Ухвала

від 13.11.2024 по справі 160/28602/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 листопада 2024 рокуСправа № 160/28602/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 57, к. 301, код ЄДРПОУ: 26239738), до відповідача-2: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ: 26255795), третя особа: Державна казначейська служба України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37567646) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до відповідача-1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, до відповідача-2: Державна судова адміністрація України, третя особа: Державна казначейська служба України, яка надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, починаючи з 16 травня 2022 року, без урахування регіонального коефіцієнту 1,1;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, починаючи з 16 травня 2022 року, суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, з урахуванням виплачених сум та утриманням передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті;

- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати суддівської винагороди судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 16 травня 2022 року суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди судді Краматорського міського суду Донецької області ОСОБА_1 на період відрядження до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 16 травня 2022 року суддівської винагороди із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність дій відповідачів щодо обчислення розміру суддівської винагороди позивача.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/28602/24 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 31 жовтня 2024 року позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, та усунути недоліки позовної заяви.

11 листопада 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано недолучені до позовної заяви документи, а також заява про поновлення строку звернення до суду. Позивач зазначає, що строк звернення до суду пропущено через обставини, зумовлені проведенням бойових дій на території України, які мають вплив в т.ч. на регіон проживання та роботи позивача.

Вирішуючи питання про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.09.2024 року у справі №420/27642/23.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, що були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

При вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, що слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2024 року у справі № 440/18602/23.

Суд визнає загальновідомими обставини регулярних обстріли на території Дніпропетровського району Дніпропетровської області, а також наслідки таких обстрілів у вигляді припинення енергопостачання, ускладнення транспортного сполучення, вимушеної зміни життєвого окладу мешканців територіальної громади, також суд визнає об`єктивний характер таких обставин та відсутність у особи, яка має статус судді, уникнути негативного впливу відповідних обставин з огляду на специфіку займаної посади та професійних обов`язків.

Також суд враховує, що рішенням Голови Верховного Суду від 29.04.2022 року №45/0/149-22 позивача відряджено до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області. Здійснення правосуддя у відрядженні має вплив на перебіг строку звернення до суду, оскільки зумовлює виникнення обставин, які ускладнюють таке звернення.

Співставляючи інтенсивність вказаних обставин, які негативно впливали на можливість особи своєчасно звернутися до суду та істотно ускладнювали таке звернення, з тривалістю допущеного пропуску строку звернення до суду, суд констатує пропорційність таких обставин допущеному простроченню, в зв`язку з чим суд визнає такі обставини поважними причинами пропуску строку звернення до суду в юридичній ситуації позивача. Також суд зважає на природу спірних правовідносин, оскільки йдеться про право на належну оплату праці, що є одним з основних соціальних прав особи, а також на значущість предмета спору для дотримання гарантій незалежності судової влади, однією з яких є дотримання належного рівня оплати праці.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 4 грудня 110163 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).

ЄСПЛ висловив позицію стосовно того, що, розглядаючи підстави для поновлення пропущеного строку, національні суди мають враховувати, що питання стосовно того, чи було дотримано справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним (справи «Скордіно проти Італії», «Ятрідіс проти Греції»).

Одним із елементів права на справедливий суд є право на виправлення помилки, включаючи право на скасування неправосудного рішення та прийняття правового рішення по справі.

В абзаці 7 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 вказано, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права.

Статтею 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційними скаргами особи, товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Еко-вугілля України» щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини першої статті 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 24 червня 2020 року № 6-р(ІІ)/2020 зазначено, що Конституційний Суд України вважає, що гарантування приписом частини другої статті 55 Конституції України кожному права на доступ до суду з метою оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єктів владних повноважень є вимогою принципу верховенства права. Такий доступ не означає автоматичної незаконності цих рішень, дій або бездіяльності, а спрямований на перевірку у судовому порядку їх законності та правомірності, що не лише забезпечує ефективний захист прав, свобод кожної особи, якої стосується неправомірна діяльність суб`єктів владних повноважень, а й сприяє підтримці законності та правопорядку в цілому шляхом виявлення та усунення нелегітимних проявів у такій діяльності.

Згідно ч. 3 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає недоліки усуненими та приймає позовну заяву до розгляду.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження. Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись ст. ст. 80, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення з позовом задовольнити.

Визнати підстави для поновлення строку звернення до суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду по справі №160/28602/24.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по справі №160/28602/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача-1: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, до відповідача-2: Державна судова адміністрація України, третя особа: Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Підготовче засідання призначити на 26 листопада 2024 року о 10:45. Засідання по справі відбудеться у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зала №6.

Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Боженко Н.В.

Витребувати від Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області:

- довідку про нараховану та фактично виплачену ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 16 травня 2022 року із зазначенням використаних при обчисленні розміру таких виплат величин, в т.ч. використаного регіонального коефіцієнту;

- розрахунки кількості населення у населеному пункті, виходячи з яких обрано застосований до ОСОБА_1 регіональний коефіцієнт;

- штатний розпис Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області з 16 травня 2022 року;

- кошторис Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області на 2024 рік;

- помісячний стан фінансування Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області за період з 16 травня 2022 року.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Встановити відповідачам строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із поясненнями по суті заявлених вимог та доданням підтверджуючих документів по суті позову, у тому числі документів, що підтверджують надіслання копії відзиву та доданих до нього документів позивачу.

Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

Попередити відповідачів, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Встановити відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзиви для подання заперечень, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи та надати до суду докази такого направлення (надання).

Встановити третій особі строк для подання пояснень протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із документами, що підтверджують надіслання копій пояснень та доданих до них документів іншим учасникам справи.

Повідомити учасників справи, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення та письмові пояснення повинні відповідати вимогам частин 2-4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повідомити учасників справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не може бути оскаржена.

Суддя Н.В. Боженко