Ухвала

від 11.11.2024 по справі 160/29553/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2024 року Справа 160/29553/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Калугіна Н.Є., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зі скаргою, в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця Павлоградського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Стражник Галини Іванівни від 28.05.2021 року щодо відкриття виконавчого провадження № 65605626 про стягнення виконавчого збору на суму 108309,22 грн. та щодо відкриття виконавчого провадження № 65605119 про стягнення залишку виконавчого збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є постанова Павлоградського відділу державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ВП №65605626 від 28.05.2021 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору в сумі 108309,22 грн та постанова ВП №65605119 від 28.05.2021 року про відкриття виконавчого провадження про стягнення залишку виконавчого збору.

Частина перша статті 121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач в прохальній частині позовної заяви просить суд поновити строк на подання адміністративного позову, проте, поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом не наводить та жодним чином не обґрунтовує.

Разом з цим, з тексту позовної заяви вбачається, що позивач був обізнаний про наявність оскаржуваних постанов 27.10.2023. Так, позивачем зазначено, що 27.10.2023 старшим державним виконавцем Стражник Г.І. надано позивачу копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2021 року (ВП №65605626) про стягнення виконавчого збору на суму 108309,22 грн та копію постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.05.2021 року (ВП №65605119) про стягнення залишку виконавчого збору.

При цьому, до суду з даним адміністративним позовом позивач засобами поштового зв`язку звернувся лише 01.11.2024 (згідно з відстеженням поштового відправлення за трек-номером, вказаним на конверті), тобто з пропуском встановленого 10-денного строку та не навів жодних причин його пропуску.

Одночасно з цим, суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Відповідний висновок викладено у постанові КАС ВС від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23.

Відповідно до ч.1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, беручи до уваги обізнаність позивача з оскаржуваними постановами, позивачу необхідно надати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та доказів на їх підтвердження.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається, позивач звернувся до суду з двома позовними вимогами немайнового характеру (визнання протиправними та скасувати постанови від 28.05.2021 року щодо відкриття виконавчого провадження № 65605626 про стягнення виконавчого збору на суму 108309,22 грн та щодо відкриття виконавчого провадження № 65605119 про стягнення залишку виконавчого збору).

Таким чином, належною сумою судового збору, що підлягає сплаті за подачу даного адміністративного позову є 2422,40 грн.

Суд зазначає, що на підтвердження доказів сплати судового збору позивач долучив квитанції до платіжної інструкції №0032810236 від 17.05.2024 на суму 1211,20 грн та №0032810007 від 28.10.2024 на суму 1211,20 грн.

Суд зауважує, що квитанція про сплату судового збору №0032810236 від 17.05.2024 прикріплена та обліковується у КП «ДСС» за адміністративною справою № 160/13764/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі 160/13764/24 від 28.06.2024 позову заяву повернуто позивачу.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частини 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Частиною 1 статті 7 вказаного закону передбачено право заявника повернути сплачений судовий збір за подання позову, зокрема, в разі його повернення.

Частиною 5 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Тому, з огляду на повернення позовної заяви у справі № 160/13764/24, позивач не позбавлений права звернутись із заявою про повернення судового збору за подання адміністративного позову у вказаній справі.

Суд зазначає, що повторно поданий той же платіжний документ про сплату збору не є належним доказом сплати цього платежу за подання повторної позовної заяви.

Таким чином, квитанція про сплату судового збору №0032810236 від 17.05.2024 не може бути враховано як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, оскільки судовий збір за ним сплачений та зарахований при поданні іншого позову.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №9901/447/21.

У постанові Верховного Суду від 27.06.2024 року у справі №440/18837/23, суд зазначив, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд.

Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 28 квітня 2022 року у справі №520/10006/21, від 26 липня 2023 року у справі № 640/3949/22, від 02 травня 2024 року у справі № 440/9709/23.

Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, судом встановлено, що позивачем не у повному розмірі сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги немайнового характеру.

Виходячи з наведеного вище, позивачу слід надати документ, що підтверджує доплату судового збору за подачу даного адміністративного позову у сумі 1211,20 грн (3028*0,4).

У позовній заяві позивачем серед складу учасників визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «СОУЛ», як третю особу, тоді як приписи КАС України визначають наступне.

Учасниками справи є сторони, треті особи (ч. 1 ст. 42 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

За змістом ч. 1 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:

1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

2) найменування суду, до якого вона подається;

3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;

4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;

5) підстави заяви (клопотання, заперечення);

6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);

7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

У позовній заяві позивачем не наведено підстав залучення Товариства з обмеженою відповідальністю «СОУЛ», як третьої особи, та на якій саме стороні - позивача або відповідача вона повинна бути залучена, відповідної заяви із обґрунтуванням такої необхідності до суду не надано.

З огляду на вказане, позивачу слід надати до суду заяву про залучення до участі третьої особи із зазначенням підстав її залучення та визначення на стороні позивача або відповідача така третя особа має бути залучена до участі у справі судом.

Зазначені обставини є підставою для залишення позову без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 169, ст. 248, ст.256, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву - залишити без руху.

Надати позивачеві термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважним причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження їх поважності;

- доказів доплати судового збору за подачу даного адміністративного позову у розмірі 1211,20 грн;

- заяви про залучення до участі третьої особи із зазначенням підстав її залучення та визначення на стороні позивача або відповідача така третя особа має бути залучена до участі у справі судом.

Реквізити для сплати судового збору: одержувач - ГУК у Дн-кій обл/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ-37988155, розрахунковий рахунок UA368999980313141206084004632, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Калугіна