Рішення

від 12.11.2024 по справі 160/12936/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокуСправа №160/12936/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/12936/24 за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, буд. 52, код ЄДРПОУ: 25005978) до Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ПОІНТ» (49000, м. Дніпро, просп. Поля Олександра, буд. 98Д, код ЄДРПОУ: 44450147) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ПОІНТ» (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М-ПОІНТ" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 94395,18 грн..

Позовна заява обґрунтована посиланнями на наявність підстав для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/12936/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом ця адміністративна справа була передана для розгляду судді Юхно І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12936/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

26 червня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Дніпропетровського обласного центру зайнятості на виконання ухвали надійшла заява.

27 червня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від представника позивача в підсистемі «Електронний Суд».

27 червня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника Дніпропетровського обласного центру зайнятості на виконання ухвали надійшла заява, ідентична раніше поданій.

28 червня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано заяву, яка надійшло від представника відповідача в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач просить відкласти розгляд справи, який мав розпочатись з 01.07.2024 року, оскільки лише 26.06.2024 року позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката.

Розпорядженням виконуючого обов`язки керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року №457д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/12936/24 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді за її поданням заяви про відставку.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2024 справу №160/12936/24 передано для розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

З розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, складеного позивачем щодо відповідача (далі Розрахунок) вбачається наступне:

1) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, за рік, осіб 113;

2) середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб 3;

3) норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць 5;

4) фонд оплати праці штатних працівників, грн 5333327,80;

5) середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01), грн 47197,59;

6) кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць 2;

7) сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн 94395,18.

Реалізовуючи наявні повноваження у сфері суспільних відносин щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 року №875-XII (далі - Закон №875-ХІІ).

Згідно з ч.3 ст.18 Закону №875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною третьою ст. 18-1 Закону №875-XII передбачено, що Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Відповідно до ч. 1-2, 4 ст. 19 Закону №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частинами першою, дев`ятою статті 20 Закону №875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю або в судовому порядку.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другої вказаної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 року №553 затверджено Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю (далі Порядок №553).

Згідно п. 2, 4 Порядку №553 роботодавець з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників з інвалідністю та/або з дати відкриття вакансій, на які можливе працевлаштування осіб з інвалідністю, інформує центр зайнятості за його місцезнаходженням.

Первинна інформація надається роботодавцем з метою інформування про наявність потреби у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 6 Порядку №553 роботодавець подає до центру зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування особи з інвалідністю, за формою звітності № 3-ПН, визначеною Мінекономіки.

Така форма затверджена Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 року №827-22. Цим же наказом затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», згідно п. 4.1. якого під одним порядковим номером наводяться дані про загальну кількість вакансій за однойменними професіями/посадами з однаковими даними щодо розміру заробітної плати, характеру виконуваної роботи, місця виконання робіт, основних характеристик вакансії (виконувані основні функціональні обов`язки, вид трудового договору, режим та умови праці, вимоги до кандидата), доступності робочого місця для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (наявність інклюзивності будівель, споруд; доступність і безпека робочого місця для маломобільних груп населення, у тому числі осіб з інвалідністю), вхідного оцінювання кандидата (проведення співбесіди та/або тестування, проходження випробувальних завдань на професійну майстерність та/або конкурсу), способу укомплектування вакансії(й).

При цьому згідно п. 5.2. вищевказаного порядку пункт 2 містить інформацію щодо доступності робочого(их) місця(ь) для особи(іб) з інвалідністю, інших маломобільних груп населення.

Інформація в пункті 2 заповнюється в разі, якщо в пункті 1.14 роботодавцем зазначено, що на вакансію(ї) може(уть) бути працевлаштовано(і) особу(и) з інвалідністю, або за бажанням роботодавця.

Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затверджене наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 №129, передбачає, що Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Середньооблікова чисельність штатних працівників визначається згідно Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року №286 (далі Інструкція №286).

Згідно п. 3.2.1., 3.2.5. Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Відповідно до п. 1 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю", затвердженої Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 року №591 (далі Інструкція №591), форму звітності № 10-ПОІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю" (далі - звіт) заповнюють державною мовою підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці).

Пунктом 6 Інструкції №591 встановлено, що у рядку 01 відображається середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за звітний рік, яка визначається відповідно до пункту 3.2 глави 3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28 вересня 2005 року № 286, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 року за № 1442/11722.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Після затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 року №466 Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю та внесення змін до ст.19 Закону № 875-ХІІ Фонд захисту прав осіб з інвалідністю не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.

Так, ч.8 ст.19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.

Механізм проведення територіальними органами Держпраці планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, щодо дотримання ними вимог ст.19 та ст.20 Закону №875-XII регламентовано Порядком проведення перевірки, що затверджений постановою КМ України від 31.01.2017 року №70 (далі - Порядок №70).

Предметом проведення перевірки, відповідно до п. 2 Порядку №70, є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п.16, 17 Порядку №70 проведення перевірки у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності; у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акту перевірки відділенню Фонду.

З огляду на вищенаведені положення законодавства України, саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Таким чином, сукупність допущених позивачем під час реалізації своїх функцій, як суб`єктом владних повноважень, порушень не забезпечили послідовність дій, спрямованих на забезпечення принципу законності, при цьому недотримання відповідачем виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не доведено позивачем належними доказами. Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2023 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно - господарських санкцій.

Суд зазначає, що нарахування адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю є заходом впливу до правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення. Такі санкції не можуть застосовуватися у разі відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів, якщо при цьому суб`єкт господарювання вжив усіх передбачених Законом № 875-ХІІ заходів для працевлаштування останніх, тобто коли у його діях відсутній склад правопорушення.

Водночас такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок.

Аналогічне правозастосування здійснено Третім апеляційним адміністративним судом у постановах від 29.10.2024 року у справі №340/2602/24, 15.10.2024 року у справі №280/4751/24, від 17.09.2024 року у справі №280/4252/23, від 12.09.2024 року у справі №160/15701/23, 02.04.2024 року у справі №160/14965/23, від 23.01.2024 року у справі №160/14992/23, від 26.12.2023 року у справі №280/3812/23 та ін. Вказане також узгоджується із правозастосуванням, яке міститься у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2024 року у справі №460/28426/23, Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.07.2024 року у справі №560/6266/24, Шостого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2024 року у справі №320/23385/23, П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 року у справі №420/17211/23, Другого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024 року у справі №440/10243/23, Першого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 року у справі №200/5661/21.

Подібне правозастосування здійснено і Касаційним адміністративним судом у постанові від 21.11.2022 року у справі №400/3957/21 (п. 61).

Оскільки позивач стверджував про наявність правових підстав для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за відсутності належних доказів, які б підтверджували допущення відповідачем відповідного порушення, доводи позовної заяви є необґрунтованими.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «М-ПОІНТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко