Рішення

від 12.11.2024 по справі 160/13112/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2024 рокуСправа №160/13112/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/13112/24 за позовною заявою Слобожанської окружної прокуратури (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 7, код ЄДРПОУ: 0290993836) до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (51000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Царичанка, вул. 14 Гвардійської дивізії, буд. 10, код ЄДРПОУ: 04339706) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Слобожанської окружної прокуратури (далі позивач) до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (далі відповідач), яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Царичанської селищної ради (ЄДРПОУ 04339706), яка полягає у не проведені реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційного укриття) № 14326, яка знаходиться за адресою: вул. Мостова, 6 а селище Царичанка Дніпровського району Дніпропетровської області;

- зобов`язати Царичанську селищну раду (ЄДРПОУ 04339706) вчинити дії щодо реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційного укриття) № 14326, яка знаходиться за адресою: вул. Мостова, 6 а селище Царичанка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність бездіяльності відповідача щодо державної реєстрації права комунальної власності на об`єкт нерухомого майна. Позивач зазначає, що відповідне майно перебуває на балансі відповідача, однак останній не вчиняє необхідних дій для реєстрації таких прав у встановленому законодавством порядку.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/13112/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом ця адміністративна справа була передана для розгляду судді Юхно І.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/13112/24, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Розпорядженням виконуючого обов`язки керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року №509д призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/13112/24 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді за її поданням заяви про відставку.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 вересня 2024 справу №160/13112/24 передано для розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

26 вересня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника відповідача електронною поштою та 30 вересня 2024 року поштовим зв`язком надійшов відзив, в якому відповідач проти позову заперечує в повному обсязі. Зазначає, що спірна споруда хоча й перебуває у комунальній власності в силу закону, проте не може бути зареєстрована як власність Царичанської селищної ради через відсутність документів, які необхідно подати для реєстрації.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно облікової картки сховища (протирадіаційного укриття ПРУ) №14326 (далі Укриття) за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, смт. Царичанка, вул. Мостова, 6а знаходиться сховище (протирадіаційне укриття), яке належить мешканцям будинку.

Відповідно до паспорту Укриття воно належить мешканцям будинку, дата прийняття в експлуатацію 1985 рік.

Відповідачем надано Акт з проведення обстеження житлового фонду 2015-го року, наданого відповідачем, за адресою: смт. Царичанка, вул. Мостова, 6 а, який містить відомості про будинок за адресою Укриття, в т.ч. про те, що він введений в експлуатацію в 1985 році, а також в наявності підвальні приміщення площею 613,4 метри квадратних.

Згідно листа КП «Царичанське бюро технічної інвентаризації» ДОР» від 07.11.2018 року №468 за адресою Укриття знаходиться багатоквартирний житловий будинок, в складі якого захисна споруда цивільного захисту (протирадіаційне укриття) відсутнє.

Рішенням Царичанської селищної ради Царичанського району Дніпропетровської області від 28.05.2021 року №654-7/VIII включено в перелік об`єктів комунальної власності відповідача багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 25.08.2020 року перевірено стан готовності Укриття, що належить Царичанській селищній раді, балансоутримувачем є виконавчий комітет відповідача. Стан незадовільний, Укриття не готове до використання за призначенням.

Зміст та висновки Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 16.08.2021 року повторюють зміст та висновки попереднього акту.

Відповідно до Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 23.05.2022 року стан укриття обмежено готове, в іншій частині зміст переважно відтворює попередні акти.

Зміст та висновки Акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 15.06.2023 року повторюють зміст та висновки актів 2021-2022 років.

Листом виконавчого комітету відповідача від 29.11.2023 року №3444/02-21 повідомлено, що у 2017 році Царичанською районною державною адміністрацією передано лише облік захисних споруд цивільного захисту (протирадіаційні укриття) до Царичанської ОТГ, документація щодо прав власності на захисні споруди не передавалася. За вказаними адресами перебувають лише житлові будинки.

Згідно листа Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 05.01.2024 року №28/0/345-24 Укриття включено до загальнодержавного обліку захисних споруд, розпорядчі документи до департаменту не надавалися.

Листом архівного відділу Дніпровської районної адміністрації Дінпропетровської області від 21.02.2024 року №167/04-24-24 повідомлено, що рішення виконавчого комітету Царичанської районної Ради народних депутатів Царичанського району за вказані роки про приймання (введення) в експлуатацію житлового будинку за адресою Укриття відсутнє.

Відповідно до листа КП «Новомосковськ міжрайонне бюро технічної інвентаризації» ДОР» від 22.02.2024 року №66 правова документація на підвальне приміщення за адресою Укриття в БТІ не вироблялась, право власності в БТІ не зареєстроване, технічна інвентаризація об`єктів за адресою Укриття проводилась 18.05.1988 року, технічна інвентаризація Укриття в БТІ не здійснювалась, право власності на Укриття в БТІ не зареєстроване.

Згідно інформаційної довідки від 13.05.2024 року речові права за адресою Укриття не зареєстровані.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною та в зв`язку з наявністю підстав для представництва інтересів держави в суді, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Щодо наявності підстав для звернення прокурора з цим позовом.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (далі Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.

Частиною четвертою ст. 23 Закону №1697-VII встановлено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

За п. 1, 4 ч. 6 ст. 23 Закону №1697-VII під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням), брати участь у розгляді справи.

В цій справі прокурор обґрунтовував наявність підстав для звернення до суду тим, що законодавством визначено необхідність державної реєстрації споруд та їх частин, при цьому така реєстрація проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Однак відповідач дотепер право власності не зареєстрував, хоча такий обов`язок покладено саме на нього як особу, яка уповноважена управляти комунальним майном. В свою чергу без такої реєстрації не можливо в повній мірі реалізовувати функції власника, здійснювати заходи захисту прав, в разі яких порушення, також існує ризик вибуття майна із власності територіальної громади.

Оскільки відповідні повноваження наявні лише у відповідача, однак формою його поведінки є бездіяльність, щодо якої і заявлено позовні вимоги, позивач вважав наявними підстави для здійснення захисту публічного інтересу шляхом подання цього позову.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» навів мотиви, згідно з якими інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Висловлене цим Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, застосованого у статті 23 Закону № 1697-VII.

«Інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. З наведеного констатується, що звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Виходячи з таких критеріїв, у разі, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє (бездіє) або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, саме прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії (бездіяльність), що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні правові висновки містяться у постанові Касаційного адміністративного суду від 25.06.2024 року у справі №120/15846/23.

Слід зауважити, що в даній справі особливістю є те, що на захист публічного інтересу позов подано саме до суб`єкта владних повноважень, який мав би сам діяти відповідним чином. Тобто, протиправна поведінка щодо публічного інтересу допущена шляхом бездіяльності відповідного уповноваженого суб`єкта, в зв`язку з чим позов подано прокурором не замість нього, а до нього (до такого органу).

Так, частинами першою-другою ст. 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

При цьому згідно ч. 1, 2 ст. 327 Цивільного кодексу України У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді.

Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно п. 1, 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV (далі Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

заявник: орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, якими встановлено, змінено або припинено обтяження, особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено обтяження, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення обтяження речових прав;

Відповідно до пунктів 1, 2, 5 ч. 1 ст. 3 Закону №1952-IV загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону №1952-IV встановлено, що Державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості, речові права на нерухоме майно, похідні від права власності.

Частинами першою, третьою ст. 5 Закону №1952-IV визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закон №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 1, 2 4, 5, 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.

Суд визнає належним викладене прокурором обґрунтування для представництва інтересів держави в суді шляхом подання цього позову, оскільки державна реєстрація речових прав на Укриття є вимогою законодавства. Отже, порушеним публічним інтересом є саме той публічний інтерес, заради якого і запроваджено відповідне правове регулювання правова визначеність учасників суспільних відносин, забезпечення публічності, сприяння реалізації та використанню наявних речових прав і тд.

Суд враховує при цьому правовий висновок, що міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.06.2024 року у справі №160/14756/23.

Також суд, враховуючи вже зроблене зауваження щодо суб`єктного складу учасників справи, констатує, що цей позов вірно подано в інтересах держави (фактично мешканців територіальної громади) до відповідача, який має виключні повноваження та мав би сам вчинити відповідні дії щодо реєстрації речових прав, однак через його пасивну поведінку захист публічного інтересу здійснюється шляхом спонукання відповідача як уповноваженого суб`єкта вчинити дії, які він має вчиняти згідно законодавства.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд зазначає наступне.

Досліджуючи публічний інтерес, за захистом якого прокурор звернувся з цим позовом, судом констатовано, що відповідні речові права мали б бути зареєстровані, при цьому такі дії мали б бути вчинені саме відповідачем.

Отже, перевірці підлягає саме правомірність такої поведінки відповідача.

Відповідачем у відзиві вказав, що майно перебуває у комунальній власності.

При цьому відповідачем не наведено жодних змістовних доводів на підтвердження того, що існували обставини, які б унеможливлювали вчинення дій, щодо яких подано цей позов. Відповідачем не надано в т.ч. жодної відмови в державній реєстрації речових прав на Укриття, як не надано і змістовних пояснень щодо спроб здійснити таку реєстрацію.

Оцінюючи правомірність такої поведінки суд повторює попередній висновок про те, що речові права підлягають державній реєстрації та мали б бути зареєстровані саме відповідачем. Обставини цієї справи дають підстави для висновку про те, що така бездіяльність, враховуючи її тривалість та безпідставність, набуває характеру протиправної.

Так, в цій справі в цілому відсутнє будь-яке обґрунтування поведінки відповідача, його не наведено самим відповідачем та не встановлено судом в ході судового розгляду. При цьому судом встановлено, що Укриття тривалий час перебуває у власності відповідача, однак речові права на нього не зареєстровані. Отже, така бездіяльність є протиправною.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні до суду сплачено суму судового збору у розмірі 4844,80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.05.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 2422,40 грн, оскільки в цій справі позивачем заявлено дві позовних вимоги, одна з яких є похідною, а тому за її заявлення судовий збір не сплачується. Отже, сума 2422,40 є надмірно сплаченою, в зв`язку з чим підстави для її стягнення з відповідача відсутні, така сума може бути повернута за клопотанням відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

При цьому суд зауважує, що платником судового збору виступала Дніпропетровська обласна прокуратура, тому саме на її користь підлягає стягненню з відповідача сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Слобожанської окружної прокуратури (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 7, код ЄДРПОУ: 0290993836) до Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (51000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Царичанка, вул. 14 Гвардійської дивізії, буд. 10, код ЄДРПОУ: 04339706) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Царичанської селищної ради, яка полягає у не проведені реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №14326, яка знаходиться за адресою: вул. Мостова, 6 а, селище Царичанка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Зобов`язати Царичанську селищну раду вчинити дії щодо реєстрації права комунальної власності на захисну споруду цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №14326, яка знаходиться за адресою: вул. Мостова, 6 а, селище Царичанка Дніпровського району Дніпропетровської області.

Стягнути з Царичанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (51000, Дніпропетровська область, Дніпровський район, смт. Царичанка, вул. 14 Гвардійської дивізії, буд. 10, код ЄДРПОУ: 04339706) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ: 02909938) сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко