Ухвала

від 13.11.2024 по справі 160/30170/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 листопада 2024 р.Справа № 160/30170/24 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання протиправним зміст акту та зобов`язання внести зміни до акту, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним зміст Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 21.03.2024 року о 17 год. 50 хв. за формою Н-1/Р, затверджений 13.06.2024 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці в частині п.4 та п.9; зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці виключити з Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 21.03.2024 року о 17 год. 50 хв. за формою Н-1/Р, затверджений 13.06.2024 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, висновки, що містяться у пунктах 4 та 9.

У відповідності до вимог п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Згідно зі статтею 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі - Порядок № 337), спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки із смертельними наслідками.

У пункті 14 Порядку № 337 зазначено, що Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок).

За змістом пункту 15 Порядку № 337 до складу спеціальної комісії входять посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Відповідно до пункту 33 Порядку № 337 комісія (спеціальна комісія) зобов`язана, зокрема, з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння); визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом; скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 6, 8, 9 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 6, 8, 9 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною).

Згідно з пунктом 57 Порядку № 337 рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

У постанові від 30 січня 2019 року у справі № 805/1930/18-а (провадження № 11-1327апп18) за позовом Приватного акціонерного товариства «АПК-Інвест» до Головного управління Державної служби з охорони праці у Донецькій області про визнання протиправними та скасування актів форми Н-1 та форми Н-5 Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про закриття провадження в адміністративній справі з тих підстав, що оскаржувані акти не є актами індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, позивач має на меті вирішення спору приватного характеру щодо встановлення певного юридичного факту, який не пов`язаний із вимогою вирішити публічно-правовий спір.

У постанові Верховного Суду України від 26 квітня 2016 року у справі № 805/3980/15-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Донецькій області про визнання протиправними та скасування актів зроблено висновок про те, що оспорювані акти форми Н-1 та форми Н-5 складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною роботодавцем, до складу якої увійшли не лише представники органів державної влади. Зазначена комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві та склала відповідні акти, тому вони не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670 (провадження № 11-833апп18) за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві до територіального управління Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та м. Києву про скасування актів про розслідування нещасного випадку та про нещасний випадок, пов`язаний із виробництвом, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що склала відповідні акти за формами Н-5 та Н-1, які не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. За суб`єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 522/24781/16-ц (провадження № 14-467цс18), від 13 лютого 2019 року у справі № 826/4176/18 (провадження № 11-1302апп18), від 27 березня 2019 року у справі № 640/14775/16-ц (провадження № 14-657цс18), від 27 травня 2020 року у справі № 580/1780/19 (провадження № 11-83апп20) зроблено висновки про те, що справи про оскарження актів спеціального розслідування нещасних випадків зі смертельним наслідком розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 Цивільного кодексу України) або виникають із трудових правовідносин, а також пов`язаний з відшкодуванням моральної чи майнової шкоди, спричиненої спадкоємцям особи, що померла, при виконанні трудових обов`язків.

Нещасний випадок, за наслідками якого складено Акт за формою Н-1/Р, затверджений 13.06.2024 року Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, стався не під час проходження потерпілою особою публічної служби, а тому даний спір підсудний саме місцевому загальному суду в порядку ЦПК України.

Аналогічну правову позицію також займає Верховний Суд у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 932/578/22.

За вказаних обставин суд відмовляє у відкритті провадженні у адміністративній справі.

Керуючись ст. 170, 256 КАС України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХРД-БУД" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання протиправним зміст акту та зобов`язання внести зміни до акту.

Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.В. Златін