Рішення

від 30.10.2024 по справі 201/9367/24

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9367/24

Провадження № 2/202/4732/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

30 жовтня 2024 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Дребот І.Я.,

за участю секретаря Пономаренка М.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру нарахованих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру нарахованих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

В обгрунтування зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 22.04.2024 року щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо себе. Згідно вимог порядку № 509, Управлінням включено інформацію про внутрішньо переміщених осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та видано довідки внутрішньо переміщеним особам від 25.04.2022 № 1201-5001296285, від 22.04.2022 року № 1201-5001296754. Згідно заяви ОСОБА_2 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 25.04.2022, рішенням Управління Відповідачу призначено допомогу на проживання ВПО з 01.03.2022 у розмірі 5000,00 грн. (2000,00 грн - ОСОБА_2 та 3000,00 грн - дитина) щомісячно. Згідно п. 1 Постанови № 709, ОСОБА_2 допомога на проживання ВПО була продовжена автоматично на один шестимісячний період з 01.08.2023 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно. 26.01.2024 року набрала чинності Постанова КМУ № 94 від 26.01.2024 року "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб" якою встановлено, що виплата допомоги на проживання ВПО продовжується автоматично з 1 лютого 2024 р. на один місяць без додаткового звернення для осіб, у яких у січні 2024 р. закінчився шестимісячний період отримання такої допомоги. Виплату допомоги ОСОБА_3 , як особі з інвалідністю, було продовжено автоматично з 01.03.2024 на центральному рівні на підставі п. 13-1 Порядку № 332. 12.04.2024 року ОСОБА_2 , як уповноважена особа звернулася до Управління з заявою про надання допомоги на проживання ВПО, до складу сім`ї якої включаються: чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У інформаційному повідомленні, доданому до заяви, ОСОБА_2 зазначила, що на 1 число місяця з якого призначається допомога вона не має у власності житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій тимчасової окупації або на територіях де ведуться бойові дії. Чоловік Відповідача, ОСОБА_4 , надав заяву до Управління в якій не заперечував, що отримувачем допомоги на проживання ВПО буде представник сім`ї - ОСОБА_2 . За результатами проведеної перевірки, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно, виявлено, що у ОСОБА_2 з 24.06.2015 року на праві приватної власності знаходиться житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; у ОСОБА_4 з 15.05.2023 року на праві приватної власності знаходиться житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Тобто, відповідач, згідно підпункту 5 пункту 2 Постанови № 709, не мала права на отримання допомоги на проживання ВПО з 01.09.2023, оскільки мала у власності житлове приміщення, яке розташоване на території, не включеній до переліку територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих РФ, та житлова площа якого перевищує 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї. Таким чином, приховування відомостей призвело до неправомірної виплати ОСОБА_2 допомоги ВПО в розмірі 36000,00 грн. за період з 01.09.2023 по 30.04.2024 року. Повідомлення про надміру отримані бюджетні кошти з пропозицією в добровільному порядку повернути переплату від 09.05.2024 № 15/7-540 направлено на адресу відповідача 10.05.2024 листом № 4904413023794. Крім того, копію повідомлення, з дозволу відповідача, отримав її чоловік особисто в Управління 12.06.2024 року. На теперішній час, сума переплати в розмірі 36000,00 грн. Відповідачем в добровільному порядку не повернута.

У зв`язку з чим просить стягнути з відповідача на користь позивача надміру нараховані бюджетні кошти у розмірі 36000,00 грн. та понесені судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024 року, головуючим суддею по даній справі визначено ОСОБА_5 .

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2024 року дану справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви та просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог посилаючись на те, що саме на позивача покладено обов`язок щодо перевірки наданої відповідачем інформації.

Суд, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надала до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради заяви про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 22.04.2022 року щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо себе. Згідно вимог порядку № 509, Управлінням включено інформацію про внутрішньо переміщених осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та видано довідки внутрішньо переміщеним особам від 25.04.2022 № 1201-5001296285, від 22.04.2022 року № 1201-5001296754. Згідно заяви ОСОБА_2 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 25.04.2022, рішенням Управління Відповідачу призначено допомогу на проживання ВПО з 01.03.2022 у розмірі 5000,00 грн. (2000,00 грн - ОСОБА_2 та 3000,00 грн - дитина) щомісячно. Згідно п. 1 Постанови № 709, ОСОБА_2 допомога на проживання ВПО була продовжена автоматично на один шестимісячний період з 01.08.2023 у розмірі 5000,00 грн. щомісячно. 26.01.2024 року набрала чинності Постанова КМУ № 94 від 26.01.2024 року "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб" якою встановлено, що виплата допомоги на проживання ВПО продовжується автоматично з 1 лютого 2024 р. на один місяць без додаткового звернення для осіб, у яких у січні 2024 р. закінчився шестимісячний період отримання такої допомоги. Виплату допомоги ОСОБА_3 , як особі з інвалідністю, було продовжено автоматично з 01.03.2024 на центральному рівні на підставі п. 13-1 Порядку № 332. 12.04.2024 року ОСОБА_2 , як уповноважена особа звернулася до Управління з заявою про надання допомоги на проживання ВПО, до складу сім`ї якої включаються: чоловік - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У інформаційному повідомленні, доданому до заяви, ОСОБА_2 зазначила, що на 1 число місяця з якого призначається допомога вона не має у власності житлового приміщення, що розташоване на територіях, не включених до переліку територій тимчасової окупації або на територіях де ведуться бойові дії. Чоловік Відповідача, ОСОБА_4 , надав заяву до Управління в якій не заперечував, що отримувачем допомоги на проживання ВПО буде представник сім`ї - ОСОБА_2 . За результатами проведеної перевірки, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майно, виявлено, що у ОСОБА_2 з 24.06.2015 року на праві приватної власності знаходиться житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Повідомлення про надміру отримані бюджетні кошти з пропозицією в добровільному порядку повернути переплату від 09.05.2024 № 15/7-540 направлено на адресу відповідача 10.05.2024 листом № 4904413023794.

Предметом позову є стягнення з відповідачки суми безпідставно нарахованої та виплаченої допомоги внутрішньо переміщеним особам. Підставою для звернення до суду є встановлення з боку позивача відсутності підстав для виплати допомоги ОСОБА_2 та неможливість стягнення безпідставно сплачених сум допомоги в позасудовому порядку.

За положеннями ст.15,16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.1,5,6ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1,2ст.1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Також, згідно з положеннями ст.1212,1213 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За змістомст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з п.2 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, (далі - Порядок №332), (в редакції на момент подання Відповідачем заяви про надання допомоги), допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках ПрограмиєПідтримка, затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Відповідно до п.3 Порядку №332, допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням. Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року. Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Згідно з пп.5 п.2 Постанови №709 (чинної на момент отримання Відповідачем допомоги) встановлено, що з 1 вересня 2023 р. виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієїпостанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієїпостанови: внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї).

Перевірка відомостей, зазначених внутрішньо переміщеною особою в заяві, проводиться органами соціального захисту населення, уповноваженою особою виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг під час формування та подання заяви.

Відповідно до п.1 ч.1ст.1215 ЦК Українине підлягають поверненню, зокрема, безпідставно набуті допомоги, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Вказана норма не застосовується у разі зловживань та недобросовісної поведінки набувача допомоги.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Правильність розрахунків, за якими проведено виплати, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових сум.

Суд виходить з того, що зловживанням або недобросовісністю з боку набувача соціальної допомоги в розумінні норм цивільного законодавства, зокрема, Порядку №332, є подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо. Проте, у даному випадку стороною позивача у встановленому законом порядку не доведено факту зловживань з боку відповідачки, винність її дій чи недобросовісність щодо надання недостовірних даних, що призвело до безпідставного отримання соціальних виплат.

Окрім цього, суд зазначає, що в силу вимог Порядку саме на позивача покладається обов`язок перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити на безоплатній основі та отримувати відомості від підприємств, установи та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю правильності її надання.

Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність, навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов`язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.

Відповідно до частини другої статті 19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, судом не встановлено факту зловживання своїми правами відповідачем при поданні заяви про призначення допомоги, оскільки ОСОБА_2 надано всі відомості за наданим позивачем формуляром, судом не встановлено обставин, які б свідчили про об`єктивну неспроможність позивача перевірити надану відповідачем інформацію при вирішенні питання про призначення допомоги.

Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено перед судом, що внаслідок умисних дій відповідача, а саме надання недостовірної інформації при отриманні допомоги та потім її продовження, відбулося необґрунтоване нарахування відповідачу грошової допомоги, а відтак позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимогст. 141 ЦПК Україниу разі відмови в задоволені позову судові витрати по справі залишаються за позивачем.

Керуючись ст.4,5,12,13,76 - 82,141,259,263 - 265,268,273,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру нарахованих сум допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Повний текст рішення складено 04.11.2024 року.

Суддя І.Я. Дребот