Рішення

від 13.11.2024 по справі 160/20783/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 рокуСправа №160/20783/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 01 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.03.2024 року № 047050026430 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, період роботи: з 18.06.2007 по 02.08.2021 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» та з 03.08.2024 по 31.01.2024 роботи в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженого Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 17.03.2024.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 18 березня 2024 року вона звернулася до Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Cписком №2. Позивач послалася на те, що набуття нею права на призначення згаданої пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року, яким зміни до пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом №213-VІІІ, були визнані неконституційними. Проте, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та недосягненням пенсійного віку, посилаючись на пункт 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У зв`язку з чим, позивач звернулась до суду з даною позовною заявою.

05.08.2024 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

29 серпня 2024 року від відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог. Вказує, що позивач не досяг пенсійного віку та не має достатнього пільгового стажу для призначення пенсії. Також, зазначає, що позивачу не було зараховано до пільгового стажу за Списком №2 спірні періоди роботи у зв`язку із відсутністю уточнюючих довідок, які б відповідали вимогам Порядку №637.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.03.2024 року ОСОБА_1 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Розглянувши подані позивачем документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 25.03.2024 прийняло рішення №047050026430 про відмову в призначенні позивачу пенсії. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що ОСОБА_1 набуде право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) після досягнення 55-річного віку. Також, пенсійним органом не було зараховано наступні періоди роботи до пільгового стажу позивача:

- з 18.06.2007 по 02.08.2021 - на підприємстві ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ідентифікаційний код: 05393043;

- з 03.08.2021 по 31.01.2024 - на підприємстві ПРАТ Камет-сталь, ідентифікаційний код: 05393085.

Відмова зарахувати до пільгового стажу зазначені періоди роботи мотивована тим, що надані позивачем довідки не відповідають вимогам додатку 5 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Вік заявника на момент звернення до органу пенсійного фонду становив 50 повних років, страховий стаж 34 роки 03 місяці 28 днів, з нього пільговий стаж - 0 років 0 місяців 0 днів.

Вважаючи протиправним рішення від 25.03.2024 №047050026430 про відмову у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, позивач звернулася до суду.

Щодо незарахування відповідачем періодів роботи за Списком №2 до пільгового стажу.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (надалі - Закон №1788) та п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 (далі - Порядок №383).

Відповідно до п.3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з п.4 Порядку № 442 та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Право на призначення пенсії не може ставитися в залежність від того, чи використано органом Пенсійного фонду наявні повноваження щодо направлення запитів для отримання документів та інформації від підприємств, які видали довідки, щодо яких у органу Пенсійного фонду наявні сумнівів та/або зауваження.

Крім того, суд враховує те, що належне оформлення наказів по підприємству та Переліків робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад покладається не на працівника, а на роботодавця.

Відтак, порушення роботодавцем порядку ведення та оформлення робочої документації не може бути підставою для позбавлення особи права на соціальний захист.

З наданої до суду копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач в спірні періоди роботи: з 18.06.2007 року по 02.08.2021 року працював на посаді «машиніста вентиляційної та аспіраційної установки» у Приватному акціонерному товаристві «Дніпровській металургійний комбінат імені. Ф.Е. Дзержинського».

Також, у період з 03.08.2021 по 31.01.2024 позивач працював у Приватному акціонерному товаристві «Камет-Сталь».

Атестація робочих місць в зазначені періоди роботи позивача здійснювалася роботодавцями, про що зроблені відмітки в трудовій книжці позивача.

Відповідно до наявних в матеріалах справи довідок та постанов ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» посада позивача атестована у відповідності до чинного законодавства, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

З архівної довідки Кам`янської міської ради Дніпропетровської області від 13.02.2024 №З-21/2-09/247 вбачається, що ОСОБА_1 з 18.06.2007 по 02.08.2021 працювала в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» машиністом вентиляційної та аспіраційної установок.

Документи з особового складу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» прийняті на довгострокове зберігання до архівного управління Кам`янської міської ради на підставі ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 №904/2104/19, наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 №904/2104/19, акт приймання -передавання документів від 23.08.2023 №05. Зазначені обставини підтверджуються історичною довідкою ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» від 13.02.204 №З-21/2-09/247/1.

Згідно з даними довідки Приватного акціонерного товариства «Камет-Сталь» про надання інформації від 19.02.2024 №143-41 позивач працював в доменному цеху ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» за професією «машиніст вентиляційної та аспіраційної установки» з 03.08.2021 по 31.01.2024, що становить 14 років 1 місяць 16 днів.

Відповідно до спільної постанови від 03.08.2021 №2МВ «Про підтвердження пільг та компенсацій за роботу із шкідливими (особливо шкідливими) та важкими (особливо важкими) умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці працівникам доменного цеху металургійного виробництва ПРАТ «ДКХЗ» та спільної постанови від 26.12.2022 № 21 «Про результати чергової атестації робочих місць за умовами праці працівників доменного цеху дирекції з виробництва ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ» робоче місце «машиніста вентиляційної та аспіраційної установки», на якому працювала позивачка, атестовано за Списком № 2 за рахунок коштів підприємства.

Стаж роботи позивача за Списком №2 на підприємстві ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», за період з 03.08.2021 по 31.01.2024 становить 2 роки 2 місяці.

Враховуючи, що позивачка має відповідні записи у трудовій книжці та в наданих до пенсійного органу довідках щодо спірних періодів роботи, то ці записи є належними та допустимими доказами на підтвердження її пільгового стажу.

Таким чином, враховуючи те, що трудова книжка позивача, а також довідки та постанови ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», ПРАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ», накази про атестацію робочих місць містять всі необхідні відомості про трудову діяльність ОСОБА_1 , суд доходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області протиправно не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 18.06.2007 по 02.08.2021 та з 03.08.2021 по 31.01.2024.

Виходячи із вказаного, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача з 18.06.2007 по 02.08.2021 та з 03.08.2021 по 31.01.2024 року.

Відтак, пільговий стаж позивачки становить понад 10 років, що є достатнім для призначення пільгової пенсії.

Щодо пенсійного віку, із досягненням якого позивач має право на пільгову пенсію.

Пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Натомість згідно з пунктом «б» частини 1статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закону №1788-XII) в чинні редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ, а не Закону №1058-ІV.

Тому, відмова пенсійного органу в призначенні пенсії позивачці, яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 51 року, мала страховий стаж роботи 34 роки 03 місяці 28 днів, у тому числі на пільгових умовах за Списком №2 (з урахуванням періоду, який протиправно не було зараховано відповідачем), - 16 років 07 місяців 14 днів, з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV, є протиправною.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку про те, що позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» частини 1статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 року у справі №360/3611/20.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №047050026430 від 25.03.2024 року є протиправним та підлягає скасуванню, а отже підлягає задоволенню похідна позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду.

В свою чергу, щодо дати з якої підлягає призначенню позивачу пенсія, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, позивачем оскаржується рішення пенсійного органу, яке було прийнято за результатом розгляду поданої заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 від 18.03.2024.

Відповідно до п.«а» ч.1 ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку:

а) пенсії за віком та по інвалідності призначаються з дня досягнення пенсійного віку або відповідно встановлення інвалідності органами медико-соціальної експертизи, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку або встановлення інвалідності.

Крім цього суд звертає увагу, що позивач народилася 16.03.1974, а отже звертаючись до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 18.03.2024 року, позивач не втратила можливість на призначення вказаної пенсії з дня досягнення пенсійного віку, оскільки звернення за призначенням пенсії відбулося в межах тримісячного строку з дня досягнення пенсійного віку.

З огляду на зазначене суд доходить висновку, що пенсія позивачу підлягає призначенню з 16.03.2024.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення позовної ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання стосовно необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі, суд вважає вжиття таких заходів передчасними.

Заява не містить жодного обґрунтування щодо обов`язковості здійснення судового контролю за виконанням судового рішення з метою забезпечення його повного, правильного і своєчасного виконання, позивач не навів та не надав суду докази можливого ухилення відповідачем від виконання судового рішення та створення перешкод щодо його виконання.

Суд наголошує, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню та за бажанням позивача може бути виконане шляхом подання виконавчого листа по справі на примусове виконання до органу виконавчої служби.

Таким чином, наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дасть очікуваних результатів, та, відповідно, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього судового рішення.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, а також те, що позивачем не вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження", суд не знаходить підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1211,20 грн. необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яким приймалося оскаржуване рішення.

Керуючись ст.77, 90, 139, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 25.03.2024 №047050026430 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, періоди роботи: з 18.06.2007 по 02.08.2021 в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» та з 03.08.2021 по 31.01.2024 в ПрАТ «КАМЕТ-СТАЛЬ».

4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, затвердженого Кабінетом Міністрів України, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, з 16.03.2024.

5.Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, місцезнаходження: 84121, Донецька область, м.Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон