Рішення

від 07.11.2024 по справі 160/18027/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року Справа № 160/18027/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: представника позивача представника відповідача Петушкова І.С. Деркач М.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод «Продмаш» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод Продмаш» (далі позивач) через систему «Електронний суд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним припис про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору №ПС/ДН/19723/0242/П від 18 червня 2024 року, який було винесено Південно-східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці (ідентифікаційний код 44729283, місцезнаходження: 49064, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Коксохімічна, будинок 1).

- скасувати припис про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору №ПС/ДН/19723/0242/П від 18 червня 2024 року, який було винесено Південно-східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці (ідентифікаційний код 44729283, місцезнаходження: 49064, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Коксохімічна, будинок 1).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах праці, за результатами якого встановлено порушення вимог законодавства про працю, які зафіксовані актом від 18.06.2024 №ПС/ДН/19723/0242 та видано припис про усунення виявлених порушень №ПС/ДН/19723/0242/П від 18.06.2024 про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору №ПС/ДН/19723/0242/П. Позивач вважає, що висновки відповідача щодо порушення ним положень Кодексу законів про працю України є помилковими та не відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам, оскільки ним не було допущено порушень трудового законодавства України, зокремаКодексу законів про працю України, а отже у відповідача були відсутні підстави для складання оскаржуваного припису. Крім того, в порушенняЗакону №877-Vдо початку та під час проведення позапланової перевірки позивача не було повідомлено та не надано для ознайомлення копію відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки, зокрема не було надано для ознайомлення погодження Державної служби України з питань праці, яка є центральним органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері праці, що свідчить про незаконність самої позапланової перевірки. Також, позивач вважає, що відповідач вийшов за межі позапланової перевірки, яку проведено на підставі абзацу 5 частини 1статті 6 Закону № 877-V, тобто на підставі звернення одного працівника, оскільки відповідач мав право перевірити лише наказ з відповідним працівником. Звертав увагу суду, що в акті початок проведення заходу державного контролю (перевірки) мало місце о 10:00 год. 17.06.2024, а час закінчення проведення заходу державного контролю взагалі не зазначений. Фактично перевірка тривала менше 24 годин, оскільки 18.06.2024 уповноважені представники відповідача вже принесли сформований акт та припис, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості подати свої заперечення з додаванням усіх документів на акт та захистити правомірність своїх рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи на 06.08.2024 о 09:30 год.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

06.08.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Судове засідання, призначене на 06.08.2024, у зв`язку з неявкою представників сторін відкладено на 05.09.2024 о 10:00 год.

У судовому засіданні 05.09.2024, у зв`язку з неявкою представника відповідача, оголошено перерву до 16.09.2024 о 10:00 год.

10.09.2024 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою суду від 11.09.2024 клопотання представника відповідача задоволено, допущено участь представника Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У судовому засіданні 16.09.2024 оголошено перерву до 03.10.2024 о 13:30 год. у зв`язку з поновленням відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву та витребуваних документів та надання позивачу часу ознайомлення з ними.

12.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

13.09.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник у задоволенні позову просила відмовити повністю, посилаючись на те, що оскаржуваний припис є таким, що прийнято відповідно до норм діючого законодавства з дотриманням процедури його прийняття. Так, фахівцями Міжрегіонального управління в період з 17.06.2024 по 18.06.2024 в ТОВ «Дніпропетровський завод Продмаш» було проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки, за результатами якого складено акт від 18.06.2024 №ПС/ДН/19723/0242 та видано обов`язковий до виконання припис про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору № ПС/ДН/19723/0242/П. В ході перевірки встановлено, що 01.03.2022 наказом в.о. директора №1/1 «Про призупинення роботи виробництва», у зв`язку з військовим станом, зупинено роботу виробництва. Водночас, керівництвом підприємства час зупинення роботи не оплачено, а також не повідомлено працівників підприємства про прийняття рішення щодо організації роботи підприємства, зокрема про введення простою. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуванийприписє правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні. При цьому, представник звертала увагу суду, що перевірка була проведена, суб`єкт господарювання допустив посадових осіб Міжрегіонального управління до перевірки та надав документи на вимогу. Отже, процедурні порушення, на які позивач посилається у позовній заяві не мають наразі ніякого значення для вирішення справи.

Також, 16.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Крім того, 16.09.2024 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

24.09.2024 до суду через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив, у якому зазначено, що позивач вважає відзив відповідача таким, що не спростовує доводи позовної заяви та не доводить правомірності оскарженого припису. Так, твердження відповідача стосовно того, що не надано жодних документів щодо підтвердження ознайомлення працівників про призупинення дії трудових договорів, спростовуються тим, що кожен із працівників власноручно склав на ім`я в.о. директора заяву про прохання призупинити трудові відносини на період воєнного часу.

03.10.2024 адміністративну справу було знято з розгляду у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги та справу призначено до розгляду на 07.10.2024 о 09:20 год.

07.10.2024 адміністративну справу було знято з розгляду у зв`язку з оголошенням сигналу повітряної тривоги та справу призначено до розгляду на 15.10.2024 о 10:00 год.

Також, 07.10.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява представника позивача про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів, заявленого у позовній заяві.

Усною ухвалою суду від 15.10.2024, постановленою у судовому засіданні, суд ухвалив здійснювати подальший розгляд справи в загальному провадженні з проведенням підготовчого засідання, строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, від 15.10.2024 закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.11.2024 о 10:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов підтримала, проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський завод Продмаш» зареєстроване як юридична особа, основний вид діяльності: 28.30 виробництво машин і устаткування для сільського і лісового господарства.

Наказом (розпорядженням) №5-К від 01.03.2022, у зв`язку з відсутністю директора ОСОБА_1 , виконуючим обов`язки директора ТОВ «ДЗ Продмаш» з 01.03.2024 призначено ОСОБА_2 .

Наказом, в.о. директора ОСОБА_2 від 01.03.2022 №1/1 «Про зупинення виробництва» у зв`язку з військовим часом зупинено роботу виробництва на підставі того, що відсутній попит на вироблену продукцію та відсутністю працівників на підприємстві.

Також, наказом в.о. директора ОСОБА_2 від 24.03.2022 №5-К «Про призупинення дії трудових договорів», керуючисьст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», було призупинено дію трудових договорів з 25.03.2022 у зв`язку з військовою агресією проти України, на термін до припинення або скасування воєнного стану, або до моменту, як підприємство відновить можливість здійснювати основну діяльність.

В п. 3 наказу зазначено про ознайомлення працівників підприємства з цим наказом шляхом використання електронної пошти, особистих повідомлень через телефон.

Наказом №22/12/2023-К від 23.12.2023 ОСОБА_2 з 23.12.2023 призначено на посаду директора ТОВ «ДЗ Продмаш».

28.05.2024 за вхід №К-821/ПС-24 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшла скарга ОСОБА_3 щодо порушення законодавства про працю в частині не отримання ним заробітної плати за простій на протязі 2 років.

Листом від 04.06.2024 №ЦА-2817/1/2.4.1-24а Державною службою України з питань праці погоджено проведення Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ДЗ Продмаш» за зверненням ОСОБА_3 від 28.05.2024 №К-821/ПС-24.

Відповідно до наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 11.06.2024 №321/ПС-ЗК та направлення №ПС/1/10783-24 від 12.06.2024, з урахуванням погодження Державної служби України з питань праці від 04.06.2024 №ЦА-2817/1/2.4.1-24а, головному державному інспектору відділу з питань праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Козачок Ю.В., головному державному інспектору відділу з питань праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_4 було доручено у період з 17.06.2024 по 18.06.2024 провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у формі перевірки ТОВ «ДЗ Продмаш» з питань призупинення дії трудового договору та з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором.

Направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ПС/1/10783-24 від 12.06.2024 було вручено директору ТОВ «ДЗ Продмаш» та містить інформацію про предмет (з питання призупинення дії трудового договору та з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором), підставу (абз. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам, з урахуванням погодження Держпраці від 04.06.2024 №ЦА-2817/1/2.4.1-24а), а також термін здійснення перевірки (з 17.06.2024 по 18.06.2024).

Позаплановий захід державного нагляду (контролю) проведений за участі директора ТОВ «ДЗ Продмаш» ОСОБА_2 , про що зазначено в акті.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю в частині призупинення дії трудового договору посадовими особами Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, складений акт від 18.06.2024 №ПС/ДН/19723/0242.

Відповідно до акту, перевіркою встановлено порушення абзацу 1 частини 1 статті 13 та абзацу 1 частини 2статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме керівником прийнято рішення щодо призупинення дії договорів з 7 працівниками підприємства за відсутності належних законних підстав, тобто, за таких обставин, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Також, на момент проведення контрольного заходу, документальних підтверджень щодо виконання норми абз. 1 частини 2статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ(із змінами, внесеними згідно ізЗаконом № 2352-ІХ від 01.07.2022), зокрема, в частині не надання документів щодо підтвердження ознайомлення працівників про призупинення дії трудових договорів.

У зв`язку із встановленням порушення вимог законодавства про працю в частині призупинення дії трудового договору та відповідно до вимог ч. 3ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці складено припис №ПС/ДН/19723/0242/П від 18.06.2024 про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору.

Вказаним приписом від 18.06.2024 зобов`язано скасувати накази (розпорядження) від 24.03.2022 №5-К, №11-К, №12-К, №13-К, №14-К, №15-К, №16-К, №17-К та усунути порушення законодавства про працю шляхом:

1. Час простою не з вини працівника оформити актом простою у якому фіксується причини, які зумовили призупинення роботи.

2. Час простою не з вини працівника оформити наказ керівника підприємства, який міситимете перелік структурних підрозділів на які поширюється простій, а також дату початку та, за можливість, дату закінчення простою або ж подію, з якою пов`язане закінчення простою.

3. За час простою не з вини працівника, оплатити з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

На виконання вимог ч. 3ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці направило до Дніпровської районної військової адміністрації лист від 18.06.2024 №ДЗ/2607/ПС/3.1-24 для погодження припису № №ПС/ДН/19723/0242/П від 18.06.2024 про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору.

21.06.2024 Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці отримало лист Дніпровської районної військової адміністрації від 20.06.2024 №1-50-1496/0/557-24 щодо погодження припису про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору.

Листом від 21.06.2024 Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці направлено припис на адресу ТОВ «ДЗ Продмаш».

Не погоджуючись із приписом Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/19723/0242/П від 18.06.2024, позивач звернувся до суду з цим позовом

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 43 Конституції Українигарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 38 Закону України «Про охорону праці»державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96(далі - Положення №96, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пп. 1 п. 3 Положення №96, одним із основних завдань Держпраці єреалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено п. 7 Положення №96, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Указом Президента України від 24.04.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюстатті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Строк дії воєнного стану в Україні продовжено та триває, як станом на час прийняття оскаржуваного припису, так і станом на час судового розгляду справи.

24.03.2022 року набув чинностіЗакон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX, який визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно із Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»:

1. Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

2. Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.

3. Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.

4. У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.

Статтею 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»передбачені особливості здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану.

Згідно ч. 3ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються:

за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першоїстатті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»;

за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;

у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Статтею 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» врегульовані питання призупинення дії трудового договору.

Так, згідно ч. 1 цієї статті, призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Відповідно до ч. 2ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

Відповідно до ч. 3ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», у разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначеноЗаконом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V(далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно дост. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбаченихзаконом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Стаття 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»регламенту порядок здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно абз. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»підставами для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цимЗаконом, додатковокопію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Згідно положень ч. 1ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи та посадові особи органів місцевого самоврядування, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

За приписами ч. 2ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертоюстатті 2 цього Закону.

Згідно ч. 3ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що предметом спору у цій справі є правомірність припису Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/ДН/19723/0242/П від 18.06.2024, прийнятого за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТОВ «ДЗ Продмаш» за зверненням ОСОБА_3 від 28.05.2024 №К-821/ПС-24.

При цьому, в акті та приписі зазначено, що підставою для проведення перевірки слугувало звернення фізичної особи.

Також, як встановлено судом, направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ПС/1/10783-24 від 12.06.2024 містить інформацію про підставу перевірки (абз. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам, з урахуванням погодження Держпраці від 04.06.2024 №ЦА-2817/1/2.4.1-24а), а також інформацію про предмет перевірки, а саме: з питання призупинення дії трудового договору та з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором.

Водночас, з акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки відповідач перевірив на відповідність чинному законодавству України усі накази, прийнятті підприємством, про призупинення трудових договорів із іншими працівниками та оскаржуваним приписом від 18.06.2024 зобов`язує позивача скасувати всі накази (розпорядження) від 24.03.2022 №5-К, №11-К, №12-К, №13-К, №14-К, №15-К, №16-К, №17-К, а не лише той, що стосується особи, яка звернулась із зверненням щодо проведення перевірки.

В той же час, згідно положень абз. 12 ч. 1ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач під час проведення позапланового заходу (перевірки) вийшов за межі його проведення, чим самим порушив положення абзацу 12 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Крім того, суд звертає увагу, що акт перевірки та оскаржуваний припис від 18.06.2024, складені відповідачем в той самий день, чим позбавлено позивача право на подання заперечень на акт перевірки.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України«Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 7ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», у разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Згідно з ч. 8ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У межах розгляду цієї справи оскаржуваний припис прийнятий відповідачем в день складання акту 18.06.2024, що фактично позбавило позивача можливості подати свої заперечення з додаванням усіх документів на акт та захистити правомірність своїх рішень, що є порушенням процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Такі процедурні порушення з боку суб`єкта владних повноважень є суттєвими, а прийняте ним рішення без дотримання визначеногозакономспособу його прийняття, не може вважатись законним.

Що стосується доводів позивача про порушення відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, оскільки до початку та під час проведення позапланової перевірки йому не надано копію погодження Державної служби України з питань праці, суд зазначає наступне.

За змістом абз. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якщо підставою здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи, то позаплановий захід у такому разі здійснюється за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Водночас, зі змісту абз. 5 ч. 1ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»вбачається, що суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Натомість матеріалами справи підтверджено, що позивачем допущено посадових осіб відповідача до здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у формі перевірки ТОВ «ДЗ Продмаш» на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині призупинення дії трудового договору.

Таким чином, суд не погоджується з доводами позивача про те, що ненадання погодження Держпраці від 04.06.2024 №ЦА-2817/1/2.4.1-24а свідчить про незаконність самої позапланової перевірки.

Стосовно інших посилань учасників справи, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Отже, за результатами розгляду справи, суд доходить висновку про те, що допущені органом Держпраці порушення вимогзаконущодо проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства про працю в частині призупинення дії трудового договору призводять до відсутності правових наслідків такого.

Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Зазначений правовий висновок узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17.

Крім того, у відповідності до ч.1ст. 74 КАС України,суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не були б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимим.

Оскільки докази порушення позивачем вимог трудового законодавства, були отримані відповідачем під час проведення позапланового заходу (перевірки), дії стосовно проведення якого не відповідають вимогамЗакону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», то такі докази одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а тому суд не бере їх до уваги у відповідності до вимог ч.1ст. 74 КАС України.

При цьому, суд не повинен надавати оцінку правомірності оспорюваного рішення, оскільки порушення процедури проведення перевірки нівелюють її наслідки.

Таким чином, оскаржуваний припис, прийнятий за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недоспутимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на вказане, суд доходить висновку, що припис про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору №ПС/ДН/19723/0242/П від 18.06.2024, винесений відповідачем не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 2 422,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією №561 від 04.07.2024.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2 422,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Керуючись ст. cт. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 255, 257-262, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод «Продмаш» (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Войцеховича, буд. 53, ЄДРПОУ 14308919) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1, ЄДРПОУ 44729283) про визнання прортиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Припис про скасування наказу (розпорядження) роботодавця або усунення порушень законодавства про працю щодо призупинення дії трудового договору №ПС/ДН/19723/0242/П від «18» червня 2024 року, який було винесено Південно-східним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, буд. 1, ЄДРПОУ 44729283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод «Продмаш» (49101, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Войцеховича, буд. 53, ЄДРПОУ 14308919) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 2422,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 13 листопада 2024 року.

Суддя Н.Є. Сліпець