Рішення

від 13.11.2024 по справі 160/24409/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2024 рокуСправа №160/24409/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «А-МЕГА ТРЕЙД» до Дніпровської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Дніпровської митниці та зобов`язати Дніпровську митницю вжити передбачені законодавством України з питань митної справи дії для відновлення режиму вільної торгівлі за митною декларацією від 27.06.2023 року № 23UA110130012975U9 за заявою ТОВ «А-Мега Трейд» від 04.09.2023 року № 04/09-01.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач тривалий час не відновлює режим вільної торгівлі, не дивлячись на отримання документів віл компетентних органів Республіки Казахстан.

Ухвалою суду від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без участі учасників справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав, оскільки митний орган скористався наданим правом на перевірку достовірності відомостей, які вказані у сертифікаті про походження товару форми СТ-1 від 29.06.2023 року, що надано позивачем до митного оформлення. Оскільки відповідь на звернення митного органу не надійшло, то для застосування до товару преференційного режиму немає законних підстав.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

У відповідача на розгляді перебуває звернення позивача від 04.09.2023 року № 04/09-01 щодо відновлення режиму вільної торгівлі в рамках Договору про зону митної торгівлі від 18.10.2011 року до товару «Глютен пшеничний (суха пшенична клейковина» за митною декларацією від 27.06.2023 року № 23UA110130012975U9.

Для цілей відновлення режиму вільної торгівлі позивачем надано сертифікат форми СТ-1 від 29.06.2023 року № KZ UA 3 11501843.

У листі відповідача від 31.05.2024 року відповідач повідомив позивача про те, що відповідач вказує про те, що Національна палата підприємців Республіки Казахстан «Атамекен» підтвердила факт видачі сертифіката форми СТ-1 від 29.06.2023 року № KZ UA 3 11501843 та надіслала його копію; однак документи, що підтверджують преференційне походження товару «Глютен пшеничний (суха пшенична клейковина» та на підставі яких було визначено критерій походження товару, Національна палата підприємців Республіки Казахстан «Атамекен» не надала, посилаючись на відмову експортера.

Інформація Національної палати підприємців Республіки Казахстан «Атамекен» не влаштувала відповідача і останній направив запит до Міністерства торгівлі та інтеграції Республіки Казахстан стосовно проведення верифікації вказаного сертифіката.

Станом на день подання позовної заяви відповідачем не прийнято рішення щодо відновлення режиму вільної торгівлі за митною декларацією від 27.06.2023 року № 23UA110130012975U9 через відсутність відповіді від Міністерства торгівлі та інтеграції Республіки Казахстан.

Митний кодекс України:

стаття 36.

Положення цього Кодексу встановлюють непреференційні правила щодо визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою застосування:

1) ставок мита, правил щодо його справляння до товарів, яким надається режим найбільшого сприяння, крім тарифних пільг (преференцій), встановлених міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

2) заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) інших заходів відповідно до вимог Світової організації торгівлі, пов`язаних із визначенням країни походження товару.

Країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Якщо стосовно конкретного товару критерії достатньої переробки не встановлено, застосовується правило, згідно з яким країна походження товару визначається за країною походження використаних при переробці матеріалів з найбільшою вартістю.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон, територія чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Повністю отримані або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються відповідно до законів України, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.11.2. Частини перша, третя статті 43.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Стаття 41.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару.

Електронні документи про непреференційне походження товару, створені, передані, збережені або перетворені електронними засобами у візуальну форму, можуть використовуватися як документи про походження товару на паперовому носії з дотриманням законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також у сфері електронних довірчих послуг.

У разі якщо декларант створює ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ про походження товару та документ на паперовому носії, кожен із цих документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом цієї країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У разі втрати сертифіката приймається його офіційно завірений дублікат.

Засвідчена декларація про походження товару - це декларація про походження товару, засвідчена державною організацією або компетентним органом, наділеним відповідними повноваженнями.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв`язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, що стосується товару.

Сертифікат про регіональне найменування товару - це документ, який підтверджує, що товари відповідають визначенню, характерному для відповідного регіону країни, виданий компетентним органом відповідно до законодавства країни вивезення товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або митним органом встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати митному органу для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Документи, що підтверджують походження товару, зберігаються в порядку та протягом строків, визначених статтею 355 цього Кодексу.

Стаття 43.

Перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

У разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

До запиту додається оригінал документа, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші документи та відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки.

Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, якщо така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Стаття 45.

Верифікація (перевірка достовірності) сертифікатів і декларацій про походження товару з України здійснюється митними органами в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Компетентний орган (організація), уповноважений видавати сертифікати про походження товару з України, підприємства-виробники та/або експортери товару, які оформили декларації про походження товару з України, зобов`язані за запитом митних органів безоплатно надавати їм інформацію, пов`язану з видачею сертифікатів або оформленням декларацій, необхідну для здійснення їх верифікації.

З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті і декларації про походження товару з України, митні органи можуть затребувати та отримувати від підприємств-виробників та/або експортерів товару, які одержали від уповноваженого органу сертифікат про походження товару з України або оформили декларацію про походження товару з України, документацію, необхідну для перевірки даних, зазначених у такому сертифікаті або декларації, а також здійснювати безпосередньо на підприємствах перевірку виробництва товару та первинної документації, пов`язаної з таким виробництвом, у порядку, встановленому законом.

З метою встановлення достовірності даних, зазначених у сертифікаті і декларації про походження товару з України, митні органи можуть проводити дослідження (аналіз, експертизу) проб (зразків) такого товару у порядку, встановленому цим Кодексом.

11.4. Частина п`ята статті 280.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Правила визначення країни походження товарів, затверджені Угодою про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності незалежних Держав від 20 листопада 2009 року:

12.1. Пункти 5.1, 5.3, 5.4 розділу 5.

Товар користується режимом вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди, якщо він відповідає критеріям походження, установленим цими Правилами, а також якщо товар: а) вивозиться на підставі договору (контракту) між резидентом однієї з держав - учасниць Угоди й резидентом іншої держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди та ввозиться на митну територію іншої держави - учасниці Угоди. У випадках, зазначених у пунктах 8.5 і 8.6 цих Правил, такий договір може бути укладений після вивезення товару; б) вивозиться (ввозиться) фізичною особою - резидентом держави - учасниці Угоди з митної території однієї держави - учасниці Угоди на митну територію іншої держави - учасниці Угоди; в) не залишає територій держав - учасниць Угоди, за винятком випадків, коли товар знаходиться або переміщується територіями третіх країн під митним контролем, документально підтвердженим митними органами країн, через території яких здійснюється доставка товару. При цьому товар повинен бути в незмінному стані й над ним не повинні проводитися будь-які операції, за винятком операцій із забезпечення схоронності й перевантаження товару.

Товари, походження яких не встановлено або походження яких установлено, але при цьому стосовно їх не може бути застосований режим вільної торгівлі через відсутність необхідних для цих цілей документів, пропускаються до країни ввезення відповідно до вимог тарифного й нетарифного регулювання країни ввезення.

Стосовно товарів, зазначених у пункті 5.3 цих Правил, може застосовуватися (відновлюватися) режим вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди за умови одержання належного посвідчення про їхнє походження (надання сертифіката форми СТ-1 та за необхідності інших документів, що підтверджують країну походження товарів) до закінчення 12 місяців з дня реєстрації митної декларації в країні ввезення (крім випадків фальсифікації сертифіката форми СТ-1).

12.2. Пункти 6.1, 6.3, 6.7 розділу 6.

Для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід`ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару.

Під час вивезення товарів з держав - учасниць Угоди сертифікат про походження товару форми СТ-1 видається органом (організацією), уповноваженим державою вивезення відповідно до її національного законодавства (далі - уповноважений орган).

У разі виникнення сумнівів стосовно бездоганності сертифіката форми СТ-1 або відомостей, які в ньому містяться, митний орган країни ввезення товару може звернутися до вповноваженого органу, що засвідчив сертифікат форми СТ-1, або до компетентних органів країни походження товару з мотивованим проханням повідомити додаткові або уточнювальні відомості, у тому числі прохання, пов`язані з простими вибірковими перевірками сертифікатів форми СТ-1, відповідь на яке повинна бути надана протягом 6 місяців з дати звернення.

12.3. Пункт 7.4 розділу 7.

Графа 9 - «Критерій походження». Зазначаються такі критерії походження товарів: «П» - товар, цілком вироблений в державі - учасниці Угоди; «Д1905» - товар, підданий достатній обробці (переробці), із зазначенням перших чотирьох цифр коду товарної позиції за ТН ЗЕД кінцевої продукції, наприклад - 1905; «К» - товар, країна походження якого визначена на основі кумулятивного принципу.

12.4. Пункт 9.2 розділу 9.

Сертифікат форми СТ-1, не визнаний митними органами країни ввезення, може бути згодом визнаний ними на підставі відповідного листа вповноваженого органу, що видав сертифікат форми СТ-1, з уточненням відомостей, зазначених у сертифікаті. У разі необхідності замість сертифіката, не визнаного митними органами країни ввезення, може бути виданий новий сертифікат у порядку, установленому цими Правилами.

Судом під час розгляду справи встановлено, що відповідач направив запити до органів Республіки Казахстан з питань перевірки факту видачі сертифіката про походження товару форми СТ-1 від 29.06.2023 року № KZ UA 3 11501843.

У листі від 31.05.2024 року, який адресовано позивачу, відповідач вказує про те, що Національна палата підприємців Республіки Казахстан «Атамекен» підтвердила факт видачі сертифіката форми СТ-1 від 29.06.2023 року № KZ UA 3 11501843 та надіслала його копію; однак документи, що підтверджують преференційне походження товару «Глютен пшеничний (суха пшенична клейковина» та на підставі яких було визначено критерій походження товару, Національна палата підприємців Республіки Казахстан «Атамекен» не надала, посилаючись на відмову експортера.

Суд зазначає, що надання сертифіката форми СТ-1, що підтверджує країну походження товарів, є достатнім для застосовування (відновлення) режиму вільної торгівлі на митних територіях держав - учасниць Угоди.

Уповноважений орган Республіки Казахстан повідомив відповідача про факт видачі сертифіката форми СТ-1 від 29.06.2023 року № KZ UA 3 11501843 та надіслав його копію.

Враховуючи те, що тривалість перевірки преференційного походження товару за сертифікатом форми СТ-1 від 29.06.2023 року № KZ UA 3 11501843 становить станом на день звернення з даним позовом до суду більше 11 місяців, а також те, що Уповноважений орган Республіки Казахстан повідомив відповідача про факт видачі вказаного вище сертифіката форми СТ-1 від 29.06.2023 року № KZ UA 3 11501843, то подальша перевірка вказаного сертифіката та/або відомостей, які викладені у ньому покладає на позивача надмірний тягар.

За вказаних обставин позовні вимоги є обгрунтованим і підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Мега Трейд» (02166, м. Київ, вул. Волкова Космонавта, 229, кв. 49, код ЄДРПОУ 41790046) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської митниці щодо вжиття передбачених законодавством України з питань митної справи дій для відновлення режиму вільної торгівлі за митною декларацією від 27.06.2023 року № 23UA110130012975U9 за заявою ТОВ «А-Мега Трейд» від 04.09.2023 року № 04/09-01.

Зобов`язати Дніпровську митницю вжити передбачені законодавством України з питань митної справи дії для відновлення режиму вільної торгівлі за митною декларацією від 27.06.2023 року № 23UA110130012975U9 за заявою ТОВ «А-Мега Трейд» від 04.09.2023 року № 04/09-01.

Стягнути з Дніпровської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «А-Мега Трейд» сплачену суму судового збору у розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін