки МД типу Т1 (режим транзит, а не експорт);

4) Згідно із пунктом 2.2.13 та 2.2.14 Методичних рекомендацій №476 аналіз, виявлення та оцінка ризиків здійснюється шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в митного органу інформацією про рівень цін на такі товари; порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Розділом 5 Методичних рекомендацій передбачено, що під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації, як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби. За результатом аналізу наявної в митного органу цінової інформації встановлено, що заявлений рівень митної вартості товарів нижче рівня митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснене;

5) Згідно CMR від 18.03.2024 р. б/н пункт відправлення задекларованого товару Burgas (Болгарія). Згідно інвойсу з відмітками прикордонної митниці компанії TRAFIGURA PTE LTD від 13.03.2024 №PTESI1206842-8, ціна товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) становить 2 599 дол.США/т.

Згідно додатку від 21.03.2024 р. №55 та листа компанії BARAMIST s. r. o. від 21.03.2024 р. №240321/2, премія продавця BARAMIST s. r. o. складає 333,14 дол.США/т та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність. Отже, враховуючи ціну товару на умовах поставки FCA Burgas (Болгарія) (2599 дол.США/т) та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність (333,83 дол.США/т), вартість товару на умовах поставки DAP Дніпро має складати 2 932,14 дол.США/т, що вище задекларованої митної вартості товару на умовах поставки DAP Дніпро - 2 779,14 дол.США/т. Вищезазначене ставить під сумнів, що заявлена декларантом митна вартість задекларованого товару ґрунтується на дійсній вартості імпортованого товару;

6) Інвойс від 21.03.2024 р. №69 містить відомості складені англійською та українською мовами, проте переклад на українську мову не відображає всі зазначені англійською мовою відомості. В тому числі, відомості щодо оплати товару свідчать про відтермінування такої оплати на 5 днів після здійснення доставки товару (англійською мовою), а українською мовою зазначено лише «відтермінування платежу 5 робочих днів», без зазначення дати відліку. Вищезазначений інвойс при цьому був складений, після здійснення перетину митного кордону України - 19.03.2024 року.

Щодо твердження відповідача, що декларантом не надано відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю та не визначено кількісно та не підтверджені документально витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, суд вказує на таке.

Так, відповідно до п.1.2 контракту товар поставляється окремими партіями. Кількість кожної партії товару зазначається в додатках (специфікаціях), які є невід`ємними частинами контракту. Умови поставки: автомобільним транспортом на умовах DAP - склад покупця в м.Дніпро, пр.Слобожанський, 20 або DAP - митний склад продавця в м.Дніпро, Інкотермс-2010.

Поставка на умовах DAP - митний склад продавця в м.Дніпро здійснюється на умовах поставки цинка автотранспортом (снігові замети на дорогах, введення карантину, відсутність дозволів на міжнародні автомобільні вантажоперевезення, заборона транзиту та автомобільних вантажоперевезень в цілому та інше).

Згідно Інкотермс-2010 DAP - поставка товару до місця призначення з покладанням обов`язків по сплаті імпортного мита і податків на адресу держави-одержувача на покупця.

Отже в даному випадку, з огляду на той факт, що поставка здійснювалась на умовах Інкотермс-2010 DAP Дніпро, а отже на продавця покладаються витрати по перевезенню товарів до пункту призначення.

Проте суд звертає увагу, що положення ч.2 ст.53 МК України встановлюють, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

Враховуючи той факт, що умови поставки в даному випадку, а саме: DAP Дніпро, ціна товару включає ціну поставки товару до місця призначення.

При цьому суд зазначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів є, як і документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, так і транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Тому суд доходить висновку, що в даному випадку позивач не мав в обов`язкову порядку подавати документи, що підтверджують транспортну складову у вартості оцінюваних товарів.

З огляду на зазначене, доводи відповідача, що декларантом відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до митного контролю не надано, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України не визначені кількісно та не підтверджені документально, є необґрунтованими та не можуть свідчити про правомірність оскаржуваного рішення.

Щодо твердження митниці про те, що заявлена декларантом митна вартість задекларованого товару не ґрунтується на дійсній вартості імпортованого товару, суд зазначає на наступне.

З інвойсу від 14.03.2024 р. №PTESІ1207011-12 ціна товару становить 2,419 дол.США, премія - 180 дол.США, всього - 2 599 дол.США.

В свою чергу з листа компанії BARAMIST s.r.o. від 21.03.2024 року №240321/2 премія продавця BARAMIST s. r.o. складає 333,14 дол.США/т та включає витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність виробника та продавця, а загальна ціна товару складає 2 779,14 дол.США/т.

З означеного вбачається, що загальна ціна товару - 2 779,14 дол.США/т, включає в себе ціну товару 2 419 дол.США та витрати на транспортування товару за маршрутом Бургас (Болгарія) - Дніпро і рентабельність виробника та продавця в сумі 333,14 дол.США, з яких 180 дол.США премія, відповідно до інвойсу №PTESІ1207011-12 від 21.03.2024 року.

Таким чином суд доходить висновку, що вказані числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості підтверджені документами, які, зокрема, подавались позивачем при митному оформленні товару.

Стосовно доводів відповідача, щодо достовірносмі вказаних відомостей про фізичні та якісні характеристики, які впливають на рівень вартості імпортованого товару, неподання експортної митної декларації та наявність розбіжності перекладу в інвойсі від 21.03.2024 року №69, суд зазначає на таке.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України сертифікат якості та експортна митна декларація не є документами, які підтверджують митну вартість товарів.

В свою чергу спірне рішення не містить обґрунтованості, яким чином неподання даних документів позивачем при митному оформленні обумовлює неможливість визначення митної вартості товару за методом, який обраний позивачем.

Крім цього суд зазначає, що відповідачем не зазначено, яким чином неточності перекладу, зазначеному в інвойсі від 21.03.2024 року №69, впливають на визначення митної вартості товару.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Інші підстави, зазначені у спірному рішенні про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.

Надані до митного оформлення за ЕМД документи дають можливість чітко встановити вартість заявлених товарів. Відсутні будь-які розбіжності та невідповідності у визначенні числових значень митної вартості заявлених до митного оформлення товарів.

Суд також зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 року у справі № 818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17 у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року у справі №825/648/17.

З огляду на вищезазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд також звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не можуть слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

Законом чітко встановлено умови, за наявності яких, у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи закону зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

При цьому, суд не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів митний орган повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з чим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема, з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення та здійснення коригування митної вартості товарів.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесенні рішення про коригування митної вартості товару №UA110140/2024/000017/1 від 22.03.2024 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000086, відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову.

Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн.

Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110140/2024/000017/1 від 22.03.2024 р., прийняте Дніпровською митницею.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110140/2024/000086.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул.Княгині Ольги, буд.22, м.Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОМЕТИЗ ТАС" (пр.Слобожанський, буд.20, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 05393145) судові витрати по справі у розмірі 2 422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма